Постанова

від 14.12.2018 по справі 904/10575/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10575/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року у справі №904/10575/17 (суддя - Первушин Ю.Ю., повне рішення складено 30.08.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К", м. Дніпро;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення компенсації у розмірі 32 000, 00 грн. за порушення майнових авторських прав

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІУС"ЛТД, м.Дніпро звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К", м.Дніпро про стягнення компенсації у розмірі 32 000, 00 грн. за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі №904/10575/17 (суддя - Первушин Ю.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вказане рішення вмотивовано відсутністю доказів, які б підтверджували належність позивачу авторських прав на спірні ескізи.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018р у справі №904/10575/17 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт, в апеляційній скарзі зазначає, що висновок місцевого господарського суду щодо необхідності укладення між Позивачем та виконавцем спірного ескізу - авторського договору є безпідставним, оскільки згідно ч. 3 ст. 33 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", оскільки предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору.

Спірний ескіз було створено архітектором на замовлення позивача на підставі Договору цивільного-правового характеру, згідно умов якого Позивач набуває виключне майнове право на службовий твір, а саме: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності, право дозволяти використовувати об'єкт інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання ; інші майнові правоа інтелектуальної власності встановлені законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/10575/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Кузнецова І.Л. (доповідач), суддів: Подобєд І.М., Кощеєв І.М.

Втім, Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/10575/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про стягнення компенсації у розмірі 32 000, 00 грн. за порушення майнових авторських прав з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/10575/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 року прийнято до провадження справу № № 904/10575/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року.

Від ТОВ "Еко Інвест-К" до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду 09.11.2018 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу вказує, що позивачем лише на підставі візуального огляду зроблені висновки, які стали підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом. Крім того вказує, що позивачем не доведено, що даний ескіз є об'єктом авторського права, посилання позивача на Договір цивільно-правового характеру укладений з архітектором є безпідставними, оскільки вказаним договором не визначено наявність авторського права, а також він не містить всіх необхідних умов, які вказують на укладання авторського договору між позивачем та виконавцем, а лише був укладений для розробки проектно-кошторисної документації.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Комунальним закладом "Дитячий протитуберкульозний санаторій №5" Дніпропетровської обласної ради через авторизований електронний майданчик "Закупки.ПРОМ.UA" оприлюднено інформацію про закупівлю, а саме "Розробка проектно-кошторисної документації, проходження експертизи та отримання позитивного висновку по об'єкту: "Капітальний ремонт будівлі та благоустрою території комунального закладу "Дитячий протитуберкульозний санаторій№5" Дніпропетровської обласної ради.

04.09.2017 в 14:33 Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "РАДІУС"ЛТД" завантажено документи до вказаного електронного майданчику в тендерній документації, а саме "Ескізний варіант-пропозиція".

05.09.2017 в системі електронних торгів на електронному майданчику "Закупки.ПРОМ.UA" відбувся аукціон.

В аукціоні приймали участь два учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "РАДІУС"ЛТД" (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К" (далі - Відповідач).

За результатами проведеного аукціону переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "РАДІУС"ЛТД".

Пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К" відхилено, у зв'язку з порушенням строків надання всіх необхідних документів для підтвердження кваліфікації, який складає один робочий день з моменту закінчення аукціону.

Однак, Позивач у позовній заяві зазначає, що 06.09.2017 Відповідачем все ж таки завантажено деякі документи, а саме:

- зведений кошторис на проектні роботи;

- кошторис №1 на виконання обстеження;

- кошторис №2 на виконання обмірних робіт;

- кошторис №3 на проектні роботи;

- кошторис №4 на проектні роботи;

- файл під назвою "Варіант 1", що являє собою ескізну пропозицію "Фасад ганку головного входу".

Позивачем до матеріалів справи додано копію адвокатського запиту направленого на адресу ДП "ПРОЗОРРО" про надання офіційної письмової відповіді про час та дату завантаження ТОВ "ЕКО ІНВЕСТ-К" файлу в назвою "Варіант1" та ТОВ ВКФ "Радіус" файлу з назвою "Ескізний варіант - пропозиція Варіант 1" (1т., а.с.62).

З наданого ДП "ПРОЗОРРО" листа №206/207/06 від 31.01.2018 вбачається, що файл у форматі "pdf" під назвою "Ескізний варіант - пропозиція Варіант 1" завантажений ТОВ ВКФ "Радіус" - 04.09.2017 о 14:33 год., а файл у форматі "pdf" під назвою "Варіант1" завантажений ТОВ "ЕКО ІНВЕСТ-К" - 06.09.2017 о 16:27. (1т., а.с.63).

На думку позивача, ескізна пропозиція, яка виставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ІНВЕСТ-К" в складі тендерної документації 06.09.2017 є точною копією ескізної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "РАДІУС"ЛТД". Копія оброблена в спеціальній програмі, де видалена печатка архітектора підприємства Позивача, видалено відбиток печатки з назвою та виконавцями Позивача та підставлені прізвища виконавців накладено відбиток печатки та назви Відповідача, що є порушенням Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Вважаючи, що відповідач без дозволу суб'єкта авторського права розмістив ескізну пропозицію на публічному ресурсі під своїм іменем, є порушенням майнових авторських прав позивача згідно ст. 50 Закону та є підставою для виплати йому компенсації відповідно до ст. 52 Закону, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом поданого у цій справі позову є матеріально - правова вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 32 000,00 грн компенсації за порушення авторського права.

Статтею 3 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено сферу дії вказаного Закону.

Відповідно до пункту г абзацу 2 частини 1 статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

Позивач ані в позовній заяві, ані в тексті апеляційної скарги не визначає, до якої категорії об'єктів авторського права,на його думку, належить виконаний у відповідності до пункту 1.1 договору цивільно-правового характеру від 01.09.2017р., (а.с. 36) службовий твір - проектно - кошторисна документація по об'єкту : Розробка проектор-кошторисної документації, проходження експертизи та отримання позитивного висновку по об'єкту : Капітальний ремонт будівлі та благоустрою території комунального закладу Дитячий протитуберкульозний санаторій № 5 Дніпропетровської обласної ради

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно приписів статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Автором вважається особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Відповідно до п. 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 ''Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", що діяла на момент прийняття рішення (далі - Постанова №12) зазначено, що з огляду на приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві покладається на відповідача.

Відповідно до п. 30.1 Постанови №12, у вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

Отже, у разі відсутності свідоцтва на твір позивач повинен довести наявність майнових авторських прав щодо авторського договору, тобто від автора до кінцевого правовласника.

Позивачем не надано свідоцтво на оспорювані ескізи (твір), або будь-яких інших доказів дотримання вимог Закону щодо авторського договору в частині передачі йому майнових авторських прав на службовий твір (проектно - кошторисна документація по об'єкту : Розробка проектор-кошторисної документації, проходження експертизи та отримання позитивного висновку по об'єкту : Капітальний ремонт будівлі та благоустрою території комунального закладу Дитячий протитуберкульозний санаторій № 5 Дніпропетровської обласної ради ) від Виконавця за договором від 01.09.2017р. (громадянина ОСОБА_2.).

Відповідно до статей 1, 2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як передбачено ст. 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до ст. 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до приписів статті 1 Закону, публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено у пункті 41 Постанови № 12, використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, позивачем відповідно до вимог ст. 9 та ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не надано належних та допустимих доказів, що володільцем виключного майнового права на об'єкт авторського права - твору (ескізу) належить саме позивачу, ані реєстрацією в законному порядку авторського права, ані сповіщенням про свої авторські права із використанням знаку охорони авторського права, тощо.

Також позивачем не надано доказів відповідно ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" переходу авторського права за відповідними авторськими договорами від автора іншій особі (особам), в тому числі позивачеві.

Доводи апеляційної скарги, щодо не з'ясування місцевим господарським судом природи виникнення авторських прав на спірний ескіз не відповідають змісту оскаржуваного судового рішення, відповідно до тексту якого Позивачем до суду подано Договір цивільно - правового характеру на виконання одноразової роботи з фізичною особою від 01.09.2017 (1т., а.с. 36).

Вивчивши даний Договір, господарський суд вважає, що в ньому не визначено наявність авторського права, а також він не містить всіх необхідних умов які вказують на укладання авторського договору між позивачем та виконавцем, як того вимагає ст.31 Закону України Про авторське право і суміжні права , а лише був укладений для розробки проектно - кошторисної документації.

Отже, відповідно до ст. 7, 15, 31, 33 ЗУ Про авторське право і суміжні права , Позивачем не доведено належність йому авторського права, а тому не можна вважати Позивача належним суб'єктом майнових авторських прав.

Доводи апеляційної скарги щодо укладання договору до створення проектно - кошторисну документацію по об'єкту : Розробка проектор-кошторисної документації, проходження експертизи та отримання позитивного висновку по об'єкту : Капітальний ремонт будівлі та благоустрою території комунального закладу Дитячий протитуберкульозний санаторій № 5 Дніпропетровської обласної ради , яку позивач без посилання на відповідні норми права називає службовим твором , підтверджують висновки місцевого господарського суду з якими погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду щодо недоведеності позивачем факту наявності у нього авторських прав даний продукт в розумінні Закону України Про авторське право і суміжні права .

Водночас відсутність порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (не визнане, оспорюване) право та інтерес підлягають захисту. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/1506/17.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Колегія суддів приймає доводи відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині не доведення позивачем того факту, що даний ескіз є об'єктом авторського права, посилання позивача на Договір цивільно-правового характеру укладений з архітектором є безпідставними, оскільки вказаним договором не визначено наявність авторського права, а також він не містить всіх необхідних умов, які вказують на укладання авторського договору між позивачем та виконавцем, а лише був укладений для розробки проектно-кошторисної документації, як такі, що узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 904/10575/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно, без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року у справі №904/10575/17 (суддя - Первушин Ю.Ю., повне рішення складено 30.08.2018) - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року у справі № 904/10575/17 - залишити без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покласти на скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "РАДІУС"ЛТД.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

З оригіналом згідно

Помічник судді Л.О. Короленко

14.12.2018 року