Постанова

від 14.12.2018 по справі 484/3956/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

14.12.18

22-ц/812/331/18Справа № 484/3956/17

Провадження № 22-ц/812/331/18

Категорія30

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Бондаренко Т.З.,

суддів - Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В..,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого 29 серпня 2018 року під головуванням судді -Маржиної Т.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом

ОСОБА_2 до Приватного підприємства Медичний центр Агапіт , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства Медичний центр Агапіт про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 31 травня 2012 року звернулася за медичною допомогою до ПП МЦ Агапіт зі скаргами на біль у правому гомілковостопному суглобі. Лікар хірург ОСОБА_3 встановив їй діагноз деформуючий артроз правого гомілковостопного суглобу. За результатами реографії від 1 червня 2012 року, призначеної лікарем, їй було діагностовано судинну дистонію нижніх кінцівок; варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Призначені їй лікування виконала.

Наступне звернення до того ж лікаря відбулося 16 вересня 2013 року, без проведення додаткового діагностування, було встановлено діагноз - поперекове плоскостоп'я, вальгусне викривлення перших пальців. Деформуючий артроз суглобів стопи нижніх суглобів нижніх кінцівок.

В зв'язку з відсутністю покращення стану здоров'я позивачка зверталася до лікаря ОСОБА_3 19 жовтня 2013 року та 8 червня 2014 року, після чого було встановлено діагноз деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглоба і суглоба стопи, також без додаткового обстеження. Під час наступного відвідування лікаря 17 листопада 2014 року встановлено діагноз деформуючий артроз лівого кульшового і колінного суглобів.

Всі призначення та рекомендації лікаря під час вказаних прийомів позивачка сумлінно виконувала, проте, стан здоров'я погіршувався.

16 лютого 2015 року позивачка пройшла діагностичнне обстеження в медичному діагностичному центрі ТОВ ДЦ Медекс в м. Києві, на підставі якого, поміж іншим, лікарями діагностовано остеоартроз лівого кульшового суглобу Ш ступеня; пізня стадія асептичного некрозу (фрагментація) головки лівої стегнової кістки; остеоартроз правого кульшового суглобу П-Ш ступеня; рання стадія асептичного некрозу головки правої стегнової кістки.

26 березня 2015 року лікарем ортопед-травматолог ДУ Інститут травмотології та ортопедії НАМН України к.м.н. Пшеничний Т.Є. зазначено діагноз двобічний асептичний некроз обох голівок кульшових суглобів, деформуючий коксартроз 3-4 ст. та рекомендував оперативне втручання - тотальне ендопротезування.

22 квітня 2015 року у ТОВ Центр травматології та ортопедії шведсько-українська клініка Angelholm в м. Чернівці, їй було здійснено оперативне втручання - ендопротезування лівого кульшового суглоба та призначене післяопераційне лікування препаратом Акласта . 11 серпня 2016 року, в цьому ж медичному закладі було здійснено операцію по протезуванню правого кульшового суглобу, з призначенням подальшого лікування. 17 жовтня 2016 року медико-соціальною експертною комісією їй встановлено П групу інвалідності.

ОСОБА_2 вважає, що погіршення стану її здоров'я відбулося через некваліфіковане лікування її лікарем хірургом ПП Медичний центр Агапіт ОСОБА_3, який не провів і не призначив їй необхідного обстеження, внаслідок чого не встановив правильного діагнозу, а відповідно і не призначив їй правильного лікування; не дотримався Клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим з остеоартрозом, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 676 від 12.10.2006 року.

Посилаючись на наведене ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 252 870 грн., з яких 10 500 грн. - вартість послуг з ендопротезування лівого кульшового суглоба, 106 760 грн. - вартість комплектуючих для ендопротезування; 13 000 грн. - вартість медичного препарату Акласта , 10 500 грн. - вартість послуг з ендопротезування правого кульшового суглоба; 112 110 грн. - вартість комплектуючих для ендопротезування та моральну шкоду - 200 000 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Своє рішення, районний суд мотивував тим, що позивачкою не доведені обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки на підставі досліджених доказів, в тому числі і висновку експертизи, судом встановлено, що позивачка дійсно проходила лікування в медичному закладі ПП Медичний центр Агапіт у лікаря -хірурга ОСОБА_3, в роботі якого були недоліки, проте ці недоліки не перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з погіршенням стану здоров'я та з отриманням нею інвалідності.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати, та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно прийняв до уваги висновки експертизи, оскільки цей висновок не є належним доказом, через низку недоліків, а саме неналежне оформлення висновку експертизи, на думку апелянта не всі обставини справи враховані експертом, не всі недоліки надання медичної допомоги відображені у висновку експертизи, то невірно зроблено висновок про відсутність причинно-наслідкового зв'язку з погіршенням стану здоров'я.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач та третя особа не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в даному реєстрі значиться зареєстрованим Приватне підприємство Медичний центр Агапіт з 12 вересня 2005 року, яке здійснює свою діяльність в м. Первомайську по вул. Гагаріна, буд. 14, про що також видане відповідне свідоцтво (т.1 а.с.46, 47).

Позивачка ОСОБА_2 31 травня 2012 року звернулася за медичною допомогою в ПП МЦ Агапіт зі скаргами на біль у правому гомілковостопному суглобі, де її спрямували до лікаря хірурга ОСОБА_3, який встановив їй діагноз: Деформуючий артроз правого гомілковостопного суглобу і призначив їй лікування та реографію нижніх кінцівок. За результатами реографії від 01 червня 2012 року їй було діагностовано судинну дистонію нижніх кінцівок; варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Лікування призначене лікарем було виконане.

16 вересня 2013 року, на прийомі у цього лікаря, встановлено діагноз - формування поперекового плjскостоп'я. Вальгусне викривлення перших пальців. Деформуючий артроз суглобів стопи нижніх суглобів нижніх кінцівок. Призначено лікування.

19 жовтня 2013 року лікарем скореговано лікування.

08 червня 2014 року цим лікарем встановлено діагноз деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглоба і суглоба стопи.

17 листопада 2014 року встановив діагноз деформуючий артроз лівого кульшового і колінного суглобів. Призначено лікування.

16 лютого 2015 року в медичному діагностичному центрі ТОВ ДЦ Медекс в м. Києві, позивачці проведено магнітно-резонансну томографію поперекового крестцового відділу хребта і виявлено МР ознаки остеохондрозу міжхребетних дисків L1-L2, L2-L3, K3-L4,L4-L5,L5-S1; кіста тарлова на рівні S2.

Того ж дня ТОВ МДЦ МРТ було проведено магнітно-резонансну томографію кульшового суглобу і було виявлено остеоартроз лівого кульшового суглобу Ш ступеня; пізня стадія асептичного некрозу (фрагментація) головки лівої стегнової кістки; остеоартроз правого кульшового суглобу П-Ш ступеня; рання стадія асептичного некрозу головки правої стегнової кістки , після чого 18 лютого 2015 року їй було рекомендовано проконсультуватись з лікарем ортопедом на предмет ендопротезування лівого кульшового суглобу.

26 березня 2015 року лікарем ортопедом-травматологом ДУ Інститут травмотології та ортопедії НАМН України встановлено діагноз: Двобічний асептичний некроз обох голівок кульшових суглобів, деформуючий коксартроз 3-4 ст та рекомендовано оперативне втручання - тотальне ендопротезування.

Через погіршення стану здоров'я за рекомендацією ортопеда-травматолога 21 квітня 2015 року вона звернулася до ТОВ Центр травматології та ортопедії шведсько-української клініки Angelholm в м. Чернівці, який спеціалізується на ендопротезуванні, де їй здійснили діагностичну процедуру - денситометрію з висновком: Структурно-функціональний стан кісткової тканини відповідає остеоартрозу і рекомендовано оперативне втручання (безцементне ендопротезування лівого кульшового суглоба). 22 квітня 2015 року у вказаному центрі їй було здійснено оперативне втручання - ендопротезування лівого кульшового суглоба та призначене післяопераційне лікування препаратом Акласта у зв'язку з тим, що щільність кісткової тканини її кульшових суглобів склала лише 73% від норми.

10 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до того ж центру з метою ендопротезування правого кульшового суглобу, а 11 серпня 2016 року їй було проведено таку операцію з призначенням подальшого лікування.

Згідно довідки № 260618 від 17 жовтня 2016 року медико-соціальною експертною комісією їй встановлено П групу інвалідності.

30 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з претензією і просила відшкодувати їй вартість проведеного лікування внаслідок погіршення стану здоров'я через некваліфіковану медичну допомогу лікаря ОСОБА_3 Директор ПП Медицинский центр Агапіт в листі від 4 квітня 2015 року зазначив про відсутність помилок у визначенні діагнозу позивачки ОСОБА_2 та її лікуванні.

В позовній заяві ОСОБА_2 посилаючись на вказані обставини, зазначає, що внаслідок некваліфікованого обстеження і лікування працівником відповідача. Лікарем ОСОБА_3 завдано шкоди її здоров'ю, вона стала інвалідом П групи; відчула фізичний біль, душевні страждання, понесла витрати на додаткові обстеження, лікування та протезування; змінився звичайний уклад її життя; вона втратила можливість працювати, здійснювати підприємницьку діяльність; втратила довіру до медичних працівників, нормальні життєві зв'язки; вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, зазнавши таким чином матеріальних та моральних втрат.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Статуту ПП Медичний центр Агапіт , підприємство створено з метою здійснення виробничої, комерційної і посереднецької діяльності, а також з метою задоволення громадських потреб у його продукції, роботах, послугах. Основними напрямками діяльності підприємтсва є діяльність з охорони здоров'я людини, діяльність лікувальних закладів широкого профілю та спеціалізованих та інше (т.1 а.с.51).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , встановлено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ Про захист прав споживачів пацієнт медичного закладу, як споживач медичних послуг, має право на належну якість таких послуг, відшкодування збитків, завданих неякісною послугою, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя та здоров'я людей, продукцією , у випадках встановлених законодавством.

Із пояснень лікаря ОСОБА_3, який залучений до участі у даній справі як третя особа та допитаний в якості свідка, а також свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що дійсно ОСОБА_2 проходила тривалий час лікування, а рентгенологічне дослідження їй було проведено 31 травня 2012 року.

На звернення ПП Медичний центр Агапіт управління охорони здоров'я облдержадміністрації надало Протокол засідання клініко-експертної комісії від 24, 30 червня 2015 року щодо звернення представника ОСОБА_2 стосовно неналежного лікування заявниці в ПП Медичний центр Агапіт , відповідно до якого лікування хворої ОСОБА_2 у ПП Медицинський центр Агапіт проводилось відповідно до Амбулаторно-поліклінічних стандартів надання медичної допомоги травматологічним та ортопедичним хворим (дорослим) , затвердженим наказом МОЗ України від 28 грудня 2002 року № 507 (т.1 а.с. 68-69).

У даній справі ухвалою від 16 лютого 2018 року призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 122/18 від 4 червня 2018 року (т.1 а.с.257-273) на підставі вивчення матеріалів цивільної справи та медичної документації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з питаннями, які були поставлені на розв'язання експертизи, експертна комісія прийшла до таких підсумків:

згідно з даними карти амбулаторного хворого, 31 травня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до лікаря хірурга ПП Медичний центр Агапіт ОСОБА_3 зі скаргами на біль в ділянці правого гомілково-надп'яткового суглоба. Після огляду лікарем-хірургом був встановлений діагноз: Деформуючий артроз правого гомілковостопного суглобу, реовазографія нижніх кінцівок й лікування, яке включало комплексні гомеопатичні препарати з протизапальною, знеболювальною, десенсибілізуючою, імуномоделюючою та репаративною дією, нестероїдні протизапальні засоби, фізіотерапевтичні процедури, внутрисуглобові блокади з кортикостероїдним гормоном та анестетиком для зняття запалення в суглобі та знеболювання.

З огляду на клінічну картину, а також на початкові рентгенологічні ознаки деформуючого артрозу правого гомілково-ступневого суглобу за результатами рентгенографічного дослідження від 31 травня 2012 року (за даними Журналу запису рентгенологічних досліджень та за показами свідка лікаря-рентгенолога ОСОБА_5О.), слід вважати, що діагноз ОСОБА_2 лікарем хірургом ПП Медичний центр Агапіт був встановлений правильно, а призначене додаткове дослідження та лікування відповідало Розділу 5 Ортопедія і травматологія Додатку Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України , затверджених наказом МОЗ України від 27 липня 1998 року № 226.

Відповідно до медичної картки амбулаторного хворого, та згідно із записом № 1125 в Журналі обліку прийому хірургом , 16 вересня 2013 року (через 1,4 роки після попереднього звернення) ОСОБА_2 звернулась до лікаря хірурга ПП Медичний центр Агапіт зі скаргами на біль, припухлість в ділянці своду лівої стопи близько тижня. Після огляду лікарем-хірургом був встановлений діагноз: така, що формується поперекова плоскостопість, вальгусне викривлення перших пальців, деформуючий артроз суглобів стоп , були призначені дослідження: аналіз крові на сечову кислоту та ревмопроби та рекомендоване лікування: застосування ортопедичних устілок, комплексні гомеопатичні препарати з протизапальною, знеболювальною, десенсибілізуючою, імуномоделюючою та репаративною дією, нестероїдні протизапальні засоби, місцеві відволікаючи та знеболюючі засоби у вигляді розтирань та компресів.

Враховуючи характер та локалізацію патологічного процесу, попередній діагноз ОСОБА_2 був встановлений лікарем хірургом правильно, додаткові лабораторні дослідження крові з метою встановлення етіологічного чинника патологічного процесу (ревматичного походження або в результаті обмінних порушень внаслідок подагри) слід вважати вірними, призначеними відповідно до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затверджених наказом МОЗ України від 27 липня 1998 року № 226. Проте, лікарем-хірургом не було призначено рентгенографію уражених суглобів стоп для визначення характеру та ступеню патологічного процесу, як це передбачено вищевказаними Стандартами , що слід вважати недоліком надання медичної допомоги.

За записами в медичній карті амбулаторного хворого від 19 жовтня 2013 року (майже через місяць після попереднього звернення) ОСОБА_2 звернулась до лікаря-хірурга ОСОБА_3 зі скаргами на біль у гомілково-надп'яткових суглобах. Відмічала покращення після лікування. Лікарем хірургом був зроблений запис: Д той же та рекомендовано: хондропротектори, нестероїдні протизапальні засоби, препарати кальцію, місцеві відволікаючі та знеболювальні процедури (розтирання, компреси), блокади з анестетиком та глюкокортироїдом. Експерти відзначили, що лікарем-хірургом не було призначено рентгенографію уражених суглобів для визначення характеру та ступеню патологічного процесу, як це передбачено вищевказаними Стандартами , що слід вважати недоліком медичної допомоги.

За записами лікаря-хірурга від 08 червня 2014 року (через вісім місяців після проведеного лікування) ОСОБА_2 звернулась зі скаргами на біль в лівому гомілкостопному суглобі. Після огляду був встановлений діагноз: Деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглоба та суглобів стоп. Поперекова плоскостопість обох стоп . Встановлений діагноз відповідав скаргам хворої та анамнестичним даним. Лікарем-хірургом було рекомендовано: хондропротектори, гомеопатичні препарати, препарати кальцію, нестероїдні протизапалювальні засоби, блокади з анестетиком та глюкокортироїдом. Проте, лікарем-хірургом не було призначено рентгенографію ураженого суглобу для визначення характеру та ступеню патологічного процесу, як це передбачено вищевказаними Стандартами , що слід вважати недоліком надання медичної допомоги.

Отже, враховуючи клінічні дані, характер перебігу патологічного процесу, а також рентгенологічні дані від 31 травня 2012 року, слід вважати, що станом на 1 червня 2012 року, на 16 вересня 2013 року, на 19 жовтня 2013 року, на 8 червня 2014 року у ОСОБА_2 мало місце системне дегенеративно-дистрофічне захворювання кісткової тканини - деформуючий артроз. Це хронічна системна патологія з ураженням багатьох суглобів, довготривалим хронічним прогресуючо - рецедивуючим перебігом, де періоди ремісії змінюються періодами загострень.

Причинами розвитку деформуючого артрозу є уражені дефекти опорно-рухового апарату, надлишкова маса тіла, перенавантаження, переохолодження, обмінні порушення, гормональний дисбаланс, нестача мінералів в організмі, аутоімунні захворювання, судинна патологія та інше. За наданими матеріалами можна припустити, що розвиток у ОСОБА_2 деформуючого артрозу міг бути пов'язаний з гормональними порушеннями в період менопаузи. Лікування, яке призначалося ОСОБА_2 лікарем-хірургом ОСОБА_3, відповідало встановленому діагнозу і не було їй протипоказане.

За записами в медичній карті амбулаторного хворого та записом за № 1125 в Журналі обліку прийому хірургом 17 листопада 2014 року (через 5 місяців після попереднього звернення), ОСОБА_2 звернулася до лікаря-хірурга ОСОБА_3 зі скаргами на біль в лівих кульшовому та колінному суглобах протягом трьох тижнів. Лікарем-хірургом був встановлений діагноз: Деформуючий артроз лівого кульшового та колінного суглобів та було рекомендовано: рентгенографія кульшового суглобу, хондропротектори, протизапалювальні засоби, блокади з анестетиком та глюкокортикоїдом, парафінові аплікації, компреси з біоактивними грязьовими речовинами.

Беручи до уваги скарги та анемнез захворювання, слід вважати, що попередній діагноз ОСОБА_2 був встановлений вірно, а рентгенографія кульшового суглоба для уточнення характеру й вираженості патологічного процесу в лівому кульшовому суглобі була призначена правильно, відповідно до вищевказаних Стандартів .

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 465 ОСОБА_2 під час перебування на лікуванні з 21 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року у ТЗоВ Центр травматології та ортопедії з діагнозом: Асептичний некроз головки лівої стегнової кістки ІУ ст.ІХС. , була проведена операція Безцементне ендопротезування лівого кульшового суглобу .

Відповідно до медичної картки стаціонарного хворого № 311 ОСОБА_2 перебуванла на лікуванні з 10 серпня 2016 року по 18 серпня 2016 року у ТЗоВ Центр травматології та ортопедії з діагнозом: Безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба .

За результатами вивчення рентгенологом наданих рентгенівських знімків від 22 кввітня 2015 року (1 знімок), МРТ-сканів кульшових суглобів від 17 лютого 2015 року (50 сканів), було виявлено: на рентгенограмі кульшових суглобів від 22 квітня 2015 року - асептичний некроз головки стегнової кістки з ознаками остеосклеротичної та кістозної перебудови, ускладнене деформуючим артрозом лівого кульшового суглоба, на МРТ-сканах кульшових суглобів від 17 лютого 2015 року - скіалогічна картина асептичного некрозу головки лівої стегнової кістки з ознаками кістозної перебудови, набряком кісткового мозку, ускладнений деформуючим артрозом лівого кульшового суглоба, підголовчастого перелома правої стегнової кістки без зміщення .

Клінічна картина, яка спостерігалася у ОСОБА_2 при зверненні до лікаря-хірурга ОСОБА_3 17 листопада 2014 року (біль у лівому кульшовому та колінному суглобах) могла бути обумовлена деформуючим артрозом. Без результатів рентгенологічного дослідження у лікаря-хірурга ОСОБА_3 (не зважаючи на його кваліфікацію), не було підстав запідозрити будь-яку іншу патологію кісткової тканини. Рентгенологічне дослідження кульшових суглобів, рекомендоване лікарем-хірургом ОСОБА_3 було виконане ОСОБА_2 через 3 місяці після його огляду. Після чого вона не зверталася до лікаря-хірурга ОСОБА_3, отже об'єктивні медичні дані за наявність асептичного некрозу голівки лівої стегнової кістки, як і підголовчастого перелому правої стегнової кістки без зміщення на момент 17 листопада 2014 року у наданій медичній документації - відсутні.

Отже, станом на 18 лютого 2015 року та станом на 26 березня 2015 року у ОСОБА_2 були наявні рентгенологічні ознаки асептичного некрозу головки лівої стегнової кістки з деформуючим артрозом лівого кульшового суглоба та підголовчастий перелом правої стегнової кістки без зміщення. Наявна кісткова патологія має несприятливий прогноз для здоров'я і життєдіяльності внаслідок високої ймовірності втрати працездатності та інвалідізації, навіть при своєчасному (на початкових стадіях захворювання) встановленні правильного діагнозу та своєчасно призначеному лікуванні.

Згідно з даними спеціальної медичної літератури, некроз голівки стегнової кістки - тяжке захворювання кульшового суглоба, обумовлене тимчасовим або постійним порушенням кровотоку в судинах головки стегнової кістки внаслідок комбінації остеопорозу, механічного стиснення та місцевих порушень мікроциркуляції. Поштовхом до розвитку цієї патології можуть бути: травми структур суглоба, дегенеративно-дистрофічні процеси у попереково-крижовому відділі хребта, тривале застосування та високі дози глюкокортикоїдних препаратів, ревматоїдний артрит. В багатьох випадках безпосередню причину розвитку некрозу голівки стегнової кістки встановити не є можливим, а виявлення початкових патологічних змін в кульшових суглобах є складною діагностичною задачею, оскільки для цього захворювання є прихований поступовий перебіг, відсутність чітких патогномонічних симптомів, тривале збереження рухомості в суглобі, що складають враження клінічного благополуччя.

Оскільки даних за травму лівого кульшового суглобу та наявність ревматоїдного артриту в наданій медичній документації не міститься, дози та тривалість лікування глюкокортироїдними препаратами не були перевищені, можна припустити, що розвиток асептичного некрозу головки лівої стегнової кістки у ОСОБА_2 міг бути пов'язаний з порушенням кровообігу внаслідок дегенеративно-дистрофічних процесів у попереково-крижовому відділі хребта (на що можуть указувати дані МРТ-дослідження від 16 лютого 2015 року).

Проаналізувавши надану медичну документацію, експерти зауважили, що під час надання медичної допомоги ОСОБА_2 лікарем-хірургом ПП Медичний центр Агапіт ОСОБА_3, мали місце наступні недоліки:

- в медичних картках амбулаторного хворого не описаний локальний статус та не відмічена функціональна активність уражених патологічним процесом суглобів;

- не призначалося рентгенологічне дослідження суглобів стоп та контрольне рентгенологічне дослідження лівого гомілково-надп'яткового суглобу;

- не надавалися рекомендації щодо повторного звернення для можливої корекції лікування з урахуванням результатів рентгенологічних досліджень.

Проте, з огляду на характер патології у ОСОБА_2, слід вважати, що вказані недоліки надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням та розвитком у неї асептичного некрозу голівки лівої стегнової кістки та підголовчастого перелому правої стегнової кістки без зміщення, а також з їх наслідками, що призвели до необхідності протезування.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожен може звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, невизнанених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення, районний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, наданим суду доказам надав належну оцінку, дійшов висновку про те, що позивачем не доведено надання їй неякісної медичної послуги та наявності причинно-наслідкового зв'язку з отриманою нею послугою та погіршенням її стану здоров'я.

При цьому вирішуючи даний спір, суд помилково послався на положення ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, які регулюють деліктні правовідносини, тоді як спірні правовідносини випливають із договірних зобов'язань, тобто договору про надання послуги (медичної) та регулюються наведеними загальними нормами, і нормами Закону України Про захист прав споживачів , який є спеціальним законом.

Однак, вказаний недолік оскаржуваного рішення суду, не вплинув на правильність остаточного висновку суду про необхідність відмови в задоволенні позову, а тому не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок експертів не можна вважати належним доказом, через те, що він містить невідповідності в оформленні висновку, не всі медичні документи враховані експертом, а також, на думку апелянта, що недоліки в наданні медичної послуги, які зазначені у висновку експертизи, саме і перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з подальшим розвитком хвороби, не можна прийняти до уваги.

Так, судом першої інстанції вірно визначено, що для вирішення даної справи є необхідними спеціальні медичні знання. Експертиза у справі проведена Державною установою Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України судово-медичною експертною комісією у складі п'яти експертів. Зауваження представника позивачки щодо оформлення висновку експертизи не спростовують її змісту, а зауваження щодо змісту висновку полягають у фактичній незгоді з цим висновком. Проте в супереч положенням ст. 81 ЦПК України, в суді першої та апеляційної інстанції позивачкою не надано доказів на спростування вказаного висновку експертної комісії, чи будь-якого іншого належного доказу щодо неналежного надання медичних послуг позивачці та настання негативних тому наслідків.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення районного суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 375, 381-382 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, а саме 17 грудня 2018 року.

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Т.В. Крамаренко