Постанова

від 17.12.2018 по справі 910/10425/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Справа№ 910/10425/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства Перечинське лісове господарство

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018

у справі №910/10425/18 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства Перечинське лісове господарство

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бук Транс

про стягнення 13 119,03 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/10425/18 позовну заяву Державноого підприємства Перечинське лісове господарство та додані до неї документи повернуто заявникові.

Ухвала обґрунтована тим, що позивачем при зверненні з позовною заявою порушено приписи частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог, що стало підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України. При цьому судом першої інстанції зазначено, що позовна заява не містить обґрунтування об'єднання вимог про стягнення заборгованості за трьома договорами в один позов.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Державне підприємство Перечинське лісове господарство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 та направити справу №910/10425/18 для продовження її розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції порушено норми ч. 1 ст. 173 та п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки позовні вимоги заявлені тим самим позивачем - ДП Перечинський лісгосп до того самого відповідача - ТОВ Бук Транс , являють собою однаковий спосіб захисту порушеного права позивача (примусове виконання обов'язку в натурі - стягнення заборгованості), мають однорідні підстави виникнення, а саме: аналогічні договори купівлі-продажу лісоматеріалів №11-170 від 03.09.2014, № 11-229 від 03.03.2015 та №11-221 від 04.03.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у даній справі та задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2018 року Державне підприємство Перечинське лісове господарство (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Бук Транс (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13 119,03 грн., яка виникла внаслідок невиконання договорів №11/170 від 03.09.2014; №11/229 від 03.03.2015; №11/221 від 04.03.2016 купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що між Державним підприємством Перечинське лісове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Бук Транс було укладено три договори купівлі-продажу лісоматеріалів, а саме: договір №11-170 від 03.09.2014; договір №11/229 від 03.03.2015; договір №11/221 від 04.03.2016. У зв'язку з неналежним виконанням зазначених договорів у відповідача виникла заборгованість. Позивач звернувся до відповідача із претензією, проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без уваги.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до приписів частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості у розмірі 13 119,03 грн. складається із суми заборгованості, яка виникла за різними договорами, проте, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача поєднані між собою, а саме: позовні вимоги заявлені тим самим позивачем - Державним підприємством Перечинське лісове господарство до того самого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Бук Транс , являють собою однаковий спосіб захисту порушеного права позивача (примусове виконання обов'язку в натурі - стягнення заборгованості), мають однорідні підстави виникнення, а саме: аналогічні договори купівлі-продажу лісоматеріалів №11-170 від 03.09.2014, № 11-229 від 03.03.2015 та №11-221 від 04.03.2016.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі подання позивачем трьох окремих позовних заяв відбудеться дублювання підстав позовних вимог та дослідження одних і тих самих доказів у трьох різних процесах, що тільки збільшить навантаження на суд, ускладнить розгляд справ та не сприятиме завданням судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вказує, що, оскільки зазначені вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, то вони можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку можуть бути застосовані. В той же час, безпідставне залишення позову без розгляду порушує право сторін на вирішення спору щодо їх прав та обов'язків.

Отже, у зв'язку з викладеним вище, з урахуванням конкретних обставин справи, вказану ухвалу місцевого господарського суду від 14.08.2018 не можна визнати обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав повернення позовної заяви, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/10425/18 підлягає скасуванню. Апеляційну скаргу Державного підприємства Перечинське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/10425/18 слід задовольнити. В свою чергу, матеріали справи повертаються до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 255 , 269 , 270 , 271 , п. 6 ч. 1 ст. 275 , ст.ст. 280 , 282 , 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Перечинське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/10425/18 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі №910/10425/18 скасувати.

Матеріали справи №910/10425/18 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.12.2018.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б.Михальська