Постанова

від 13.12.2018 по справі 904/1049/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1049/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р.

( суддя Кеся Н.Б., повний текст рішення складено 12.07.2018 р. ) у справі

за позовом Дніпродзержинської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі

позивача-1 Кам'янської міської ради,

позивача-2 Департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради

до Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2"

про стягнення 648 221,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі № 904/1049/18 позов Дніпродзержинської місцевої прокуратури задоволено - стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2" на користь держави в особі Кам'янської міської ради в особі департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради недоотримані кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста в розмірі 648 221,70 грн. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2" судовий збір на користь прокуратури Дніпропетровської області у розмірі 9 723,33 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі № 904/1049/18, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги Гаражно-будівельний кооператив "Лівобережний-2" посилається на те, що положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не передбачено, що його норми мають зворотну силу в часі щодо Відповідача, який реалізували свій намір на забудову, до вступу в дію вказаного Закону. У зв'язку з цим, Відповідач не мав обов'язку укладати договір із органами місцевого самоврядування та сплачувати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту на початок будівництва у 1993 році, та у Відповідача не виникло такого обов'язку із прийняттям Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038 від 17.02.2011 р.

У відзиві на апеляційну скаргу Прокурор просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГБК Лівобережний - 2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі № 904/1049/18, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Департамент економічного розвитку Кам'янської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, просить також відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГБК Лівобережний - 2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі № 904/1049/18, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 р. апеляційну скаргу відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 20.09.2018 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 р. розгляд справи відкладено до 18.10.2018р.

Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018 р. прийнято до свого провадження справу № 904/1049/18 за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018р. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.11.2018 р.

В судовому засіданні 15.11.2018р. по справі оголошувалась перерва до 29.11.2018р.

В судовому засіданні 29.11.2018р. по справі оголошувалась перерва до 13.12.2018р.

Скаржник не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності вказаного представника.

У судовому засіданні 13.12.2018 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Дніпродзержинської міської ради № 86 від 03.03.1993 р. надано дозвіл на виконання проектно-вишукувальної документації на будівництво гаражного комплексу гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2".

У липні 1993 року Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення № 283, яким надано дозвіл на проектування паралельного будівництва та надання земельної ділянки гаражно-будівельному комплексу "Лівобережний-2" з вбудованими приміщеннями торгівлі і побуту лівобережної частини міста", також надано функції генерального замовника по проектуванню і будівництва гаражного комплексу "Лівобережний-2" виробничо-комерційному підприємству "Габарит".

Рішенням Дніпродзержинською міською радою від 28.09.2009 р. №777-42/V надано Гаражно-будівельному кооперативу "Лівобережний-2" земельну ділянку площею 1,8767 га м. Дніпродзержинськ, бульвар. Незалежності, 2 для розміщення гаражів та будівництва приміщень торгівлі та побуту.

19.02.2010р. між Дніпродзержинською міською радою та Гаражно-будівельним кооперативом "Лівобережний-2" укладено Договір № 11148 про надання в оренду строком до 28.09.2019 р. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0684 га, що знаходиться за адресою: бульвар Незалежності, 2, м. Дніпродзержинськ.

19.02.2010 р. Дніпродзержинська міська рада та Гаражно-будівельний кооператив "Лівобережний-2" склали акт прийому-передачі земельної ділянки про те, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.02.2010 р. № 11148, Орендарю до 28.09.2019 року для будівництва приміщень торгівлі та побуту та розміщення гаражів передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0684 га, в тому числі: 0,0228 га ( 1/3 частка від 0,0684 га) - для розміщення гаражів; 0,0456 га (2/3 часток від 0,0684 га) - для будівництва приміщень торгівлі та побуту.

26.04.2010 р. Гаражно-будівельний кооператив "Лівобережний-2" отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1,8767 га, яка розташована: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, бульвар Незалежності, 2. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення гаражів.

26.06.2015 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області зареєстрована Декларація № ДП 14315177008 про готовність до експлуатації новопобудованого об'єкту "Будівництво комплексу гаражів з адміністративно-побутовим корпусом та контрольно-пропускним пунктом, блок "0", блок "1", гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2" за адресою: бульвар. Незалежності, 2, м. Кам'янське", яка була подана Відповідачем із зазначенням в Декларації замовника будівництва - гаражно-будівельний кооператив "Лівобережний - 2".

Департамент економічного розвитку міської ради листом від 13.10.2017 р. № 06-04/636 повідомив Відповідача про необхідність виконання вимог Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також повторно на адресу Відповідача 01.12.2017 р. направлено лист № 06-04/747 про необхідність укладення договору та сплати коштів пайової участі з наведенням розрахунку її розміру.

На час розгляду справи Відповідачем зобов'язання щодо укладення договору та прийняття участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янське та сплати відповідних коштів виконано не було.

Департаментом економічного розвитку Кам'янської міської ради було проведено розрахунок суми стягуваних збитків (несплачених коштів пайової участі ) Відповідача у створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста, який було здійснено на підставі відомостей декларації від 26.06.2015 р. № ДП 14315177008 про готовність об'єкта до експлуатації за якою кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 6 482 217,00 грн. Відповідно розмір пайової участі, якій підлягає перерахуванню до міського бюджету становить 648 221,70 грн. ( 10% від кошторисної вартості будівництва ).

У 1993 році, на час отримання дозволу на будівництво комплексу гаражів, чинне законодавство не передбачало для замовника будівництва обов'язку укладання договору на сплату пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у разі забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Закінчення будівництва комплексу гаражів та введення його в експлуатацію припадає на 2015 рік.

20.04.2000 р. прийнятий Закон України "Про планування та забудову територій", до якого Законом України 16.09.2008 р. були внесені зміни, згідно з якими у ст. 27-1 цього Закону встановлена пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Зазначена пайова участь полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Також ст. 27-1 вказаного Закону встановлено, що граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення); 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

17.02.2011 р. прийнято Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою Закон України "Про планування та забудову територій" був визнаний таким, що втратив чинність.

На момент реєстрації Декларації Відповідача № ДП 14315177008 про готовність до експлуатації комплексу гаражів - 26.06.2015 р., чинна редакція ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення

будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що

підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Здіснивши аналіз зазначених положень законодавства у динаміці його прийняття, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на момент введення спірного гаражного комплексу в експлуатацію діяли норми Закону, які зобов'язували замовника будівництва сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Отже, Відповідач повинен був укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір і сплатити спірний пайовий внесок.

Рішенням Дніпродзержинською міською радою від 23.10.2010 р. № 227 "Про пайову участь замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпродзержинськ", затверджено Порядок та умови розрахунку розміру пайової участі (внесків) замовників (забудовників), що залучатимуться на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпродзержинськ.

Згідно з п. 3.3 цього рішення замовник (забудовник), який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування, зобов'язаний звернутись до головного управління економіки Дніпродзержинської міської ради (правонаступником якого є Департамент економічного розвитку міської ради на підставі рішень міської ради від 26.06.2013 р. № 834-37/УІ та від 29.03.2013 р. №751-ЗЗ/УІ) та укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпродзержинськ до отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Розділом 1 зазначеного Положення передбачено, що спірну пайову участь не сплачують замовники, які здійснюють будівництво, зокрема, гаражів за рахунок фізичних осіб.

Проте, як зазначається судом першої інстанції і не спростовано Скаржником в апеляційній скарзі з наданих Відповідачем звірочних відомостей паю членів кооперативу Відповідача судом не встановлено, що на момент його будівницва з 1993 року по 2015 рік усі гаражі побудовані за рахунок фізичних осіб, оскільки ці відомості були надані станом на 16.06.2018 р. без початку їх формування. При цьому суд не погодився з аргументами Позивачів, що ця пільга стосується виключно замовників будівництва - фізичних осіб, оскільки вищевказане Положення пов'язує цю пільгу тільки з джерелом фінансування, а не із суб'єктом будівництва.

В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Так, господарським судом встановлено, що Відповідач в порушення вимог ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода". При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю Відповідача.

З огляду на викладене, Господарський суд Дніпропетровської області дійшов до обґрунтованого висновку про наявність складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, а саме: протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста всупереч вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем не укладено; збитки, внаслідок не виконання відповідачем вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" територіальна громада міста Кам'янське в особі Позивачів не отримала дохід у розмірі 648 221,70 грн.; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, внаслідок протиправних дій Відповідача територіальній громаді м. Кам'янське завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 648 221,70 грн.; вина, Відповідач, не зважаючи на наявність у нього встановленого законом обов'язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Ради з приводу укладення договору та не перерахував 648 221,70 грн. пайового внеску на створення та розвиток інфраструктури м. Кам'янське.

Як слушно зауважив суд, аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 908/6327/15, від 07.05.2018 р. у справі № 908/6328/15 та від 17.05.2018 р. у справі № 918/708/17.

Згідно з ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Перевіривши здійснений Позивачами розрахунок суми збитків, місцевий господарський суд визнав його арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд попередньої інстанції, враховуючи, що на час розгляду справи Відповідачем не сплачено пайову участь, задовольнив позовні вимоги прокуратури про стягнення з Відповідача на користь Кам'янської міської ради в особі департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради недоотримані кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста в розмірі 648 221,70 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Гаражно-будівельний кооператив "Лівобережний-2" просить його скасувати з підстав відсутності зворотної силу в часі щодо Відповідача Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи Скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного у справі рішення, оскільки вони суперечать положенням процесуального законодавства та не спростовують висновків місцевого суду.

Так, відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За змістом положень ч. 1 ст. 40 Закону України № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону .

На виконання наведених вимог Закону України № 3038-VI рішенням міської ради від 23.10.2010 р. № 227 "Про пайову участь замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпродзержинськ" затверджено відповідний Порядок, яким визначено механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України Порядок є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території м. Дніпродзержинська.

Розрахунок величини пайового внеску (участі) Відповідача у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснено на підставі відомостей декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Доводи представника Скаржника щодо ігнорування судом попередньої інстанції конституційного принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі та щодо необґрунтованого застосування під час визначення розміру пайового внеску рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.03.2016 № 122-06/VII, замість рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.06.2010 № 227, є безпідставними з огляду на таке.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (частини 5, 6 статті 40 Закону України № 3038-VI ).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками ( ч. 8 ст. 40 Закону України №3038-VI ).

Відповідач під час дії рішення міської ради від 23.10.2010 р. № 227 "Про пайову участь замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпродзержинськ" та Порядку, які були чинними на момент введення об'єкта будівництва в експлуатацію, договору не уклало, а на час розгляду цього судового спору, зазначене рішення міської ради втратило чинність на підставі іншого її рішення від 30.03.2016 р. № 122-06/VII.

Таким чином, визначення під час звернення із зазначеним позовом до суду Прокурором розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі рішення міської ради від 30.03.2016 р. № 122-06/VII відповідає вимогам ч. 8 ст. 40 Закону України № 3038-VI ( аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 904/3110/17 ).

Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що підстав для скасування оскарженого рішення суду не вбачається.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Скаржником судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 Господарського процесуального кодексу України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Лівобережний-2" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі № 904/1049/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17.12.2018 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова