Постанова

від 11.12.2018 по справі 907/612/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. Справа №907/612/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Ужгородської міської ради за № 5200/03-17 від 04.12.2017

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 (повне рішення складено 21.11.2017, м. Ужгород, суддя Васьковський О.В.)

у справі № 907/612/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Уж-Буд-Інвест , м. Ужгород

до відповідача-1: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-2: Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про - визнання поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014 року площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, мікрорайон Боздош , кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах,

- зобов'язання Ужгородської міської ради в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014.

за участю представників:

від позивача: Лапка І.С. - представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Уж-Буд-Інвест звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014 року площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, мікрорайон Боздош , кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах, та про зобов'язання Ужгородської міської ради в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17 позов задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що, оскільки позивачем дотримано встановлений ст. 33 Закону України Про оренду землі місячний строк та до спливу строку договору оренди землі надіслано повідомлення про намір продовжити строк дії договору, а відповідачами впродовж місячного строку не надіслано позивачу відмову в поновленні спірного договору, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач-1 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано наступні обставини справи:

- позивач повідомив орендодавця 15.02.2017, тобто з порушенням 60-денного строку, передбаченого п. 9 договору оренди землі;

- лист позивача від 15.02.2017 надісланий до міської ради не може вважатися листом-повідомлення в розумінні ст. 33 Закону України Про оренду землі з мотивів пропуску строків звернення позивача про поновлення договору оренди;

- рішення Ужгородської міської ради Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок від 12.09.2017 № 775 є чинним, в судовому порядку не скасований.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначає про наступні обставини: орендар протягом строку дії договору оренди виконував свої обов'язки орендаря, сплачував оренду плату, продовжує користуватися земельною ділянкою, міська рада не пред'являє позовів до товариства про повернення земельної ділянки у відання міської ради, яка протягом місяця після закінчення строку договір оренди (11.04.2017) не зверталася до позивача із запереченнями у поновленні договору.

Відповідачі участі своїх уповноважених представників у судові засідання 28.11.2018, 11.12.2018 не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (Т. ІІ, а.с. 153, 154, 164, 166)

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з вищенаведеним, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача навів свої доводи та міркування, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Ужгородської міської ради ХХІ сесії VI скликання від 23.04.2014 №1283 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Уж - Буд - Інвест , м. Ужгород площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку в мкрн. Боздош та надано її в оренду строком на 3 роки до 11.04.2017.

Надалі, 03.06.2014 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (надалі - департамент) та ТОВ Уж-Буд-Інвест на підставі рішення Ужгородської міської ради від 23.04.2014 № 1283 було укладено договір оренди землі № 1727, загальною площею 1200 кв.м. (кадастровий номер 2110100000:24:002:0178) за адресою: м. Ужгород, мкрн. Боздош , за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку строком до 11.04.2017. На земельній ділянці, згідно умов п.3 договору оренди, відсутні об'єкти нерухомості. Державну реєстрацію договору оренди землі №1727 від 03.06.2014, здійснено позивачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 47086829 від 06.11.2015.

Додатковою угодою від 05.11.2015 були внесені зміни та доповнення до вказаного договору оренди (п.п.5,10,11) щодо розміру та порядку сплати орендної плати, розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також доповнено п.29 абзацом щодо того, що орендар не вправі передавати право оренди іншій юридичній особі та вносити його у заставу.

Факт передачі земельної ділянки 0,1200 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, мкрн. Боздош підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.06.2014.

Згідно з п. 8 договору оренди після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар, який має намір продовжити термін дії договору, не пізніші як за 60 днів до закінчення строку дії угоди, повинен письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди визначено, що рішення про продовження договору оренди землі приймає Ужгородська міська рада.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.02.2017 через центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради подав заяву (реєстраційний № 116064) про продовження дії договору оренди земельної ділянки на 5 (п'ять) років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку загальною площею 0,1200 га, яка розташована в м. Ужгороді, Боздош мікрорайон, кадастровий номер 2110100000:24:002:0178, без складання документації із землеустрою (Т. І, а.с. 75). В запропонованій редакції додаткової угоди помилково зазначено дату 15.11.2015 .

До заяви додано примірник додаткової угоди про внесення змін до договору оренди № 1727 від 03.06.2014, в якій зазначено про внесення змін до п. 8 договору в частині строку дії договору до 11.04.2020. Факт отримання додаткової угоди разом із заявою від 15.02.2017 підтверджується відповідачем-1 в листі від 29.06.2017. Відповідно до опису документів - очікуваний строк вирішення 30 робочих днів, тобто до 30.03.2017.

21 березня 2017 року департамент надіслав позивачу лист № 24.01-12/654 щодо надання документів, що підтверджують право використання орендованих земельних ділянок та/або відомостей про вжиті заходи щодо повернення чи поновлення договірних відносин (Т. І, а.с. 74).

Листом від 24.05.2017 № 364 позивач просив відповідача-1 невідкладно прийняти міри щодо вирішення звернення від 15.02.2017, яким ініціювалось питання щодо продовження дії договору оренди землі від 03.06.2014 (Т. І, а.с. 24).

У листі від 20.06.2017, яким позивач звернувся до відповідача-1, з огляду на мовчазну згоду міської ради як орендодавця щодо продовження дії договору від 03.06.2014, позивач просив підписати додаткову угоду до договору та вказав, що умови для автоматичної пролонгації на момент закінчення договірного строку оренди ним дотримано. До листа від 20.06.2017 позивач додав проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 03.06.2014.

У відповіді на лист від 20.06.2017, відповідач-1 зазначив про неможливість підписання додаткової угоди до договору оренди та невідповідність проекту запропонованої позивачем додаткової угоди з наступних причин, а саме:

- строк дії угоди закінчився 11.04.2017. До квітня 2017 року між ТОВ Уж-Буд-Інвест та Департаментом існували договірні відносини щодо яких сторонами було досягнуто домовленості, в т.ч, розміру та порядку сплати орендної плати;

- відсутня інформація про розмір орендної плати. Так, відомості про розмір орендної плати вносяться до Державного реєстру прав на нерухоме майно, у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в т.ч. у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її щорічної індексації;

- у запропонованій редакції додаткових угод, датою їх підписання визначено 15.11.2015 , тобто період часу протягом якого між ТОВ Уж-буд-інвест та департаментом міського господарства вже існували договірні відносини на підставі угоди від 03.06.2014 № 1727;

- станом на 05.11.2015 на ОСОБА_3 не були покладені повноваження директора департаменту (Т. І, а.с. 21-22).

Також, у вказаному листі зазначено, що питання щодо поновлення договірних відносин буде розглянуто у порядку та у спосіб, визначений законодавством.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на наявність фактів, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі - орендар продовжує користуватись земельною ділянкою, належним чином виконує обов'язки орендаря, орендодавець у місячний термін не повідомив про наявність заперечень щодо продовження договору оренди та своє рішення.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України Про оренду землі було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 33 Закону України Про оренду землі та виявив намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Ужгород, мкрн. Боздош , що підтверджується наявними у матеріалах справи листами-повідомленнями від 15.02.2017, 24.05.2017 та 20.06.2017 зі зверненням до Ужгородської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди до договору. Проте, відповідач-1 у передбачений законом місячний термін після закінчення строку дії договору оренди землі не повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі, як і не надав відповіді у передбачений законом строк на заяву позивача про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, зареєстровану 15.02.2017 через центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, орендодавець листом від 20.06.2017 повідомив про неможливість підписання додаткової угоди до договору оренди, тобто через два місяці після закінчення строку дії договору.

При цьому, судова колегія зазначає, що під час розгляду даного спору в суді, відповідачем-1 прийнято рішення Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок від 12.09.2017 року №775, згідно якого відмовлено позивачу у поновленні дії договору оренди земельної ділянки у зв'язку з нецільовим використанням.

Апелянт (відповідач-1) заперечуючи наявність у позивача переважного права на поновлення спірного договору, зазначає, що позивачем не в повній мірі додержано процедуру щодо використання переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, що встановлена статтю 33 Закону, оскільки договір оренди землі закінчився у 11.04.2017, а заява подана позивачем 15.02.2017, з пропуском 60-ти денного строку визначеного в договорі оренди землі.

Однак, згідно статті 33 Закону встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

З огляду на положення вищевказаного закону, позивачем дотримано встановлений ст. 33 Закону місячний строк до спливу строку договору оренди землі, оскільки відповідне повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі подано позивачем 15.02.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплачував орендну плату після закінчення строку дії договору оренди, що підтверджується квитанціями про сплату орендної плати за період до квітня 2017 року. Доказів нецільового використання позивачем земельної ділянки, неналежного виконання орендарем інших умов договору оренди, наявності заборгованості по сплаті орендної плати відповідачами не подано ні під час розгляду справи в суді першої , ані апеляційної інстанціях.

При цьому, відповідачем-1 не наведено обґрунтованих обставин та не надано суду жодних доказів щодо наявності обставин, які перешкоджають поновленню дії договору оренди.

Стосовно акту обстеження земельної ділянки від 22.08.2017 щодо нецільового використання (невикористання) позивачем земельної ділянки згідно спірного договору, судова колегія зазначає, що даний акт складений через 4 (чотири) місяці після закінчення строку дії договору (11.04.2017), та не підтверджує обставин нецільового використання орендарем земельної ділянки під час дії договору оренди, не впливає на спірні правовідносини, зокрема щодо наявного обов'язку у відповідачів поновлення строку дії спірного договору при дотриманні позивачем процедури, передбаченої ст. 33 Закону, що було встановлено в ході розгляду даної справи. Неналежне виконання орендарем умов договору оренди має інші правові наслідки передбачені ст. 652 ЦК України.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши належне виконання орендодавцем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем, дійшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимоги про визнання поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014 року площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, мікрорайон Боздош , кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах.

При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Ужгородської міської ради в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014, з огляду на те, що позивачем не додано до позовної заяви примірника такої додаткової угоди.

З огляду на наведене, рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17 в частині задоволення позову про зобов'язання Ужгородської міської ради в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідально змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради за № 5200/03-17 від 04.12.2017 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17 скасувати в частині зобов'язання Ужгородської міської ради в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі № 1727 від 03.06.2014. Прийняти в цій частині нове рішення - в позові відмовити.

3. У решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2017 у справі № 907/612/17 залишити без змін.

4. Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 33868924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уж - Буд Інвест ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород вул. Володимирська, 84, код ЄДРЮОФОП та ГФ 38945442) 800 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, пл.Поштова,3, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 36541721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уж - Буд Інвест ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород вул. Володимирська, 84, код ЄДРЮОФОП та ГФ 38945442) 800 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Уж - Буд Інвест ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород вул. Володимирська, 84, код ЄДРЮОФОП та ГФ 38945442) на користь Ужгородської міської ради (88000, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 33868924) 1760 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.12.2018.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.