Постанова

від 05.12.2018 по справі 813/841/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/746/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Асоціація інженерних підприємств на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 813/841/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Асоціація інженерних підприємств до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

28.02.2018р. позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Асоціація інженерних підприємств (надалі ТзОВ Асоціація інженерних підприємств ) звернувся в суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2017р.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ Асоціація інженерних підприємств подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

20.09.2017р. податковий орган провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ Асоціація інженерних підприємств по податковій декларації з податку на додану вартість від 21.08.2017р. № НОМЕР_2 за звітний податковий період липень 2017р. ( а.с. 16 )

За результати перевірки податковим органом складено акт № 351/13-01-12-21/38369881 від 20.09.2017р. в якому зазначено, що в ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань в розмірі - 57 062 грн., відповідальність за яке передбачена п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2017р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість у розмірі 71 428 грн., з яких 57 062 грн. сума за податковим зобов'язанням, та 14266 грн. штрафних санкцій.

Податковим органом встановлено, розбіжність між даними згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних та податковою звітністю ТзОВ Асоціація інженерних підприємств за липень 2017 р. Зокрема, що згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних виписано та зареєстровано на контрагентів ( покупців) податкових накладних на суму 172402,40 грн., а в податковій звітності з ПДВ задекларовано податкові зобов'язання лише на суму 115340,00 грн. Дані які зазначені в податковій накладній № 66 від 31.07.2017 р. повністю відсутні в декларації з ПДВ за липень 2017 р.

Проте, позивач вважає, що виявлена податковим органом під час камеральної перевірки розбіжність стала наслідком помилкового складення податкової накладної № 66 від 31.07.2017 р. Оскільки, помилковість складення даної податкової накладної зумовлена фактичною відсутністю події, що є підставою для реєстрації податкової накладної. Зокрема, відвантаження товару покупцеві не відбулось, оплата товару покупцем не проведена, відсутня будь-яка первинна документація, що відображає поставку товарів, в акті звірки за липень 2017 р. між ТзОВ Асоціація інженерних підприємств та ФОП ОСОБА_4, відсутня інформація про здійснення будь-яких господарських операцій.

Як видно з матеріалів справи, 31.07.2017р. ТзОВ Асоціацією інженерних підприємств виписано та зареєстровано на контрагентів (покупців) податкові накладні на суму 93 028, 38 грн., в тому числі і податкову накладну від 31.07.2017 № 66 на суму 342 375, 24 грн. Зазначена накладна була направлена для реєстрації до ЄДРПН.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, податкова накладна від 31.07.2017 р. № 66 в ЄДРПН зареєстрована 15.08.2017 р. за № НОМЕР_3 та зупинена реєстрація в порядку п.201.16 ст. 201 ПК України.

В п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах ( з врахуванням строків давності, визначених ст. 102 даного Кодексу) платник податків самостійно ( в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки , що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею) він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Проте, як видно з матеріалів справи позивач належним чином не зареєстрував уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 р., та не зазначив суми зазначені в податковій накладній № 66 від 31.07.2017 р.

Отже, розбіжність виникла не через заблоковану накладну № 66 від 31.07.2017 р., а через занесення до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 р. відомостей які не відповідали дійсності.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладній/ розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

З аналізу норм п. 20.1 ст. 20, п. 201.10 ст. 201, п. 201.16 ст. 201, п.п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України видно, що за платником податків закріплено право надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів вважає зазначити, що позивач не подав письмових пояснень щодо помилковості виписаної накладної, для розблокування процесу зупинення реєстрації податкової накладної.

При цьому, що згідно п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, платник податків повинен завершити процедуру реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надати пояснення та/чи документи, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, що передбачено приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України), а також в подальшому, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

З матеріалів справи видно що позивач не вчинив дій щодо складання розрахунку коригувань до помилково виписаної податкової накладної.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України. Оскільки, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, ТзОВ Асоціація інженерних підприємств як платник податків не вчинив дій направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку чим порушив вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта які викладені в апеляційній сказі не спростовують висновки апеляційного суду.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Асоціація інженерних підприємств залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 813/841/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя З.М. Матковська

Постанова складена в повному обсязі 14.12.2018р.