Рішення

від 12.12.2018 по справі 905/1538/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.2018 Справа № 905/1538/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Конько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, м. Костянтинівка в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка

до відповідача 1: Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс» , м. Селидове

про визнання недійсними договорів постачання вугілля

Представники сторін:

прокурор: Перегонцева Н.С. (посвідчення №044395 від 04.10.2016);

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: ОСОБА_1 - керівник, ОСОБА_2- за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явився.

В судовому засіданні оголошувалась перерва

з 27.11.2018 по 12.12.2018

Суть спору: Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, м. Костянтинівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка до Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс, м. Селидове про визнання недійсними договорів постачання вугілля №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018, укладеними між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення вимог ч. ч. 2, 3, 7 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1538/18; справу №905/1538/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Розгляд справи відкладався, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2018 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів.

Прокурор у підготовчому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Позивач у підготовче засідання не з'явився, однак 17.09.2018 від позивача надійшов лист від 10.09.2018 №177-01-23 в якому останній зазначив, що підтримує вимоги прокурора та просив їх задовольнити. Також в зазначеному листі позивач просить розглянути справу без його участі, суд задовольняє означене клопотання позивача.

Відповідач 1, Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка, у підготовчому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з наступних підстав: через скасування тендерним комітетом рішення про визначення ФОП ОСОБА_3 переможцем процедури - ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 09110000-3 Тверде паливо закупівля вугілля кам'яного не відбулась, однак з метою недопущення зриву навчального процесу та забезпечення теплом всіх закладів освіти та враховуючи дозвіл голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4, викладений в листі від 09.02.2018 №16я/1119/0/1-18/0.1, було укладено договори на закупівлю вугілля кам'яного №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018 для забезпечення опалення дитячих закладів.

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс» , м. Селидове на адресу суду надав відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги не визнає з наступних причин:

- прокурор не надав жодного доказу про реалізацію конституційної функції представництва інтересів держави в суді постійно здійснюємого моніторингу веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель системи ProZorro шляхом вивчення матеріалів закупівель товарів, робіт та послуг розпорядником бюджетних коштів, які використовують кошти державного, обласного та місцевих бюджетів на території Донецької області;

- відповідачами була забезпечена доступність дітей Олександрівського району Донецької області до отримання у зимовий період комфортних умов існування у закладах;

- оскільки договори укладено на суму меншу ніж 200 тисяч гривень, договори укладено через негайну потребу усунути можливу надзвичайну ситуацію, відсутнє порушення вимог статей 2, 3, 7, 36 Закону України Про публічні торги ;

- обидва відповідача при укладанні договорів діяли за власною волею в межах законодавства України та в інтересах територіальної громади Олександрівської районної ради для забезпечення потреб її мешканців;

- прокурором жодним чином не доведено вчинення порушення ТОВ «Селидівпромресурс» , припущення прокурора та намагання притягнути відповідача 2 до солідарної відповідальності з відповідачем 1 є неприпустимими;

- прокурором не досліджено усі обставини укладання договорів й можливі негативні наслідки відсутності опалення.

01.10.2018 прокурором надано суду відповідь на відзив відповідача 1, в якому останній зазначив, що оскільки оспорюванні договори мають однаковий предмет закупівлі, вони укладені з порушенням вимог ч.ч. 2, 3, 7 Закону України Про публічні закупівлі . Щодо дозволу на проведення закупівель вугілля кам'яного у формі укладання прямих договорів, наданого головою Донецької облдержадміністрації в листі від 09.02.2018, прокурор вказав, що з даної відповіді взагалі не можна зробити висновок про те, що даний лист є відповіддю саме на звернення відповідача від 08.02.2018 про надання дозволу.

Від Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка 24.10.2018 надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора, в якому відповідач 1 наполягає на тому, що порушення Закону України Про публічні закупівлі відсутнє оскільки договори укладались на суму менше ніж 200 тисяч гривень, при наявності відповідного дозволу голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4, укладання договорів відбулося в інтересах територіальної громади Олександрівської районної ради, шкоди місцевому бюджету не завдавалось, неправомірність витрат недоведена.

