Постанова

від 12.02.2019 по справі 905/1538/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа № 905/1538/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1 (посвідчення від 10.11.2017 №048615),

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_2 (керівник Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області (вх.№ 149),

на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018, ухвалене суддею Курило В.В. в м. Харкові о 12:26 год. (повний текст рішення складено 19.12.2018),

у справі №905/1538/18,

за позовом Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, м. Костянтинівка, в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка, Донецька область,

до відповідача 1 Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, смт. Олександрівка, Донецька область,

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс» , м. Селидове, Донецька область,

про визнання недійсними договорів постачання вугілля,

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області до Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс" про визнання недійсними договорів постачання вугілля №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018, укладених між відповідачами. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення вимог ч.ч.2, 3, 7 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні спірних правочинів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2018 в задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області до Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс" про визнання недійсними договорів постачання вугілля №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018, укладених між відповідачами, відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять достатньо доказів, які б свідчили про порушення під час укладання оспорюваних договорів економічних інтересів держави, завдання шкоди державному бюджету, отже, прокурором не доведено факт порушення або загрози порушення інтересів держави. А також, зазначено, що спірні договори вже виконані, закуплеле вугілля вже використане для опалення дитячих закладів, тому обраний прокурором спосіб захисту про визнання недійсними договорів в будь-якому випадку не може бути ефективним способом захисту.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 у справі №905/1538/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор вказує на те, що: по-перше, договори №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018 укладено з порушенням вимог ч.ч 2, 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі"; по-друге, судом першої інстанції здійснено неправильний висновок про неможливість Олександрівської районної ради, яка не є стороною спірних правочинів, бути позивачем у справі, з огляду на те, що Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» створена на підставі рішення Олександріївської районної ради, яка діє від імені територіальної громади, відповідно, остання згідно положень ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів; по-третє, порушенням інтересів держави є те, що під час проведення зазначеної закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, унеможливило їх раціональне та ефективне використання; по-четверте, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторону права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним, як і не перешкоджає поданню відповідного позову після закінчення строку дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 у справі №905/1538/18 та призначено справу № 905/1538/18 до розгляду.

Від комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 1226 від 05.02.2019), в якому просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 у справі № 905/1538/18 за позовом Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що прокурором не досліджено усі обставини укладання договорів й можливі негативні наслідки відсутності опалення, при укладанні оспорюваних договорів відповідач 1 діяв в межах законодавства України та в інтересах територіальної громади Олександрівської районної ради для забезпечення потреб її мешканців, шкоди місцевому бюджету не завдавалось, неправомірність витрат є недоведеною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019 для розгляду справи № 905/1538/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М.

В судовому засіданні 12.02.2019 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 - скасувати.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 у справі № 905/1538/18 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, проте не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Так, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, якими учасників справи було повідомлено про час та місце розгляду справи, надіслана на їх юридичні адреси, про що свідчить відмітка суду на зворотному боці останнього аркушу вказаної ухвали суду, а також рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та представника відповідача 1, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Рішенням Олександрівської районної ради від 23.12.2016 №7/13-161 затверджено нову редакцію статуту Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного статуту Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області є бюджетною установою, яка фінансується з районного бюджету.

Згідно з 2 розділом статуту метою діяльності Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області є:

- забезпечення організаційних, координуючих функцій з питань фінансово-господарської діяльності та звітності закладів і установ освіти, що фінансуються з районного бюджету, матеріально-технічного оснащення, створення умов для їх безпечної діяльності (п. 2.1 Статуту);

- забезпечення організації бухгалтерського обліку та звітності по виконанню кошторису видатків і установ освіти Олександрівського району, які утримуються за рахунок районного бюджету на договірних засадах (п. 2.2 Статут).

У відповідності до статуту Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області на договірних засадах обслуговує 20 закладів і установ освіти Олександрівського району.

28.12.2017 Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) очікувана вартість 3219256,52 грн з ПДВ, опубліковано інформацію на веб-порталі уповноваженого органу номер оголошення UA -2017-12-28-000605-b (т. 1 а.с. 109).

У відповідності до реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь у торгах подано 4 пропозиції від ПП «ЛІДЕР АКТИВ» , ПП «НИРТ» , ОСОБА_3, ТОВ АРТАНС ТРЕЙД (т.1 а.с. 111).

Як вбачається, аукціон відбувся 15.01.2018, пропозицію учасника ТОВ АРТАНС ТРЕЙД за результатами оцінки визнано найбільш економічно вигідною, та була розглянута на відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16, вимогам встановленим статтею 17 Закону України Про публічні торги та умовам тендерної документації (т.1 а.с.112). Однак було встановлено, що тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.

19.01.2018 прийнято рішення про визнання переможцем ФОП ОСОБА_3 з ціною пропозиції 2650450,00 грн.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.01.2018 №821-р/пк-пз прийнято до розгляду скаргу ПП НИРТ щодо порушення Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області порядку проведення процедури закупівлі - ДК 021:2015 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення UA -2017-12-28-000605-b) (т. 1 а.с. 114-115).

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішенням від 16.02.2018 №1402-р/пк-пз постановила зобов'язати Комунальну установу «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області скасувати рішення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 переможцем процедури закупівель «ДК 021:2015:09110000-3 тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу за № UA -2017-12-28-000605-b)» (т. 1 а.с. 117-124).

У зв'язку з прийняттям рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 16.02.2018 №1402-р/пк-пз всі пропозиції учасників відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації.

08.02.2018 голова Олександрівської районної державної адміністрації звернувся з листом №01/15-105 до голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації з проханням надати дозвіл на закупівлю вугілля кам'яного у формі укладання прямих договорів до 200,0 тис.грн на період оскарження без використання системи електронних закупівель Prozorro .(т.1 а.с. 106-107).

В листі від 09.02.2018 головою Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації вказано: Не заперечую. Для роботи (т.1 а.с. 105).

З метою поставки вугілля для дошкільних і загальноосвітніх закладів та установ з метою опалення приміщень, між Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селидівпромресурс» укладено договори на постачання вугілля від 12.02.2018 №12/18, від 13.02.2018 №13/18, від 23.02.2018 №23/18, від 01.03.2018 №1/18, від 02.03.2018 №2/18.

Згідно з п. 1.1 договорів постачання ТОВ «Селидівпромресурс» зобов'язується поставити Комунальній установі «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області товар, а замовник прийняти і оплатити вартість товару, визначеного в асортименті та кількості.

Відповідно до п. 1.2 договорів постачання предметом договору є: вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) ДК 021:2015 09110000-3 тверде паливо вугілля кам'яне.

Пунктами 1.2 та 3.3 договорів постачання від 12.02.2018 №12/18 та від 23.02.2018 №23/18 встановлено, що кількість вугілля складає 44,420 тонн. Ціна договору становить 199890,00 грн.

Пунктами 1.2 та 3.3 договору постачання від 13.02.2018 №13/18 встановлено, що кількість вугілля становить 44,4 тонн. Ціна договору складає 199800,00 грн.

Пунктами 1.2 та 3.3 договорів постачання від 01.03.2018 №1/18, 02.03.2018 №2/18 встановлено, що кількість вугілля становить 43,45 тонн. Ціна договору складає 199870,00 грн.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3 договорів постачання розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України. Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка та після підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (накладної). Оплата здійснюється згідно договірних зобов'язань, залежно від обсягів реального фінансування. Фінансові зобов'язання по договору виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань, та фактичних надходжень на реєстраційний рахунок.

За умовами п. п. 5.1, 5.2 та 5.3 договорів постачання постачальник здійснює поставку товару згідно заявки замовника одноразово, партіями максимальною кількістю до 5 тонн, або за узгодженістю з адміністрацією у робочі дні з 8.00 год. до 15.00 год. Строк поставки товару до 31 грудня 2018 року. Місце поставки товару: смт. Олександрівка та Олександрівський район Донецької області (загальноосвітні та дошкільні заклади Олександрівського району).

Пунктом 10.1 договорів постачання встановлено, що ці договори про закупівлю набирають чинності з дня його підписання сторонами і діють до 31.12.2018, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов'язань.

В день укладання договорів відповідна інформація опублікована на сайті уповноваженого органу з питань закупівель системи ProZorro .

Умови договорів постачання щодо поставки вугілля та оплати за поставлене вугілля були виконані відповідачами, що підтверджується видатковими накладними, рахункам на оплату та платіжними дорученнями, на загальну суму 999320,00 грн.

Згідно з відомостями витрат вугілля, наданих закладами та установами освіти Олександрійського району, вугілля використано для опалення закладів освіти в період лютий 2018р. - березень 2018р.

Прокуратура, вважаючи, що вищезазначене унеможливлює раціональне використання державних коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави у зв'язку з порушенням вимог законодавства під час укладення договорів постачання вугілля від 12.02.2018 №12/18, від 13.02.2018 №13/18, від 23.02.2018 №23/18, від 01.03.2018 №1/18, від 02.03.2018 №2/18, укладеними між відповідачами, звернулась з позовом до господарського суду Донецької області про визнання вищезазначених договорів недійсними.

12.12.2018 господарським судом Донецької області ухвалено рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

З позовом про визнання недійсними договорів постачання вугілля, укладених між Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області та ТОВ «Селидівпромресурс» , звернувся Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення вищезазначеної статті відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4 та 5 цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Відповідно до Статуту Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області, остання утворена на підставі рішення Олександрівської районної ради.

Згідно з п.1.2. статуту центр є бюджетною установою, яка фінансується з районного бюджету.

Пунктом 3.2. статуту передбачено, що безпосереднє керівництво центром здійснює директор, який призначається з посади та звільняється з посади рішенням сесії районної ради за поданням голови райдержадміністрації та начальника відділу освіти у порядку встановленому, чинним законодавством України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вказаним Положенням Державна фінансова інспекція України здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором у цій справі безпідставно в якості уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, зазначено Олександрівську районну раду Донецької області.

Відносини, пов'язані з визнання недійсними договорів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб територіальної громади регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про публічні закупівлі , Законом України Про охорону дитинства , Законом України Про загальну середню освіту , Законом України Про дошкільну освіту .

У преамбулі Закону України Про публічні закупівлі зазначено, що метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно із статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі органом оскарження є Антимонопольний комітет України

Згідно з п. 7 ст.18 Закону України Про публічні закупівлі у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі.

Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.

Як зазначалось вище, Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Олександрівської районної ради Донецької області були проведені всі необхідні та законодавчо закріплені дії щодо проведення та оголошення про переможця відкритих торгів.

Однак, у зв'язку з оскарженням результатів відкритих торгів та скасування рішення про визначення переможця процедури закупівель, всі пропозиції учасників відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації.

Таким чином, переможець відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г 913-100) або еквівалент)) відсутній, отже, відсутній постачальник кам'яного вугілля, яке необхідно для опалення приміщень загальноосвітніх та дошкільних закладів та установ Олександрівського району.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі цей закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна оспорюваних договорів на постачання вугілля від 12.02.2018 №12/18, від 13.02.2018 №13/18, від 23.02.2018 №23/18, від 01.03.2018 №1/18, від 02.03.2018 №2/18 не перевищує 200 тисяч гривень, про що зазначено у п. 3.3 зазначених договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ст. 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до положень ч.ч.1-2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договором про закупівлю є договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.

Статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону.

Як зазначено вище, оспорювані договори №12/18 від 12.02.2018, №13/18 від 13.02.2018, №23/18 від 23.02.2018, №1/18 від 01.03.2018, №2/18 від 02.03.2018 укладені не за результатами процедури закупівлі на публічних торгах, а є наслідком вимушених дій Комунальної установи «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» для забезпечення закладів та установ освіти кам'яним вугіллям для безперебійного опалення приміщень в період лютий-березень 2018 року у зв'язку з оскарженням порядку проведення процедури закупівлі - ДК 021:2015 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам'яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення UA -2017-12-28-000605-b) до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що з метою забезпечення функціонування навчальних закладів та повноцінного навчального процесу, забезпечення безперебійного опалення навчальних закладів відповідачами укладені спірні договори на закупівлю кам'яного вугілля у лютому, березні 2018 року, а також відповідачем 1 надані докази того, що вугілля було використано для опалювання дитячих закладів.

Окрім того, слід зазначити що згідно з положеннями частин 1, 3 статті 74, статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи правило розподілу тягаря доказування між сторонами, прокурор має довести належними та допустимими доказами про завдання шкоди правам та інтересам держави внаслідок укладення оспорюваних договорів постачання вугілля, однак, враховуючи лист Головного управління статистики у Донецькій області від 25.01.2018 № 01.3-03/227 про середню споживчу ціну на кам'яне вугілля, суду не доведено належними доказами, що внаслідок укладання спірних договорів завдано шкоду місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат, не доведено нецільове використання бюджетних коштів, шляхом надання належних доказів.

Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною 1 статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) суд зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Відповідно до статті 3 Закону України Про дошкільну освіту держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Держава, зокрема, піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Завданнями дошкільної освіти є, у тому числі збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини (стаття 7 Закону України Про дошкільну освіту ).

Частиною 2 статті 11 вказаного закону встановлено, що дошкільний навчальний заклад, зокрема, створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України Про дошкільну освіту рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують соціальний захист, охорону життя, здоров'я та захист прав учасників навчально-виховного процесу та обслуговуючого персоналу в дошкільному навчальному закладі.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про охорону дитинства держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У Рішеннях у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007 та у справі "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016В вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» як відповідальна за здійснення процедури закупівлі вугілля кам'яного, зобов'язана не допустити зупинення процесу опалення навчальних закладів, що матиме негативні наслідки як для закладів освіти, так і для закладів дошкільної освіти.

У зв'язку зі скасуванням тендерної закупівлі вугілля для забезпечення опалення дитячих закладів у відповідача 1 виникла негайна потреба усунути можливу надзвичайну ситуацію з відсутністю опалення, з метою забезпечення функціонування комунальних закладів та повноцінного навчального процесу, забезпечення безперебійного опалення навчальних закладів між Комунальною установою «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» та ТОВ Селидівпромресурс укладено оспорювані договори поставки вугілля.

Таким чином, Комунальна установа «Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» не ухилялась від виконання Закону України Про публічні закупівлі , навпаки здійснювала дії з забезпечення доступності дітей Олександрійського району до отримання у зимовий період комфортних умов існування у закладах з температурним режимом, передбаченим Державними санітарними нормами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 є законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування судового рішення місцевого суду, оскільки перед усім ґрунтуються на неповному відображенні обставин справи, нівелюється принцип верховенства права та фактично зводяться до довільного, з надмірним формалізмом, тлумачення норм права.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, та надав вірну юридичну оцінку обставинам.

Доводи апеляційної скарги не підтвердились при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, у зв'язку з чим апеляційна скарга Заступника прокурора Харківської області не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 129, 282 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 у справі №905/1538/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 21.02.2019.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко