Постанова

від 17.12.2018 по справі 916/24/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/24/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання О.В. Клименко

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1»

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2018 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.05.2018, прийняті суддею Демешиним О.А., м. Одеса,

у справі №916/24/18

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК ГАММА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РЕК ГАММА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні позивачем нерухомим майном, а саме зобов'язання відповідача звільнити приміщення № 533 за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 3/4.

В обґрунтування позову ТОВ «РЕК ГАММА» послалось на ст.ст. 316,317,386,391 ЦК України, ст. 133 ГК України, ст.ст. 4, 161, 162, 171, 172 ГПК України та зазначає, що є власником вказаного нерухомого майна, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, однак, відповідач займає вказане приміщення без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим позивач не має можливості використовувати дане приміщення і реалізовувати свої майнові права на нього.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2018р. позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» звільнити приміщення №533 за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 3/4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕК ГАММА» , а також стягнуто з останнього на користь позивача 1600грн. судового збору на 15 000грн. витрат на послуги адвоката.

Такий висновок суду прийнятий з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів правомірного знаходження відповідача у спірному приміщенні.

27.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕК ГАММА» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕК ГАММА» судові витрати в розмірі 31600 грн., що складаються з витрат на судовий збір у розмірі 1600 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 07.05.2018 у справі №916/24/ вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕК ГАММА» задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕК ГАММА» 15000 грн витрат на послуги адвоката; в задоволенні решти заяви відмовлено у зв'язку з тим, що вищевказаним рішенням з відповідача на користь позивача вже було стягнуто 1600грн. судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду (у подальшому матеріали справи передані до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду), в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2018 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.05.2018 у справі №916/24/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, на думку скаржника судом першої інстанції при дослідженні наданих позивачем доказів порушено вимоги ч. 1 ст. 79 та ч.2 ст. 86 ГПК України щодо оцінки достовірності фіксації входу до офісного приміщення №533 будинку ? на площі Грецькій м. Одеси та накладної кур'єрської служби Летучий Голландець , адресованої відповідачу за адресою спірного приміщення із підписом директора ОСОБА_3 про отримання.

Скаржник стверджує, що відповідач був орендатором та фактично займав вказане вище приміщення з 01.04.2011 по 22.09.2013, до моменту передачі цього приміщення в оренду ПП Гранд Іншур , яке використовує дане приміщення для розміщення власного офісу на підставі договору оренди нерухомого майна від 16.09.2013, а відтак, правові підстави для зобов'язання ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» звільнити приміщення, яке воно не займає, відсутні.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими, а також просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000грн.

Крім того, позивач звернувся з клопотанням про витребування доказів у задоволенні якого ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.11.2018 відмовлено.

02.11.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копій відповідей Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2018 №еп-991/18 вих. та Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2018 №01-43/97/2018, яке судова колегія відхилила з огляду на те, що в зазначених відповідях міститься інформація про особу, яка не є учасником даної справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного висновку.

Позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 3/4, приміщення № 533, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позов ґрунтується на тому, що вказане приміщення займає відповідач без правовстановлюючих документів, у зв'язку з цим позивач не має можливості використовувати дане приміщення і реалізовувати свої майнові права на нього.

05.12.2017 року позивачем було направлено лист на адресу відповідача про усунення перешкод у користування нерухомим майном та виселення, в якому позивач просив ТОВ«ОСОБА_2 ОСОБА_1» звільнити вказане приміщення та усунути перешкоди у користування даним нерухомим майном власником. Відповіді не було надано, а приміщення відповідачем не було звільнено.

Враховуючи зазначене та створення відповідачем перешкод у користуванні позивачем нежитловим приміщенням № 533 за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. ?, останній і звернувся до суду із відповідним позовом

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений цими правовими нормами спосіб.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

При цьому заявлена позивачем вимога про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні позивачем нерухомим майном, не відповідає встановленим статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України способам захисту порушених прав, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову.

За допомогою цього позову власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому незаконному володінні певним чином обмежує і право власника на розпорядження майном. Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених договором або законом, а відповідачем є особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Разом з тим, свої позовні вимоги позивач обґрунтував ст. 391 ЦК України, яка передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже виходячи з аналізу ст.ст. 387, 391 ЦК України вбачається, що предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності , що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, а предметом віндикаційного позову - вимога власника не володіючого майном.

При цьому з матеріалів справи вбачається та не спростовується позивачем, що на даний час ТОВ «РЕК ГАММА» є неволодіючим власником, оскільки спірне приміщення № 533 за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. ? займає інша особа. За наданими позивачем доказами при заявлені позову спірне приміщення займало ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» . При зверненні з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» надало докази, що на теперішній час офіс № 533 займає ПП Гранд Іншур . За таких обставин позов, заявлений на підставі статті 391 ЦК України, не підлягає задоволенню.

Відтак, враховуючи вище викладене рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2018 року, яким задоволено позов ТОВ «РЕК ГАММА» та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.05.2018 року у справі № 916/24/18 підлягають скасуванню, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» слід задовольнити, з підстав викладених у мотивувальній частині постанови.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката задоволенню не підлягають на підставі ст. 126 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2018 року у справі №916/24/18 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.05.2018 року скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК ГАММА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_1» судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2400грн.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.12.12018р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін