Рішення

від 05.12.2018 по справі 1340/4033/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4033/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Мусій С.В.,

представника позивача Колісника А.О.,

представника відповідача Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галфарб до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Галфарб (надалі - ТзОВ Галфарб , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) в якому, згідно з уточненнями просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0010231411 та № 0010271411 від 19.06.2018.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що ним на підставі митних декларацій від 24.06.2016 № 209000019/2016/011907, від 26.08.2016 № 209000019/2016/020696 на митну територію України ввезений товар, а саме лакофарбова продукція та емульсія.

Ввезені товари декларувалися позивачем із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом 410 у відповідності до сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601, від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607 та в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 Щодо визначення концепції Походження товарів і методів адміністративного співробітництва до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

Зазначає, що позивачем при митному оформленні товарів були подані компетентним органам як української так і польської сторін усі без виключення необхідні документи, в тому числі документи, що підтверджують країну походження товару. Вказує на те, що на момент митного оформлення жодних сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи країну походження товару, не виникало.

За наведених обставин, позивач вважає висновки акта перевірки № 1314/13-001-14-11/39400157 від 24.05.2018 такими, що не відповідають обставинам справи, відтак, на думку позивача, винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 115-116) в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ Галфарб у повному обсязі. Посилається на те, що на звернення Львівської митниці ДФС від 14.04.2017 №172/8/13-70-19/42 сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607 було направлено на перевірку до митного органу Республіки Польща. У відповідь на звернення уповноваженим органом Республіки Польща надано листа від 21.03.2018 № 1401-10С.4331.18.2017.1, згідно з яким преференційне походження товарів відповідно до Угоди не підтверджено у зв'язку з ненаданням експортером митному органу відповідних підтверджуючих документів. Таким чином, за результатами перевірки було встановлено, що товари, оформлені за митними деклараціями від 24.06.2016 №209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 №209000019/2016/020696 повинні оподатковуватися ввізним митом за ставкою Митного тарифу України в розмірі 6,5%. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними.

11.09.2018 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків такої.

19.09.2018 на адресу суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, зокрема, уточнено номер податкових повідомлень-рішень, які позивач просить скасувати.

Згідно з ухвалою від 21.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

07.11.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

21.01.2015 між ТзОВ Галфарб та компанією PPG Deco Polska Sp.z.o.o. укладено контракт № EX/21/01/2015 відповідно до якого PPG Deco Polska Sp.z.o.o. (надалі - Продавець) зобов'язався поставити і передати у власність ТзОВ Галфарб (надалі - Покупець) емульсію та лакофарбову продукцію, а Покупець зобов'язався отримати від Покупця вказану продукцію та оплатити її.

Вказані товари були ввезені на митну територію України згідно з митними деклараціями від 24.06.2016 № 209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 № 209000019/2016/020696 та декларувалися позивачем із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом 410 на підставі сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601, від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607.

ДФС України за зверненням Львівської митниці від 14.04.2017 №172/8/13-70-19/42 в частині перевірки сертифікатів з перевезення форми EUR.1 №PL/MF/AK 0181601 та № PL/MF/AK 0181607, скерувала такі на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща.

У відповідь на вказане звернення, уповноважений орган Республіки Польща листом від 21.03.2018 № 1401-ІОС 43311820171 підтвердив автентичність походження вищевказаних доказів. Зазначив, що враховуючи те, що експортер не надав відповідні документи, що доводять статус походження товару, не підтверджено преференційне походження майна.

На підставі наказу про проведення перевірки від 11.05.2018 № 2941, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ Галфарб щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 24.06.2016 № 209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 № 209000019/2016/020696.

За результатами перевірки складений акт № 1314/13-01-14-11/39400157 від 24.05.2018 в якому зазначено порушення з боку ТзОВ Галфарб : вимог статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 56791,10 грн та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 11358,21 грн.

На підставі акта перевірки, ГУ ДФС у Львівській області винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2018 № 0010231411 та № 0010271411 (арк. справи 12-13).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив такі скасувати.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до абзацу 1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (надалі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Положеннями підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 54 Митного кодексу України (надалі - МК України) орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Положеннями пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі № 821/751/17.

Абзацом 14 статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 № 959-XII надане визначення поняттю імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 74 МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно частини 2 статті 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до частини 6 статті 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до частини 7 статті 36 МК України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України.

Згідно частини 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до статті 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно частини 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно до пункту 1 статті 29 частини 2 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року (надалі - Угода про асоціацію), кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 - щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва (надалі - Протокол до Угоди про асоціацію), до цієї Угоди.

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу до Угоди про асоціацію встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

- товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

- товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1; 2. У випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Стаття 28 Протоколу до Угоди про асоціацію встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Як встановив суд, позивач на підставі контракту від 21.01.2015 придбав у компанії PPG Deco Polska Sp.z.o.o. емульсію та лакофарбову продукцію.

Вказані товари ввезені позивачем на митну територію України на підставі митних декларацій від 24.06.2016 №209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 №209000019/2016/020696.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару згідно з митною декларацією від 24.06.2016 № 209000019/2016/011907 (форма МД - 2) підтверджується наступними документами: фактура VAT 116642808; пакувальний лист; транспортна фактура; сертифікат походження (сертифікат EUR.1 №PL/MF/AK 0181601 від 23.06.2016); довідка про транспортні витрати; супровідний транспортний лист; вивізний транспортний документ; міжнародна товарно-транспортна накладна № 295056 (CMR); виписка по поточному рахунку ТзОВ Галфарб , що підтверджує факт оплати отриманої партії товару станом на 26.07.2016.

Поставка товару згідно з митною декларацією від 26.08.2016 №209000019/2016/020696 підтверджується наступними документами: фактура VAT 116660081; пакувальний лист; транспортна фактура; сертифікат походження (сертифікат EUR.1 №PL/MF/AK 0181607 від 25.08.2016); довідка про транспортні витрати; супровідний транспортний лист; вивізний транспортний документ; міжнародна товарно-транспортна накладна №295057 (CMR); виписка по поточному рахунку ТзОВ Галфарб , що підтверджує факт оплати отриманої партії товару станом на 27.09.2016.

Згідно з відомостями офіційного сайту компанії http://corporate.ppg.com/Home.aspx компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o., така є виробником ввезеного позивачем товару на митну територію України.

З наведеного видно, що країною походження товару, ввезеного позивачем на територію України за вказаними вище митними деклараціями є Республіка Польща.

Сторони по даній справі не заперечують щодо виду товару і його кількості, що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю. Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права позивача на пільгове розмитнення вказаного товару, зумовленого Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.11.2018 у справі № 813/3616/16.

Суд встановив, що позивач при ввезенні вищевказаного товару надав митному органу усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару та країни походження вказаного товару. Жодних зауважень до наданих документів та ввезеного товару у митного органу станом на дату ввезення не було.

Водночас, відповідач не підтвердив суду обґрунтованості сумніву у достовірності й правильності сертифікатів форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607, що зумовив його звернення до уповноваженого органу Республіки Польща для їх підтвердження.

При вирішенні спору, суд виходив з наступних мотивів.

З матеріалів справи видно, що відповідач дійшов висновку про відсутність преференційного походження товарів, у зв'язку з ненаданням експортером митному органу Республіки Польща відповідних підтверджуючих документів. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як видно з відповіді уповноваженого органу Республіки Польща від 21.03.2018 №1401 - ІОС 4331.18.2017.1 польська митна адміністрація підтвердила автентичність походження доказів - сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607. Додатково зазначено, що користувач не подав відповідні документи, що доводять статус походження, тому майно не кваліфіковане для пільгового лікування (арк. справи 142).

Отже, автентичність сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607 - підтверджена уповноваженим органом Республіка Польща.

Щодо другого речення викладеного у відповіді уповноваженого органу Республіки Польща від 21.03.2018 № 1401 - ІОС 4331.18.2017.1: що користувач не подав відповідні документи, що доводять статус походження, тому майно не кваліфіковане для пільгового лікування суду не зрозуміло про який товар іде мова, оскільки згідно з контрактом укладеним між ТзОВ Галфарб та PPG Deco Polska Sp.z.o.o., позивач придбав емульсію та лакофарбову продукцію, які за своєю хімічною природою не можуть бути призначеними для лікування.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що копія з запиту ДФС України від 07.07.2018 № 11558/5/99-99-19-04-02-16 скерованого до уповноваженого органу Республіки Польща надана представником відповідача на вимогу суду, разом з тим, такий викладений на іноземній мові, офіційного перекладу змісту вказаного запиту відповідачем не надано. За таких обставин, суд вважає, що названий запит не може вважатися належним та допустимим доказом у справі який підтверджував би обгрунтований сумнів у достовірності і правильності сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607.

Крім цього, суд звертає увагу на наданий позивачем лист компанії PPG Deco Polska Sp.z.o.o. від 02.10.2018 (арк. справи 144) зі змісту якого видно, що ненадання митному органу Республіки Польща відповіді на запит щодо верифікації сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607 обумовлена ненадходженням запиту у відділ експорту через секретаріат компанії.

Водночас, експортер - компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. підтвердила наявність правовідносин по контракту, укладеному між ТзОВ Галфарб та PPG Deco Polska Sp.z.o.o. № EX21/01/2015. Зазначила, що виробником продукції є компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. Крім того, у листі вказано, що у день відвантаження продукції компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. подала у митні органи Польщі усі необхідні документи для оформлення сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607, а саме: копії фактур закупки сировини, що показують країну походження сировини (уся сировина була придбана на території Європейського Союзу), копії довготермінових декларацій відповідності, виданих та підписаних постачальниками сировини, котрі є необхідною умовою для видачі свідоцтва EUR.1.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сертифікати з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607 станом на дату розгляду справи не є відкликаними чи анульованими. Відповідачем не надано суду доказів протилежного. Додатково суд зазначає, що у всіх документах, які надавалися позивачем при митному оформленні зазначено країну походження - Республіка Польща.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що висновки акта перевірки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 56791,10 грн. та заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 11358,21 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже є необґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення будь-якого з зазначених принципів може бути визнано судом підставою для визнання незаконною дії. Тобто вчинення дій відносно суб'єкта господарювання чи будь - яких інших осіб без наявності передбачених на те законодавством повноважень є протиправним.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення №0010231411 та №0010271411 від 19.06.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0010231411 від 19.06.2018 винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0010271411 від 19.06.2018 винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галфарб (код ЄДРПОУ 39400157, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 242) судовий збір за подання адміністративного позову, в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15.12.2018.

Суддя Мричко Н.І.