Рішення

від 04.12.2018 по справі 0440/5946/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Справа № 0440/5946/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С. за участі: представника позивача представника відповідача Круглого В.В. Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Лабораторія Дніпро" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнень від 21.08.2018 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці про усунення виявлених порушень від 24.07.2018 року № ДН/848/964/АВ/П повністю;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.07.2018 року № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.07.2018 року № ДН848/964/АВ, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН848/964/АВ/П від 24.07.2018 року та прийнято 30.07.2018 року постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464, якою накладено на штраф у розмірі 558 450,00 грн. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема Кодексу законів про працю України, а отже у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 вересня 2018 року.

17 вересня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому зазначено, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295. Порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені у акті від 11 липня 2018 року № ДН848/964/АВ, дійсно мали місце, а саме: в ході інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві існують випадки укладення договорів підряду (цивільно-правових угод), які мають ознаки трудових та повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства, отже при винесені припису та постанови про накладення штрафу суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувані припис та постанова складені у відповідності до норм чинного законодавства.

18 вересня 2018 року підготовче засідання відкладено на 09 жовтня 2018 року, у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про його відкладення.

26 вересня 2018 року від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив в якій було зазначено, зокрема, що укладені договори є договорами підряду в розумінні ст. 837 Цивільного кодексу України та не є трудовими договорами в розумінні трудового законодавства. При цьому, в штатному розкладі позивача не передбачені посади працівників, які могли б виконувати роботи, передбачені такими договорами. Роботи не мають постійного характеру та не можуть бути віднесені до трудових. Оскільки фізичні особи залучались позивачем до виконання робіт на підставі цивільно-правових, а не трудових договорів чи контрактів, то вони відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону праці" не вважалися працівниками, а тому на них не розповсюджувались положення статей 18 та 21 вказаного Закону. Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт заборонено укладати, тому вважають, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати умови такого договору. Відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових договорів недійними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

02 жовтня 2018 року від представника відповідача надійшли заперечення в яких було зазначено, зокрема, що особою, яка здійснювала координацію робіт між працівниками та ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" виступав виконроб позивача. Тобто, посадова особа позивача саме і була особою, яка координувала діяльність працівників на місці проведення робіт. При цьому, жодним пунктом договорів підряду не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Отже договори підряду мають ознаки трудових. Тобто, йдеться про підміну трудових договорів цивільно-правовими.

09 жовтня 2018 року підготовче засідання відкладено на 16 жовтня 2018 року, у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про його відкладення.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив від 26 вересня 2018 року, скасувавши припис та постанову, прийняті за результатами інспекційного відвідування.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, запереченнях на позов та поясненнях, оскільки відповідачем правомірно винесено припис та постанову про накладення штрафу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 03.07.2018 року № 539-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.07.2018 року № 224, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_5 в період з 10.07.2018 року по 11.07.2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна лабораторія Дніпро за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9, прим. 20-23, офіс 3 (код ЄДРПОУ 41368909) зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.

Підставою для проведення перевірки стала інформація, викладена в листі Голови комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Петровенко В.В. від 20 червня 2018 року № 94/5.3-09 щодо нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався з ОСОБА_7.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.07.2018 року № ДН848/964/АВ.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- на підприємстві існують випадки укладання договорів підряду (цивільно-правових угод), які мають ознаки трудових договорів та повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства, що порушує вимоги ч.1 ст.21 та ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

18 липня 2018 року позивачем направлено до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.07.2018 року № ДН848/964/АВ.

Рішенням Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.07.2018 року № 1572/4.1-4 зауваження Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро взято до уваги, але не спростовано факту порушень та висновків акту.

24 липня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН848/964/АВ/П, яким приписано:

- вжити заходи щодо виконання вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: не допускати до роботи працівників без укладення трудових договорів.

Згідно припису позивачу надано строк до 24 серпня 2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

30 липня 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 11.07.2018 року № ДН848/964/А, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464, якою накладено на ТОВ Будівельна Лабораторія Дніпро штраф у розмірі 558 450 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Не погоджуючись із прийнятими приписом та постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Підпунктом 5 абз.1 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Згідно п.8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Згідно п.21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п.23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п.29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З аналізу даних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому однією із підстав інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю .

За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи підставою прийняття наказу від 03.07.2018 року № 539-І Про проведення інспекційного відвідування та винесення направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.07.2018 року № 224 стало надходження інформації, викладеної в листі Голови комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Петровенко В.В. від 20 червня 2018 року № 94/5.3-09 щодо нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався з ОСОБА_7.

На підставі наказу від 03.07.2018 року № 539-І та направлення від 10.07.2018 року № 224 інспекторами праці здійснено інспекційне відвідування ТОВ Будівельна Лабораторія Дніпро .

Згідно положень ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16 (адміністративне провадження № К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 року у справі № П/811/1680/17 (адміністративне провадження № К/9901/11219/18).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач допустив посадову особу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до здійснення інспекційного відвідування, за результатами якого встановлені порушення вимог чинного законодавства про працю, та не скористався правом недопуску до проведення зазначеного інспекційного відвідування, чим фактично визнав наявність відповідних підстав для його проведення.

Щодо суті порушень, виявлених під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро за КВЕД - 2010 є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи та ін.

При цьому, у штатному розкладі ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро зазначено 4 посади та 5 штатних одиниць, а саме: директор -1 шт.од.; виконавець робіт - 1 шт.од.; інженер з техніки безпеки та охорони праці - 1 шт.од.; покрівельник рулонних покрівель - 2 шт.од.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що між ПрАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат (замовник) та ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро (підрядник) укладено договір підряду № ІНЖ - 000512 від 30.11.2017 року.

Відповідно до п. 1.1.договору: Подрядчик обязуется по заданию заказчика своими и/или привлеченными на свой риск силами и средствами качественно выполнить следующие работы: - изготовление, монтаж металлоконструкций; - демонтаж металлоконструкций; - устройство фундаментов, зданий; - капитальный ремонт и устройство кровель; - фасадные роботы; - высотные роботы; - внутренние отделочные роботы; - ремонт элеваторов; - гидроизоляция и восстановление железобетонных конструкций .

На виконання вимог даного договору - ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 виконувались роботи на території ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського, 11.

Виконроб ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро ОСОБА_12 звернувся до начальника ВОХР и ПГС ПрАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат зі службовою запискою з проханням надати дозвіл на отримання тимчасової перепустки на територію комбінату, наступним працівникам: ОСОБА_9 верхолаз; ОСОБА_8 верхолаз; ОСОБА_7 верхолаз.

Так, в журналі видачі тимчасових перепусток ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат зазначено видачу відповідної тимчасової перепустки ОСОБА_7 (№1806) з особистим підписом ОСОБА_7 про отримання, ОСОБА_9 (№ 1804) з особистим підписом ОСОБА_9 про отримання, ОСОБА_8 (№ 1805) з особистим підписом ОСОБА_8 про отримання.

Згідно з витягом з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат провідним інспектором ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат ОСОБА_13 проведено інструктаж з питань охорони праці 17.05.2018 року ОСОБА_9 (№ 396 запису), ОСОБА_7 (№ 397 запису), ОСОБА_8 (№ 398) та 23.05.2018 року начальником відділу з охорони праці ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат ОСОБА_14 ОСОБА_15 (№ 448 запису) та ОСОБА_16 (№ 449 запису), що засвідчено їх особистими підписами.

Крім того, до інспекційного відвідування були надані два ідентичні договори підряду з однаковими вихідними реквізитами № 1605-1 від 17.05.2018 року.

Один договір підряду № 1605-1 від 17.05.2018 року укладений між ТОВ Будівельна лабораторія Днепр (замовник) та фізичними особами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (підрядники).

Інший договір підряду № 1605-1 від 17.05.2018 року укладений між ТОВ Будівельна лабораторія Днепр (замовник), та фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (підрядники).

Відповідно до п.1 даних договорів підряду: По настоящему договору подрядчики обязуются на свой риск выполнить работы на территории ПрАТ Дніпровський КПК выполнить подготовительные работы для ремонта гофрированных емкостей, выгрузку материалов, выгрузку инвентаря, выгрузку инструмента .

Відповідно до п.2.1 даних договорів: За выполненные работы заказчик выплачивает подрядчикам вознаграждение в сумме шесть тысяч грн. Заказчик оплачивает принятую работу по акту сдачи-приемки выполненных работ .

Проте, даними трудових угод не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Зазначені у даних договорах послуги відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру виконання, тобто їх можуть виконувати лише штатні працівники підприємства, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (КЗпП України).

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.

Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 26.09.2018 у справі № 822/723/17, постанові від 04.07.2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та від 08.05. 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).

Як слідує з трудових угод, укладених ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро , предметом останніх є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівники повинні були виконувати певні трудові функції відповідно до визначеного виду господарської діяльності. При цьому, в укладених трудових угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги).

В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Судом встановлено, що Актів виконаних робіт за даними договорами на момент перевірки надано не було, а також належних та допустимих доказів розірвання даних договорів.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані угоди, які укладені між ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро та 5 фізичними особами ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, мають ознаки трудових договорів.

За таких обставин, позивачем ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро фактично допущено до роботи працівників - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст.24 КЗпП України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Проте, повідомлення про прийняття на роботу працівників, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку позивачем ТОВ Будівельна лабораторія Дніпро надано не було.

З огляду на зазначене, позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 30 * 3723,00 грн. * 5 = 558450,00 грн., де:

- 30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);

- 3 723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 року, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 р. № 2246-VIII;

- 5 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (5 осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11).

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2012 №509 (далі за текстом - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів (п.8 Порядку №509).

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464 від 30.07.2018 року, прийнята на підставі акту та у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, Головним управлінням Держапраці у Дніпропетровській області є законною та обґрунтованою.

За результатами перевірки Головним управлінням Држпраці у Дніпропетровській області винесено припис № ДН848/964/АВ/П від 24.07.2018 року, яким зобов'язано ТОВ Будівельна Лабораторія Дніпро усунути порушення, вказані у акті інспекційного відвідування № ДН848/964/АВ від 11.07.2018 року та не допускати їх в подальшому.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464 від 30.07.2018 року та припис № ДН848/964/АВ/П від 24.07.2018 року є обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області при здійсненні інспекційного відвідування позивача, а також при складанні постанови та припису діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 Кодекс адміністративного судочинства України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Лабораторія Дніпро" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 грудня 2018 року.

Суддя Н.В. Боженко