Постанова

від 12.02.2019 по справі 1340/4033/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/608/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, головуючий суддя - Мричко Н.І., ухвалене о 12 год. 09 хв. у м. Львові, повний текст якого складено 15.12.2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галфарб до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2018 року позивач - ТзОВ Галфарб звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0010231411 та №0010271411 від 19.06.2018 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що позивачем при митному оформленні товарів були подані компетентним органам як української так і польської сторін усі без виключення необхідні документи, в тому числі документи, що підтверджують країну походження товару. Вказував на те, що на момент митного оформлення жодних сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи країну походження товару, не виникало. Відтак висновки акта перевірки № 1314/13-001-14-11/39400157 від 24.05.2018 року є такими, що не відповідають обставинам справи, відтак, на думку позивача, винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2018 року винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 19.06.2018 року винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вказані товари повинні оподатковуватись ввізним митом за ставкою Митного тарифу в розмірі 6,5%, оскільки преференційне походження цих товарів відповідно до Угоди не підтверджено у зв'язку із ненаданням експортером митного органу відповідних підтверджуючих документів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримала доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.01.2015 року між ТзОВ Галфарб та компанією PPG Deco Polska Sp.z.o.o. укладено контракт № EX/21/01/2015 відповідно до якого PPG Deco Polska Sp.z.o.o. (надалі - Продавець) зобов'язався поставити і передати у власність ТзОВ Галфарб (надалі - Покупець) емульсію та лакофарбову продукцію, а Покупець зобов'язався отримати від Покупця вказану продукцію та оплатити її.

Вказані товари були ввезені на митну територію України згідно з митними деклараціями від 24.06.2016 року №209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 року №209000019/2016/020696 та декларувалися позивачем із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом 410 на підставі сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 № PL/MF/FR 0181601, від 25.08.2016 № PL/MF/FR 0181607.

ДФС України за зверненням Львівської митниці від 14.04.2017 року №172/8/13-70-19/42 в частині перевірки сертифікатів з перевезення форми EUR.1 №PL/MF/AK 0181601 та №PL/MF/AK 0181607, скерувала такі на перевірку до уповноваженого органу ОСОБА_1.

У відповідь на вказане звернення, уповноважений орган ОСОБА_1 листом від 21.03.2018 року №1401-ІОС 43311820171 підтвердив автентичність походження вищевказаних доказів. Зазначив, що враховуючи те, що експортер не надав відповідні документи, що доводять статус походження товару, не підтверджено преференційне походження майна.

На підставі наказу про проведення перевірки від 11.05.2018 року №2941, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ Галфарб щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 24.06.2016 року № 209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 року №209000019/2016/020696.

За результатами перевірки складений акт №1314/13-01-14-11/39400157 від 24.05.2018 року в якому зазначено порушення з боку ТзОВ Галфарб : вимог статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 56 791,10 грн. та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 11 358,21 грн.

На підставі акта перевірки, ГУ ДФС у Львівській області винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2018 року №0010231411 та №0010271411 (арк. справи 12-13).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив їх скасувати.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 56791,10 грн. та заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 11358,21 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже є необґрунтованими.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 74 МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність встановлено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до частини 7 статті 36 МК України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України.

Згідно із частиною 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частинами 3, 6 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно частини 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно до пункту 1 статті 29 частини 2 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року (надалі - Угода), кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Частиною 1 статті 26 глави 1 розділу 4 Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 - щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва (надалі - Протокол до Угоди про асоціацію), до цієї Угоди.

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу до Угоди передбачено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

- товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

- товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1; 2. У випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Стаття 28 Протоколу до Угоди про асоціацію передбачає, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Як видно з матеріалів справи, позивач на підставі контракту від 21.01.2015 року придбав у компанії PPG Deco Polska Sp.z.o.o. емульсію та лакофарбову продукцію.

Вказані товари ввезені позивачем на митну територію України на підставі митних декларацій від 24.06.2016 року №209000019/2016/011907 та від 26.08.2016 року №209000019/2016/020696.

Поставку товару згідно з митною декларацією від 24.06.2016 року № 209000019/2016/011907 (форма МД - 2) підтверджує: фактура VAT 116642808; пакувальний лист; транспортна фактура; сертифікат походження (сертифікат EUR.1 №PL/MF/AK 0181601 від 23.06.2016 року); довідка про транспортні витрати; супровідний транспортний лист; вивізний транспортний документ; міжнародна товарно-транспортна накладна № 295056 (CMR); виписка по поточному рахунку ТзОВ Галфарб , що підтверджує факт оплати отриманої партії товару станом на 26.07.2016 року.

Поставку товару згідно з митною декларацією від 26.08.2016 року №209000019/2016/020696 підтверджує: фактура VAT 116660081; пакувальний лист; транспортна фактура; сертифікат походження (сертифікат EUR.1 №PL/MF/AK 0181607 від 25.08.2016 року); довідка про транспортні витрати; супровідний транспортний лист; вивізний транспортний документ; міжнародна товарно-транспортна накладна №295057 (CMR); виписка по поточному рахунку ТзОВ Галфарб , що підтверджує факт оплати отриманої партії товару станом на 27.09.2016 року.

Згідно із відомостями офіційного сайту компанії http://corporate.ppg.com/Home.aspx компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o., вона є виробником ввезеного позивачем товару на митну територію України.

Відтак, країною походження товару, ввезеного позивачем на територію України за вказаними вище митними деклараціями є ОСОБА_1.

Колегія суддів зазначає, що позивач при ввезенні вищевказаного товару надав митному органу усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару та країни походження вказаного товару. Жодних зауважень до наданих документів та ввезеного товару у митного органу станом на дату ввезення не було, а відповідачем не підтверджено сумнівів у достовірності й правильності сертифікатів форми EUR.1 від 23.06.2016 року № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 року № PL/MF/FR 0181607.

Крім цього, автентичність сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 року № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 року № PL/MF/FR 0181607 - підтверджена уповноваженим органом ОСОБА_1.

Також, відповідно до листа компанії PPG Deco Polska Sp.z.o.o. від 02.10.2018 року ненадання митному органу ОСОБА_1 відповіді на запит щодо верифікації сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 року № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 року № PL/MF/FR 0181607 обумовлена ненадходженням запиту у відділ експорту через секретаріат компанії. Експортер - компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. підтвердила наявність правовідносин по контракту, укладеному між ТзОВ Галфарб та PPG Deco Polska Sp.z.o.o. № EX21/01/2015. Зазначила, що виробником продукції є компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. Крім того, у листі вказано, що у день відвантаження продукції компанія PPG Deco Polska Sp.z.o.o. подала у митні органи ОСОБА_1 усі необхідні документи для оформлення сертифікатів з переміщення форми EUR.1 від 23.06.2016 року № PL/MF/FR 0181601 та від 25.08.2016 року №PL/MF/FR 0181607, а саме: копії фактур закупки сировини, що показують країну походження сировини (уся сировина була придбана на території Європейського Союзу), копії довготермінових декларацій відповідності, виданих та підписаних постачальниками сировини, котрі є необхідною умовою для видачі свідоцтва EUR.1.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не доведено правомірності винесення оскаржених податкових повідомлень - рішень, висновки в акті перевірки не підтверджені належними та допустимими доказами, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також, згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі №1340/4033/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 15.02.2019 року.