Постанова

від 12.12.2018 по справі 908/21/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м.Дніпро Справа № 908/21/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач)

суддів: Іванова О.Г.Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Фізичної особи - підприємця Распопова Сергія Вікторовича, м. Гуляйполе, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року ( повний текст 21.05.2018) у справі № 908/21/18

за позовом керівника Токмацької місцевої прокуратури, м. Токмак, Запорізька область в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, м. Запоріжжя 1.

до відповідача 1 Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, с. Воздвижівка, Гуляйпільський район, Запорізька область

відповідача 2 фізичної особи - підприємця Распопова Сергія Вікторовича, м. Гуляйполе, Запорізька область

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Керівник Токмацької місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області з позовом до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області та Фізичної особи - підприємця Распопова Сергія Вікторовича, м. Гуляйполе про визнання незаконним та скасування рішення Воздвижівської сільської ради від 13.11.2913р. № 9, зобов'язання Роспопова С.В. повернути земельну ділянку площею 69,55304 га. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Воздвижівська сільська рада не мала повноважень на прийняття рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з ПП Распоповим С.В., так як не є розпорядником даної земельної ділянки. Внаслідок таких неправомірних дій ПП Распопов С.В. до теперішнього часу незаконно утримує спірну земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Про поновлення

договору оренди земельної ділянки ПП Распопова С.В. від 13.11.2013 року № 9. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Распопова С.В., повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 69,55304 га, кадастровий номер 2321881000:08:006:0003, яка розташована на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що Воздвижівська сільська рада Гуляйпільського району перевищивши надані їй законом повноваження. У порушення норм права розпорядилась земельною ділянкою державної власності. Фізична особа-підприємець Распопов С.В. зі зверненням щодо продовження договору оренди землі до управління не звертався, відповідно додаткова угода щодо використання земельної ділянки не укладалась. На теперішній час він втратив переважне право на продовження дворову оренди спірної земельної ділянки, адже в установленому законом порядку до уповноваженого органу з цим питанням не звертався та не ініціював укладення відповідної додаткової угоди. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку.

Суд також вважав, що керівник Токмацької місцевої прокуратури звертаючись до суду про скасування рішення сільської ради від 2013 року не порушив строки позовної давності для звернення до суду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Распопов С.В. звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року по справі №908/21/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог про скасування рішення суду, ФОП Распопов С.В., посилаючись на Закону України Про оренду землі , зазначив, що оскільки після закінчення строку договору оренди земельної ділянки жодних заперечень протягом місяця після закінчення строку договору з боку орендодавця на його адресу не надходило, після закінчення строку дії договору він продовжує користуватися земельною ділянкою і сплачує орендну плату, заборгованість з орендних платежів відсутня то після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк.

Апелянт вказує, що він своєчасно звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства і йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. На час подачі апеляційної скарги проект землеустрою не затверджений, у зв'язку з неодноразовим його поверненням на доопрацювання.

Вважає, що він законно користується земельною ділянкою, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження, якому господарський суд не надав належної оцінки.

Відносно пропуску строку позовної давності у три роки для звернення до суду керівником прокуратури, апелянт зазначив, що сам прокурор у позовній заяві визнав факт порушення ГУ Держгеокадастром Запорізької області (яке стало правонаступником Державного агенства земельних ресурсів України в 2015 році) діючого законодавства щодо своєчасного виявлення і усунення виявлених порушень земельного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Токмацької місцевої прокуратури, зазначає, що рішення господарського суду є законним і обгрунтованим, оскільки Воздвиженська сільська рада порушила норми Земельного кодексу України, при прийнятті оскаржуваного рішення, перевищила свої повноваження, а фізична особа-підприємець після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки використовує її за відсутності на це правових підстав.

Прокурор вважає, що ним не пропущено позовний строк для звернення до суду, оскільки початок перебігу строку позовної давності для звернення прокуратури до суду починається з 14.07.2017 року - дати отримання копії оскаржуваного рішення під час розслідування кримінальних проваджень. Не пропустило строку позовної давності і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки не уповноважене здійснювати контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства. Строк позовної давності обчислюється з 26.12.2017 року - з дати направлення прокуратурою повідомлення про наявність підстав для представництва інтересів держави.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Распопов С.В., на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі № 908/21/18; зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі № 908/21/18.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2018 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Распопова С.В., призначено на 26.09.2018 року. Засідання суду не відбулося. Розгляд скарги призначено на 16.10.2018 року.

Указом Президента України від 29.12.2017 року № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 року розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення

роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 908/21/18 з Донецького апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2018 року для розгляду справи № 908/21/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г. ( доповідач), суддів Іванов О.Г. Дармін М.О.

Ухвалою від 16.10.2018 року колегія суддів апеляційного господарського суду прийняла справу до провадження і призначила до слухання в судовому засіданні.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи у 2008 році між Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавець) та Приватним підприємцем Распоповим Сергієм Вікторовичем (Орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано 07.12.2008 року у Державному реєстрі земель року за номером № 040826900044.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, згідно розпоряджень голови Гуляйпільської районної державної адміністрації № 124 від 12.01.2007 р. та № 562 від 27.12.2007 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 69,5304 га. у тому числі сіножаті - 69,5304 га., яка знаходиться за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 164687,55 грн.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За відсутності письмових заперечень орендодавця про продовження договору протягом місяця після закінчення строку договору, поновлення договору земельної ділянки здійснюється на тих же умовах і на той же строк.

Відповідно до п. 22 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 38 договору сторонами узгоджено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Згідно із експлікацією земельних угідь у відповідності із формою № 6-зем, що є додатком до договору оренди землі, спірна земельна ділянка перебуває у державній власності. Крім того, перебування спірної земельної ділянки у державній власності підтверджується і довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

За актом приймання-передачі об'єкта оренди, ПП Распопов С.В. прийняв вказану земельну ділянку у стані придатному для використання визначеному в умовах договору оренди землі. Кадастровий номер 2321881000:08:006:0003.

01.11.2013 року Распопов С.В. звернувся до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району із заявою про надання дозволу на продовження дії вищевказаного договору оренди землі.

За результатами розгляду зазначеної заяви Воздвижівською сільською радою Гуляйпільського району прийнято рішення № 9 від 13.11.2013 року Про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП Распопова С.В. .

Пунктом 1 вказаного рішення поновлено договір оренди земельної ділянки, який укладено 02.12.2008р. за реєстраційним номером 040826900044 з Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області на використання земельної ділянки загальною площею 69,5304 га сіножатей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Воздвижівської сільської ради, терміном на 10 років.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.2 рішення).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. ч. 1 та 2 ст. 84 ЗК України).

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 ЗК України).

Згідно Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування (ч.ч.2, 4 ст.4 Закону).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст..16 Цивільного кодексу України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки земельна ділянка кадастровий номер 2321881000:08:006:0003 площею 69,5304 га перебуває у державній власності, то Воздвижівська сільська рада не мала права приймати будь-які рішення щодо розпорядження даною земельною ділянкою. Тому господарський суд правильно визнав незаконним рішення сільради № 9 від 13.11.2013 року Про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП Распопова С.В. .

Що стосується позовних вимог заявлених до ФОП Распопова С.В., то колегія суддів не погоджується з господарським судом в цій частині.

Господарський суд, задовольняючи позов, дійшов висновку, що ФОП Распопов С.В. втратив переважне право на продовження договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки в установленому законом порядку до уповноваженого органу з цим питанням не звертався та не ініціював укладення відповідної додаткової угоди.

Відповідно до ст..33 Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1) .

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.7).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.8).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.9).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.10).

Даною нормою передбачено дві самостійні підстави і порядок для поновлення договору на новий строк. Перша - реалізація переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч.1 - 5 ст.33 Закону). При цьому реалізація переважного право можлива лише у разі коли на оренду земельної ділянки претендує, крім орендаря, ще й інша особа. Тобто переважне право повинно бути перед ким то.

Друга - коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору і не отримує, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, листа-повідомлення орендодавця проти такого користування (ч.6 ст.33 Закону).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Як вже зазначалося, договір оренди з ФОП Распоповим С.В., був укладений Гуляйпільською районною державною адміністрацією строком на 5 років, до 07 грудня 2013 року. Право оренди зареєстроване в Державному земельному кадастрі. Орендар по цей час продовжує користуватися земельною ділянкою. Заперечень від орендодавця не надходило.

Прийняття Воздвижівською сільською радою незаконного рішення від 13.11.2013р. №9 ні яким чином не стосується правовідносин сторін договору оренди і не є підставою для повернення орендованої земельної ділянки.

З наведених підстав в позові до ФОП Распопова С.В. слід відмовити.

Щодо заяви апелянта про застосування позовної давності до спірних правовідносин, апеляційний господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк у межах

якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Отже, закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом коли стало відомо про порушення закону та у зв'язку з цим - прав й охоронюваних законом інтересів.

Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Отже, якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор.

Судова колегія апеляційного суду вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку, що строк позовної давності обчислюється з моменту коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор. У матеріалах справи відсутні докази того, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області довідалось або могло довідатись про оскаржуване рішення до ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

З наведених підстав, апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Распопов Сергія Вікторовича підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Распопова Сергія Вікторовича, м. Гуляйполе, Запорізька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року по справі №908/21/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов?язання ФОП Распопова С.В. повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 69,55304 га, кадастровий номер 2321881000:08:006:0003, яка розташована на території Воздвижівської сільської ради.

Прийняти в цій частині нове рішення. В позові відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17.12.2018р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін