Постанова

від 10.12.2018 по справі 345/2886/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/2886/17

Провадження № 22-ц/4808/167/18

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.,

секретаря Петріва Д.Б.

за участю представника апелянта Тихого Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних, штрафу за порушення умов договору та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради про визнання договору недійсним, за апеляційною скаргою управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради на рішення Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2018 року в складі судді Сухарник І.І., ухвалене в м. Калуш, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та штрафу за порушення умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 22 грудня 2016 року між Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради та ОСОБА_4 було укладено договір № 21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша, за умовами якого пайова участь останнього залучається на будівництво будівлі комерційного призначення (торгово-офісного приміщення) по АДРЕСА_1 в розмірі 100 017,60 грн, які сплачуються частинами згідно умов договору.

Збільшивши позовні вимоги, просило стягнути з ОСОБА_4 на їх користь 1 582,40 грн інфляційних втрат, 281,99 грн - три відсотки річних, 20 003,52 грн - 20 відсотків штрафу за порушення грошового зобов'язання за договором №21/16 від 22 грудня 2016 року.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22 грудня 2016 року між ним та Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради було укладено договір №21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша.

Зазначений договір міг бути укладений виключно з Калуською міською радою, а не його управлінням, взяті ним зобов'язання щодо сплати пайового внеску згідно договору №21/16 за своїм змістом та правовою природою регулюються статтею 175 ГК України, а отже мають відповідну специфіку, зокрема, такі зобов'язання не можуть бути підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання, а тому відповідач не може вимагати їх обов'язкового виконання, відповідно виконання таких зобов'язань не може забезпечуватися штрафом.

У зв'язку з наведеним, просив визнати недійсним з моменту укладення договір №21/16 від 22 грудня 2016 року про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша, укладений між ним та управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року вищевказані позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2018 року у задоволенні позову Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір № 21/16 від 22 грудня 2016 року про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша, укладений між ОСОБА_4 та Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради.

В апеляційній скарзі на дане рішення Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір повинен укладатися виключно із органом місцевого самоврядування - Калуською міською радою, а не з Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради, яке на думку суду не є органом місцевого самоврядування в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є невірним, оскільки управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради є структурним підрозділом Калуської міської ради і згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом місцевого самоврядування та відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності має право на укладення договорів на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в м. Калуші.

Вважає, що договір №21/16 від 22 грудня 2016 року є таким, що укладений згідно чинного законодавства України, не суперечить вимогам статті 203 ЦК України та не може бути визнаний недійсним у зв'язку із відсутністю повноважень на його укладення у позивача за первісним позовом.

У зв'язку з наведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задоволити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними.

В судовому засіданні апеляційного суду представник управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради - Тихий Т.М. апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених мотивів.

ОСОБА_4 та його представник в судове засідання не з'явилися. Апелянт подав заяву у якій визнав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задоволити.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 та визнаючи договір №21/16 від 22 грудня 2016 року про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що зміст оспорюваного правочину не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, оскільки договір в порушення частини п'ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності укладений із Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради, а не із самим органом місцевого самоврядування, тобто Калуською міською радою.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первісні позовні вимоги є взаємопов'язаними із зустрічними позовними вимогами, а оскільки оспорюваний договір визнаний недійсним, тому він не строює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 грудня 2016 року між Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради та ОСОБА_4 було укладено договір № 21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша, за умовами якого предметом договору є залучення коштів ОСОБА_4 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша відповідно до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста .

ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом до Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради про визнання договору № 21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша недійсним, посилався на те, що оспорюваний договір повинен був укладатися виключно із органом місцевого самоврядування - Калуською міською радою, а не його Управлінням.

Згідно частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Аналогічна правова норма міститься у частині другій статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини перша та друга статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради, затвердженого рішенням Калуської міської ради від 29 березня 2012 року № 1076 Управління будівництва та розвитку інфраструктури міської ради є структурним підрозділом Калуської міської ради, підзвітним та підконтрольним міській раді та міському голові.

Пунктом 2.1.3 Положення про управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради встановлено, що основними завданнями управління є, в тому числі, залучення та визначення розмірів коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ № 469614 (а.с.12) Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради є юридичною особою.

Згідно п. 1.1. Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку м.Калуша, затвердженого рішенням Калуської міської ради від 06 травня 2014 року №2479 це Положення регулює відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використанням коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста.

Згідно п. 2.1., п. 3.1.1. даного Положення, договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста - документ, що фіксує двосторонню домовленість між сторонами (Управлінням будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради та замовником) про пайову участь замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Величина пайової участі визначається у розрахунку, який є невід'ємною частиною Договору, укладеного з управлінням будівництва та розвитку.

Тобто Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради виконувало делеговані радою, як органом місцевого самоврядування, повноваження щодо укладення договорів про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що відповідає змісту Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Тому, Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради як структурний підрозділ Калуської міської ради мало право на укладення спірного договору на пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в м. Калуш.

Таким чином, підстави для визнання такого договору недійсним у суду першої інстанції були відсутні.

Відповідно до пункту 1.2 договору №21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша (далі Договір) розмір пайової участі замовника, що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша по об'єкту: Будівництво будівлі комерційного призначення (торгово-офісного приміщення) по АДРЕСА_1 становить по розрахунку - 100 017,60 грн (додаток 1).

Згідно пункту 1.3 Договору замовник перераховує одержувачу 20 % розміру пайової участі 20 003,52 грн до кінця поточного року з дня підписання договору. Залишкову суму - 80 014,08 грн замовник сплачує протягом чотирьох місяців рівними частинами (додаток 2).

Як вбачається із графіка оплати коштів замовника (інвестора), що залучаються у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша (додаток 2 до Договору) ОСОБА_4 зобов'язався сплатити пайовий внесок у розмірі 20 003,52 грн до 30 грудня 2016 року, 20 003,52 грн до 31 січня 2017 року, 20 003,52 грн до 28 лютого 2017 року, 20 003,52 грн до 31 березня 2017 року, 20 003,52 грн до 30 квітня 2017 року.

Згідно відповіді фінансового управління Калуської міської ради 22 грудня 2016 року від ОСОБА_4 до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста надійшли кошти в сумі 20 000,00 грн.

Згідно відповіді фінансового управління Калуської міської ради 25 квітня 2017 року від ОСОБА_4 до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста надійшли кошти в сумі 10 000,00 грн.

Згідно відповіді фінансового управління Калуської міської ради 19 червня 2017 року від ОСОБА_4 до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста надійшли кошти в сумі 30 000,00 грн.

Згідно відповіді фінансового управління Калуської міської ради 22 червня 2017 року від ОСОБА_4 до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста надійшли кошти в сумі 40 017,60 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - стаття 610 ЦК України.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2 Договору за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша замовник (інвестор) сплачує суми інфляційних нарахувань та 3 % річних, а за прострочення понад 30 днів замовник додатково сплачує штраф в розмірі 20 % від суми основного зобов'язання.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем інфляційні втрати за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша за період з 01 травня 2017 року по 18 червня 2017 року становлять 1 582,40 грн, три проценти річних - 281,99 грн, штраф за прострочення більше 30 днів - 20 003,52 грн.

Враховуючи порушення ОСОБА_4 строків виконання зобов'язання щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша, розрахунок заборгованості грошових коштів наданий позивачем та його визнання відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради та стягнення із ОСОБА_4 інфляційні втрати в розмірі 1 582,40 грн, три відсотки річних в розмірі 281,99 грн, штраф в розмірі 20 003,52 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша від 22 грудня 2016 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 4 960,00 грн., які складаються із сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 600,00 грн. та сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 360,00 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради задоволити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 31 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та штрафу за порушення умов договору задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради (майдан Шептицького, 2, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, р/р 31510931700015 у Калуському управлінні Державної казначейської служби України Івано-Франківської області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 37824037) інфляційні втрати в розмірі 1 582,40 грн (однієї тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 40 копійок), три відсотки річних в розмірі 281,99 грн (двісті вісімдесят одну гривню 99 копійок), штраф в розмірі 20 003,52 грн (двадцять тисяч три гривні 52 копійки) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 21/16 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша від 22 грудня 2016 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради про визнання недійсним договору від 22 грудня 2016 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради (майдан Шептицького, 2, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, р/р 35418073064472 у Калуському управлінні Державної казначейської служби України Івано-Франківської області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 37129967) понесені судові витрати в розмірі 4 960,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2018 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: Р.Й. Матківський

І.О. Максюта