29.10.2018 прокурором надано суду відповідь на відзив відповідача 2, в якому прокурор вказав, що доводи відповідача 2 спростовується вимогами ст. 2 та ч. 1 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі . Також прокурор зазначив, що підставою для звернення до суду в інтересах держави з даним позовом є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладання незаконних правочинів, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

01.11.2018 та 14.11.2018 прокурором суду надані додаткові пояснення по суті спору.

13.11.2018 у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.11.2018.

27.11.2018 в судове засідання прибули прокурор, який наполягав на задоволенні позовних вимог, представники відповідача 1 та відповідача 2, які проти задоволення позовних вимог заперечили.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.11.2018 по 12.12.2018.

12.12.2018 у судове засідання прибули прокурор та представники відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Рішенням Олександрівської районної ради від 23.12.2016 №7/13-161 затверджено нову редакцію Статуту Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка. Відповідно до п. 1.2 зазначеного Статуту Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області є бюджетною установою, яка фінансується з районного бюджету.

Згідно 2 розділу Статуту метою діяльності Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області є:

- забезпечення організаційних, координуючих функцій з питань фінансово-господарської діяльності та звітності закладів і установ освіти, що фінансуються з районного бюджету, матеріально-технічного оснащення, створення умов для їх безпечної діяльності (п. 2.1 Статуту);

- забезпечення організації бухгалтерського обліку та звітності по виконанню кошторису видатків і установ освіти Олександрівського району, які утримуються за рахунок районного бюджету на договірних засадах (п. 2.2 Статут).

У відповідності до Статуту Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області на договірних засадах обслуговує 20 закладів і установ освіти Олександрівського району.

В п. 3.2 Статуту зазначено, що безпосереднє керівництво Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади рішення сесії районної ради за поданням голови райдержадміністрації та начальника відділу освіти у порядку, встановленому чинним законодавством України.

28.12.2017 Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка оголошено відкриті торги на закупівлю ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) очікувана вартість 3219256,52 грн з ПДВ, опубліковано інформацію на веб-порталі уповноваженого органу номер оголошення UA -2017-12-28-000605-b.

На участь у торгах було подано 4 пропозиції, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю АРТАНС ТРЕЙД , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, Приватне виробничо-комерційне підприємство НИРТ , Приватне підприємство ЛІДЕР АКТИВ .

Аукціон відбувся 15.01.2018, пропозицію учасника, Товариства з обмеженою відповідальністю АРТАНС ТРЕЙД , за результатами оцінки визнана найбільш економічно вигідною, та була розглянута на її відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16, вимогам встановленим статтею 17 Закону України Про публічні торги та умовам тендерної документації.

В результаті розгляду було встановлено, що пропозиція учасника, Товариства з обмеженою відповідальністю АРТАНС ТРЕЙД не відповідає умовам тендерної документації, а саме: для підтвердження договірних відносин з виробником вугілля учасник повинен надати копію діючого договору про співпрацю учасника із безпосереднім виробником вугілля (якщо учасник не являється виробником), його офіційним представником, дилером, дистриб'ютором, покупцем марок, що становлять предмет закупівлі за даними торгами - надано договір поставки №01/12-ГУР-АРТ від 01.12.2017 з ТОВ Фірма Гурамі (код 20121220) відсутній вид діяльності (код УВЕД) щодо предмету закупівлі.

17.01.2018 тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю АРТАНС ТРЕЙД була відхилена згідно зі статтею 30 Закону України Про публічні закупівлі , а саме п. 4 ч.1.

19.01.2018 було прийнято рішення про визнання переможцем ФОП ОСОБА_3, з ціною пропозиції 2650450,00 грн.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №821-р/пк-пз від 31.01.2018 прийнято до розгляду скарга Приватного виробничо-комерційного підприємства НИРТ щодо порушення Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області порядку проведення процедури закупівлі - ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення UA -2017-12-28-000605-b). Розгляд скарги призначено на 16.02.2018.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішенням №1402-р/пк-пз від 16.02.2018 постановила зобов'язати Комунальну установу «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області скасувати рішення про визнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 переможцем процедури закупівель - ДК 021:2015:09110000-3 - тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення UA -2017-12-28-000605-b) .

23.02.2018 року всі пропозиції учасників відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації.

08.02.2018 голова Олександрівської районної державної адміністрації ОСОБА_5 звернувся з листом до голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 з проханням надати дозвіл на закупівлю вугілля кам'яного у формі укладання прямих договорів до 200,0 тис.грн. на період оскарження без використання системи електронних закупівель Prozorro . Вхідний номер листа 16я/1119/0/1-18/0.1 від 09.02.2018.

В листі від 09.02.2018 на вхідний номер 16я/1119/0/1-18/0.1 від 09.02.2018 на ім'я ОСОБА_5 головою Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 вказано: Не заперечую. Для роботи .

Між відповідачем 1, Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка (замовник) та відповідачем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс» , м. Селидове (постачальник) укладено:

- 12.02.2018 договір постачання вугілля №12/18 (договір постачання 1);

- 13.02.2018 договір постачання вугілля №13/18 (договір постачання 2);

- 23.02.2018 договір постачання вугілля №23/18 (договір постачання 3);

- 01.03.2018 договір постачання вугілля №1/18 (договір постачання 4);

- 02.03.2018 договір постачання вугілля №2/18 (договір постачання 5).

Надалі за текстом договори постачання з 1 по 5 - договори постачання.

Згідно п. 1.1 договорів постачання постачальник зобов'язуються поставити замовникові товар, а замовник - прийняти і оплатити вартість товару, визначеного в асортименті та кількості.

Відповідно до п. 1.2 договорів постачання предметом договору є: вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо вугілля кам'яне.

В договорах постачання 1 та 3 кількість вугілля - 44,420 тонн. Ціна договору - 199890,00 грн. (п. 3.3 договорів постачання 1 та 3).

В договорі постачання 2 кількість вугілля - 44,4 тонн. Ціна договору - 199800,00 грн. (п. 3.3 договору постачання 2).

В договорах постачання 4 та 5 кількість вугілля - 43,45 тонн. Ціна договору - 199870,00 грн. (п. 3.3 договорів постачання 4 та 5).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3 договорів постачання розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України. Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка та після підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (накладної). Оплата здійснюється згідно договірних зобов'язань, залежно від обсягів реального фінансування. Фінансові зобов'язання по договору виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань, та фактичних надходжень на реєстраційний рахунок.

За умовами п. п. 5.1, 5.2 та 5.3 договорів постачання постачальник здійснює поставку товару згідно заявки замовника одноразово, партіями максимальною кількістю до 5 тонн, або за узгодженістю з адміністрацією у робочі дні з 8.00 год. до 15.00 год. Строк поставки товару до 31 грудня 2018 року. Місце поставки товару: смт. Олександрівка та Олександрівський район Донецької області (загальноосвітні та дошкільні заклади Олександрівського району).

Цей договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1 договорів постачання).

В день укладання договорів відповідна інформація опублікована на сайті уповноваженого органу з питань закупівель системи ProZorro .

Умови договорів постачання щодо поставки вугілля та оплати за поставлене вугілля були виконані відповідачами, що підтверджуєтьсь видатковими накладними, рахункам на оплату та платіжними дорученнями, на загальну суму 999320,00 грн.

Згідно відомостей витрат вугілля воно було використано для опалення закладів освіти в період лютий 2018р. - березень 2018р.

Посилаючись на порушення вимог законодавства під час укладення договорів постачання вугілля №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018, укладеними між відповідачами, прокуратура звернулась із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області.

Проаналізувавши надані учасниками судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує недійсність договору або його пунктів, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Отже прокурор при подачі позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.

Звертаючись з позовом на захист порушених економічних інтересів держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка, прокурор зазначив, що підставою для звернення до суду в інтересах держави з даним позовом є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладання незаконних правочинів, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про публічні закупівлі» , Законом України Про охорону дитинства , Законом України Про загальну середню освіту , Законом України Про дошкільну освіту .

Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 2 вказаного Закону визначено, що він застосовується до всіх замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Частиною 2 ст. 2 Закону визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідач 1, Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка наполягає, а прокурор та позивач не спростовують, що обслуговує 13 загальноосвітніх шкіл та 4 навчально-виховних комплексів, в яких навчається 1526 учнів, та 12 дошкільних навчальних закладах, в яких навчаються 373 дітей.

Згідно з приписами Закону України Про охорону дитинства , держава гарантує дитині та сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини. Держава гарантує забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

Відповідно до Закону України Про загальну середню освіту організація соціально-побутового функціонування навчальних закладах покладається на органи виконавчої влади, а в навчальних закладах, що належать територіальним громадам, - на органи місцевого самоврядування. Відповідальність за організацію роботи навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів.

У відповідності до ст. 28 Закону України Про дошкільну освіту дитина має гарантоване державою право на безпечні та нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання і навчання.

Згідно ч. 7 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється, отже на період оскарження результатів проведених торгів відповідач 1 був позбавлений можливості укладання договору про закупівлю з переможцем торгів.

Відповідач 1, як відповідальний за здійснення процедури закупівлі вугілля кам'яного, зобов'язаний не допустити зупинення процесу опалення навчальних закладів, що матиме негативні наслідки як для закладів освіти, в тому числі дошкільної, так і для їх вихованців і учнів.

З метою забезпечення функціонування навчальних закладів та повноцінного навчального процесу, забезпечення безперебійного опалення навчальних закладів відповідачами укладені спірні договори на закупівлю кам'яного вугілля у лютому, березні 2018 року, що було погоджено з головою Донецької обласної державної адміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації. Відповідачем 1 надані докази того, що вугілля було використано для опалювання дитячих закладів.

Суд зазначає, що відповідач не уникав проведення державних закупівель, оскільки матеріалами справи підтверджено, що Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка були проведені відкриті торги на закупівлю ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо, однак Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1402-р/пк-пз від 16.02.2018 постановлено зобов'язати відповідача скасувати рішення про визнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 переможцем процедури закупівель.

При цьому враховуючи лист Головного управління статистики у Донецькій області від 25.01.2018 № 01.3-03/227 про середню споживчу ціну на кам'яне вугілля, суду не доведено належними доказами, що внаслідок укладання спірних договорів завдано шкоду місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат, доказів протилежного ані прокурором ані Олександрівською районною радою Донецької області не надано.

При цьому, відповідно до Положення про Державну службу статистики України, затвердженої Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 396/2011 Державна служба статистики України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, одним з основних завдань є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого особа звернулась до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Згідно зі ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин); недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування обставин, які є підставою вимог або заперечень, покладений на сторони. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про порушення під час укладання договорів №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018 економічних інтересів держави, завдання шкоди державному бюджету, тому прокурором не доведено факт порушення або загрози порушення інтересів держави.

Надаючи правову оцінку належності обраного прокурором способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту. Так, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд вказує на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тоді-як позовні вимоги у даній справі на забезпечення поновлення прав не спрямовані.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що прокурор вправі обрати спосіб захисту, який передбачений законом, так і такий, що законом не передбачений, однак у будь-якому випадку, обраний спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що забезпечує повне відновлення порушених/невизнаних прав та інтересів позивача та держави.

При цьому, враховуючи що спірні договори вже виконані, закуплене вугілля використане для опалення дитячих закладів, обраний прокурором спосіб захисту про визнання недійсними договорів в будь-якому випадку не може бути ефективним способом захисту.

До того ж, щодо повноважень прокурора на звернення із даним позовом в інтересах Олександрівської районної ради Донецької області до суду суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор в позові зазначив, що Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області створена на підставі рішення Олександрівської районної ради та є бюджетною установою, однак до теперішнього часу районною радою цільове використання коштів не проконтрольовано, позов про визнання недійсними договорів до суду не направлено, що свідчить про неналежне здійснення інтересів держави органом владних повноважень.

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вказаним Положенням Державна фінансова інспекція України здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищезазначені положення, а також те, що позивач не є стороною спірних договорів, прокурором у цій справі безпідставно в якості уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача зазначено Олександрівську районну раду Донецької області.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

На підставі вищевикладеного, позов прокурора не підлягає задоволенню.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, м. Костянтинівка в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка до Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс, м. Селидове про визнання недійсними договорів постачання вугілля №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018, укладеними між відповідачами, відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 19.12.2018.

Суддя Г.Є. Курило