Постанова

від 04.12.2018 по справі 822/1722/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1722/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

04 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2018 року Житлово-будівельний кооператив "Будсервіс" звернувся до Хмельницького оркужного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006411204 за формою "Р" на суму 101995 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що з метою забезпечення безпосередньої діяльності ЖБК "Будсервіс" укладено договір підряду № 8/05-22п від 08.05.2015 року. При цьому, фактичне виконання робіт, що були предметом вказаного договору, підтверджується первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити в резолютивній частині, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЖБК "Будсервіс" з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт №1577/22-01-12/06/39238826 від 09.08.2017.

В ході перевірки встановлено порушення ЖБК "Будсервіс" вимог пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України (в редакції з 13.08.2015 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 101955 грн.

На підставі акту №1577/22-01-12/06/39238826 від 09.08.2017 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006411204 від 18.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання ЖБК "Будсервіс" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 101955,0 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0006411204 від 18.08.2017 позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду Державною фіскальною служби України скарга ЖБК "Будсервіс" залишена без розгляду та повернута заявнику з підстав пропуску строку звернення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів те, що оплата ЖБК "Будсервіс" коштів за роботи ТОВ "Валіо Груп" є нецільовим використанням коштів ЖБК "Будсервіс".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно пп. 133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Згідно з пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 13.08.2015 року) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Відповідно до вимог п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що кошти в сумі 2990749,48 грн, які перераховані ЖБК "Будсервіс" на рахунки TOB "Валіо Груп" для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статутом ЖБК "Будсервіс" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.

Статутом ЖБК "Будсервіс" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив ЖБК "Будсервіс" та ТОВ "Валіо Груп" уклали договір підряду № 8/05-22п від 08.05.2015 року на виконання будівельних робіт.

На підтвердження господарських операцій згідно з цим договором позивачем надано до суду копію Договору підряду № 8/05-22п від 08.05.2015, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень - серпень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень - серпень 2015 року, копії виписок з банку, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Зокрема, позивач зазначає про те, що кошти ЖБК "Будсервіс" витрачені за цільовим використанням - на будівництво будинку, який прийнятий до експлуатації, що підтверджують зведений кошторисний розрахунок до договору підряду №8/05-22П від 08.05.2015, Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до 1-3 категорії складності (м. Хмельницький, вул. Прибузька, 12/1), зареєстрована Управлінням Держархбудінспекції в Хмельницькій області 23.09.2015.

В обґрунтування нецільового використання коштів ЖБК "Будсервіс" відповідач посилається на те, що ЖБК "Будсервіс" провів оплату за роботи, які фактично не виконувались ТОВ "Валіо Груп", тобто ЖБК "Будсервіс" провів оплату за вказані роботи для переведення таких коштів у готівку.

Матеріалами справи зняття коштів з рахунків ТОВ "Валіо груп" позивачем або іншими особами, переведення цієї суми коштів у готівку, передача готівки позивачу, наявність або використання такої готівки позивачем не підтверджується.

Згідно з платіжним дорученням №12 від 13.05.2015 року (а.с.47) позивач перерахував на рахунок ТОВ "Валіо груп" у безготівковому порядку кошти в сумі 121870,00 грн, згідно з платіжним дорученням №16 від 14.05.2015 року (а.с.48) - в сумі 657775,48 грн, згідно з платіжним дорученням №25 від 05.06.2015 року (а.с.49) - в сумі 10151,00 грн, згідно з платіжним дорученням №28 від 08.06.2015 року (а.с.50) - в сумі 321,00 грн, згідно з платіжним дорученням №29 від 09.06.2015 року (а.с.51) - в сумі 25240,00 грн, згідно з платіжним дорученням №32 від 16.06.2015 року (а.с.52) - в сумі 237129,00 грн, згідно з платіжним дорученням №43 від 22.06.2015 року (а.с.53) - в сумі 25989,00 грн, згідно з платіжним дорученням №47 від 01.07.2015 року (а.с.54) - в сумі 88600,00 грн, згідно з платіжним дорученням №50 від 02.07.2015 року (а.с.55) - в сумі 140000,00 грн, згідно з платіжним дорученням №72 від 23.07.2015 року (а.с.56) - в сумі 132482,00 грн, згідно з платіжним дорученням №75 від 24.07.2015 року (а.с.57) - в сумі 285328,00 грн, згідно з платіжним дорученням №78 від 29.07.2015 року (а.с.58) - в сумі 150000,00 грн, згідно з платіжним дорученням №82 від 30.07.2015 року (а.с.59) - в сумі 92020,00 грн в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно з договором №8/05-22п від 08.05.2015 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані вище кошти були перераховані ТОВ "Валіо Груп" за виконання відповідних робіт, завдяки яким було досягнуто цілі та завдання, визначені установчими документами позивача.

З огляду на недоведеність використання позивачем коштів в сумі 2990749,48 грн без мети забезпечення безпосередньої діяльності, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та нецільового використання активів.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про відсутність фактичних господарських операції з контрагентом ТОВ "Валіо Груп", колегія суддів виходить з наступного.

В обґрунтування фіктивності господарських операцій ЖБК "Будсервіс" з ТОВ "Валіо груп" відповідач зазначає про те, що позивачем не надано під час перевірки Додатку №1 (кошторис) до договору підряду № 08/05-22п від 08.05.2015 року, проектної документації, інших необхідних документів для виконання будь-якого виду будівельних робіт.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україн" (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.1-2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Крім того, надані позивачем документи містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року по справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, недоліки виявлені в первинних документах, наданих позивачем не можуть бути підставою для висновку про фіктивність виконання робіт ТОВ "Валіо Груп" згідно з умовами договору підряду № 8/05-22п від 08.05.2015, який не визнавався недійсним у судовому порядку.

Оцінюючи доводи відповідача про факти, виявлені під час досудового розслідування в межах кримінального провадження, колегія суддів виходить з наступного.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що протягом 2015-2016 років службові особи TOB "Валіо Груп" не подавали податкову звітність до ДПІ за місцем реєстрації, остання податкова звітність подана в липні 2014 року керівником підприємства ОСОБА_4, чий реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 закритий ще в І кварталі 2012 року, у зв'язку з повідомленням про смерть.

Ухвалою від 14.02.2017 у справі №758/1592/17 Подільський районний суд м. Києва встановив, що ОСОБА_5, службовою особою ТОВ "Валіо Груп" не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов'язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов'язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі -КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 822/551/18.

Водночас, належних доказів наявності вироку або іншого судового рішення суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи за ознаками фіктивності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що інформація, отримана у ході досудового слідства в кримінальному провадженні, на яку посилається відповідач, є відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 826/7047/13-а.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що з наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне виконання робіт, що були предметом вищезазначеного договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Водночас, в резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року судом першої інстанції не вирішено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0006411204 форми "Р" на суму 101995 грн.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, зміст резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року відповідає висновкам мотивувальної частини рішення, однак, задовольняючи позов, суд першої інстанції не вказав у резолютивній частині рішення спосіб задоволення позову з огляду на зміст позовних вимог.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року слід змінити, доповнивши резолютивну частину.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року абзацом 2 у наступній редакції:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0006411204 форми "Р" на суму 101995 грн".

В іншій частині Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 17 грудня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7