Постанова

від 17.12.2018 по справі 810/941/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/941/18 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" (ГО "ЗНПС "Дружба") на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині, встановлення відсутності компетенції, -

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, в якому просила, з урахуванням уточнених позовних вимог: визнати протиправним та нечинним Прикінцеві положення нормативно-правового акта Ірпінської міської ради Київської області Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь , затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 року; встановити відсутність права (компетенції) в Ірпінської міської ради Київської області на зарахування в рахунок пайової участі від замовників будівництва та інших осіб вартість робіт, послуг, товарів, матеріалів, окрім випадків зарахування кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки замовника будівництва, якщо такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, громадська організація "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника Ірпінської міської ради Київської області, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва №1455485 від 12.03.2016 року позивач був зареєстрований як громадська організація Ірпінським міським управлінням юстиції Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України. Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач був внесений до цього реєстру 15.03.2016 року за номером 40341142.

Відповідно до п.1.1 Статуту позивача, затвердженого установчими зборами позивача відповідно до протоколу №1 від 31.01.2016 року та зареєстрованого Ірпінським МУЮ ГТУ Міністерства юстиції України 12.03.2016 року, - позивач є екологічною та правозахисною організацією м. Ірпінь Київської області, що об'єднує громадян, діяльність яких спрямована, серед іншого, на реалізацію Конституційних прав громадян щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля та забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу, здійснення громадського контролю за додержанням вимог законодавства щодо навколишнього природного середовища та захист порушених прав та інтересів територіальної громади м. Ірпінь Київської області у сфері земельних, екологічних та економічних відносин.

Підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законодавством України і, зокрема, Законом України Про громадські об'єднання не передбачено право об'єднань громадян, зареєстрованих як громадська організація діяти від імені територіального громади міста (ін. населеного пункту), як і не передбачено будь-якої форми уособлення громадською організацією територіальної громади (її правового статусу).

Натомість, відповідно до ч.3 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частин 3 та 6 статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Відповідно до ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що обов'язковою формою легалізації органу самоорганізації територіальної громади (населення) (органу місцевого самоврядування) є дозвіл відповідної місцевої ради з вирішенням питання щодо обсягу делегованих повноважень від відповідної ради.

Отже позивач, як громадська організація, не наділений законодавством правом представляти права та інтереси територіальної громади м. Ірпеня, і може представляти інтереси виключно учасників ГО ЗНПС Дружба в межах заявленої статутної діяльності.

Досліджуючи питання відповідності оскаржуваного в частині нормативного акта вимогам ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1.ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.2.ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.3.ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч.5.ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до ч.7.ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Дана норма Закону міститься і в п.2.3 Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 року №4146-60-VІ.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.6 ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

Вищезазначені норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дають підстави для висновку, що законодавцем передбачена можливість зарахування вартості робіт та матеріалів при сплаті пайової участі, однак виключно у випадках якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки.

Відповідно до рішення відповідача від 06.11.2014 року №4146-60-VІ, було внесено зміни до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради №1192-21- VІ від 15.11.2011 року Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь та затверджено нову редакцію Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (далі - Положення про порядок залучення коштів).

Відповідно до п.1.1 Положення про порядок залучення коштів, залучення, розрахунок розміру і використання коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь проводиться відповідно до ст.40 Про регулювання містобудівної діяльності .

П.2.1 Положення про порядок залучення коштів, який регулює питання встановлення розміру пайової участі, визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Ірпінською міською радою із замовником будівництва об'єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до п.2.3 Положення про порядок залучення коштів, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки та які погоджені Ірпінською міською радою (прийняття відповідного рішення ради) на стадії затвердження проектної документації замовника, в такому разі розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та (або) об'єкти передаються у комунальну власність.

Колегія суддів, зважаючи на предмет позову та викладені вище норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Положення про порядок залучення коштів, звертає увагу на наступне.

Положення про порядок залучення коштів є єдиним нормативним актом, застосування якого визначається відповідно до ієрархії норм. Загальними нормами цього акта визначено, що застосування Положення про порядок залучення коштів підпорядковане регулюванню зокрема ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Окрім того спеціальними нормами Розділу 2 Положення про порядок залучення коштів, які регулюють встановлення розміру пайової участі, визначено обмеження щодо зарахування вартості робіт та матеріалів до складу пайового внеску, що відповідає вимогам ст.30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Норми ж Прикінцевих положень Положення про порядок залучення коштів, які оскаржуються позивачем, прийняті на виконання загальних та спеціальних норм цього Положення і тому можуть бути застосовані лише з врахуванням вимог ст.30 та ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Розділів 1 та 2 Положення про порядок залучення коштів. Тому розширене тлумачення позивачем п.3.1 Прикінцевих положень Положення про порядок залучення коштів без врахування норм Розділів 1 та 2 суперечить змісту Положення про порядок залучення коштів як єдиного регулятивного нормативного акта.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом даної справи позивач не зазначав оскарження дій відповідача, вчинених в порушення вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в тому числі і дій щодо застосування Положення про порядок залучення коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243 , 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2018 року.