Постанова

від 14.12.2018 по справі 916/1915/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Справа № 916/1915/17 м. Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : М.А. Мишкіної,

суддів: Л.В. Поліщук, С.В. Таран

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №31 від 05.11.2018р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Державного підприємства Одеський морський торговельний порт - Сидоров О.В. - за довіреністю;

від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна - не з'явився;

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - не з'явився;

від Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Перчик В.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський морський торговельний порт

на ухвалу господарського суду Одеської області від 08 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області

у справі №916/1915/17

за позовом Державного підприємства Одеський морський торговельний порт

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про стягнення 7000541,92 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна

до Державного підприємства Одеський морський торговельний порт

про визнання договору удаваним та стягнення коштів, набутих без досвітньої правової підстави

Суб'єкт оскарження Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції Одеській області

суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,

дата і місце постановлення ухвали: 08.10.2018р., м. Одеса, господарський суд Одеської області

зала судових засідань №11

повний текст ухвали складено 10.10.2018р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 14.12.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17 (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. та постановою Верховного суду від 22.05.2018р.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна про стягнення 7000541,92 грн.; зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна задоволено частково - стягнуто з ДП Одеський морський торговельний порт на користь ТОВ ПРІСТА ОЙЛ-Україна 2191102,98 грн., як набутих без достатньо правової підстави. В решті заявлених позовних вимог відмовлено.

Також рішенням присуджено до стягнення з ДП Одеський морський торговельний порт до Державного бюджету України 32866,55грн. судового збору.

29.01.2018р. господарським судом Одеської області видано наказ про стягнення судового збору з ДП Одеський морський торговельний порт у сумі 32866,55грн. за заявою Державної судової адміністрації України.

29.05.2018р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга ДП Одеський морський торговельний порт на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції, в якій Порт просив суд визнати неправомірним та скасувати п.3 постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції від 02.05.2018р. про відкриття виконавчого провадження №56295461 в частині стягнення з ДП Одеський морський торговельний порт виконавчого збору у розмірі 3286,65грн.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018р. у справі №916/1915/17 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП Одеський морський торговельний порт на рішення судів першої та апеляційної інстанцій; зупинено виконання рішення господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018р. у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Незважаючи на зупинення виконання вищенаведених судових рішень, постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.05.2018р. відкрито виконавче провадження №56295461 щодо стягнення з ДП „Одеський морський торговельний порт на користь Державної судової адміністрації України судового збору у розмірі 32 866 грн. 55 коп. Пунктом 3 вказаної постанови вирішено стягнути з ДП Одеський морський торговельний порт виконавчий збір у розмірі 3 286 грн. 65 коп.

Також апелянт зазначив, що стягнення органом примусового виконання рішень з Порту виконавчого збору у спірних відносинах протирічить матеріально-правовим нормам, якими врегульовано порядок примусового виконання рішень. Так, у відповідності до ч.1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Тобто, наявність в органу примусового виконання рішень правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору прямо залежить від факту здійснення ним дій з примусового стягнення з боржника грошових коштів на користь стягувача.

На думку скаржника, стягнення з нього виконавчого збору можливе виключно у випадку стягнення з ДП Одеський морський торговельний порт грошових коштів на користь стягувача у виконавчому провадженні, чого не було здійснено виконавчою службою в межах виконавчого провадження. Стягнення з Порту виконавчого збору за умови не проведення дій з примусового виконання судового рішення суперечить правовій природі інституту виконавчого збору, регламентованого статтею 27 Закону України Про виконавче провадження .

30.05.2018р. ДП Одеський морський торговельний порт надано до суду копію платіжного доручення №561 від 24.05.2018р. на підтвердження сплати судового збору у сумі 32 866 грн. 55 коп. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2018р. відмовлено у задоволенні скарги ДП Одеський морський торговельний порт на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 29.01.2018р. у справі №916/1915/17.

Ухвала суду, з посиланням на ст.ст. 1,13,26,27,74 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 326,327342,339 ГПК України, мотивована тим, що державним виконавцем не було допущено порушень вимог законодавства при внесенні до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56295461 від 02.05.2018р. пункту 3. Посилання скаржника на наявність ухвали Верховного Суду від 26.03.2018р. у справі №916/1915/17, якою було відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державного підприємства Одеський морський торговельний порт на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зупинено виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, як на підставу для скасування п.3 постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 56295461 від 02.05.2018р., судом не прийнято, адже за наявними у справі матеріалами, заяву про зупинення вчинення виконавчих дій ДП Одеський морський торговельний порт було подано до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області лише 04 травня 2018р.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, ДП Одеський морський торговельний порт звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати неправомірним та скасувати п.3 постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчика Віталія Олександровича від 02.05.2018р. про відкриття виконавчого провадження №56295461 в частині стягнення з Державного підприємства Одеський морський торговельний порт виконавчого збору у розмірі 3286,65грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилався на ті ж підстави, що були ним зазначено у скарзі, та наголосив, що наявність в органу примусового виконання рішень правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору прямо залежить від факту здійснення ним дій з примусового стягнення з боржника грошових коштів на користь стягувача.

Крім того, скаржник зазначив, що про дату, час і місце судового засідання 08.10.2018р. належним чином повідомлений не був, оскільки ухвалу про призначення судового засідання отримав вже після судового засідання, яке відбулося 08.10.2018р.

У зв'язку із перебуванням у відпустці з 05.11.2018р. по 09.11.2018р. судді - члена колегії І.Г. Філінюка, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №31 від 05.11.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1915/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А. Мишкіна, судді: Л.В. Поліщук, С.В. Таран.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.11.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику строк 7 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів на підтвердження права ОСОБА_5 представляти інтереси ДП Одеський морський торговельний порт в суді апеляційної інстанції станом на дату підписання апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 30.11.2018р. згідно з нормами ст. 263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.12.2018р. призначено справу до розгляду на 14.12.2018р. о 10:00.

У судове засідання 14.12.2018р. представники ТОВ ПРІСТА ОЙЛ-Україна та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили, і судова колегія, враховуючи те, що явка представників не визнавалася обов'язковою, вирішила розглянути скаргу за їх відсутністю.

У судовому засіданні 14.12.2018р. представник ДП Одеський морський торговельний порт підтримав вимоги та доводи скарги і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.

У судовому засіданні 14.12.2018р. представник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р., у задоволенні позову Державного підприємства Одеський морський торговельний порт відмовлено. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІСТА ОЙЛ-Україна задоволено частково: стягнуто з ДП Одеський морський торговельний порт на користь ТОВ ПРІСТА ОЙЛ-Україна 2 191 102 грн. 98 коп., як набутих без достатньої правової підстави. В решті заявлених зустрічних позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ДП Одеський морський торговельний порт до державного бюджету України 32 866 грн. 55 коп. судового збору. Стягнуто з ТОВ ПРІСТА ОЙЛ-Україна до державного бюджету України 33 408 грн. 12 коп. судового збору.

29 січня 2018 року господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018р. зупинено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. та рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.05.2018 р. відкрито виконавче провадження №56295461 щодо стягнення з ДП Одеський морський торговельний порт на користь Державної судової адміністрації України судового збору у розмірі 32 866 грн. 55 коп. У пункті 3 вказаної постанови зазначено: стягнути з ДП Одеський морський торговельний порт виконавчий збір у розмірі 3 286 грн. 65 коп.

04.05.2018р. від ДП Одеський морський торговельний порт до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області надійшла заява про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №56295461 у справі №916/1915/17.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018р. касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" залишено без задоволення; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. та рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17 залишено без змін; поновлено виконання постанови від 15.01.2018р. та рішення від 24.10.2017р.

30.05.2018р. ДП Одеський морський торговельний порт надано до суду копію платіжного доручення №561 від 24.05.2018р. на підтвердження сплати судового збору у сумі 32 866 грн. 55 коп. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17.

Боржник у виконавчому провадженні (ДП Одеський морський торговельний порт ) вказує у скарзі на дії органу ДВС на незаконність п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2018р., вважаючи, що рішення про стягнення виконавчого збору може ухвалюватись держвиконавцем тільки у разі проведення виконавчих дій та після стягнення коштів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 наведеної статті, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно з ч.2 вказаної статті неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Скаржник посилається на неналежне повідомлення про час і місце розгляду його скарги в суді першої інстанції, оскільки копію ухвали суду від 01.10.2018р. про призначення скарги до розгляду він отримав тільки 08.10.2018р., надавши в підтвердження цього копію контроль-облікової картки по вхідній кореспонденції №004360 про реєстрацію 08.10.2018р. ухвали господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. про призначення на 08.10.2018р. скарги ДП Одеський морський торговельний порт на дії держвиконавця до розгляду.

Колегія суддів відхиляє цей аргумент скаржника як підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції за п.3 ч.3 ст.277 ГПК України, оскільки надана контрольна картка не є достовірним доказом щодо дати фактичного отримання копії ухвали суду від 01.10.2018р. ДП Одеський морський торговельний порт у розумінні норми ст.78 ГПК України, підтверджує лише обставину проведення 08.10.2018р. реєстрації Портом ухвали суду як вхідної кореспонденції.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Отже, державний виконавець, зазначаючи у Постанові від 02.05.2018р. про відкриття виконавчого провадження №56295461 щодо стягнення з ДП Одеський морський торговельний порт виконавчого збору у розмірі 3286,65 грн. діяв відповідно до вимог ч.5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 18.01.2018р., що діяла з 07.03.2018р.), яка передбачає необхідність зазначення ним у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Також, як вірно зазначено місцевим судом в оскарженій ухвалі, заяву ДП Одеський морський торговельний порт про зупинення вчинення виконавчих дій було подано до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області лише 04.05.2018р., тобто вже після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що датована 02.05.2018р.

Таким чином, державний виконавець міг дізнатися про наявність ухвали Верховного Суду від 26.03.2018р. у справі №916/1915/17, якою було зупинено виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, лише 04.05.2018р., після відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що не можуть бути прийняті до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо необґрунтованості оскарженої ухвали, оскільки апелянтом не вказується жодного доводу на спростування законності висновку суду першої інстанції стосовно відповідності п.3 постанови від 02.05.2018р. вимогам ч.5 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження .

Щодо обов'язку держвиконавця зупинити проведення виконавчих дій у зв'язку із зупиненням виконання рішення ухвалою Верховного суду від 26.03.2018р., суд апеляційної інстанції зауважує, що ймовірна бездіяльність держвиконавця у вигляді не вчинення відповідних дій не є підставою та предметом скарги на постанову від 02.05.2018р., за наслідками розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2018р. не є підставою для фактичного здійснення стягнення з боржника виконавчого збору, що відбувається лише при вжитті державним виконавцем заходів примусового виконання рішення з фактично стягнутої суми.

У зв'язку з наведеним, місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги сплату ДП Одеський морський торговельний порт 30.05.2018р. за платіжним дорученням №561 від 24.05.2018р. судового збору у сумі 32 866 грн. 55 коп. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. у справі №916/1915/17, оскільки при розгляді скарги ДП Одеський морський торговельний порт на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси, в якій Порт просив суд визнати неправомірним та скасувати п.3 постанови від 02.05.2018р. про відкриття виконавчого провадження №56295461 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 3286,65 грн., повинно було розглядатися і розглядалося лише питання правомірності внесення у постанову такого рішення держвиконавця.

На думку судової колегії, ухвала господарського суду Одеської області від 08.10.2018р. повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга ДП Одеський морський торговельний порт - без задоволення, оскільки судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права та не було допущено порушення норм процесуального права при розгляді скарги ДП Одеський морський торговельний порт на постанову держвиконавця від 02.05.2018р.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги повністю відхилені судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284, 286-288 ГПК України,

колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.10.2018р. у справі №916/1915/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ДП Одеський морський торговельний порт .

Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286,287 ГПК України.

Повна постанова складена 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран