Постанова

від 13.12.2018 по справі 821/102/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/102/18

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Коваля М. П.,

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад (далі - ТОВ Торговий дім Запад ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби Украйни (далі - ДФС України) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України від 4 січня 2018 року №537498/37049777 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 24 листопада 2017 року № 2002;

- зобов'язати ДФС України здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 24 листопада 2017 року № 2002.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом в електронній квитанції від 14 грудня 2017 року про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 2002 від 24 листопада 2017 року не зазначено конкретного критерію ризику, достатнього для зупинення, а в подальшому й для відмови в реєстрації розрахунку коригування. На думку позивача, рішення відповідача про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 4 січня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню із зобов'язанням його прийняти рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року позовні вимоги ТОВ Торговий дім Запад задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 4 січня 2018 року № 537498/37049777 в реєстрації розрахунку коригування від 24 листопада 2017 року № 2002. Зобов'язано відповідача здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 24 листопада 2017 року № 2002. Стягнуто з ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1762 шляхом безспірного списання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, що свідчить про безпідставність його прийняття відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДФС України подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.3 пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. На думку позивача, на підтвердження обсягам придбання та реалізації товару позивачем на Комісію надано пояснення та копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не достатніми для прийняття комісією рішення про перереєстрацію вищезазначеного розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що підприємство з 21 травня 2010 року перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, є платником податку на додану вартість з 6 липня 2010 року.

Основним видом діяльності ТОВ Торговий дім Запад є виробництво та оптова торгівля столярними виробами (дверними полотнами та комплектуючими до них).

2 березня 2010 року ТОВ Торговий дім Запад було укладено договір № 5062 з ПП Роко на реалізацію столярних виробів (дверних полотен та комплектуючих).

31 жовтня 2017 року на розрахунковий рахунок №26009000030591 ТОВ Торговий дім Запад , що відкритий в АБ Південний надійшли кошти в сумі 300000,00 грн в т.ч. ПДВ 50000,00 грн. в рахунок передоплати за товар від ПП Роко .

За фактом настання першої з подій (отримання суми передоплати за товар) позивачем було складено податкову накладну: №1884 від 31.10.2017 року на загальну суму 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн.

ТОВ Торговий дім Запад є виробником. Продукцію виготовлено на підставі договору підряду № 1 від 30 червня 2010 року, яку виробляє підрядник ТОВ ФПК Корабел . Продукція виробляється з сировини замовника ТОВ Торговий дім , приймання сировини здійснюється згідно акта приймання-передачі за жовтень 2017 року №10/10. Відповідно змісту даного акта, підряднику передано значні обсяги сировини (243 найменування) на загальну суму 39 816 922,87 грн.

Згідно наданих позивачем пояснень, основними матеріалами, що використовуються у виробництві власної готової продукції, що була реалізовано з кодом УКТ ЗЕД 4418 ( дверні полотна та дверні коробки, лиштва, планки, тощо ) є:

- Брусок хвойний зрощений в асортименті код УКТ ВЄД 4407;

- Дошка клеєна хвойна в асортименті код УКТ ВЄД 4418;

- Гофролист код УКТ ВЄД 4808;

- Плита HDF Standart El N fix Country of Origin PL в асортименті код УКТ ВЄД - 4411121000;

- Плита деревноволокниста сухого способу виробництва (MDF) 03 мм код УКТ ВЄД 4411121000;

- Плита деревноволокниста сухого способу виробництва (MDF) 10 мм код УКТ ВЄД 4411149000;

- Плита деревноволокниста сухого способу виробництва (MDF) 08 мм код УКТ ВЄД 4411149000;

- Скло декоративне 4 мм код УКТ ВЄД 700600;

- Клей ПВА Klebstoffe 811 в асортименті код УКТ ВЄД 3905120000;

- Клей Dorus в асортименті придбавався код УКТ ВЄД 3506910090;

- Скіни в асортименті код УКТ ВЄД 4411121000.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктами 5, 10 та 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), після складення (з дотриманням вимог, установлених пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку) податкової накладної і накладення на неї електронного цифрового підпису, платник податку здійснює шифрування податкової накладної та надсилає її ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка зокрема відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризику, достатнім для зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (пункти 12, 13 Порядку № 1246).

Як вказано у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 лютого 2017 року № 567, далі Наказ № 567), моніторинг податкової накладної здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію, у 1,5 більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в ЄРПН, і переваження в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

Як вказано у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН платнику податку протягом одного операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами названої вище господарської операції позивачем складено податкову накладну від 31 жовтня 2017 року №1884 та розрахунок коригування до неї від 24 листопада 2017 року № 2002.

ДФС України було створено електронне повідомлення, у якому зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПКУ реєстрація розрахунку коригування зупинена. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки.

Проте, у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючим органом не вказано які саме пояснення або документи, згідно переліку, визначеного Наказом № 567, ТОВ Торговий дім Запад необхідно надати.

У названій квитанції зазначено лише загальне посилання на невідповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.3 п. 6 Критеріїв.

Позивачем, на вимогу контролюючого органу було надано необхідну інформацію запитувану відповідачем, копії необхідних документів та вичерпні пояснення з цього приводу.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ДФС України відповідно до п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 24 листопада 2017 року № 2002 у зв'язку з надання копій документів, що є недостатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначених у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена Комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної в ЄРПН;

відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (Порядок № 190).

Згідно Постанови № 190, Комісія приймає рішення на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або копій документів, які платник має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній. Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням викладеного вище апеляційний суд зазначає, що Постановою № 190 встановлено три підстави для прийняття ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, при цьому у третій з підстав передбачено два варіанти надання документів, складених з порушенням законодавства, і недостатність наданих документів для прийняття позитивного рішення.

У Рішенні Комісія ДФС зазначила в якості підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

Інформація про те, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому полягають ці порушення, які критерії достатності документів для прийняття позитивного рішення були використані, і чим встановлені такі критерії, у Рішенні відсутня, що свідчить про його безпідставність.

Разом з тим, у п. 56 Закону України № 2245-VIII від 07 грудня 2017 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році зазначено: У розділі XX "Перехідні положення" доповнити пунктом 57-1 такого змісту: 57-1. Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200 -1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ Торговий дім Запад , 24 листопада 2017 року направило для реєстрації в Єдиному реєстрі, розрахунок коригування від 24 листопада 2018 року № 2002 до податкової накладної від 31 жовтня 2017 року № 1884.

При цьому, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації цього розрахунку, відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 16 статті 201 ПК України платником податків надано до відповідача первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій на вимогу відповідача.

Наведені положення Закону дають підстави стверджувати, що позивачем дотримані вимоги 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України щодо надання документів на вимогу контролюючого органу, а тому спірний розрахунок коригування повинен бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 24 листопада 2017 року № 2002 ТОВ Торговий дім Запад , апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14 грудня 2017 року № 418739/30900818 та зобов'язати відповідача розглянути питання щодо реєстрації названої вище накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу позивача, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, прийнявши нову постанову, якою частково задовольнив позовні вимоги ТОВ Торговий дім Запад .

На підставі наведених вище положень ст. 139 КАС України позивач має право на відшкодування 50 відсотків здійснених ним документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме в сумі 881 грн..

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Торговий дім Запад .

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 4 січня 2018 року № 537498/37049777.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо здійснення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 24 листопада 2017 року № 2002, з урахуванням вимог положень пункту 57-1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства БУДШЛЯХ (код ЄДРПОУ 30900818) судові витрати в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн..

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Коваль М.П.