Ухвала

від 17.12.2018 по справі 904/3169/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.12.2018 м.Дніпро Справа № 904/3169/18

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Білецька Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 (суддя Панна С.П.) у справі №904/3169/18

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАПУРНА", 49000, м. Дніпро, пр-т. Гагаріна, буд.99, офіс 188, код ЄДРПОУ 35113701

відповідача-2: Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та процедур Дніпровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 49000, вул. Старокозацька, б.58, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 40392181

відповідача-3: ОСОБА_2, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1

третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, про визнання правочину недійсним, про скасування реєстраційних дій, визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 по справі №904/3169/18 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н выд 12.07.2018 про забезпечення позову.

Не погодившись з даною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року по справі №904/3169/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення позову у повному обсязі.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.256, 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2,3 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Оскаржувана ухвала винесена судом 10.10.2018 року, таким чином, строк апеляційного оскарження зазначеного судового акта закінчився 22.10.2018 року (21.10.2018 -20.10.2018 року вихідні дні).

Скаржником апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області направлено засобами поштового зв'язку 29.11.2018 року, тобто із значним пропуском встановленим ст. 256 ГПК України.

Проте скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги скаржник посилається на ті обставини, що нас подання апеляційної скарги оскаржувану ухвалу ним не отримано.

Вказане, на думку скаржника, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак, суд вважає, що вказані в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо поважності причини пропуску ним строку на оскарження ухвали не є поважними з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення."

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку."

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин."

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Вищевказана ухвала суду першої інстанції була оприлюднена у Реєстрі 16.10.2018.

Суд вважає, що скаржнику надано право бути обізнаним про прийняті в цій справі судові рішення шляхом доступу до Реєстру.

Крім того, з матеріалів справи вбачається що представник скаржника брав участь у судовому засіданні 29.10.2018 року та 19.11.2018 року, а тому мав змогу ознайомитися з оскаржуваною ухвалою.

До того ж, скаржник не зазначає коли саме він дізнався про оскаржувану ухвалу.

Слід зазначити, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

З метою відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Отже, на думку суду, можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.

З огляду на вищевикладене, зазначені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними.

Крім того, відповідно до п. 2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Визначення поняття судового збору міститься в статті 1 Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон) це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 3 наведеного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Стаття 4 Закону, в редакції чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, містить вичерпний перелік розміру ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суму 1762,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.10.2018 року у справі №904/3169/18 становить 1762,00 грн.

В порушення норм вищезазначених Законів, скаржником не надано доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до ст. 174, ч.ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За приписами ч.4 ст.174 ГПК України, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суддя - доповідач приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 (суддя Панна С.П.) у справі №904/3169/18 - залишити без руху.

Скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року у справі №904/3169/18;

- надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. на реквізити: отримувач - УК у Шевченківському районі м. Дніпра , МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274, банк :Казначейство України, рахунок -34318206082003, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя - доповідач Л.М. Білецька