ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2018 року
Київ
справа №810/3869/17
адміністративне провадження №К/9901/51633/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (Судді: Степанюк А.Г., суддів Кузьменко В.В., Шурко О.І)
у справі № 810/3869/17
за позовом Фермерського господарства Вірат
до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2017 року Фермерське господарство Вірат (далі - позивач, ФГ Вірат ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0039651406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 100 050 грн за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 (арк. справи 3-5).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2017 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0039651406 (арк. справи 48-52).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області 04.04.2018 року вдруге звернулось з апеляційною скаргою, до якої відповідач додав платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2 400 грн (арк. справи 78), та заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (арк. справи 82), яка обґрунтована відсутністю відповідних коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою на підставі п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 16 квітня 2018 року, якою скарга була залишена без руху для подання відповідачем заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору у період з 19.01.2018 року по 21.03.2018 року (арк. справи 86-88, 91-92).
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження від 07 травня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначив, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не врахував, що відповідачем належним чином підтверджена поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з відсутністю коштів, достатніх для сплати судового збору в повному обсязі по даній справі. Крім цього відповідач зазначив, що ним 27.04.2018 року в межах строку, встановленого ухвалою суду від 16.04.2018 року подано уточнену заяву про поновлення процесуального строку з копіями виписок по рахунках ГУ ДФС у Київській області. На підставі викладеного просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 касаційну скаргу розподілено на розгляд судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом, в касаційній скарзі представник ГУ ДФС у Київській області просив розглядати справу за його участю. Проте, оскільки предметом перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, справа відповідно до п. 3 частини 1 статті 345 КАС України розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як встановлено судом касаційної інстанції, відповідачем на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 16.04.2018 року не зазначені інші поважні підстави для поновлення пропущеного строку, та не надані докази вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору у період з 19.01.2018 року по 21.03.2018 року.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у строк, визначений судом відповідно до п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
При цьому суд касаційної інстанції не приймає посилання відповідача в касаційній скарзі, на те, що: ним 27.04.2018 року в межах строку, встановленого ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.04.2018 року подано уточнену заяву про поновлення процесуального строку з копіями виписок по рахунках ГУ ДФС у Київській області , оскільки уточнена заява з відповідними доказами в матеріалах справи відсутня, і до касаційної скарги на підтвердження викладених обставин надана не була.
За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законодавства, підтверджується встановленими у справі обставинами, та не спростовується доводами касаційної скарги.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 810/3869/17, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2018 |
Оприлюднено | 19.12.2018 |
Номер документу | 78626525 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні