Ухвала

від 17.12.2018 по справі 910/2315/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2315/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європаркінг",

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018

у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г. (головуючий), Агрикової О.В., Коротун О.М.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018

у складі судді Пінчука В.І.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європаркінг"

про визнання недійсним договору від 16.01.2017 № 21,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2315/18 у задоволенні позову про визнання недійсним договору від 16.01.2017 № 21 відмовлено.

13.11.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартал Дружби" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 910/2315/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі №910/2315/18 залишено без змін. Справу № 910/2315/18 повернуто до Господарського суду міста Києва.

07.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 910/2315/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору від 16.01.2017 № 21. Також скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

13.12.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становила 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позовну заяву про визнання недійсним договору від 16.01.2017 № 21 до Господарського суду міста Києва подано у 2018 році.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 3 524 грн (1 762 х 200% = 3 524).

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 910/2315/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 3 524 грн.

При цьому звертаємо увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 № 05-12/1731-6167 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суду, 055)", символ звітності банку - 207.

Керуючись статтями 234, 290, частиною третьою статті 292, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 910/2315/18 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "КП "Українська житлова компанія" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков