Постанова

від 13.12.2018 по справі 826/14023/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14023/17 Головуючий у І інстанції - Амельохін В.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестхілл", Компанія "Файокс Холдінгс ЛТД", Публічне акціонерне товариство "Побутрембуд" про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестхілл", Компанія "Файокс Холдінгс ЛТД", Публічне акціонерне товариство "Побутрембуд", в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 вересня 2017 року № 37280434, від 09 червня 2017 року № 35611926 та від 09 червня 2017 року № 35611759.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 вересня 2017 року № 37280434, від 09 червня 2017 року № 35611926 та від 09 червня 2017 року № 35611759.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що твердження суду першої інстанції щодо відсутності повноважень у заявника на звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності необґрунтованим. В Державний реєстр речових прав на нерухоме майно під час реєстрації обтяження скасуванню підлягав виключно укладений між сторонами договір іпотеки, яким встановлювались обмеження. Сканування будь-яких інших документів при реєстрації обтяження не передбачено законом, а тому Відповідач виконав всі вимоги законодавства щодо скасування документів на підставі яких здійснювалась реєстрація обтяження нерухомого майна. Також, Відповідач вважає твердження суду першої інстанції безпідставними відносно того, що він не пересвідчився в тому, що на дату укладення договору іпотеки тривав судовий спір про право власності, оскільки на момент посвідчення договору іпотеки будь-якого судового рішення яке б набрало законної сили та яке б скасувало державну реєстрацію переходу права власності на третю особу не існувало.

Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 червня 2017 року Відповідачем було посвідчено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 1957, укладений між Компанією Файокс Холдінгс ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю Рестхілл , відповідно до умов якого в іпотеку було передане належне останньому на праві приватної власності нерухоме майно - база відпочинку, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська с/рада, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54, що складається з складових частин об'єкта нерухомості, а саме: житловий будинок А , загальною площею 49,5 м.кв.; житловий будинок Б , загальною площею 53,5 м.кв.; центр дозвілля В , загальною площею 228,3 м.кв.; житловий будинок Г , загальною площею 239,8 м.кв.; душова Д , загальною площею 29,7 м.кв.; господарчий блок Е , загальною площею 77,3 м.кв.; будинок охорони Ж , загальною площею 13,8 м.кв.; елинг З , загальною площею 129,2 м.кв.; вбиральня Н , загальною площею 4,0 м.кв.; колодязь К ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 839875153206.

Після чого, на підставі рішення Відповідача від № 35611926 від 09 червня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 20845138 про іпотеку, підстава іпотеки - договір іпотеки, серія та номер: 1957, виданий 08 червня 2017 року.

Також, на підставі рішення Відповідача від 09 червня 2017 р оку № 35611759 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 20844868 про обтяження, вид обтяження - заборона на нерухоме майно; підстава виникнення обтяження - договір іпотеки, серія та номер: 1957, виданий 08 червня 2017 року.

19 вересня 2017 року Відповідачем було посвідчено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстрований в реєстрі за № 2588, укладений між Компанією Файокс Холдінгс ЛТД (за договором - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рестхілл (за договором - іпотекодавець), відповідно до умов якого сторони домовились про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, а саме - шляхом передачі іпотекодавцем іпотекодержателю належного іпотекодавцю на праві приватної власності нерухомого майна, а саме: бази відпочинку, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська с/рада, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54, що складається з складових частин об'єкта нерухомості, а саме: житловий будинок А , загальною площею 49,5 м.кв.; житловий будинок Б , загальною площею 53,5 м.кв.; центр дозвілля В , загальною площею 228,3 м.кв.; житловий будинок Г , загальною площею 239,8 м.кв.; душова Д , загальною площею 29,7 м.кв.; господарчий блок Е , загальною площею 77,3 м.кв.; будинок охорони Ж , загальною площею 13,8 м.кв.; елинг З , загальною площею 129,2 м.кв.; вбиральня Н , загальною площею 4,0 м.кв.; колодязь К .

В подальшому, на підставі рішення Відповідача від 26 вересня 2017 року № 37280434 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 22534361 про право власності, підстава виникнення права власності - договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2588, виданий 19 вересня 2017 року.

Вважаючи перелічені рішення Відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем при посвідченні договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя та внесення записів до державного реєстру речових прав власності були здійсненні такі порушення: заява про реєстрацію права власності на спірне майно подана не уповноваженою особою; матеріали реєстраційної справи не містять витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на ТОВ Рестхілл та доказів сплати адміністративного збору за державну реєстрацію договору іпотеки та права власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя; не використання Відповідачем відомостей з Єдиного реєстру судових рішень та не виконання останнім обов'язку щодо направлення реєстраційної справи суб'єкту, який забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1952-IV).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Державним реєстратором відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV є нотаріус.

Положеннями частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що Державний реєстратор, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 11 Закону № 1952-IV визначено, що Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 1127) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 9 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Про цьому, відповідно до пункту 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Положеннями пункту 12 Порядку № 1127 визначено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів)

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за умови відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, та при відсутності підстав для відмови у державній реєстрації прав, нотаріус, як державний реєстратор, зобов'язаний прийняти рішення про державну реєстрацію прав.

Судом першої інстанції встановлено, що з наданих Відповідачем документів, оскаржувані рішення від 09 червня 2017 року ним були прийняті на підставі таких документів:

- договору іпотеки, серія та номер: 1957, виданий 08.06.2017 року;

- попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 01.06.2017 року № 1; додатку до попереднього договору від 01.06.2017 року № 1;

- акту приймання-передачі нерухомого майна, яке вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ Рестхілл від Учасника - ЗАТ Побутрембуд для взяття на баланс ТОВ Рестхілл від 04.04.2008 року № 1;

- довіреності від 21.04.2017 року; перекладу з англійської мови на українську мову спеціальної довіреності від 21.04.2017 року;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.06.2017 року щодо ТОВ Рестхілл ;

- протоколу Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Рестхілл від 06.06.2017 року № 2;

- інформаційної довідки від 08.06.2017 року № 89147227 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;

- витягу від 08.06.2017 року № 52501935 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2588, виданий 19.09.2017 року.

У той же час, рішення Відповідача від 29 вересня 2017 року прийнято на підставі:

- договору про задоволення вимог Іпотекодержателя від 19.09.2017 року;

- листа ТОВ Рестхілл від 16.08.2017 року № 06/2017;

- звіту про незалежну оцінку майна - бази відпочинку загальною площею 825,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с/рада Святилівська, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54; висновок про вартість об'єкта оцінки від 19.09.2017 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком

Судом першої інстанції ухвалою від Відповідача витребовувалася належним чином засвідчена копія реєстраційної справи на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54, яка стосується оскаржуваних рішень №37280434 від 26.09.2017р., №35611926 від 09.06.2017р. та №35611759 від 09.06.2017р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем, на виконання вказаної ухвали не надано до суду копії заяви про державну реєстрацію прав, так само, як і не надано копії опису документів що були подані заявником при подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За відсутності вказаних документів, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати правову оцінку вказаним документам на предмет їх відповідності Закону та Порядку № 1127, зокрема в частині відповідності повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав.

Також, згідно з пп. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV після прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв йде наступний етап а саме: виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав.

Тобто, вказана норма свідчить про те, що у разі подання заявником документів у паперовій формі, у державного реєстратора/нотаріуса виникає обов'язок щодо виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування.

У той же час, з матеріалів справи не вбачається подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронному вигляді, а тому в даному випадку виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав було обов'язковим згідно Закону № 1952-IV, чого нотаріусом, за відсутності поданої суду першої інстанції заяви про державну реєстрацію прав та опису документів що були подані заявником при подачі такої заяви, зроблено не було.

Відповідно до пункту 1 статті 9, пункту 3 статті 17 Закону № 1952-IV зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна, у паперовій формі протягом 10 років з дати закриття реєстраційної справи після проведення експертизи їх цінності, у електронній формі зберігаються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно постійно.

Тобто, нотаріуси не є суб'єктами державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та, відповідно, у разі проведення державної реєстрації прав, забезпечують передачу реєстраційних справ у паперовій формі або документів, що були видані, оформлені або отримані ним під час проведення такої реєстрації, до відповідного суб'єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі.

Нерухоме майно - база відпочинку шодо якої здійснено реєстраційні дії знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська с/рада, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції з метою всебічного та об'єктивного дослідження та вирішення вказаної справи від Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області ухвалою суду від 26 грудня 2017 року випробовувалися матеріали реєстраційної справи щодо бази відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54.

12 січня 2018 року листом № 14/01-57 Глобинською районною державною адміністрацію Полтавської області повідомлено про не ненадходження на їх адресу вказаної в ухвалі реєстраційної справи.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про невиконання Відповідачем обов'язку щодо передачі протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації реєстраційної справи суб'єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ (п. 1 Розділу VІ Порядок формування та зберігання реєстраційних справ, затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3267/5), що в свою чергу свідчить про порушення ним вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року при вчиненні реєстраційних дій, з чим погоджується і колегія суддів.

При цьому, надана копія довіреності від 21 квітня 2017 року та її переклад з англійської мови на українську мову спеціальної довіреності від 21 квітня 2017 року наділяє ОСОБА_3 всіма правами та повноваженнями виконувати та вчиняти всі або будь-яку частину із вказаних дій від імені, в інтересах та за дорученням Компанії, а саме: п. 5 - подавати заяви до будь-якого банку або банківської установи, брокера, торгового брокера, в тому числі, але не обмежуючись, брокерські он-лайн контори, які зареєстровані в США, для відкриття банківського та/або небанківського рахунку, в тому числі, але не обмежуючись, рахунків на торгових майданчиках брокерів, торгових брокерів, або будь-яких інших рахунків, а також управляти або закривати будь-які із зазначених вище рахунків. Розпоряджатися грошовими коштами, розміщеними на рахунках будь-якого виду, в тому числі, але не обмежуючись, вносити кошти на рахунок, зараховувати і передавати їх. Використовувати будь-які банківські продукти або послуги, в тому числі рахунки умовного депонування, та укладати будь-які договори, які їх стосуються, на будь-яких умовах, які Довірена особа вважатиме підходящими. У рамках виконання таких договорів закладати, віддавати в заставу та/або виконувати всі інші дії та/або здійснювати всі інші права від імені та в інтересах Компанії. Вести переговори, укладати, підписувати та виконувати від імені та в інтересах Компанії/договори іпотеки, договори комерційної застави, договори фінансової застави та будь-які інші договори. Підписувати будь-які можливі поправки, доповнення, додатки, нововведення тощо до зазначених вище договорів стосовно будь-яких умов, які Довірена особа вважатиме підходящими. Підписувати, оформляти та передавати будь-які заяви, рішення, протоколи та інші допоміжні та супровідні документи, пов'язані з укладенням і виконанням будь-яких договорів і угод.

Втім, вказана довіреність не передбачає повноважень щодо звернення зазначеної в ній особи до органу реєстрації права власності на об'єкт іпотеки в разі невиконання відповідного зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання Відповідача на те, що відповідно до тексту перекладу спеціальної довіреності ОСОБА_3 був наділений повноваженнями щодо виконання будь - яких договорів та угод.

Так, частиною 1 статті 35 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 року № 898-IV визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вимоги про усунення порушення від 15.07.2017 року та відповіді на вказану вимогу, Компанією Файокс Холдінгс ЛТД (Іпотекодержатель) повідомлялося Товариство з обмеженою відповідальністю Рестхілл про стягнення, у разі не дотримання зобов'язань за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів № 1 від 01.06.2017 року, предмету іпотеки у відповідності до Договору іпотеки від 01.06.2017 року.

У той час, як Договір іпотеки в забезпечення належного, своєчасного та повного виконання зобов'язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 01.06.2017 року було укладено 08.06.2017 року.

В порушення вимог чинного законодавства п. 9 Порядку № 1127 матеріали реєстраційної справи, надані Відповідачем, не містять Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо бази відпочинку, який видавався ТОВ Рестхілл під час реєстрації права власності за ним, запису про обтяження, так само, як і не містять доказів сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав іпотеки та права власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вказане в свою чергу свідчить про не відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-IV подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством є підставою про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, чого Відповідачем зроблено не було та прийнято оскаржувані рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

З Договору іпотеки від 08 червня 2017 року № 1957 вбачається, що останній укладений між Компанією Файокс Холдінгс ЛТД (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рестхілл (Іпотекодавець) в забезпечення належного, своєчасного та повного виконання зобов'язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів № 1, укладеним 01 червня 2017 року між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями до нього, предметом якого буде простий документарний ордерний вексель номінальною вартість 4 818 000 гривень, а саме:

- зі сплати ціни договору і (вартості цінних паперів) в розмірі 4 000 000,00 грн. (чотирьох мільйонів гривень 00 копійок) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Договору купівлі-продажу;

- зі сплати неустойки (пені, і штрафу) та інших передбачених Договором купівлі-продажу платежів на користь Іпотекодержателя, що випливають із умов Договору купівлі-продажу.

Зокрема, п. 5, 6 вказаного Договором Іпотекодержателю в іпотеку передається належне Іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - база відпочинку, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська с/рада, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54, що складається з складових частин об'єкта нерухомості, а саме : Житловий будинок А , загальною площею 49,5 м.кв.; Житловий будинок Б , загальною площею 53,5 м.кв.; Центр дозвілля В , загальною площею 228,3 м.кв.; Житловий будинок Г , загальною площею 239, 8 м.кв.; Душова Д загальною площею 29,7 м.кв.; Господарчий блок Е , загальною площею 77,3 м.кв.; Будинок охорони Ж , загальною площею 13,8 м.кв.; Елинг З , загальною площею 129,2 м.кв.; Вбиральня Н загальною площею 4,0 кв.м.; Колодязь К .

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності (на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна між ЗАТ Побутрембуд та ТОВ Рестхілл від 04.04.2008 року та статут ТОВ Рестхілл від 15.04.2008 року), що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Іващенко Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва 03 лютого 2016 року, номер запису про право власності: 13108702, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 839875153206.

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 826/5107/17 визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни від 03 лютого 2016 року № 13108702 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю Рестхіл (код ЄДРПОУ 35745907) зареєстровано право власності на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км +700 м, 54. (згідно відомостей з ЄДРСР: Надіслано судом: 21.09.2017 року. Зареєстровано: 22.09.2017 року. Оприлюднено: 26.09.2017 року. Дата набрання законної сили: 28.09.2017 року).

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час укладання Іпотечного договору від 08 червня 2017 року існував спір про право власності на предмет іпотеки, про що ТОВ "Рестхілл", як Іпотекодавець мав бути обізнаний.

При цьому, станом на 26.09.2017 року, а саме на час прийняття Відповідачем рішення № 37280434 про державну реєстрацію права власності на вказану вище базу відпочинку на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2588, виданий 19.09.2017 року, в Єдиному державному реєстрі судових рішень існувало рішення про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни від 03.02.2016 року № 13108702 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю Рестхіл (код ЄДРПОУ 35745907) зареєстровано право власності на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км +700 м, 54.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Відповідач приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 червня 2017 року № 35611926 та № 35611759 не вчинив всіх дій, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, зокрема, не встановив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Тобто, Відповідачем не використовувалися відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, що є обов'язковим при вчиненні реєстраційних дій.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження Відповідача про те, що на момент посвідчення договору іпотеки будь-якого судового рішення яке б набрало законної сили та яке б скасувало державну реєстрацію переходу права власності на третю особу не існувало.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями може бути підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем оскаржувані рішення були прийняті передчасно, з чим погоджується і колегія суддів.

Таким чином, за відсутності заяв про державну реєстрацію прав, Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо бази відпочинку, який видавався ТОВ Рестхілл під час реєстрації права власності за ним, запису про обтяження, доказів сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав іпотеки та права власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя та копії описів документів що були подані заявником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестхілл"), а також за наявності вказаного вище судового рішення, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович в силу п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-IV зобов'язаний був прийняти рішення про зупинення розгляду заяв (які взагалі були відсутні) про державну реєстрацію прав та обтяжень, а не здійснювати вчинення реєстраційних дій від 26 вересня 2017 року № 37280434, від 09 червня 2017 року № 35611926 та № 35611759 щодо реєстрації права власності за Компанією Файокс Холдінгс ЛТД на об'єкт нерухомості - базу відпочинку, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська с/рада, Автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км+700м, 54.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 26 вересня 2017 року, № 37280434, від 09 червня 2017 року № 35611926 та 09 червня 2017 року № 35611759 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Системний аналіз змісту адміністративного позову у даній справі дає підстави для висновку про те, що його обґрунтовано незаконністю дій відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, з тих підстав, що приватний нотаріус не мав повноважень щодо реєстрації права власності, оскільки діяла заборона на вчинення нотаріальних дій. Крім того, позивач вказує на недостовірність документів поданих для вчинення реєстраційних дій.

За таких обставин, дії та рішення приватного нотаріуса порушують вимоги Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

При цьому, позовна заява не містить доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди.

Питання про визнання права на предмет іпотеки Позивач перед судом не порушував і свої вимоги такими обставинами не обґрунтовував.

Тобто у цій справі дослідженню підлягали виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 619/2019/17 (№ 11-10апп18) та від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15 (№ 11-211апп18).

З огляду на викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 17.12.2018 року.