Постанова

від 12.12.2018 по справі 242/1829/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/4804/297/18

242/1829/18

Категорія 59 Головуючий у 1-й інстанції Черков В.Г.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Биліни Т.І., Принцевської В.П.,

секретар - Тулянкіна М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що вона має статус удови загиблого шахтаря. Її чоловік загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов'язків на ВП Шахта Котляревська ДП Селидіввугілля .У зв'язку з загибеллю годувальника відповідач призначив та сплатив її малолітнім дітям одноразову допомогу. Проте не призначив дітям щомісячні страхові виплати (регрес). Зазначила, що дії відповідача є неправомірними. Просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо призначення її дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячних страхових виплат з ІНФОРМАЦІЯ_3.; зобов'язати відповідача призначити її малолітнім дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника з 08.07.2017 року та сплатити усі невиплачені суми; стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4. задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Новогродівське міське відділення щодо призначення дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячних страхових виплат, з ІНФОРМАЦІЯ_3. Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Новогродівське міське відділення сплатити малолітнім дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника з ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Новогродівське міське відділення на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 вересня 2018 року виправлено описку у тексті рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування в Донецькій області Новогродівське міське відділення про визнання неправомірною бездіяльності.

Зазначено, що правильними відомостями про відповідача по справі є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Свободи, 5.

Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову у повному обсязі. Вказує в скарзі, що факт сплати роботодавцем ВП Шахта Котляревська ДП Селидіввугілля страхових внесків за спірний період з 01.07.2016 по 30.06.2017 роки не може підтверджуватися тільки довідкою роботодавця, оскільки в указаній довідці зазначено лише про нарахування ЄСВ на заробітну плату ОСОБА_4, а не про фактичну сплату страхових внесків. Більш того, саме в цій довідці зазначено, що в період з 01.07.2016 року по 30.06.2017 року роботодавець щомісячно на зарплату ОСОБА_4 нараховував ЄСВ у розмірі 22 %. та не утримував з його зарплати ЄСВ. Тому немає вини відповідача у невиплаті спірних сум, оскільки фактично соціальні внески за загиблого роботодавцем не були сплачені до пенсійного фонду, як того вимагає закон, на час звернення позивача з заявою про призначення дітям таких виплат. Отже, відсутні підстави вважати, що Фондом була допущена неправомірна бездіяльність. Рішення Селидівського міського суду від 12.06.2018 року є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права, і тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Крім того, відповідач виплатив спірні суми позивачу після ухвалення оскарженого рішення, оскільки грошові кошти на соціальні внески з заробітної плати загиблого були перераховані роботодавцем.

Позивач ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду є правильним, і з підстав, наведених в апеляційній скарзі, скасуванню не підлягає.

У відповідності до положень статті 372 ч.2 ЦПК України апеляційний суд переглянув справу без участі позивача, яка належно повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, представника відповідача - ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 Має малолітніх дітей, батьком яких є загиблий (а.с.5-7,11-14).

Як вбачається з довідки ВП Шахта Котляревського ДП Селидіввугілля від 26.03.2018 року вбачається, що за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. роботодавець щомісячно на зарплату ОСОБА_4 нараховував Єдиний соціальний внесок, та не утримував його (а.с.9-10).

Разом з тим, згідно з довідкою ВП Шахта Котляревського ДП Селидіввугілля від 12.04.2018 року, підприємством сплачено страхові внески до МДЗ України за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. (а.с.9-10).

Згідно вимог ст.41 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті.

Відповідачем було письмово роз'яснено позивачу, що інформація про сплату єдиного внеску з заробітку загиблого ОСОБА_4 за спірний період відсутня, і щомісячні страхові виплати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 будуть перераховані з ІНФОРМАЦІЯ_3. після надходження нових даних до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з липня 2016 р. по червень 2017 р. (а.с.8).

Згідно п.1.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це

право: 1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до

відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної

працездатності або смерті потерпілого; 3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого

заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата); 4) страхову виплату потерпілому у розмірі його

середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на

легшу нижчеоплачувану роботу; 5) страхову виплату потерпілому під час його професійної

реабілітації; 6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право

в разі смерті потерпілого; 7) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов'язаних з

похованням померлого.

Суд першої інстанції проаналізував норми закону, які є підставами для виплати неповнолітнім дітям загиблого щомісячних страхових сум, і дійшов висновку, що законодавством не передбачена відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, де працював загиблий, зокрема щодо несплати страхових внесків, що були нараховані роботодавцем на заробітну плату працівника, і не були своєчасно сплачені. Отже, суд вважав, що відповідачем було порушено право осіб на своєчасне призначення та отримання страхових виплат.

Колегія суддів погоджується зі висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону і обставинам справи, ґрунтується на правовій позицій Верховного Суду у справі 208/6680/16-а(2а/208/245/16).

Оскаржуючи рішення, відповідач вказує, що з його боку не було допущено неправомірної бездіяльності, оскільки період з липня 2016 р. по червень 2017 р. не міг бути зарахований до страхового стажу загиблого, тому що за цей період підприємством не були перераховані страхові внески з заробітку працівника.

Однак такі доводи вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Тобто, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із рішенням, яке є мотивованим, оскільки судом всебічно перевірені обставини справи, вирішено спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин; в рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильним, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Твердження відповідача, що немає предмету спору, оскільки на час перегляду оскарженого рішення в апеляційній інстанції спірні суми виплачені, тому рішення має бути скасовано, а провадження у справі закрито, не можуть слугувати підставою для скасування цілком законного рішення суду, у зв'язку із тим, що вказані виплати проведені після його ухвалення.

Таким чином, вбачається, що судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскарженого рішення, і висновків суду не спростовують, в їх задоволенні належить відмовити на підставі статті 375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2018 року.

Судді : Є.Є. Мальцева

Т.І. Биліна

В.П. Принцевська