Постанова

від 06.12.2018 по справі 910/1480/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2018 р. Справа№ 910/1480/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Титарєвої Г.І.

у присутності представників сторін:

від скаржника: Махиніч Н.В. - довіреність № 182 від 05.05.18

від ліквідатора: Боженко В.М.. - довіреність б/н від 02.07.18

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року

у справі № 910/1480/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-

зернова корпорація України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромтехнології

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі №910/1480/16, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута - ТОВ Газпромтехнології як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Іванкова В.М. за час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології на суму 58 571,36 грн., стягнуто з ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Іванкова В.М. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології в розмірі 58 571,36 грн., провадження у справі №910/1480/16 закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1480/16 в частині стягнення з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Іванкова В.М. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології в розмірі 58 571,36 грн. та стягнути з арбітражного керуючого Іванкова В.М. на користь ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Подана апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 02.10.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Іванков В.М. просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року „Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті „Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом приймання-передачі судових справ від 02.10.2018 року, на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 року № 475, справу № 910/1480/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 року, справа № 910/1480/16 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/1480/16 за апеляційною скаргою ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 06.12.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Представник скаржника в судовому засіданні 06.12.2018 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року в частині стягнення з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Іванкова В.М. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології в розмірі 58 571,36 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору у стягненні зазначених витрат.

Представник ліквідатора в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

06.12.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1480/16 в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1480/16 про банкрутство ТОВ Газпромтехнології , провадження у якій порушено ухвалою суду від 03.09.2016 року за заявою ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Ухвалою суду першої інстанції від 16.05.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 3 498 471,93 грн., до якого включено вимоги ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року ТОВ Газпромтехнології визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванкова В.М.

27.04.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшов на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

20.06.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Іванкова В.М. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому та її стягнення з кредиторів пропорційно розміру їх вимог.

З поданого клопотання ліквідатора банкрута керуючого Іванкова В.М. вбачається, що розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології становить дві мінімальні заробітні плати за виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з 20.07.2016 року по 20.07.2017 року та складає 58 571,36 грн.

Як зазначає ліквідатор, в ході проведення ліквідаційної процедури майнових активів банкрута, які б належали йому на праві власності або повного господарського відання, виявлено не було, оплата послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута чи коштів, одержаних від результатів виробничої діяльності боржника здійснена не була, з огляду на що просить стягнути зазначену суму з ініціюючого кредитора боржника - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі №910/1480/16, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута - ТОВ Газпромтехнології як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Іванкова В.М. за час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології на суму 58 571,36 грн., стягнуто з ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Іванкова В.М. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ Газпромтехнології в розмірі 58 571,36 грн., провадження у справі №910/1480/16 закрито.

Ухвала суду в частині покладення витрат з оплати грошової винагороди ліквідатора в розмірі 58 571,36 грн. на ініціюючого кредитора мотивована відсутністю у боржника майнових активів для погашення відповідної заборгованості перед арбітражним керуючим.

ПАТ Державна продовольча-зернова корпорація України з даною ухвалою суду в зазначеній вище частині не погоджується та в апеляційній скарзі вказує, що Законом про банкрутство не передбачено можливості відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, кредитор посилається на те, що у даній справі не було створено фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора), відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для покладення витрат ліквідатора на єдиного кредитора у справі - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

За твердженням Товариства, останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України та є виконавцем міжнародних домовленостей, тому покладання на нього необґрунтованих і не передбачених законодавством витрат може негативно вплинути на різні вектори (як внутрішні, так і зовнішні) діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

До того ж, кредитор наголошує на обізнаність арбітражного керуючого Іванкова В.М. щодо майнового стану боржника та з позицією ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України з приводу джерела оплати послуг.

Оскільки апелянт оскаржує ухвалу місцевого господарського суду лише в частині стягнення з нього коштів, то вказана ухвала в іншій частині щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію останнього і закриття провадження у справі у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній кредитором частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі Броньовський проти Польщі ) зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Згідно зі ст. 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною другою наведеної статті встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансованого платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Згідно ч. 7 статті 115 Закону про банкрутство передбачено, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17).

Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, заявлена до оплати ліквідатором сума складає передбачений та встановлений ст. 115 Закону про банкрутство мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за весь період виконання ним обов'язків ліквідатора у справі № 910/1480/16.

Згідно наявного у справі протоколу № 5 засідання комітету кредиторів боржника від 05.04.2018 року, комітетом кредиторів враховано звіт ліквідатора про нарахування та затвердження грошової винагороди у розмірі 58 571,36 грн.

Окрім того, судом також встановлено відсутність обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора ТОВ Газпромтехнології арбітражного керуючого Іванкова В.М.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для покладення витрат з оплати грошової винагороди ліквідатора ТОВ Газпромтехнології арбітражного керуючого Іванкова В.М. у розмірі 58 571,36 грн. на ініціюючого кредитора боржника - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , як єдиного кредитора у справі.

За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній кредитором частині прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали у відповідній частині не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1480/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1480/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Іванкова В.М. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута у розмірі 58 571,36 грн. залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу №910/1480/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 11.12.2018 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

Б.В. Отрюх