Рішення

від 21.03.2019 по справі 755/11402/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11402/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

за участі секретарів Шилохвоста А.І, Бурячек О.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Ракітов О.В.,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС НОВОБУД до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи та відшкодування немайнової (моральної) шкоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3, просив: Визнати недостовірними, такими що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять ділову репутацію ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , відомості поширені громадянкою ОСОБА_3 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, що Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми із іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такий же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… .

Зобов'язати ОСОБА_3 в строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену нею 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом оголошення на прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН з участю представників ЗМІ, які брали участь у прес-конференції 13 жовтня 2016 року, повідомлення (без власних зауважень та коментарів) наступного змісту: 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН інформація, яка була викладена у висловлюваннях громадянки ОСОБА_3 є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД .

Витрати, пов'язані із спростуванням відомостей, поширених відповідачем 13 жовтня 2016 року на прес конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, покласти на відповідача.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД 1,00грн. немайнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД 2880,00грн. судових витрат .

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивач посилається на наступне, що 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, ОСОБА_3, яка була заявлена як член штабу з розробки генерального плану міста Бровари, було повідомлено: Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми із іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такий же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… . Дане висловлювання відповідача є недостовірною інформацією, розповсюджені у висловлюваннях відповідача данні не відповідають дійсності, паплюжать честь та гідність позивача, що негативно впливає на його ділову репутацію. Висловлювання ОСОБА_3 містять завідомо недостовірні та наклепницькі відомості про позивача, які мають явно виражений негативний вплив на формування громадської думки про позивача, принижують ділову репутацію позивача та підлягають спростуванню. За формою викладення та змістом наведені у висловлюваннях відповідача відомості не є оціночними судженнями, не містять особистої думки, проте містять відомості, достовірність яких може бути перевірена на предмет їх відповідності дійсності. Висловлювання відповідача сприймались журналістами, які були присутні на прес-конференції та користувачами, які переглядали трансляцію у мережі Інтернет, як цілісний об'єкт, що складається з окремих фраз. Оцінити характер висловлювань неможливо без оцінки всіх складових. При цьому, жодними документальними даними відповідач в своїх висловлюваннях не оперує. Таким чином, висловлювання відповідача про те, що позивач є власником Банку Михайлівський, в якому вкладники втратили свої вклади та те, що інвестори будівництва втратять свої інвестиції в будівництво, яке веде позивач, є фактичними даними, і тому не можуть вважатися оціночними судженнями. ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД не є і ніколи не був акціонером Банку Михайлівський. Акціонером ПАТ Банк Михайлівський є ТОВ Екосіпан , яке володіє 100% акцій банку. Власник Банку не є пов'язаною особою з ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , юридичний вплив та керування ПАТ Банк Михайлівський у ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД відсутні. Позивач є надійним забудовником, всі об'єкти здаються вчасно і якісно у повній відповідності до вимог проектної документації та нормативів, встановлених чинним законодавством України. Позивач має бездоганну репутацію на ринку будівництва та нерухомості. Завдяки професійній діяльності компанії ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , один із об'єктів, які вона будує - ЖК Лісовий квартал був нагороджений премією Український будівельний Олімп , про що 22.07.2014 року був виданий відповідний сертифікат. Крім того, за підсумками конкурсу Держархбудінспекції України на кращі будинки і споруди, збудовані та введені в експлуатацію на території України у 2015 році, перше місце в номінації Об'єкти житлового будівництва посів багатоквартирний житловий комплекс ЖК Лісовий квартал , який будується ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД . Протиправними діями відповідача, які виразилися у поширенні негативної недостовірної інформації про позивача, ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД була спричинена немайнова шкода, яка виразилася у тому, що ділова репутація позивача постраждала, внаслідок чого у потенційних покупців нерухомого майна, що будує позивач, через поширення вказаної недостовірної інформації склалася негативна думка про те, що позивачем можуть бути не виконані зобов'язання перед інвесторами будівництва, яке веде позивач. Окрім того, на думку позивача, дії відповідача свідчать про явний намір завдати шкоди позивачу, як забудовнику. На адресу позивача постійно надходять чисельні телефонні дзвінки та звернення потенційних покупців, а також осіб, що вже придбали об'єкти нерухомості у ЖК Лісовий квартал та ЖК Зелений квартал , які сильно занепокоєні ситуацією, що склалася, та вимагають від позивача надання пояснень та доказів, які б спростували негативну інформацію. Позивач змушений витрачати зусилля та час на спростування в судовому порядку недостовірної інформації про себе, заспокоювати потенційних та існуючих інвесторів, витрачати зусилля на повернення минулої довіри до власної господарської діяльності.

Позивач посилається, як на правове обґрунтування заявлених вимог, на положення статей 277, 1167 Цивільного кодексу України, в тому числі безпосередньо на норму частини 3 ст.277 ЦК України.

28 липня 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Новобуд до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи задоволено частково. Визнано недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Новобуд , відомості поширені громадянкою ОСОБА_3 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, - Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми із іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такий же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… . Зобов'язано ОСОБА_3 у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням спростувати поширену нею 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, недостовірну інформацію у такий же спосіб, у якій вона була поширена, шляхом оголошення на прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН з участю представників ЗМІ, які брали участь у прес-конференції 13 жовтня 2016 року, повідомлення (без власних зауважень та коментарів) наступного змісту: 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, інформація, яка була викладена у висловлюваннях громадянки ОСОБА_3, є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Новобуд . В решті позову відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухвалене під головуванням судді Яровенко Н.О. 29 листопада 2017 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

24 січня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва (суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до свого провадження та проведення розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з частин 1-2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

07 лютого 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 на позовну заяву, в якому зазначено, що метою даного судового розгляду є показовий тиск на громадських активістів та намагання зганьбити ділову репутацію відповідача не лише як громадсько експерта з питань містобудування, а й помічника депутата Броварської міської ради. Відповідач не визнає пред'явлених позовних вимог, оскільки основою для позову стало припущення позивача про те, що в словах відповідача забудовник є інвестором . Викладена в позовній заяві інформація є перекрученою. Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач називала ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД власником Банку Михайлівський. Відповідач не називала ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД інвестором будівництва. Попередніми судами не було враховано, що ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД залучав кредитні кошти Банку-банкрута Михайлівський, який виступав інвестором будівництва. Відповіддю відповідача на запитання журналіста підтверджується сприйняття слухачами повної інформації такою, що ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД є забудовником, а ОСОБА_4 - інвестором та власником Банку Михайлівський, а також того, що відповідач не є першоджерелом інформації, що розміщена в ЗМІ. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між виступом відповідача та спричиненням немайнової шкоди ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД . Позивачем не доведено, що висловлена відповідачем інформація є негативною. Відсутні необхідні складові юридичного складу правопорушення, оскілки: відповідач не є першоджерелом інформації та має право на вираження поглядів; викладена в позові інформація стосується ОСОБА_4 а не позивача; поширена відповідачем інформація є достовірною та стосується не позивача а ОСОБА_4; позивачем не надано доказів на підтвердження завдання шкоди його діловій репутації. Доводи позовної заяви ґрунтуються на положеннях ч.3 ст.277 ЦК України, яка виключена на підставі Закону України №1170-VII від 27.03.2014. Тому позивач не звільнений від обов'язку доказування викладених у позові тверджень. Прес-конференція була скликана мешканцями м.Бровори з метою захисту зелених насаджень від забудови. Також, на думку відповідача, зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України (2004 року). Відповідно до тексту спростування, викладеного в позові, позивач вимагає визнання недостовірності всього об'єму інформації, повідомленої відповідачем 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, що загалом тривало приблизно 22 хвилин. Також ОСОБА_3 вважає себе неналежним відповідачем у даній справі, оскільки наведена нею у виступі інформація отримана з офіційних джерел, у тому числі міста Бровари, районних РДА та ЗМІ. Якщо негативна інформація є достовірною, вимоги про її спростування не можуть бути задоволені. Діяльність позивача викликала великий суспільний інтерес у громади міста Бровари, якою відповідачеві було делеговано виступ. На час виступу відповідача вже були постановлені ухвали судів в сімнадцяті кримінальних провадженнях, в яких фігурували ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД . Відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача понесені нею судові витрати в розмірі 7008,00грн., сплачені в якості судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судовому засіданні просила в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та долучених до відзиву документів.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності із положеннями статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно положень статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом із цим, ст. 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Це право кореспондує обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. (ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України)

У відповідності до статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація (ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійсню така особа як учасник суспільних відносин.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - Постанова Пленуму) визначено, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 13 жовтня 2016 року в інформаційному агентстві УНІАН проходила прес-конференція, учасником якої, серед інших, була відповідач ОСОБА_3

Під час розгляду цивільної справи відтворений відеозапис прес-конференції та судом встановлено, що під час свого виступу ОСОБА_3 зазначила наступне: …Саме цей забудовник Альянс Новобуд наразі сплачує міській раді пайовий внесок близько 1%, при максимально можливому 4%. Тобто бюджет міста не отримує коштів, за рахунок яких ми б могли використати також на придбання квартир і АТОвцям. Зараз ринок нерухомості, в принципі, пробиває дно і сам забудовник вже застосовує 25 % знижки, залучаючи інвесторів до купівлі цих квартир. Зрубання дерев на даній ділянці, закладення нового масиву при тому, що знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такий же ситуації можуть залишитися й інвестори даного мікрорайону і, в результаті, забудовник не доведе до кінця будівництво і сосни будуть знищені…

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати недостовірними, такими що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять ділову репутацію ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , відомості поширені громадянкою ОСОБА_3 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, наступного змісту: Ми знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми із іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, в такий же ситуації можуть залишитися інвестори даного мікрорайону і забудовник не зможе довести будівництво до кінця… .

Представник позивача зазначає, що вищевказана інформація, оприлюднена відповідачем 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, ганьбить ділову репутацію ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , оскільки вона є негативною та недостовірною.

Вирішуючи питання, про достовірність та визначаючи характер поширеної щодо позивача інформації, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про інформацію реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у пункті 15 Постанови Пленуму, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При цьому, в пункті 18 зазначеної Постанови Пленуму роз'яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно роз'яснень, наведених у пункті 19 Постанови Пленуму, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Отже вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до положень частини другої статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України в сукупності з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, з урахуванням обставин справи, вимог та меж позовної заяви, суд приходить до висновку, що частина доповіді відповідача ОСОБА_3 під час прес-конференції, що відбувалась 13 жовтня 2016 року в інформаційному агентстві УНІАН, а саме: ...в такий же ситуації можуть залишитися й інвестори даного мікрорайону і, в результаті, забудовник не доведе до кінця будівництво і сосни будуть знищені… є оціночним судженням, припущеннями відповідача, не містить фактичних даних щодо вчинення позивачем конкретних правопорушень, не висловлена в брутальній чи образливій формі, що принижує ділову репутацію позивача, а отже не є недостовірною чи негативною інформацією відносно позивача, тому не підлягає спростуванню та доведенню на її правдивість.

Стосовно оцінки в розрізі заявлених позовних вимог репліки у доповіді відповідача, що залишилась, а саме: ...знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський і вкладники вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків, ... , суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Частиною 3 ст.12 та частиною 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Сама теза про те, що вкладники ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ ...вже потерпіли і зараз залишилися без своїх внесків... фактично не оспорюється стороною позивача та не потребує спростування в межах цього спору з урахуванням предмету позову пред'явленого від імені юридичної особи - ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД .

Відносно висловлювання позивача про те, що ...знаємо, що у даного інвестора є великі проблеми з іншими людьми, він є власником банку Михайлівський ... , виходячи з аналізу всієї промови відповідача, слід дійти висновку про те, що досліджена судом доповідь ОСОБА_3 перед заявленими до спростування фразами, містить вказівку на визначенні позивача ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД саме як забудовника, яким і є дане товариство, а не як інвестора будівництва в місті Бровари.

За змістом наведених висловлювань ОСОБА_3 під час прес-конференції, з урахуванням позиції відповідача висловленої у відзиві на позов, убачається, що подальша теза стосується не ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , а особи, яка є засновником/учасником ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ , із зазначенням того, що таким засновником/учасником також виступає інвестором будівництва, яке здійснює ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД .

Виходячи із засад (принципів) цивільного процесу, в тому числі й рівності сторін, їх змагальності, звертаючись з даним позовом до суду, саме сторона позивача несе тягар доведення як негативності так і недостовірності заявленої до спростування інформації.

Посилання представника позивача на положення частини 3 ст.277 ЦК України, якою було передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності), є хибними та необґрунтованими, оскільки на час виникнення спірних правовідносин - 13 жовтня 2016 року частина третя цієї статті виключена з Цивільного кодексу України.

Більше того, слід зазначити, що стаття 277 ЦК України розміщена в Главі 20 Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи Книги другої Особисті немайнові права фізичної особи , отже не підлягає застосуванню до правовідносин по захисту ділової репутації юридичної особи, особливо враховуючи, що захист особистих немайнових прав юридичної особи регламентований статтею 94 ЦК України, в якій прямо зазначено, що особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (ст.ст.15-23 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що стороною позивача не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, оцінюючи які можна було б дійти беззаперечного висновку про те, що засновник/учасник ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ не є інвестором будівництва, яке здійснюється позивачем ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД .

Натомість відповідач у відзиві посилається на те, що вона не є першоджерелом висловленої нею інформації, на підтвердження чого вказує на відомості, викладені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, яка постановлена у справі №757/42712/16-к.

Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 05 вересня 2016 року (оприлюднено 12.09.2016) слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі №757/42712/16-к постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ НП України та накладено арешт та нерухоме майно, серед якого належні ТОВ "Альянс Новобуд" (код 35326295) юридична адреса: АДРЕСА_1 наступні об'єкти нерухомості: нежитлові приміщення №2, №3, №6, №7, №8 та №16, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, нежитлові приміщення №004, №1, №2, №3, №4 та №5, розташовані за адресою: АДРЕСА_3; машиномісця №№ 180, 179, 152, розташовані за адресою: АДРЕСА_4, нежитлові приміщення №1, №2, №3, №4, №5, №6, № 7 та №102, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

В ухвалі слідчого судді також зазначено, що обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий вказує на те, що на момент винесення 22.12.2015 Правлінням Національного банку України постанови № 917/БТ Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку , серед позичальників банку за 19 кредитними договорами була група підприємств, серед яких вказано : ТОВ Альянс Новобуд (код 35326295). При цьому, зобов'язання зазначених позичальників були забезпечені заставним майном (земельні ділянки, нежитлові приміщення, товари в обороті, транспортні засоби, майнові права) загальною вартістю 2 150 млн. грн., яке належало також підконтрольним фактичним власникам банку компаніям: ТОВ "Компанія Інтер-Профіт" (код 38544897), ТОВ "Компанія Інтер-Кастомс" (код ЄДРПОУ 39836002), ТОВ "Альянс Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38238804), ТОВ "Мостищанський цегельний комбінат" (код 37756560), ТОВ "Альянс Новобуд" (код 35326295), ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" (код ЄДРПОУ 36644635), ТОВ "Фаетон-Груп" (код ЄДРПОУ 36149299), ТОВ "Технополіс 15" (код ЄДРПОУ 33987142), ТОВ 3Д Транс (код 38703875), ТОВ Транс-Логістик (код 35917412), ТОВ "Мікрокредитний центр БМ" (код ЄДРПОУ 39167588).

Суд враховує, що стороною позивача також не надано жодного доказу в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, з оцінки яких можна було б дійти висновку, що висловлюваннями відповідача було порушено особисті немайнові права позивача, завдано шкоди відповідним особистим немайновим благам або створено перешкоди позивачеві повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що є обов'язковою складовою цивільного правопорушення даної категорії.

Представник позивача стверджував у позові, що протиправними діями відповідача, які виразилися у поширенні негативної недостовірної інформації про позивача, ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД була спричинена немайнова шкода, яка виразилася у тому, що ділова репутація позивача постраждала, внаслідок чого у потенційних покупців нерухомого майна, що будує позивач, через поширення вказаної недостовірної інформації склалася негативна думка про те, що позивачем можуть бути не виконані зобов'язання перед інвесторами будівництва, яке веде позивач. Окрім того, на думку позивача, дії відповідача свідчать про явний намір завдати шкоди позивачу, як забудовнику. На адресу позивача постійно надходять чисельні телефонні дзвінки та звернення потенційних покупців, а також осіб, що вже придбали об'єкти нерухомості у ЖК Лісовий квартал та ЖК Зелений квартал , які сильно занепокоєні ситуацією, що склалася, та вимагають від позивача надання пояснень та доказів, які б спростували негативну інформацію , проте жодного доказу на підтвердження хоча б одного із вказаних вище негативних явищ, суду не надано.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено як недостовірність наведеної вище висловленої відповідачем інформації, так і порушення такими діями відповідача особистих немайнових прав позивача, тому позов ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД до ОСОБА_3 в частині вимог щодо визнання недостовірними, такими що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять ділову репутацію ТОВ АЛЬЯНС НОВОБУД , відомості поширені громадянкою ОСОБА_3 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН; зобов'язання ОСОБА_3 в строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену нею 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН недостовірну інформацію; покладення на відповідача витрат, пов'язані із спростуванням відомостей, поширених відповідачем 13 жовтня 2016 року на прес-конференції, яка проходила в інформаційному агентстві УНІАН, задоволенню не підлягає.

Главою 3 ЦК України , зокрема п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснено у п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

Вимагаючи стягнення з відповідача моральної шкоди позивач не підтвердив жодними доказами факт завдання шкоди своїм немайновим правам та не обґрунтував підстав для відшкодування заподіяної шкоди, яку оцінив в розмірі 1 (одної) гривні.

Оскільки, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували заподіяння позивачу втрат немайнового характеру, зокрема, моральних, приниження його ділової репутації в результаті неправомірних дій відповідача, в свою чергу позивач не надав докази, які саме витрати юридичною особою понесено чи планується здійснити, та які зусилля докладає позивача для відновлення ділової репутації.

Враховуючи наведене, з урахуванням позиції суду про відсутність підстав для задоволення вимог, які стосуються захисту ділової репутації, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС НОВОБУД до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи та відшкодування немайнової (моральної) шкоди є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 68 Конституції України, ст.ст. 15, 23, 94, 302, 1167 ЦК України, ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС НОВОБУД до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи та відшкодування немайнової (моральної) шкоди.

Відповідно до положень ч.1та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я