Рішення

від 11.12.2018 по справі 383/314/18

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/314/18

Номер провадження 2/383/221/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Одінцової Н.Г.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/314/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просив визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_5 21.03.2011 року секретарем Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_17, за реєстровим №37.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла його мати ОСОБА_5, яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина на жилий будинок та земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 15 га, що знаходиться в с. Веселівка Бобринецького району Кіровоградської області.

Позивач зазначає, що у встановлений законом він звернувся нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом першої черги, де йому було повідомлено про наявність заповіту, складеного матір'ю на користь відповідача на усе спадкове майно.

Позивач вважає, що вказаний заповіт є недійсним, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі. Так, на час складання і посвідчення заповіту матері було 82 роки, у неї розвивався віковий склероз, вона стала дуже вразливою та чуттєвою до стороннього впливу, у неї були часті головні болі, потребувала сторонньої допомоги та уваги. Відповідач фактично усунув його від спілкування з матір'ю та догляду за нею, грубо поводився з матір'ю, ображав її, закривав на замок саму в будинку, вимагав віддавати йому всю пенсію та орендну плату, застосовував до неї фізичне насильство. На думку позивача зазначені обставини свідчать про те, що мати під впливом фізичного і психічного насильства з боку відповідача склала оспорюваний заповіт на його користь, щоб уникнути проявів негативної поведінки відповідача щодо неї.

Про те, що ОСОБА_5 не мала наміру заповідати все майно на користь відповідача свідчить і те, що у 2016 році вона звернулася до Веселівської сільської ради Бобринецького району з приводу зміни оспорюваного заповіту, але їй було відмовлено, оскільки заповіт необхідно витребувати від нотаріуса, а вже потім скласти новий. Із сільської ради її забрав відповідач і в подальшому вона була позбавлена можливості звернутися до сільської ради чи нотаріуса для складення заповіту.

Крім того вважає, що оспорюваний заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми, оскільки не містить жодних відомостей про те, що посвідчений посадовою особою, на яку рішенням виконавчого комітету ради покладено вчинення нотаріальних дій.

Посилаючись на викладені вище обставини, просить вказаний заповіт визнати недійсним.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.05.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.15-16).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31.05.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Веселівську сільську раду Бобринецького району Кіровоградської області, задоволено клопотання представників сторін про виклик свідків та витребування письмових доказів (а.с.52-54).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказавши, що мати неодноразово говорила, що згідно їх спільної з батьком волі земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15 га після її смерті успадкує він, а будинок в якому проживали батьки та земельна ділянка поряд з будинком перейдуть відповідачу, тому оспорюваний заповіт суперечить волевиявленню батьків.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що з 2000 року перебуває з позивачем в поганих стосунках. Він кожного дня спілкувався з матір'ю по телефону, часто приїжджав до неї, привозив продукти харчування, особисто відвозив її до лікарні та купував ліки. Тиску на матір він не здійснював. Натомість відповідач з 1988 року до матері не приїжджав та не допомагав.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позову та просила відмовити в його задоволенні. Відзив на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що померла ОСОБА_5 проживала сама в АДРЕСА_1. Відповідач часто приїжджав до матері, привозив їй продукти харчування та здійснював за нею догляд. Померла добре ставилася до відповідача, відносно позивача нічого не говорила. Про те, що у померлої є старший син ОСОБА_1 дізнався лише у 2017 році. Пенсію померла отримувала на пошті особисто. Заповіт був складений спадкодавцем по добрій волі, ніякого тиску зі сторони відповідача на матір він не помічав. Померла не зверталася до сільської ради відносно зміни заповіту.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються рідними братами.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Веселівка Бобринецького району Кіровоградської області у віці 88 років померла їх мати ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 11.04.2017 року (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку НОМЕР_4 площею 15,34 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала померлій на підставі держаного акту НОМЕР_5, виданого 12.10.2001 року (а.с.88) та житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно копії заповіту від 21.03.2011 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті належні їй земельну ділянку НОМЕР_4 площею 15,34 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, заповідала синові ОСОБА_3 (а.с.81).

Зазначений правочин було посвідчено 21.03.2011 року секретарем Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_17, зареєстрований в реєстрі за №37.

З копії спадкової справи №16/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5, вбачається, що у встановлений законом строк з відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись сини померлої ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом та ОСОБА_1 як спадкоємець за законом (а.с.74-92).

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов 'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як слідує зі змісту ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

У ч.1 ст.202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину і за її змістом правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як зазначено у ч.3 ст.203 ЦК України законодавством визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2 ст.1257 ЦК України).

Як вказано у ст.1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно п.п. 1, 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року №22/5 (чинної на час посвідчення оспорюваного заповіту) у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють нотаріальні дії, у тому числі посвідчують заповіти. Нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оспорюваний заповіт посвідчений у відповідності до ст.1251 ЦК України секретарем Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_17, на яку рішенням №2 Виконавчого комітету Веселівської сільської ради від 20.01.2011 року (а.с.134) покладено вчинення нотаріальних дій, а тому посилання сторони позивача на те, що він є недійсним, оскільки складений з порушенням вимог щодо його форми є необґрунтованими.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що з сторонами перебуває в родинних відносинах, які є її двоюрідними братами. До 1981 року з батьками часто приїжджали в с. Веселівка Бобринецького району провідати батьків сторін. До смерті батько сторін говорив, що його пай залишиться позивачу, а пай матері відповідачу, при цьому ОСОБА_5 не заперечувала проти цього. Приблизно у 2013-2014 році перебувала у ОСОБА_5, яка повідомила, що піде у сільську раду та складе заповіт на обох дітей. Позивач рідко приїжджав до матері та їй не допомагав. Відповідач часто приїжджав до матері, але їй також не допомагав. Також зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що відповідач забирав у неї кошти. Останній раз бачила ОСОБА_5 у лікарні, на дітей не жалілася, почувала себе добре, пересувалась без сторонньої допомоги.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що знає сторін та їх матір. В с. Веселівка Бобринецького району часто приїжджав провідувати свою тещу до 2007 року. Також спілкувався з матір'ю сторін, коли остання приходила до його тещі. Зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що вона склала заповіт на меншого сина. Також чув, що відповідач просив матір скласти на нього заповіт, при цьому не чув, що відповідач погрожував матері. Відповідач часто приїжджав провідати матір. Також до нього інколи телефонував позивач, який запитував про свою матір.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що близько 10-15 років тому приїжджав з відповідачем до його матері ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, де забирали з її домоволодіння зерно, яке відвозили до м. Кіровоград. Відповідач матері нічого не привозив. Також чув як відповідач кричав на матір, що вона ходить брудна. В останні роки не приїжджав до ОСОБА_5, оскільки відповідач придбав автомобіль та їздив сам.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що ОСОБА_5 доводилась їй троюрідною сестрою та на прохання відповідача доглядала за нею, за що останній платив їй кошти. За місяць до смерті ОСОБА_5, вона приходила до останньої кожен день, готувала їжу, прибирала, топила в будинку. Відповідач протягом 10 років доглядав за матір'ю, привозив їй продукти харчування, купував дрова, допомагав грошима, доглядав за городом, забирав врожай з городу, який залишав для матері. ОСОБА_5 до синів ставилася добре, нікого не відокремлювала. Синців та побоїв на померлій вона ніколи не бачила. Позивача бачила в матері лише три рази за чотири роки до її смерті. Також до померлої приїжджали з Червоного хреста , які розпитували про її хворобу, а потім запитали про те, кому вона заповіла землю. Після чого, померла особисто просила замикати її в будинку на навісний замок без ключа. Зі слів померлої їй відомо, що та склала заповіт на користь відповідача.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що знала ОСОБА_5 як односельчанку. Відповідача часто бачила у матері. Позивач до матері не приїжджав. Коли спілкувалась з ОСОБА_5, остання розповідала тільки про сім'ю сина ОСОБА_3. Похованням матері займався відповідач.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що вісім років орендує земельну ділянку ОСОБА_5 За оренду землі з ОСОБА_5 розраховувався коштами та сільськогосподарськими продуктами. Умови проживання у ОСОБА_5 були нормальні, була забезпечена дровами та вугіллям. ОСОБА_5 самостійно за собою доглядала. Відповідача бачив в селі близько одного раза на місяць. Позивача бачив лише на похованні батька та матері.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює фельдшером в с. Веселівка Бобринецького району та ОСОБА_5 зверталася до неї у медпункт, оскільки в неї був високий тиск. ОСОБА_5 була при розумі і при пам'яті, самостійно себе доглядала, сама ходила до магазину, до пошти, у медпункт, але в останній рік вже не ходила, оскільки в неї на ногах з'явилися язви, а тому потребувала сторонньої допомоги. Відповідач допомагав матері по господарству, возив її до лікарні. Позивача ніколи не бачила у ОСОБА_5 Вона приходила до ОСОБА_5 додому, умови проживання у ОСОБА_5 були нормальні, в будинку було тепло, завжди було зварено їсти, одягу було достатньо. У будинку ОСОБА_5 на вхідних дверях висів замок, але двері не були зачинені, до неї приходили сусіди, подруги. Замок на будинку повісили, оскільки до померлої приїжджали представники Червоного хреста та вона злякалася, що це шахраї.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що з ОСОБА_5 лежала у лікарні в м. Бобринець та з нею спілкувалася. Відповідач часто приїжджав до матері, відвозив її до м. Кропивницького на огляд до лікаря, купував ліки, одяг, забирав з лікарні. Позивач в лікарню до матері не приїжджав.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що працювала секретарем Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та посвідчувала заповіт ОСОБА_5 на користь відповідача. При складенні заповіту ОСОБА_5 була адекватна, складала заповіт без тиску, особисто сплатила державне мито за заповіт та принесла державні акти на землю. Приблизно через 2-3 дні після цього ОСОБА_5 зустріла її на вулиці та запитала чи можна переписати заповіт. Вона повідомила, що можна, але за наявності державних актів на землю та сплати державного мита. Після того ОСОБА_5 до неї не приходила.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, суд враховує, що хоча їх показаннями стверджено в суді, що відповідач матері не допомагав та забирав в неї кошти , разом з тим, вони не були очевидцями будь - яких неправомірних дій відповідача стосовно матері сторін, що були б спрямовані на здійснення тиску чи примушування ОСОБА_5 до складання саме оспорюваного заповіту, окрім того ці показання спростовуються показаннями інших свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які узгоджені між собою та поясненнями відповідача.

Суд, проаналізувавши доводи сторін та їх представників, надані сторонами докази, вважає, що доводи сторони позивача про те, що оспорюваний заповіт складений матір'ю сторін ОСОБА_5 проти справжньої волі останньої внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку відповідача, не знайшли свого ствердження у судовому засіданні. Посилання позивача на ту обставину, що волевиявлення матері сторін, що зазначене у оспорюваному заповіті, не було вільним і не відповідало її внутрішній волі у момент вчинення правочину з огляду на поведінку відповідача, який грубо поводився з матір'ю, ображав її, зачиняв її на замок саму в будинку, вимагав віддавати всю пенсію та гроші за оренду земельної ділянки, що позивач вважає тиском відповідача на матір, здійсненим з метою схиляння до складення заповіту саме на його користь, не доведені позивачем в судовому засіданні достовірними, належними та допустимими доказами.

Також стороною позивача не надано належних доказів того, що саме на час складення оспорюваного заповіту мати сторін за станом здоров'я потребувала сторонньої допомоги та уваги. Так, з наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_5 на протязі останніх років була при пам'яті самостійно пересувалася та доглядала за собою. Відповідач дбав про матір, приїжджав до неї, привозив продукти харчування, відвозив її до лікарні, ніс витрати по її лікуванню. Коли ОСОБА_5 в останній рік потребувала сторонньої допомоги, найняв їй доглядальницю. В свою чергу позивач, знаючи, що мати похилого віку, до неї не приїжджав та не спілкувався. Належних та допустимих доказів вчинення відповідачем щодо матері сторін протиправних дій, спрямованих саме на чинення тиску, примушування до посвідчення оспорюваного заповіту всупереч волі ОСОБА_5, суду не надано.

Оскільки оспорюваний заповіт був оформлений та посвідчений у передбаченому законом порядку, а також відсутні підстави для висновку, що волевиявлення ОСОБА_5, зафіксоване у оспорюваному заповіті, не відповідало її волі, тому у задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 12, 202-204, 215, 231, 1233, 1251, 1257 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 24.12.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія НОМЕР_7, виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 08.09.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365425, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 17а, с. Веселівка Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27261.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя І. М. Адаменко