Рішення

від 10.12.2018 по справі 181/763/18

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/763/18

Провадження № 2/181/237/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юр'єва О.Ю.,

з участю секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором у зв'язку з його виконанням, визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та припинення обтяження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_3 з позовом до АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором у зв'язку з його виконанням, визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та припинення обтяження нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 23 липня 2008 року

між ОСОБА_4 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК був укладений кредитний договір №DNQMGR0000000006. Згідно цього кредитного договору у ОСОБА_4 виникла заборгованість. Оскільки згідно договору поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року він поручився перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за вищевказаним кредитним договором, рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК 21769 доларів 12 центів США. Після вступу рішення в законну силу, ним було сплачено на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК 581400 гривень, що відповідало комерційному рахунку банка на день сплати, обрахування суми, належної до сплати проводилось спеціалістами банку. Також ним було сплачено судові витрати у сумі 1827 гривень 00 копійок, як за себе та судові витрати у сумі 1827 гривень 00 копійок за ОСОБА_4 Отже ним в повній мірі виконано вимоги рішення Межівського районного суду від 18.12.2017 року. Вважає, що правовідносини між боржником ОСОБА_4, поручителем ОСОБА_3 та кредитором ПАТ КБ ПРИВАТБАНК припинені повністю. Між ОСОБА_4 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку домоволодіння, а також земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1222655100:04:005:0158, що знаходиться у смт. Межова Дніпропетровської області, по вул. Маяк, буд. 12. Оскільки основне зобов'язання за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року виконано в повному обсязі достроково, то припинили також діяти пов'язані з ним правовідносини - не тільки правовідносини за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року, а також й додаткові (акцесорні) зобов'язання за договором іпотеки від 23.07.2008 року, та поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року. Для реалізації його прав в частині переходу до нього прав кредитора, необхідно зняти державну реєстрацію заборони на майно, яке забезпечувало виконання кредитних зобов'язань.

Позивач просить суд визнати припиненими правовідносини за договором поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року, що укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_4 по кредитному договору №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року; визнати припиненими правовідносини за іпотечним договором від 23.07.2008 року посвідченим ОСОБА_5 приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу за реєстровим №2530 на домоволодіння, що складається із житлового будинку - А, загальною площею 85,6 кв.м., житловою площею 57,4 кв.м., із господарськими будівлями та спорудами (сарай - Б, сарай - б, туалет - Т, колодязь - К), а також земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий №1222655100:04:005:0158, що знаходиться у смт. Межова Дніпропетровської області, по вул. Маяк, буд. 12; зобов'язати ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 звернутися до державного реєстратора вчинити необхідні дії для того, що виключити з реєстру прав на нерухоме майно обтяження нерухомого майна, а саме зареєстроване обтяження на домоволодіння за №11037672 (номер обтяження) та на земельну ділянку за №11036617 (номер обтяження), що знаходиться у смт. Межова Дніпропетровської області, по вул. Маяк, буд. 12 та виникли на підставі договору іпотеки від 23.07.2008 року укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання на 10:00 годину на 15 серпня 2018 року.

15 серпня 2018 року підготовче судове засідання було відкладено на 29 серпня 2018 року на підставі клопотання представника відповідача АТ КБ ПРИВАТБАНК .

29 серпня 2018 року підготовче судове засідання було відкладено на 11 вересня 2018 року на підставі клопотання представника відповідача АТ КБ ПРИВАТБАНК .

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2018 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції та підготовче судове засідання було відкладено на 25 вересня 2018 року.

11 вересня 2018 року до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що обставини викладені позивачем у позовній заяві відповідач підтримує у повному обсязі і вони відповідають дійним обставинам справи. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року підготовче судове засідання було відкладено на 11 жовтня 2018 рок.

11 жовтня 2018 року підготовче судове засідання було відкладено на 24 жовтня 2018 року на підставі клопотання представника відповідача АТ КБ ПРИВАТБАНК , у зв'язку із його зайнятістю в інших процесах.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду на 13 листопада 2018 року.

28 листопада 2018 року до канцелярії суду від представника відповідача АТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_8 надійшли пояснення по справі відповідно до яких зазначає, що рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 року, кредитний договір не припинив свою дію, оскільки ПАТ КБ ПРИВАТБАНК стягнув заборгованість лише за тілом, а іншу заборгованість банк має право стягнути у судовому порядку із наданням певних доказів щодо нарахувань, оскільки відмова суду за недоведеністю не позбавляє права банку звернутися із аналогічними вимогами повторно після збирання певних доказів, а тому виконання зазначеного рішення ніяк не може свідчити про належне виконання кредитних зобов'язань і погашення всієї заборгованості. Станом на 30.08.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають загальну заборгованість в розмірі 64099,43 долл. США. Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо визнання кредитного договору виконаним, є необґрунтованими та такими, що не підлягають виконанню. Також позивач є немайновим поручителем і не є стороною кредитного договору та договору іпотеки, а тому не має права заявляти позовні вимоги щодо них. Відповідно до виписки про зарахування та розподілення коштів, кошти сплачені ОСОБА_3 за рішенням суду були зараховані на погашення кредиту в загальній сумі 21471,12 дол. США, яка була розподілена наступним чином: 16149,63 дол. США - погашення пені, 5321,49 дол. США - погашення тіла кредиту. Щодо розподілу погашення повідомили наступне: погашення було здійснено, ще до отримання АТ КБ ПРИВАТБАНК виконавчого листа (він був отриманий 15.03.2018 року), а тому на момент погашення виконавче провадження відкрито не було і тому банк зарахував зазначені кошти не у відповідності до рішення суду, а у відповідності до пункту 3.2. відповідно до якого спочатку погашаються збитки, потім пеня, потім комісія, проценти та тіло кредиту. З вищезазначеного вбачається, що зарахування позивачем коштів 15.02.2018 року та 16.02.2018 року не можна розцінювати як виконання рішення суду, оскільки на той момент стягувачем не були отримані виконавчі листи та вони не були пред'явлені для виконання.

Судові засідання по вказаній справі було проведено: 13 листопада 2018 року, 28 листопада 2018 року, 10 грудня 2018 року.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. На задоволені позовних вимог наполягає.

Представник відповідача АТ КБ ПРИВАТБАНК , в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій зазначив, що у зв'язку із наданням всіх пояснень та доказів по справі, просив справу розглянути за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнають у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено кредитний договір №DNQMGR0000000006, відповідно до якого, кредитор надав боржнику кредит у розмірі 27239,94 долл. США, а боржник повинен був виконати зобов'язання з: повернення кредиту в сумі 27239,94 долл. США, у строк з 23.07.2008 р. по 23.07.2028 р. включно; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% н місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у період сплати з 10 по 15 число кожного місяця; щомісячно у період сплати надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 360,77 долл. США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, винагородою, комісією; сплати відсотків за користування кредитом при порушенні боржником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі нуль цілих відсотків за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом; сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, відповідно до умов та строків, передбачених кредитним договором; сплати пені в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

23 липня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку:

- домоволодіння, площею 85,60 кв.м., що складається із житлового будинку - А, загальною площею 85,6 кв.м., житловою площею 57, 4 кв.м., із господарськими будівлями та спорудами (сарай - Б, сарай - б, туалет - Т, колодязь - К), належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу 23.07.2008 року за реєстровим №2527 та зареєстроване за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №716989312226, номер запису про право власності №11037611, номер запису про реєстрацію обтяження №11037672;

- земельну ділянку площею 0,13 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1222655100:04:005:0158, що знаходиться у смт. Межова Дніпропетровської області, по вул. Маяк, буд. 12, договір іпотеки посвідчений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу 23.07.2008 року за реєстровим №2530, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №716901512226, номер запису про право власності №11036491, номер запису про реєстрацію обтяження №11036617.

Окрім того, 23 липня 2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед кредитором по поверненню кредиту, між кредитором ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та поручителем ОСОБА_3 було укладено договорів поруки №DNQMGR0000000006, відповідно до якого останній поручився перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за вищевказаним кредитним договором.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 21.05.2018 року найменування відповідача було змінено з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на Акціонерне Товариство ОСОБА_9 ПриватБанк , яке в свою чергу є правонаступником прав та обов'язків Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_9 ПриватБанк .

Оцінивши дані цивільні договори, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами кредиту, поруки та іпотеки, які підпадають під правове регулювання відповідних норм статей Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України Про іпотеку .

З досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи №181/705/15-ц (провадження №2/181/2/17) за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, які були витребувані судом 13.11.2018 року з архіву Межівського районного суду Дніпропетровської області, встановлено, що оскільки ОСОБА_4 не виконував свої зобов'язання по кредитному договору, не здійснював погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за його користування, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК 07 вересня 2015 року звернулося до Межівського районного суду з позовом до ОСОБА_4 та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року та рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК - 21769 доларів 12 центів США.

Вказане рішення суду вступило в законну силу, отже, враховуючи положення частина 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України ).

З квитанцій №RS_K9NUW5DSPJL1TSCUDF10 від 15.02.2018 року на суму 290000 гривень, № RS_K9NUW5DT3U0IC61TDDI50 від 16.02.2018 року на суму 291400 гривень вбачається, що ОСОБА_3 було сплачено на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК заборгованість за рішенням суду у розмірі - 581400 гривень, що відповідало комерційному рахунку банка на день сплати, обрахування суми, належної до сплати проводилось спеціалістами банку. Також позивачем було сплачено судові витрати у сумі 1827 гривень 00 копійок, як за себе та судові витрати у сумі 1827 гривень 00 копійок за ОСОБА_4, що підтверджується квитанціями №RS_K9NUW5DT3X61M21U2Y4QA та №RS_K9NUW5DT3W46TL13FUXA3 від 16.02.2018 року. Отже ОСОБА_3 в повній мірі виконано вимоги рішення Межівського районного суду від 18.12.2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що 20.02.2018 року ОСОБА_3 звертався до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК з проханням надати лист, підтверджуючий те, що правовідносини за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року банк визнає припиненим, а також просив банк вчинити необхідні дії та виключити обтяження на домоволодіння, загальною площею 85,6 кв.м., земельну ділянку загальною площею 0,13 га призначену для будівництва та обслуговування будинку, що знаходиться у смт. Межова, Дніпропетровської області, по вул. Маяка, буд. 12, що належать ОСОБА_4 з:

-Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (обтяження за реєстраційними №7614201 та №7614243 від 23.07.2008 року)

-Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 11037672 та номер 11036617, які перенесені 04.09.2015 року державним реєстратором ОСОБА_10 з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна тобто за №7614201 та №7614243).

Згідно відповіді ПАТ КБ ПРИВАТБАНК від 06.03.2018 рок №20.1.0.0.0/7 - 180302/599 вбачається, що документи для зняття заборони на відчуження з нерухомості будуть надані після повного погашення заборгованості. Зазначено, що на дату звернення банком до суду із позовною заявою про стягнення суми заборгованості за кредитом існувала певна сума заборгованості, що була обчислена відповідно до розрахунку суми заборгованості станом на конкретну дату. Оскільки на дату звернення банком до суду, а також впродовж строку від дати звернення до суду до дати повного виконання рішення суду зобов'язання за кредитним договором не було виконано повністю (не повернута вся сума отриманого кредиту і відсотки за його користування а також інші передбачені договором суми) - на неповернену суму кредиту продовжували нараховуватися відсотки за його користування. Як наслідок, незважаючи на виконання рішення суду і погашення суми боргу, обчисленої на дату звернення банком до суду - на даний час за кредитним договором існує заборгованість.

Як встановлено у судовому засіданні, оскільки погашення заборгованості відповідно до рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області було здійснено ОСОБА_3, ще до отримання ПАТ КБ ПРИВАТБАНК виконавчого листа (він був отриманий 15.03.2018 року), тому на момент погашення виконавче провадження відкрито не було і банк зарахував зазначені кошти не у відповідності до рішення суду, а у відповідності до пункту 3.2. відповідно до якого спочатку погашаються збитки, потім пеня, потім комісія, проценти та тіло кредиту. Таким чином відповідно до виписки про зарахування та розподілення коштів, кошти сплачені ОСОБА_3 за рішенням суду були зараховані на погашення кредиту в загальній сумі 21471,12 дол. США, яка була розподілена наступним чином: 16149,63 дол. США - погашення пені, 5321,49 дол. США - погашення тіла кредиту.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4, останній станом на 30.08.2018 року має перед банком загальну заборгованість у розмірі 64099, 43 долл. США (1 801 835,10 гривень).

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову відповідальність.

За змістом поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК, - у випадку порушення зобов'язання боржником. Факт порушення зобов'язання (невиконання або неналежного його виконання) боржником як підстава позову (вимоги) до поручителя має встановлюватися у кожній справі.

Висновки щодо цього питання містяться у правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах: від 21 травня 2012 р. у справі N 6-18цс11, від 21 травня 2012 р. у справі N 6-20цс11.

У разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК, таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12 - 15, 20 ЦК, статті 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки ОСОБА_3, який відповідно до договору поруки №DNQMGR0000000006, поручився перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4, у повному обсязі сплатив заборгованість за вищевказаним кредитним договором відповідно до рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області у розмірі 21471,12 дол. США, суд вважає за можливе визнати припиненими правовідносини за договором поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року, що укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_4 по кредитному договору №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 виконав зобов'язання згідно рішення суду, однак банком вказані кошти зараховані не в тому порядку, як вказано у рішенні, тобто самостійно змінено - збільшено обсяг відповідальності позивача за договором поруки, тому позовні вимоги в частині визнання договору поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року припиненим - підлягають задоволенню.

Разом з тим, що стосовно позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання припиненими правовідносин за кредитним та іпотечним договорами від 23.07.2008 укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави припинення зобов'язання, зокрема: припинення зобов'язання виконанням (ст. 599); припинення зобов'язання переданням відступного (ст. 600); припинення зобов'язання зарахуванням (ст. ст. 601-603); припинення зобов'язання за домовленістю сторін (ст. 604); припинення зобов'язання прощенням боргу (ст. 605); припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606); припинення зобов'язання неможливістю його виконання (ст. 607); припинення зобов'язання смертю фізичної особи (ст. 608); припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (ст. 609).

Згідно абз.3 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності з ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Закон України Про іпотеку є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення ст. 17 Закону України Про іпотеку містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у ст. 593 ЦК України .

Статтею 17 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні, встановлено, що зобов`язання за кредитним договором від 23 липня 2008 року, не припинене, кредит не погашений, а строк дії кредитного договору не завершився, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4, відповідно до якого останній станом на 30.08.2018 року має перед банком загальну заборгованість у розмірі 64099, 43 долл. США (1 801 835,10 гривень).

Враховуючи, що ОСОБА_3 не є стороною кредитного договору №DNQMGR0000000006 від 23.07.2008 року, а також договору іпотеки від 23.07.2008 року, які були укладені між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4, не є власником переданого майна в іпотеку та не отримував кредитні кошти, він не може звертатися до суду із вказаними вимогами. Наявність договору іпотеки від 23.07.2008 року, який було укладено між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 з обтяженнями не стосуються прав та обов'язків позивача.

Тому суд вважає, що в цій частині позовних вимог позивач є неналежною особою, яка має право звертатися до суду з вимогами щодо припинення договору іпотеки та скасування обтяження нерухомого майна, а саме зареєстрованого обтяження на домоволодіння за №11037672 (номер обтяження) та на земельну ділянку за №11036617 (номер обтяження), що знаходиться у смт. Межова Дніпропетровської області, по вул. Маяк, буд. 12 та виникли на підставі договору іпотеки від 23.07.2008 року укладеного між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом зобов'язаний довести, яким чином дійсний іпотечний договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд у свою чергу перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його правового захисту.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст.. 81 ЦПК України, є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

У зв'язку з тим, що в матеріалах позовної заяви відсутні обставини, визначені статтею 17 ЗУ Про іпотеку , з вимогами щодо припинення вказаного договору звернулася неналежна особа, права якої не зачіпаються вказаним договором та яка не є його стороною, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України , судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються - на відповідачів, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 17 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559, 593, 598, 599 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2 , 4 , 81 , 82 , 96 , 128 , 141 , 142 , 259 , 263-265 , 268 , 272 , 273 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (місце реєстрації вул. Центральна, буд. 20Н, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, РНОКПП НОМЕР_1) до Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_4 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором у зв'язку з його виконанням, визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та припинення обтяження нерухомого майна - задовольнити частково.

Визнати припиненими правовідносини за договором поруки №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року, що укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_4 по кредитному договору №DNQMGR0000000006 від 23 липня 2008 року.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати при розгляді справи в суді в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати при розгляді справи в суді в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Межівський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_11