Постанова

від 17.12.2018 по справі 904/2542/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.12.2018 року                                                                               Справа №  904/2542/18 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),                        суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.    розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018 у справі №904/2542/18 (суддя Красота О.І. повне рішення складено 10.08.2018) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг",                  м. Дніпро до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом",                 м. Нікополь Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по договору поставки №20170703 від 03.07.2017 в сумі  59 345, 17 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" (надалі - відповідач) і просило стягнути борг - 38 019,14 грн, плату за наднормативний простій вагонів - 7 737,82 грн, штраф за неправильне оформлення залізничних накладних на повернення порожніх вагонів - 3 517,37 грн, пеню - 6 999,09 грн, інфляційні втрати - 2 407,84 грн, 3% річних - 663,91 грн  та витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №20170703 від 03.07.2017 в частині оплати товару та вчасного повернення вагонів. Відповідач не скористався своїм правом на участь в розгляді справи в суді першої інстанції, відзив на позов не надавав. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018 у справі №904/2542/18 (суддя Красота О.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг" борг - 38 019,14 грн, плату за наднормативний простій вагонів - 7 737,82 грн, штраф за неправильне оформлення залізничних накладних на повернення порожніх вагонів - 3 517,37 грн, пеню - 6 999,09 грн, інфляційні втрати - 2 407,84 грн, 3% річних - 663,91 грн та судовий збір - 1762,00 грн. Доводи та вимоги апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування та встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення по справі. В апеляційній скарзі зазначає, що суд невірно визначив періоди прострочення, що призвело до невірного визначення сум пені, інфляційних та 3% річних, які стягнені з відповідача; суд не надав належну оцінку розрахункам позивача та не повно з'ясував обставини справи. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №904/2542/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018. На виконання Указу Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", положень п. 3 ч. 1, ч.3, 5 ст. 31 ГПК України та у зв'язку з початком 03.10.2018 роботи Центрального апеляційного господарського суду забезпечено передачу справи № 904/2542/18 до Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2018 для розгляду справи №904/2542/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М., колегія ухвалою від 22.10.2018 прийняла справу до свого провадження та ухвалила розглядати її в порядку письмового провадження як малозначну. Позивач надіслав до суду 31.10.2018 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, тому відсутні підстави для скасування рішення суду. Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами, що 03.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Інтеркоалтрейдінг" - Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" - Покупець було укладено Договір поставки №20170703 (а.с.17-22). За умовами договору Постачальник зобов'язується у встановлений термін передати у власність Покупця вугільну продукцію - антрацит (код за УКТ ЗЕД 2701), далі - «Вугілля», а Покупець зобов'язується прийняти Вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному Договорі (п.1.1.). Фактична вартість вугілля за цим Договором буде визначатись Сторонами сумарно вартістю товарних поставок вугілля, які визначені в Специфікаціях, доданих до цього Договору та прийняті Покупцем в період дії цього Договору (п.2.3). Покупець несе відповідальність за повноту і правильність реквізитів вантажоодержувача, наданих Постачальнику, а також повноту і правильність оформлення залізничних накладних на повернення порожніх вагонів/переадресацію вагонів, відповідно до інструкцій Постачальника (п.3.3.). Оплата за  вугілля здійснюється Покупцем по факту поставки Постачальником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання Покупцем згідно п.3.7. Покупець зобов'язується здійснити оплату отриманого вугілля шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника, вказаний у рахунку Постачальника, якщо інше не зазначено в Додатках (Специфікаціях) - п.4.2. Даний Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання (п.11.1. Договору). Відповідно до підписаної сторонами Специфікації (Додаток №2 від 01.11.2017, (а.с.23), постачальник поставляє покупцеві вугілля, зазначене в таблиці №1; сума поставки по цій Специфікації складає: 389 199,72 грн з ПДВ, +/-10%, в залежності від кількості поставленого вугілля; умови оплати: за фактом заходу вагонів на станцію призначення, можлива передоплата; строк поставки: листопад 2017. На виконання умов Договору Позивач відвантажив Відповідачу у листопаді 2017 року вугілля марки АМ (13-25 мм), в загальному обсязі 69,100 тон на станцію Вигода на суму 384 195,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №112702 від 27.11.2017, рахунком №112702 від 27.11.2017, актом прийому-передачі №112702 від 27.11.2017, залізничною накладною №43059955 від 27.11.2017 (а.с.24-27). Відповідач здійснив часткову оплату за поставлене вугілля в сумі 346 176,58 грн, заборгованість становить 38 019,14 грн, яка станом на час розгляду справи не погашена, що не заперечується відповідачем. Також умовами договору у п.7.6. сторони встановили, що Покупець повинен забезпечити вивантаження вугілля протягом 48 годин з дати отримання вантажу на станції призначення, вказаній у відповідній Специфікації. За порушення Покупцем строку повернення вивантажених вагонів Покупець відшкодовує Постачальнику витрати з оплати за простій вагонів у розмірі 35 доларів за кожен вагон за добу - у національній валюті України, за курсом Національного банку України, який був встановлений під час існування порушення. Підставою для відшкодування зазначених витрат є рахунок Постачальника, який Покупець повинен оплатити протягом 10 календарних днів з моменту його надходження на електронну адресу Покупця. За прострочення вивантаження вугілля із вагонів №52244894, №56691793, №56982259, № 53122990 позивач нарахував штраф в загальній сумі 7737,82 грн, про що надав Відповідачу рахунок №121802 від 18.12.2017р. (а.с.33). Останній оплату не здійснив та суд першої інстанції задовольнив вказані вимоги в повному обсязі. Відповідно до п.7.7. Договору поставки Покупець відповідає за подання залізничної накладної на повернення порожніх вагонів протягом 48 годин за допомогою ПЗ АС Клієнта, згідно відправленого Постачальником листа-інструкції для відправки порожніх вагонів. Згідно п.7.8. Договору поставки, у разі порушення Покупцем пунктів 3.3. та п.5.2. Договору, та/або надання Постачальнику неповних та/або невірних даних, внаслідок чого до Постачальника застосовані штрафні санкції, передбачені діючим законодавством та/або завдано збитки, Покупець зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати отримання вимоги та копій підтверджуючих документів відшкодувати Постачальникові суму штрафних санкцій та/або завданих збитків. У зв'язку з оформленням перевізних документів у не відповідності з наданою інструкцією Позивачем було виставлено рахунок №121904 від 19.12.2017 року щодо компенсації залізничного тарифу за перевезення порожніх вагонів зі ст. Встречний на ст. Терентьевская на суму 126,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.12.2017 року (27,873635) становить 3 517,37 грн (а.с.46). Останній оплату не здійснив та суд першої інстанції задовольнив вказані вимоги в повному обсязі. Відповідач в апеляційній скарзі не оскаржує рішення суду в частині цих вимог, проти вимог позивача не заперечує, тому в силу ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд не досліджує докази та не перевіряє рішення суду що стосується правомірності нарахування вказаної плати та компенсації. Відповідачем заборгованість та вище зазначена плата не сплачені, що і є предметом спору у даній справі. Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду. Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не обгрунтована і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України  цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. З аналізу спірних правовідносин суд доходить висновку, що між сторонами склалися відносини постачання товару, що регулюються главою 54 Цивільного кодексу України та згідно з ч.1  ст. 712 Цивільного кодексу України  за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України). Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що  Відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 38 019,14 грн є обґрунтованими та вірно задоволені судом першої інстанції, як і вимоги про стягнення плати за наднормативний простій вагонів – 7 737,82 грн, штрафу за неправильне оформлення залізничних накладних на повернення порожніх вагонів - 3 517,37 грн. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). У п. 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення терміну (строку) оплати Товару покупець сплачує на користь постачальника          пеню у розмірі 0,1%  від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення. Сплата неустойки, пені не звільняє Сторони від зобов'язання по відшкодуванню завданих збитків і виконання своїх зобов'язань за Договором (п.7.3. Договору). Позивачем нараховано пеню за період прострочення платежу з 01.12.2017 по 31.01.2018 та з 01.02.2018 по 06.06.2018 з врахуванням здійснених оплат та зміни облікової ставки НБУ в загальній сумі 6999,09 грн. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунок пені є вірним, період прострочення починається з 01.12.2017, оскільки неоплачена поставка була здійснена 27.11.2017 та повинна бути оплачена протягом 3 днів – до 30.11.2017 включно. Апелянт не навів доводів, в чому ж саме розрахунок позивача не відповідає умовам договору та його твердження не обґрунтовані і судом відхиляються. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем також вірно розраховані інфляційні втрати на загальну суму 2407,84 грн за період прострочення з 01.12.2017 по 06.06.2018 та 3% річний за цей же період в загальній сумі 2407,84 грн та суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог і в цій частині. За встановлених судом обставин справи, судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави, визначені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни чи скасування рішення відсутні. Рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Судові витрати по справі відносяться на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 278, 277, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018 у справі №904/2542/18 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018 у справі №904/2542/18 залишити без змін. Судові витрати за апеляційною скаргою покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Презент-Дом". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.      Головуючий суддя                                                    Л.П. Широбокова      Суддя                                                                                      Е.В. Орєшкіна Суддя                                                                             І.М. Подобєд