Рішення
від 03.12.2018 по справі 805/5005/18-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. Справа№805/5005/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Кононенко В.В.,

представників позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0003174708 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» , звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0003174708 / том 1 а.с.4-6/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України 25.05.2018 складено акт №53/28-10-47-08/34626750 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ34626750) з питань правильності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), за грудень 2017 року, ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916) за квітень 2016 року, ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656) за січень 2018 року, ТОВ НОТА ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41077515) за січень-лютий 2018 року, ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354) за лютий 2018 року, ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) за березень-квітень 2016 року . Не погоджуючись із висновками акту перевірки, Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» надало до відповідача заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких податковою інспекцією висновки акту перевірки було залишено без змін. 19 червня 2016 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003174708, яким Приватному акціонерному товариству «АПК-ІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 539 398(два мільйони п'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім гривень)грн, з яких: 1 692 932грн - за податковим зобов'язанням; 846 466грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що реальність господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та його контрагентами підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, які, в свою чергу, були надані до перевірки, про що свідчить безпосередньо зміст Акту перевірки: договорами, специфікаціями, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, журналом реєстрації довіреностей, документами щодо проведення розрахунків за поставлений постачальниками-контрагентами товар.

Просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 19 червня 2018 року №0003174708/том 1 а.с.6/.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що реальність вчинення господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) в частині придбання ідентифікованого товару та надання послуг не підтверджено фактичними обставинами встановленими контролюючим органом під час проведення перевірки, містять ознаки фіктивності. З огляду на що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято правомірно та відповідно до чинного законодавства України. Просив суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.81-88/.

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі/том 1 а.с.1/.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року зупинено провадження у справі №805/5005/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0003174708 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №805/3449/18-а/том 1 а.с.78/.

20 липня 2018 року засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшов візив Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з додатками на позовну заяву /том 3 а.с.95-115/.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року судом поновлено провадження по справі /том 1 а.с.129/.

10 жовтня 2018 року продовжено підготовче провадження до 12 листопада 2018 року.

10 жовтня 2018 року представником позивача надано відповідь на відзив відповідача із додатками /том 1 а.с.140-255, том 2 а.с.1-145, том 3 а.с.1-242, том 4 а.с.1-173, том 5 а.с.1-231, том 6 а.с.1-245, том 7 а.с.1-147, том 8 а.с.1-143, том 9 а.с.1-159, том 10 а.с.1-249, том 11 а.с.1-234, том 12 а.с.1-141, том 13 а.с.1-148, том 14 а.с.1-161/.

12 листопада 2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 03 грудня 2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду не надавав.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 34626750, Донецька область, Красноармійський район, с. Рівне, вул. Шопена, буд.1А, 85325) зареєстровано в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Запорізькому управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України. ПрАТ АПК-ІНВЕСТ здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту, основними видами діяльності за кодами КВЕД є:

- 01.11 вирощування зернових культур(крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

- 01.46 розведення свиней;

- 01.50 змішане сільське господарство;

- 10.11 виробництво м'яса;

- 10.99 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

- 46.23 оптова торгівля живими тваринами. -

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, є юридичною особою, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 794 від 27.04.2018 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ34626750) з питань правильності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), за грудень 2017 року, ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916) за квітень 2016 року, ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656) за січень 2018 року, ТОВ НОТА ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41077515) за січень-лютий 2018 року, ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354) за лютий 2018 року, ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) за березень-квітень 2016 року. Перевірка призначена у зв'язку з ненаданням ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові запити контролюючого органу.

Не погоджуючись із даним наказом 15 травня 2018 року Приватне акціонерне товариство «АПК-НВЕСТ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування Наказу податкового органу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №794 від 27.04.2018 року.

В період з 14 травня 2018 року по 25 травня 2018 року проведено перевірку. За результатами здійсненої Офісом великих платників податків ДФС документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 34626750), з питань правильності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам з ОСОБА_2 (НОМЕР_1) за грудень 2017, ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (37695916) за квітень 2016, ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (38158656) за січень 2018, ТОВ НОТА ТРЕЙД (41077515) за січень 2018 - лютий 2018, ТОВ ЄВРОШОК (40468354) за лютий 2018, ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ`ЮШН (39192703) за березень 2016 - квітень 2016,було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ АПК-ІНВЕСТ № 53/28-10-47-08/34626750 від 25.05.2018.

Актом перевірки від 25 травня 2018 року №53/28-10-47-08/34626750 встановлено порушення податкового законодавства ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , а саме: вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, абз. А) п.209.2 ст.209 Податкового Кодексу України (далі також - ПК України),, в результаті чого ПрАТ АПК-ІНВЕСТ занижено суму, що підлягала сплаті до Державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 1 692 932 грн., в тому числі по періодам: за березень 2016 - 210 749 грн; за квітень 2016 - 398 390 грн; за січень 2018 - 439 207 грн; за лютий 2018 - 644 586 грн/том 1 а.с.17-49/.

Не погоджуючись із висновками акту, позивачем подано заперечення до акту /том 14 а.с.137-142/.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 15 червня 2018 року листом №25029/10/28-10-47-08 висновки акту перевірки залишено без змін /том 14 а.с.143-161/.

19 червня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі висновків акту перевірки від 25 травня 2018 року №53/28-10-47-08/34626750, за порушення Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, абз. А) п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми Р №0003174708, яким Приватному акціонерному товариству «АПК-ІНВЕС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 539 398(два мільйони п'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім гривень)грн, з яких: 1 692 932грн - за податковим зобов'язанням; 846 466грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 а.с.64/.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 34626750, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, б. 1а) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ: 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11г) про визнання протиправним та скасування наказу № 794 від 27.04.2018 року, визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправним та скасувано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 794 від 27.04.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» . Визнано протиправними дії посадових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 794 від 27.04.2018 року /том 1 а.с.91-96/.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року у справі № 805/3449/18-а скасовано. У задоволенні позовних вимог Приватне акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про про визнання протиправним та скасування наказу № 794 від 27.04.2018 року, визнання протиправними дій відмовлено /том 1 а.с.145-148/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 19 червня 2018 року №0003174708, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, абз. А) п.209.2 ст.209 Податкового Кодексу України (далі також - ПК України),, в результаті чого ПрАТ АПК-ІНВЕСТ занижено суму, що підлягала сплаті до Державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 1 692 932 грн., в тому числі по періодам: за березень 2016 - 210 749 грн; за квітень 2016 - 398 390 грн; за січень 2018 - 439 207 грн; за лютий 2018 - 644 586 грн /том 1 а.с.48/.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з таких підстав.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ з його контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.191 п.14.1 ст.14 14 Податкового кодексу України зазначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.231 Кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо господарських операцій із ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ`ЮШН (39192703), суд зазначає наступне.

Податковий орган зазначаючи про нереальність господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ із ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН , ЄДРПОУ 39192703, за період березень-квітень 2016 року, на загальну суму з ПДВ 3 469 373,64 грн, у т.ч. ПДВ 578 228,94 грн через фіктивність суб`єкту господарювання, що була встановлена вироком суду, через що віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що ПрАТ АПК-ІНВЕСТ не надано до перевірки первинні документи, що підтверджують взаємовідносини з ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН за березень - квітень 2016 року, про що складено акт про ненадання документів №27/28-10-47-08/34626750 від 25.05.2018.

Стосовно предмету перевірки відносно ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ направляло лист-запит від 22.05.2018 №321, але до спливу терміну перевірки не отримало відповіді від податкового органу, через що Товариство фактично було позбавлено можливості дізнатися, чи належать взаємовідносини із вказаним контрагентом до предмету перевірки та визначитися щодо можливості надання документів та пояснень.

На час проведення перевірки позивач не мав можливості надати документи для перевірки за визначений період, оскільки відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 травня 2016 року у справі № 265/2691/16-к, на підставі протоколу обшуку від 31 травня 2016 року, ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 травня 2016 року у справі № 265/2692/16-к, на підставі протоколу обшуку від 31 травня 2016 року, ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 травня 2016 року у справі № 265/2690/16-к, на підставі протоколу обшуку від 31 травня 2016 року були вилучені всі документи стосовно господарських взаємовідносин Товариства із ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН (в тому числі запитані податковим органом) за період жовтень 2014 року - квітень 2016 року, тобто з урахуванням періоду що перевіряється (березень - квітень 2016 року) /том 1 а.с.238-250, том 2 а.с.1-33/.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН суду надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, дані бухгалтерського обліку, платіжні доручення, податкові накладні /том 2 а.с.34-173/.

Поставлені ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН висівки пшеничні та шрот соняшниковий - добавки до зернових, тобто сировина, була використана ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у своїй господарській діяльності під час виробництва комбікормів. Отримання сировини відображено в бухгалтерському обліку за Дт рахунку 20142 в кореспонденції з Кт рахунку 631114. Весь обсяг виробленого комбікорму з отриманої сировини було використано Товариством для відгодівлі свиней на власному тваринницькому комплексі, для подальшого виробництва м`ясопродукції на власному м`ясокомбінаті та реалізації м`ясопродукції покупцям, що підтверджується оборотною відомістю по об`єкту Шрот соняшний за період березень - квітень 2016 року/том 2 а.с.104-117/.

Крім того, позивачем надано договори, акти прийома-передачі виконаних робіт, заявки на здійснення перевезення, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення із перевізниками, що здійснювали транспортування придбаних у ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН ТМЦ, що були використані позивачм при виробництві готової продукції/том 3 а.с.1-242/.

Вищенаведений договір поставки укладений з ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ`ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 14 а.с.194-196/.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/10433/16 від 17 січня 2017 року, яке набрало законної сили 11 квітня 2017 року, за позовом ПП ОСОБА_3 ДістрібвЂ�юшн (Позивач/постачальник) до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (Відповідач/покупець) про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі Договору поставки від 20 жовтня 2014 року №566КЗ, зокрема за видатковими накладними (що входили до предмету перевірки Відповідачем) від 29.03.2016 №374 на суму 79 298 грн 51 коп., від 02.04.2016 №382 на суму 71 920 грн 46 коп., від 04.04.2016 №383 на суму 77 190 грн 50 коп., від 07.04.2016 №408 на суму 97 082 грн 42 коп., від 08.04.2016 №407 на суму 116 579 грн 30 коп., від 09.04.2016 №406 на суму 69 564 грн 45 коп., від 09.04.2016 №416 на суму 92 156 грн 96 коп., від 09.04.2016 №417 на суму 82 275 грн 50 коп, від 12.04.2016 №424 на суму 71 687 грн 51 коп., від 13.04.2016 №429 на суму 70 618 грн 46 коп., від 14.04.2016 №425 на сум 105 385 грн 27 коп. та від 14.04.2016 №430 на суму 85 932 грн 55 коп., було встановлено факт поставки товару на адресу ПП ОСОБА_3 ДістрібвЂ�юшн до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у березні-квітні 2016 року на загальну суму 1 019 691 грн. 80 коп., в зввЂ�язку з чим з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було стягнуто заборгованість за отриманий товар/том 1 а.с.234-237/.

Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.101 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Позивачем було надано суду висновок експертного дослідження за заявою генерального директора ПрАТ АПК-ІНВЕСТ №1141 від 24 жовтня 2016 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз /том 1 а.с.180-233/.

На вирішення експертного дослідження ПрАТ АПК-ІНВЕСТ були поставлені наступні питання:

чи підтверджується документально та нормативно постачання товарно-матеріальних цінностей від ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016?

чи підтверджується документально та нормативно витрати ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) на придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016?

чи підтверджується документально та нормативно обсяги господарських операцій та проведення розрахунків ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) з ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016?

чи відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) в наслідок вчинення господарських операцій з ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016?

Чи відповідають відображенні в податковому обліку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

чи підтверджується відображення у бухгалтерському обліку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) придбання та використання у процесі виробництва сировини за операціями ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку і Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідне відображення цих господарських операцій у фінансовій звітності за 2014, 2015 та 2016 роки?

чи відповідають первинні документи ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) за господарськими операціями з ПП ОСОБА_3 Дістріб'юшин (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 вимогам статей 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , для їх застосування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у бухгалтерському обліку, а також у обчисленні і сплаті податків і зборів ведення яких передбачено законодавством?

чи підтверджується документально та нормативно з боку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) як сторони (покупця) за договором постачання № 566 КЗ від 20.10.2014, що правочин вчинено з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином?

чи мало у період 2014, 2015, 01.01.2016 - 31.05.2016 ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарське підприємство, за умови його відповідності критеріям статті 209 Податкового кодексу України, законодавчо встановлений обов'язок сплачувати до бюджету частину ПДВ у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 ПКУ, у зв'язку із отриманням податкової пільги(код 14010453)?

чи мало правові підстави у період 2014, 2015, 01.01.2016 - 31.05.2016. ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарське підприємство, за умови його відповідності критеріям статті 209 Податкового кодексу України, у період 2014, 2015, 01.01.2016 - 31.05.2016 рр., яке не обрало спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відповідно до пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України на загальних підставах вважається платником податку на додану вартість, у зв'язку із отриманням податкової пільги(код 14010453), розраховувати суму податкової пільги (код 14010453) як суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 ПКУ?

чи підтверджується документально та нормативно твердження, що збільшення податкового кредиту зменшує розмір податкової пільги (код 14010453), що залишається у розпорядженні ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарського підприємства, за умови його відповідності критеріям статті 209 ПКУ, яке не обрало спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відповідно до пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України на загальних підставах вважається платником податку на додану вартість, у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 ПКУ і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції?

За результатами проведеного експертного дослідження, експертами було надано наступні висновки:

По першому питанню: Постачання товарно-матеріальних цінностей від ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН (код ЄДРПОУ 39192703) на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016у підтверджується нормативно та документально.

По другому питанню: Витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей в обсязі наданих документів від ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН (код ЄДРПОУ 39192703) на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 у сумі 21905078,72 грн. (двадцять один мільйон дев'ятсот пвЂ�ять тисяч сімдесят вісім грн. 72 коп.) (у тому числі ПДВ) підтверджуються документально та нормативно.

По третьому питанню: Обсяги господарських операцій та проведення розрахунків в обсязі наданих документів у Договорі поставки з додатками 108 специфікацій та видаткових накладних, податкових накладних, які виписані підприємством ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН на поставку висівки пшеничні а також компоненти для комбікормів які дозволені для вживання та зареєстровані в Україні ПрАТ АПК-ІНВЕСТ встановлено, що наявні документи містять передбачені законодавчими нормами обов'язкові реквізити та складені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджують обсяги виконаних господарських операцій, за договором поставки №566 КЗ від 20.10.2014, на загальну суму 22800205,40 грн. (двадцять два мільйони вісімсот тисяч двісті пвЂ�ять грн., 40 коп.) в т.ч. ПДВ - 3800034,20грн (три мільйони вісімсот тисяч тридцять чотири грн., 20 коп.) підтверджуються документально та нормативно.

По четвертому питанню: В результаті проведеного експертного дослідження встановлено, що в структурі активів та зобов'язань ПрАТ АПК-ІНВЕСТ внаслідок вчинення господарських операцій з ПП ОСОБА_3 Дистриб'юшин ( код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 відбулися зміни, що відповідно відображено в фінансовій звітності ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

По п'ятому питанню: Загальна сума податкового кредиту, яка була включена до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно до розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПрАТ АПК-ІНВЕСТ від ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 складає 3800034,20грн (три мільйони вісімсот тисяч тридцять чотири грн., 20 коп.).В результаті проведеного експертного дослідження встановлено, що відображені в податковому обліку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ обсяги податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 відповідають наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

По шостому питанню: Операції між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН знайшли своє відображеня в регістрах бухгалтерського обліку на рахунку 631114 "Розрахунки с поставщиками за основну сировину та матеріали Комбікормовий завод".

Всі операції (а саме поточні розрахунки в національній валюті за сировину і матеріали), які відображені в регістрах бухгалтерського обліку відповідають операціям які відображені в видаткових накладних (Додаток 1) та ТТН (Таблиця 3) та сумам що були сплачені ПрАТ АПК-ІНВЕСТ в період з 20.10.2014 по 30.04.2016 згідно платіжних документів за отримані висівки пшениці, а також компоненти для комбікормів, які дозволені для вживання та дозволені в Україні (Додаток 3)

Таким чином, в результаті проведеного експертного дослідження встановлено, що відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з придбання та використання у процесі виробництва сировини за операціями з ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН відповідає національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Закону України від 16.07.1999 № 996 - ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

По сьомому питанню: Первинні документи ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34626750) за господарськими операціями з ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 відповідають вимогам статей 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , для їх застосування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у бухгалтерському обліку,а також у обчисленні і сплаті податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством обсязі представлених документів відповідають вимогам діючого законодавства та документально підтверджують факт здійснення господарських операцій між ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

В результаті дослідження первинних документів, перелічених у Додатку 1, видаткові накладні та податкові накладні отримані ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 34626750) від ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 20.10.2014 по 30.04.2016 відповідають вимогам вищезазначених законодавчих актів України.

По восьмому питанню: Підтверджувати або спростувати щодо з боку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ як сторони (покупця) за договором постачання № 566 КЗ від 20.10.2014, що правочин вчинено з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є правовим питанням та не відноситься до компетенції судового експерта економіста.

По дев'ятому питанню: ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарське підприємство, за умови його відповідності критеріям статті 209 Податкового кодексу України, у період 2014, 2015, 01.01.2016 - 31.05.2016 не мало законодавчо встановлений обов'язок сплачувати до бюджету частину ПДВ у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, у зв'язку із отриманням податкової пільги (код 14010453).

По десятому питанню: ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарське підприємство, за умови його відповідності критеріям статті 209 Податкового кодексу України, у період 2014, 2015, 01.01.2016 - 31.05.2016, яке не обрало спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відповідно до пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України на загальних підставах вважається платником податку на додану вартість, у зв'язку із отриманням податкової пільги (код 14010453) мало правові підстави у період 2014, 2015 (повністю), 01.01.2016 - 31.05.2016 (частково), розраховувати суму податкової пільги (код 14010453) в розмірі суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 Податкового кодексу України.

По одинадцятому питанню: Твердження, що збільшення податкового кредиту зменшує розмір податкової пільги (код 14010453), що залишається у розпорядженні ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , при умові, як сільськогосподарського підприємства, за умови його відповідності критеріям статті 209 ПКУ, яке не обрало спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відповідно до пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України на загальних підставах вважається платником податку на додану вартість, у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 Податкового кодексу України і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції, нормативно та документально підтверджується.

За наслідками господарської операції ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 2 а.с.134-173/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту березня-квітня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН .

Щодо посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного суду України, висловлену у постанові від 01.12.2015, згідно із якою статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, суд зазначає наступне.

Так, Верховний суд у постановах від 29.03.2018 у справі №826/3498/15 та від 04.09.2018 р. у справі № 826/18952/14 дійшов висновку про те, що факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Тобто, суд повинен дослідити, чи встановлено у вироку відомості, які б свідчили про здійснення платником, щодо якого винесено вирок, нереальної господарської діяльності у правовідносинах з конкретним контрагентом.

Слід зазначити, що у вказаному вироку суд не досліджував інших обставин ніж ті, про які йдеться за текстом вироку.

Зокрема, у вказаному вироку відсутні відомості, які б свідчили про здійснення платником, щодо якого винесено вирок, нереальної господарської діяльності у правовідносинах з конкретним контрагентом - ПрАТ АПК-ІНВЕСТ /том 1 а.с.136-137/.

У разі, коли вирок взагалі не містить конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, він не може бути належним доказом нереальності господарських операцій відповідного підприємства з контрагентами та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту (правова позиція висловена в постанові ВС від 05.06.2018 у справі №805/649/15-а). Крім того, суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (правова позиція висловлена в постанові ВС від 12.04.2018 у справі №826/1571/16).

Верховний Суд вказує на те, що не можна враховувати висновки суду, викладені у вироках, не враховуючи того, якого саме суб'єкта вони стосувалися. Так, Верховний Суд, погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, зазначив, що оцінка діяльності керівника підприємства у згаданому вироку не надавалась, а тому використати його положення неможливо (постанова ВС від 27.02.2018 року у справі №813/1974/17). Аналогічного висновку дійшов суд в одній із постанов, вказавши, що у вироках зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, не встановлено (постанова ВС від 27.02.2018 року у справі №802/1853/16-а). Мова йде про неможливість безпідставного поширення судом висновку про фіктивність підприємства на відносини з усіма контрагентами.

Крім того, суд повинен перевірити зв'язок між фіктивністю підприємства, встановленою вироком суду, який набрав законної сили, та нереальністю господарських операцій позивача та його контрагентів. Це ще раз підтверджує необхідність дослідження та врахування судом кожної обставини.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. (Постанова Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17)

Аналогічна позиція була висловлена Верховним судом в постанові від 15.05.2018 по справі №810/4391/16. Верховний суд у даній справі зазначив, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у межах своєї господарської діяльності.

Крім того, на думку суду, підтвердженням реальності господарської операції є зміна в структурі активів та зобов'язань платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, а також належним чином складені первинні документи, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст операцій та оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . (Постанова ВС від 15.05.2018 р. по справі №810/4391/16)

Так, Верховний суд України у рішенні від 21.01.2015 у справі № 6-197цс14 наголошував, що відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Таким чином, посилання контролюючого органу на на відсутність реального настання правових наслідків (факту поставки товару) щодо відносин з контрагентом ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН є безпідставними, оскільки для кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина сторони, внаслідок чого необхідно довести наявність умислу у сторін при укладенні та вчиненні конкретного правочину щодо настання певних протиправних наслідків.

Суд звертає увагу, що станом на момент розгляду справи по суті договір поставки, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН не був визнаний недійсним у судовому порядку, крім того не припинено юридичну особу ПП ОСОБА_3 ДІСТРІБ'ЮШИН .

Отже, сам факт існування обвинувального вироку за статтею 205 КК України не є безумовною підставою для висновку про нереальність всіх господарських операцій між підприємством та його контрагентами. Мають бути враховані всі обставини господарських операцій між субвЂ�єктами, зокрема ті, що підтверджують їх реальних характер, рух активів, що відбувся внаслідок таких операцій тощо.

Щодо господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ з ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ за період квітень 2016 року суд зазначає наступне.

Податковий орган вказує на нереальність господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ із ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ , ЄДРПОУ 37695916, за період квітень 2016 року, всього на загальну суму з ПДВ 3 840 287,80грн, у т.ч. ПДВ 640 047,94грн через розбіжності у податкових показниках постачальника, задекларованих ним за господарськими операціями із третіми особами, які не мають відношення до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Висновки податкового органу ґрунтуються лише на підставі відомостей із власних інформаційних систем щодо третіх осіб (стану їх матеріально-технічної бази, кількості персоналу тощо), оскільки постачальник товару не є виробником, не має достатніх виробничих потужностей, не має складських приміщень.

Як суд вже зазначав вище - норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Верховний Суд у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14 підтвердив раніше сформовану правову позицію, що відсутність у контрагента матеріальних, виробничих, трудових та інших ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод.

Зокрема, ВС у постанові від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Крім того, Верховний суд висловився з приводу відсутності у контрагента матеріально-технічної бази, як підстави визнання податковим органом нереального характеру господарських операцій в постанові по справі №804/7470/16 від 21.02.2018 р. За фабулою справи, контролюючий орган зробив висновок про нереальність господарських правовідносин, оскільки, на його думку, відповідні первинні документи платника податків були складені без наміру створення правових наслідків. Зокрема, зміст актів виконаних робіт (наданих послуг) не дає змогу встановити детальний опис проведених робіт та місце їх проведення. Крім того, контролюючий орган вказує на інформацію бази даних податкового органу, відповідно до якої контрагенти позивача не мають у штаті працівників та основних засобів.

Верховний Суд також додав, що посилання контролюючого органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. (постанова ВС по справі № 804/7470/16 від 21.02.2018, від 15.05.2018 по справі №810/4391/16)

Слід наголосити, що контролюючим органом не наведено в акті жодних інших обґрунтувань нереальності господарських операцій між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ і ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ , а також доказів, які спростовують факти поставки товарів від ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та подальше його використання у господарській діяльності ПрАТ АПК-ІНВЕСТ . Шрот соняшниковий - добавка до зернових, тобто сировина, яка отримана від ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ , була використана ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у своїй господарській діяльності під час виробництва комбікормів. Отримання сировини відображено в бухгалтерському обліку за Дт рахунку 20142 в кореспонденції з Кт рахунку 631114. Весь обсяг виробленого комбікорму з отриманої сировини було використано Товариством для відгодівлі свиней на власному тваринницькому комплексі, для подальшого виробництва м`ясопродукції на власному м`ясокомбінаті та реалізації м`ясопродукції покупцям/том 4 а.с.103-107/.

При цьому в акті також не наведено будь-якого обґрунтування чи міркувань відповідно до яких податковим органом не були враховані надані до перевірки документи первинного обліку та інші документи, необхідні для обчислення, утримання та перерахування сум податку на додану вартість за відповідні періоди.

Так, до перевірки ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, облікові регістри: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, реєстри товарно-транспортних накладних, платіжні доручення, за якими відбувалося перерахування коштів на адресу постачальника за періоди, що підлягали перевірці, оборотно-сальдові відомості, договір, специфікації до договору, що підтверджено відповідними актами прийому-передачі документів посадовим особам Податкового органу та відомостями, викладеними в Додатку 6 до акту перевірки/том 4 а.с.1-173, том 5 а.с.1-231/.

Надані документи відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , встановленим до первинних документів, підтверджують виконання господарських операцій за якими вони складалися і котрі призвели до змін в структурі активів товариства.

Стосовно періоду перевірки взаємовідносин із ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ отримало запит Красноармійської об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 04.07.2016 № 12307/10/05-16-14-02, у відповідь на який надало копії документів та пояснення листом від 11.07.2016 № 417. За результатами зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ , код за ЄДРПОУ 37695916, за період з 01.04.2016 по 30.04.2016р. складено Довідку від 21.12.2016 № 65/05-16-14-02/34626750.

Враховуючи наведене, а також те, що податковий орган в акті не обґрунтував в чому саме полягає порушення з боку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ положень податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ за період квітень 2016 року, суд вважає зазначені висновки необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та зроблені без належних правових підстав.

Доставка отриманої від ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ сировини здійснювалась на замовлення та за рахунок ПрАТ АПК-ІНВЕСТ перевізниками, про що свідчать договори на перевезення, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні /том 5 а.с.1-231/.

Вищенаведений договір поставки укладений з ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 14 а.с.197-199/.

За наслідками господарської операції ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 4 а.с.122-173/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту квітня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ .

Щодо господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ з ТОВ Аграрний Дім Геліос за період січень 2018 року

Податковий орган в акті перевірки зазначає про нереальність господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на постачання пшениці із ТОВ Аграрний Дім Геліос , ЄДРПОУ 38158656, за період січень 2018 року, всього на загальну суму з ПДВ 2 634 242,42 грн., у т.ч. ПДВ 439 207,08 грн через розбіжності у податкових показниках постачальника, задекларованих ним за господарськими операціями із третіми особами, які не мають жодного відношення до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Висновки податкового органу ґрунтуються на підставі відомостей із власних інформаційних систем щодо третіх осіб (стану їх матеріально-технічної бази, кількості персоналу тощо), оскільки постачальник товару не є виробником, не має достатніх виробничих потужностей, не має складських приміщень.

Як зазначалося судом вище - норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Верховний Суд у справах № 820/4648/13-а, № 826/1398/14 підтвердив раніше сформовану позицію, що відсутність у контрагента матеріальних, виробничих, трудових та інших ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод.

Крім того, Верховний суд висловився з приводу відсутності у контрагента матеріально-технічної бази, як підстави визнання податковим органом нереального характеру господарських операцій в постанові по справі № 804/7470/16 від 21.02.2018 р. За фабулою справи, контролюючий орган зробив висновок про нереальність господарських правовідносин, оскільки, на його думку, відповідні первинні документи платника податків були складені без наміру створення правових наслідків. Зокрема, зміст актів виконаних робіт (наданих послуг) не дає змогу встановити детальний опис проведених робіт та місце їх проведення. Крім того, контролюючий орган вказує на інформацію бази даних податкового органу, відповідно до якої контрагенти позивача не мають у штаті працівників та основних засобів.

Верховний Суд також додав, що посилання контролюючого органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. (постанова ВС по справі № 804/7470/16 від 21.02.2018 р., від 15.05.2018 р. по справі №810/4391/16)

Податковим органом не наведено в акті жодних інших обґрунтувань нереальності господарських операцій між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ і ТОВ Аграрний Дім Геліос , а також доказів, які спростовують факти поставки товарів від ТОВ Аграрний Дім Геліос на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та подальше його використання у господарській діяльності ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Натомість Позивач надав суду відомості щодо руху активів внаслідок господарських операцій із вказаним контрагентом.

Пшениця 6 класу - сировина, яка отримана від ТОВ Аграрний Дім Геліос , були використані ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у своїй господарській діяльності під час виробництва комбікормів. Отримання сировини відображено в бухгалтерському обліку за Дт рахунку 20141 в кореспонденції з Кт рахунку 631114. Весь обсяг виробленого комбікорму з отриманої сировини було використано Товариством для відгодівлі свиней на власному тваринницькому комплексі, для подальшого виробництва м`ясопродукції на власному м`ясокомбінаті та реалізації м`ясопродукції покупцям/том 5 а.с.191-195/.

Вищенаведений договір поставки укладений з ТОВ Аграрний Дім Геліос є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Аграрний Дім Геліос за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 14 а.с.200-202/.

За наслідками господарської операції ТОВ Аграрний Дім Геліос видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 5 а.с.214-231/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту січня 2018 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ Аграрний Дім Геліос .

Щодо господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ з ТОВ ЄВРОШОК за період лютий 2018 року

Податковий орган в акті перевірки вказує на нереальність господарських операцій ПрАТ АПК-ІНВЕСТ із ТОВ ЄВРОШОК , ЄДРПОУ 40468354, за період лютий 2018 року, всього на загальну суму з ПДВ 3 867 515,17 грн, у т.ч. ПДВ 644 585,86 грн через розбіжності у податкових показниках постачальника, задекларованих ним за господарськими операціями із третіми особами, які не мають жодного відношення до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Крім того, Верховний суд висловився з приводу відсутності у контрагента матеріально-технічної бази, як підстави визнання податковим органом нереального характеру господарських операцій в постанові по справі № 804/7470/16 від 21.02.2018 За фабулою справи, контролюючий орган зробив висновок про нереальність господарських правовідносин, оскільки, на його думку, відповідні первинні документи платника податків були складені без наміру створення правових наслідків. Зокрема, зміст актів виконаних робіт (наданих послуг) не дає змогу встановити детальний опис проведених робіт та місце їх проведення. Крім того, контролюючий орган вказує на інформацію бази даних податкового органу, відповідно до якої контрагенти позивача не мають у штаті працівників та основних засобів.

З цього приводу суд зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Податковим органом не наведено в акті жодних інших обґрунтувань нереальності господарських операцій між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ і ТОВ ЄВРОШОК , а також доказів, які спростовують факти поставки товарів від ТОВ ЄВРОШОК на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та подальше його використання у господарській діяльності ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Натомість Позивачем надані суду відомсті по руху активів внаслідок господарських операцій із вказаним контрагентом.

Пшениця 6 класу та ячмінь 3 класу - сировина, яка отримана від ТОВ ЄВРОШОК , була використана ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у своїй господарській діяльності під час виробництва комбікормів. Отримання сировини відображено в бухгалтерському обліку за Дт рахунку 20141 в кореспонденції з Кт рахунку 631114. Весь обсяг виробленого комбікорму з отриманої сировини було використано Товариством для відгодівлі свиней на власному тваринницькому комплексі, для подальшого виробництва м`ясопродукції на власному м`ясокомбінаті та реалізації м`ясопродукції покупцям.

Вищенаведений договір поставки укладений з ТОВ ЄВРОШОК є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ЄВРОШОК за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 14 а.с.203-206/.

За наслідками господарської операції ТОВ ЄВРОШОК видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту лютому 2018 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ЄВРОШОК .

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, відповідно до п.44.1 для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України визначено,що платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори поставки та підряду укладені з специфікації, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти списання ТМЦ, подорожні листи, акти прийому-здачі виконаних робіт, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договорами поставки із ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703)відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Позивачем до перевірки надавались всі вищенаведені документі, про що також свідчить зміст Акту перевірки, проте зазначені документи не взяті до уваги при формуванні висновків Акту перевірки.

Як з'ясовано в судовому засіданні у представника позивача, Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» є виробником продукції, має власні основні засоби цехи, ферми, трудові ресурси, спеціалізується на вирощуванні зернових культур(крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); розведенні свиней; змішаному сільському господарстві; виробництві м'яса готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Підприємство має повний технологічний цикл виробництва, починаючи з вирощування сировини, завершуючи випуском готової продукції.

Тобто, саме для використання у виробничому процесі придбавалися ТМЦ у ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці).

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Всі правочини із зазначеними контрагентами ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечать закону, їх предметами є речі, що не обмежені в цивільному обороті, а сторони під час здійснення господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ, що зокрема підтверджується даними, розміщеними на офіційному сайті ДФС України Електронний кабінет платника податків : https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/ reestr.jspx

Згідно із ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, як, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів тощо.

В свою чергу, статтею 10 цього Закону визначено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До того ж, адміністративна та судова практика за даними питаннями виходить з презумпції добросовісності платника, яка підтримує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Тобто, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (чинна назва Реєстру - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано відомостей щодо наявності відомостей про скасування свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» чи визнання їх недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання відповідних договорів.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентами, ці суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вони мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012 по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Крім того, у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними наведений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів поставок укладених позивачем із ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703).

Суд звертає увагу, що вказані правочини не визнавався недійсним у судовому порядку.

Щодо зазначення контролюючим органом про неможливість встановлення реальних джерел походження придбаних ТМЦ позивачем у контрагентів які мали відносини з іншими суб'єктами господарювання, суд зазначає наступне.

Правовідносини між контрагентами позивача з іншими юридичними особами жодним чином не виплавають на Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» оскільки позивач з останніми не мав жодних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу, що у позивача на час проведення перевірки були всі первинні документи, які підписані усіма сторонами та уповноваженими особами, що не заперечується податковим органом, всі контрагенти на час здійснення операцій перебували на обліку в податкових органах та не припинені, мають усі необхідні реквізити відповідно до Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємств . Факт підтвердження належними первинними бухгалтерськими документами фактичного виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, вказує на фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту та витрат.

За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» та контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, отримані позивачем товари були використані в межах господарської діяльності позивача.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплати вартості придбаних у ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) товарно-матеріальних цінностей із господарською діяльністю ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» .

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного ( податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредитувважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України передбачено,що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено,що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку,що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ права на формування податкового кредиту, за наслідками господарських операцій з ТОВ АГРОХОЛДІНГ КІМ (ЄДРПОУ 37695916), ТОВ АГРАРНИЙ ДІМ ГЕЛІОС (ЄДРПОУ 38158656), ТОВ ЄВРОШОК (ЄДРПОУ 40468354), ПП ОСОБА_3 ДИСТРИБ'ЮШН (ЄДРПОУ 39192703) підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях,позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених вІнформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Також, у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення зазначив: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання .

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковою інспекцією таких доказів не наведено та не представлено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заниження суму позитивного значення різниці між смою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 1 692 932 грн., в тому числі по періодам: за березень 2016 - 210 749 грн; за квітень 2016 - 398 390 грн; за січень 2018 - 439 207 грн; за лютий 2018 - 644 586 грн .

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Платіжним дорученням №19083 від 23 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» за подання данного позову сплатило 38090,98грн /том 1 а.с.3/

Згідно частини 2 ст.7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першоюцієї статті, - повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на що суд присуджує на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків 38090,98 (тридцять вісім тисяч дев'яносто гривень дев'яносто вісім копійок)гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (адреса: вул. Шопена,1а, с. Рівне,Покровський район, Донецька область, 85325, ЄДРПОУ 34626750) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса:вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0003174708 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19 червня 2018 року №0003174708, яким Приватному акціонерному товариству «АПК-ІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 539 498грн(два мільйони п'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень).

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (адреса: вул. Шопена,1а, с. Рівне,Покровський район, Донецька область, 85325, ЄДРПОУ 34626750) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса:вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) судовий збір в розмірі 38090,98 (тридцять вісім тисяч дев'яносто гривень дев'яносто вісім копійок) гривень.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 грудня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підпиисано 13 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.12.2018
Оприлюднено	16.12.2018
Номер документу	78557182
Судочинство	Адміністративне

Шишов Олег Олексійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.12.2018 по справі 805/5005/18-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —805/5005/18-а

Рішення
від 03.12.2018 по справі 805/5005/18-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД