Постанова

від 18.12.2018 по справі 806/1736/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1736/18 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

18 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства "Тихончук" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (проголошено в м. Житомир, повний текст складено 23 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Тихончук" до Головного управління Држгеокадастру у Житомирській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайоного управління у Житомирській області та м. Житомир Головного управління Држгеокадастру у Житомирській області Поліщука Дениса Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Држгеокадастру у Житомирській області, державного кадастрового реєстратора міськрайоного управління у Житомирській області та м. Житомир Головного управління Држгеокадастру у Житомирській області Поліщука Дениса Миколайовича, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Поліщука Д.М. від 20.12.2017 № РВ-1800445932017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вчинити дії щодо державної реєстрації земельної ділянки, що є об'єктом оренди за договором оренди землі від 08 липня 2016 року № 644, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та фермерським господарством "Тихончук" шляхом прийняття його (Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області) державним кадастровим реєстратором рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, що є об'єктом оренди за договором оренди землі від 08 липня 2016 року № 644, на підтвердження чого видати фермерському господарству "Тихончук" витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Житомирським окружним адміністративним судом 30 травня 2018 року залучено в якості третьої особи ОСОБА_3.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою задовільнити позовні вимоги в повному обсяз , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім цього, в поданій апеляційній скарзі позивач також просить вийти за межі позовних вимог та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Головним упарвлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що матеріалами справи спростовано вимоги адміністративного позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, між фермерським господарством "Тихончук" та Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області укладено договір оренди земельної ділянки від 08 липня 2016 року №644.

Відповідно до вказаного вище договору об'єктом оренди є земельна ділянка, площею 45 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Згідно з п. 9.4 цього договору фермерське господарство "Тихончук" було зобов'язано у двомісячний строк після підписання Сторонами договору, тобто до 08.09.2016, зареєструвати право оренди у встановленому законодавством порядку.

На виконання вимог договору оренди від 08 липня 2016 року фермерське господарство "Тихончук" в особі голови Тихончука В.М. 28 липня 2016 року звернулося до адміністратора Центру надання адміністративних послуг Житомирської районної державної адміністрації із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та отримання відповідного витягу із Державного земельного кадастру.

Листом від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16 позивачу вказано на помилки та невідповідності в поданому електронному документі.

Не погодившись з отрманою відповіддю, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області та зобов'язання повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та отримання відповідного витягу із Державного земельного кадастру.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року позовні вимоги ФГ "Тихончук" задоволено в частині визнання протиправними дій управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирській області та зобов'язано останнього повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з доданими до неї документами із прийняттям відповідного рішення, передбаченого Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року залишено без змін.

20 грудня 2017 року на вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомир Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийнято рішення №РВ-1800445932017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Підставою прийняття рішення №РВ-1800445932017 є невідповідність електронного документа установленим вимогам, оскільки земельна ділянка НОМЕР_2 перетинається з ділянкою НОМЕР_1 на 81.5199%

Не погодившись з прийнятим рішенням,позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини десятої статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно із частиною першою статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із частиною восьмою статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно з пунктом 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

Пунктом 73 Порядку визначено, що державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Відповідно до пункту 74 Порядку державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Як встановлено із матеріалів справи відповідачем прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 20 грудня 2017 року №РВ-1800445932017 з підстав невідповідності електронного документу вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: перетин з ділянкою НОМЕР_1, площа співпадає на 81,5199%. Відповідно до Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса частина земельної ділянки накладається на землі водного фонду.

Таким чином, проаналізувавши наявні картографічні матеріали, які є основою ведення Державного земельного кадастру, Державним кадастровим реєстратором встановлено, що частина земельної ділянки накладається на іншу зареєстровану земельну ділянку.

Відповідно до пункту 77 Порядку у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор:

1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16;

2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки.

Згідно із пунктом 78 Порядку у протоколі проведення перевірки електронного документа зазначаються:

1) дата та номер протоколу;

2) реєстраційний номер заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

3) вид та назва документації із землеустрою та оцінки земель;

4) відомості про замовника документації із землеустрою, зазначені у підпункті 3 пункту 72 цього Порядку;

5) кадастровий номер (за наявності) та місцезнаходження земельної ділянки або дані про інший об'єкт Державного земельного кадастру, щодо якого вносяться відомості (зміни до них) згідно з відповідною заявою;

6) відомості про розробника документації із землеустрою та оцінки земель;

7) відомості про невідповідність даних електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку;

8) викопіювання з кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці з нанесенням на ньому контурів об'єктів перевірки;

9) прізвище та ініціали Державного кадастрового реєстратора, що провів перевірку електронного документа.

Протокол проведення перевірки підписується Державним кадастровим реєстратором та засвідчується його печаткою.

Із протоколу проведення перевірки електронного документа від 20 грудня 2017 року №ПП-1800189382017 встановлено, що дані з електронного документу не відповідають наявним даним Державного земельного кадастру. Вказаний протокол підписано Державним кадастровим реєстратором та засвідчується його печаткою.

Враховуючи, що земельна ділянка, право оренди на яку бажав зареєструвати позивач,перетинається з іншою земельною ділянкою, що суперечить вимогам, встановленим законом, рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 20 грудня 2018 року №РВ-1800445932017 Державним кадастровим реєстратором прийнято у спосіб та на підставі норм, встановлених законом.

За викладених обставин рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 20 грудня 2017 року №РВ-1800445932017 відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1,2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Апелянт в апеляційній скарзі не обґрунтовує та не надає достеменних доказів, з яких би вбачалось, що частина земельної ділянки позивача не накладена на вже зареєстровану земельну ділянку. Враховуючи наведене, та те, що саме це було підставою відмови в державній реєстрації, дані обставини неможливо вважати доведеними. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, щодо вимог апеляційної скарги скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, колегія суддів звертає увагу на ч. 5 ст.308, відповідно до якої суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фермерського господарства "Тихончук" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 грудня 2018 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Ватаманюк Р.В.