Постанова

від 05.12.2018 по справі 755/11402/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 755/11402/17

провадження № 61-21358св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Новобуд ,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у складі судді Яровенко Н. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Новобуд (далі - ТОВ Альянс Новобуд ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , ОСОБА_1, яка була заявлена як член штабу з розроблення генерального плану міста Бровари, повідомила, що Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський, і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такій же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… . Це висловлювання є недостовірною інформацією, поширені у висловлюваннях відповідача відомості не відповідають дійсності, паплюжать честь і гідність позивача, що негативно впливає на його ділову репутацію. Позивач має бездоганну репутацію на ринку будівництва та нерухомості.

На підставі викладеного ТОВ Альянс Новобуд просило: визнати недостовірними і такими, що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять його ділову репутацію, відомості, поширені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , а саме: Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми із іншими людьми, він є власником банку Михайлівський , і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такій же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону, і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… ; зобов'язати ОСОБА_1 у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену нею ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена: шляхом оголошення на прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН з участю представників засобів масової інформації (далі - ЗМІ), які брали участь у прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_1 року, повідомлення (без власних зауважень та коментарів) такого змісту: ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , інформація, що була озвучена у висловлюваннях громадянки ОСОБА_1, є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ТОВ Альянс Новобуд ; витрати, пов'язані зі спростуванням зазначених відомостей, покласти на відповідача.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада

2017 року позов ТОВ Альянс Новобуд задоволено частково.

Визнано недостовірними і такими, що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять ділову репутацію ТОВ Альянс Новобуд , відомості, поширені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , такого змісту:

Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський, і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, у такій же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону, і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… .

Зобов'язано ОСОБА_1 у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням спростувати поширену нею ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , недостовірну інформацію у такий же спосіб, у якій вона була поширена: шляхом оголошення на прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН за участю представників ЗМІ, які брали участь у прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_1 року, повідомлення (без власних зауважень та коментарів) такого змісту: ІНФОРМАЦІЯ_1 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , інформація, яка була викладена у висловлюваннях громадянки ОСОБА_1, є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ТОВ Альянс Новобуд .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Альянс Новобуд 2 880 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена відповідачем інформація стосовно позивача є недостовірною та негативною і завдає шкоди його діловій репутації, що є неприпустимим з точки зору закону, тому порушені немайнові права позивача підлягають захисту.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що поширена відповідачем інформація стосується безпосередньо ТОВ Альянс Новобуд , є недостовірною і не може вважатися як припущення.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що поширена щодо позивача інформація є оціночними судженнями, думками, переконаннями, критичною оцінкою діяльності, вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві. Свобода преси дає громадськості одну з найкращих можливостей дізнатися про суспільно значиму інформацію і сформувати свій погляд на них. У більш загальному плані свобода висловлення поглядів становить основу концепції демократичного суспільства, що відображено у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується публічних діячів, а не приватної особи.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в інформаційному агентстві УНІАН проходила прес-конференція, учасником якої була ОСОБА_1

Під час свого виступу ОСОБА_1 повідомила таке: …при тому ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський , і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, у такій же ситуації можуть залишитися й інвестори даного мікрорайону і, в результаті, забудовник не доведе до кінця будівництво… .

ТОВ Альянс Новобуд не погодилося з такою інформацію, оскільки вона паплюжить його честь та гідність, що негативно впливає на ділову репутацію, та просило її спростувати.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказувала, що це висловлювання вирване з контексту, тому не відображає суті всього виступу в інформаційному агентстві УНІАН , а також є оціночними судженнями.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною першої статті 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно зі статтею 62 Конституції України один з основоположних принципів - презумпція невинуватості, а відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Разом з тим слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідач стверджувала, що поширена на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН , інформація є оціночними судженнями, зробленими при реалізації нею свободи вираження поглядів.

Разом з тим суди залишили поза увагою доводи відповідача, що викладена нею інформація є оціночними судженнями або критикою у сенсі відкритого обговорення діяльності відповідача.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суд повинен забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе (рішення ЄСПЛ у справі Гендісайд проти Сполученого Королівства від 07 грудня 1976 року).

У мотивувальній частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції.

Проте суди не дослідити оскаржувані висловлювання відповідача, які, на думку позивача, порочать його ділову репутацію, з точки зору, чи вони об'єктивно відображають зміст усієї прес-конференції , чи вони є лише фрагментами, вирваними з контексту, чи їх слід розглядати, як громадську критику в контексті діяльності ТОВ Альянс Новобуд .

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 10 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених статтею 61 цього Кодексу.

З метою спростування заявлених вимог відповідач надала докази на підтвердження джерела поширеної нею інформації щодо ТОВ Альянс Новобуд , зокрема копії судових рішень, прес-релізи Національного банку України, статті офіційних ЗМІ, статті з мережі Інтернет , лист департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області тощо.

Проте суди безпідставно не дослідили належним чином вказані докази у сукупності, не з'ясували, чи підтвердила відповідач правдивість своїх висловів належними та допустимими доказами, тобто не перевірили належним чином доводи сторін у справі, не визначили характер поширеної відповідачем інформації та не з'ясували, є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням, тому дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судам необхідно об'єктивно дослідити вказані у цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

Оскільки недоліки, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть бути усунені при касаційному перегляді справи, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська