Постанова

від 21.03.2019 по справі 0440/5946/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5946/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (суддя Боженко Н.В., повний текст складено 14.12.2018р.) у справі №0440/5946/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

в с т а н о в и В :

ТОВ Будівельна Лабораторія Дніпро звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці про усунення виявлених порушень від 24.07.2018 року № ДН/848/964/АВ/П повністю;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.07.2018 року № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Головним управлінням у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ Будівельна Лабораторія Дніпро та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, що зафіксовано Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11 липня 2018 року №ДН848/964/АВ, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення, а саме припис та постанову про накладення штрафу. Вказані рішення відповідача позивач вважав неправомірними, зокрема, з огляду на те, що у спірному випадку мали місце цивільно-правові відносини з фізичними особами на підставі укладених цивільно-правових договорів, а тому висновок відповідача про наявність трудових відносин та порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 та ч.1 ст.21 КЗпП України є безпідставним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом укладених позивачем угод є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівники повинні були виконувати певні трудові функції відповідно до визначеного виду господарської діяльності. При цьому, в укладених угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги). В угодах не зазначено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо. З цих підстав, судом зроблено висновок про те, що встановлені у цій справі обставини свідчать про фактичні трудові взаємовідносини між позивачем та особами, з якими укладено цивільно-правові угоди у зв'язку з чим відповідачем зроблено

обґрунтований висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Не погоджуючись з рішенням суду позивач зазначав те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо формальності укладених цивільно-правових угод. З цього приводу скаржник вказує на те, що договорам, які укладені з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, притаманні всі ознаки цивільно-правових угод, а тому відносини, що виникають на їх основі, не можуть бути визнані трудовими. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 взагалі не виконували будь-яких робіт, оскільки з ними було розірвано угоду з тих підстав, що останні своєчасно не розпочали виконувати роботи, які були обумовлені цивільно-правовою угодою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 03.07.2018 року № 539-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.07.2018 року № 224, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_7 в період з 10.07.2018 року по 11.07.2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна лабораторія Дніпро» за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9, прим. 20-23, офіс 3 (код ЄДРПОУ 41368909) зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Лабораторія Дніпро» складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.07.2018 року № ДН848/964/АВ, в якому вказано на наступні порушення:

- на підприємстві існують випадки укладання договорів підряду (цивільно-правових угод), які мають ознаки трудових договорів та повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства, що порушує вимоги ч.1 ст.21 та ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Перевіркою було встановлено, що відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ «Будівельна лабораторія Дніпро» за КВЕД - 2010 є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи та ін.

У штатному розкладі ТОВ «Будівельна лабораторія Дніпро» зазначено 4 посади та 5 штатних одиниць, а саме: директор -1 шт.од.; виконавець робіт - 1 шт.од.; інженер з техніки безпеки та охорони праці - 1 шт.од.; покрівельник рулонних покрівель - 2 шт.од.

Між ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (замовник) та ТОВ «Будівельна лабораторія Дніпро» (підрядник) укладено договір підряду № ІНЖ - 000512 від 30.11.2017 року.

Відповідно до п. 1.1.договору: «Подрядчик обязуется по заданию заказчика своими и/или привлеченными на свой риск силами и средствами качественно выполнить следующие работы: - изготовление, монтаж металлоконструкций; - демонтаж металлоконструкций; - устройство фундаментов, зданий; - капитальный ремонт и устройство кровель; - фасадные роботы; - высотные роботы; - внутренние отделочные роботы; - ремонт элеваторов; - гидроизоляция и восстановление железобетонных конструкций» .

На виконання умов даного договору - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виконувались роботи на території ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського, 11.

В журналі видачі тимчасових перепусток ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» зазначено видачу відповідної тимчасової перепустки ОСОБА_2 (№1806) з особистим підписом ОСОБА_2 про отримання, ОСОБА_3 (№ 1804) з особистим підписом ОСОБА_3 про отримання, ОСОБА_1 (№ 1805) з особистим підписом ОСОБА_1 про отримання.

Згідно з витягом з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» провідним інспектором ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» ОСОБА_8 проведено інструктаж з питань охорони праці 17.05.2018 року ОСОБА_3 (№ 396 запису), ОСОБА_2 (№ 397 запису), ОСОБА_1 (№ 398) та 23.05.2018 року начальником відділу з охорони праці ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» ОСОБА_9 ОСОБА_6 (№ 448 запису) та ОСОБА_10 (№ 449 запису), що засвідчено їх особистими підписами.

Крім того, до інспекційного відвідування були надані два ідентичні договори підряду з однаковими вихідними реквізитами № 1605-1 від 17.05.2018 року.

Один договір підряду № 1605-1 від 17.05.2018 року укладений між ТОВ «Будівельна лабораторія Днепр» (замовник) та фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (підрядники).

Інший договір підряду № 1605-1 від 17.05.2018 року укладений між ТОВ «Будівельна лабораторія Днепр» (замовник), та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (підрядники).

З аналізу договорі підряду та фактичних обставин, які встановленні інспекційним відвідуванням, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області зроблено висновок про те, що перелічені особи перебували у трудових відносинах з підприємством та допускалися до роботи без належного оформлення трудових відносин.

За наслідками інспекційного відвідування 24 липня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень №ДН848/964/АВ/П, яким приписано:

- вжити заходи щодо виконання вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: не допускати до роботи працівників без укладення трудових договорів.

Згідно припису позивачу надано строк до 24 серпня 2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

Крім цього, 30 липня 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 11.07.2018 року № ДН848/964/А, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464, якою накладено на ТОВ «Будівельна Лабораторія Дніпро» штраф у розмірі 558 450 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Правомірність та обґрунтованість припису і постанови про накладення штрафу є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, встановлений контролюючим органом факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до перевірки було надано цивільно-правові угоди (договори підряду) за якими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 взяли на себе зобов'язання виконати певний перелік робіт.

Позиція відповідача зводиться до того, що між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 мали місце трудові відносини, разом з тим укладені між ними цивільно-правові договори не є трудовими договорами, а тому позивачем допущено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. Такі висновки відповідачем зроблено з огляду на зміст цивільно-правових угод, який, за позицією відповідача, не характеризує ці угоди як цивільно-правові, оскільки в них не визначено характерних ознак, які притаманні договорам підряду.

За позицією позивача між ним та особами, які залучалися до виконання робіт, з метою виконання позивачем взятих на себе зобов'язання у межах договору із ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» , мали місце відносини цивільно-правового характеру на підставі цивільно-правового договору підряду, а отже висновок відповідача про порушення ним вимог ч.3 ст.24 та ч.1 ст.21 КЗпП (не укладення трудового договору з працівником) є безпідставним. При цьому, позивач вказує на те, що зазначені в акті інспекційного відвідування гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_6 взагалі не виконували будь-яких робіт, оскільки з ними було розірвано угоду з тих підстав, що останні своєчасно не розпочали виконувати роботи, які були обумовлені цивільно-правовою угодою. В той же час, позивач не заперечував виконання роботи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справ є наявність чи відсутність ознак трудових правовідносин між позивачем та особами, які були залучені до виконання робіт, що обумовлені укладеним між позивачем та ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» .

Відповідно до ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Натомість, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України сторони у договорі підряду визначають ціну роботи або способи її визначення.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. При цьому, здійснення трудової діяльності відбувається в межах норм і правил внутрішнього трудового розпорядку, визначених роботодавцем, а працівник, за виконану роботу, систематично отримує заробітну плату відповідно до тарифної сітки або схеми посадових окладів, що затверджені роботодавцем.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 17.05.2018р. між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договори підряду, предметом яких є виконання робіт.

Необхідність укладення зазначених договорів, як зазначав позивач, пов'язана з необхідністю виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № ІНЖ - 000512 від 30.11.2017 року, який укладено з ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» .

Вказані доводи позивача підтверджують тим, що у договорах підряду від 17.05.2018р. визначено місце виконання робіт - територія ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» .

Предметом договорів підряду від 17.05.2018р. є виконання підготовчих робіт для ремонту гофрованих ємностей, вивантаження матеріалів, вивантаження інструментів та інвентаря (п.1.1 Договорів).

Отже, роботи, визначені в Договорах, мають тимчасовий разовий характер, натомість, як зазначено вище, робота за трудовим договором має постійний характер, а договір укладається, як правило, на невизначений строк.

На цивільно-правовий, а не трудовий характер Договорів вказує також пункт 1.4, згідно з яким Підрядники виконують роботу на свій страх і ризик, самостійно організовують виконання роботи на об'єкті і несуть персональну відповідальність за її результати . Тобто, у Договорах відсутня будь-яка регламентація трудової діяльності, визначення робочого часу та часу відпочинку підрядників, їх обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Крім цього, п.2.1 Договорів передбачено, що за виконувану роботу замовник сплачує підрядникам грошову винагороду у розмірі 6000грн. Замовник оплачує виконану роботу згідно актів здачі прийомки виконаних робіт. Підставою для складення актів здачі-прийомки виконаних робіт є фактичні об'єми виконання робіт, підтвердженні замовником.

Таким чином, оскільки для трудових відносин характерна систематична виплата заробітної плати, то у спірному випадку, згідно договорів підряду, оплата здійснюється разова, при цьому, підставою для її виплати є підписані акти виконаних робіт, що також є ознакою саме цивільно-правових відносин.

Також, положення пунктів 6.1.1-6.1.5 Договорів встановлюють штрафні санкції, що стосуються неналежної якості виконаних за Договорами робіт або виправлення недоліків результатів робіт неналежної якості. Наявність подібних штрафів та переробок не передбачена чинним трудовим законодавством.

Таким чином, оскільки висновки про трудові відносини між позивачем та зазначеними фізичними особами відповідачем фактично зроблено з огляду на зміст договорів підряду від 17.05.2018р., суд апеляційної інстанції не може погодитися з позицією відповідача про те, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства, в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оскільки зазначені договори містять усі ознаки цивільно-правових угод, а не трудових взаємовідносин.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що інших доказів, які б характеризували вказані взаємовідносини як трудові, відповідачем суду надано не було. Посилання відповідача на те, що на час інспекційного відвідування акти виконаних робіт, які передбачені Договорами підряду, складені не були, не можуть свідчити про те, що між позивачем та вказаними особами існували саме трудові взаємовідносини, оскільки по-перше: договорами не визначено строки, в які такі акти мають бути складені; по-друге: сама по собі наявність чи відсутність актів виконаних робіт, враховуючи ознаки цивільних та трудових відносин, а також суть спірних взаємовідносин, про що зазначено вище, не може свідчити про те, що між позивачем та вказаними особами існували трудові взаємовідносини.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати про порушення позивачем вимог трудового законодавства, в частині допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, що вказує на неправомірність оскаржуваних у цій справі рішень відповідача.

Крім цього, враховуючи підстави заявленого позивачем позову, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, однією із підстав заявленого позову позивачем визначено те, що гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_6 взагалі не виконували будь-яких робіт, у зв'язку з чим відповідач безпідставно вказав на їх допуск до виконання роботи без укладення трудових договорів та відповідно необґрунтовано застосував штрафні санкції.

Вказані аргументи позивача відповідачем спростовано не було, будь-яких доказів фактичного виконання вказаними особами робіт суду надано не було.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладеного саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність відповідачем обставин, які б свідчили про виконання гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_6 робіт, що свідчить про необґрунтованість оскарженої постанови відповідача в частині визначеного розміру штрафних санкцій, оскільки штрафні санкції, у відповідності до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, розраховуються в залежності від кількості осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Лабораторія Дніпро - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року по справі №0440/5946/18 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Припис інспектора праці про усунення виявлених порушень від 24.07.2018 року №ДН/848/964/АВ/П - визнати неправомірним та скасувати.

Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.07.2018 року № ДН848/964/АВ/ТД-ФС/464 - визнати неправомірною та скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, визначені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 21.03.2019р.

Повний текст постанови складено 22.03.2019р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк