Постанова

від 18.12.2018 по справі 805/2/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №805/2/18-а

адміністративне провадження №К/9901/56458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Алтис-Строй

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя - Голуб В.А.)

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.)

у справі № 805/2/18-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алтис-Строй

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2017 № 0013954603 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 48 233,98 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алтис-Строй (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2017 № 0013954603 в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48 233,98 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що своєчасно, 15.09.2017, зареєструвало податкову накладну № 16 від 18.08.2017. Водночас у той же день ТОВ Імгаз , яке поставило позивачу товар, зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1878 від 31.08.2017. У зв'язку з цим надіслана Товариством податкова накладна № 16 від 18.08.2017 не була прийнята протягом операційного дня 15.09.2017, оскільки сума податку на додану вартість не може перевищувати суму ліміту на рахунку продавця.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, у задоволені адміністративного позову Товариства відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом правомірно, оскільки податкова накладна № 16 від 18.08.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.09.2017 о 09:48:10 год., тобто з порушенням встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) граничних термінів.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що зареєстрував податкову накладну № 16 від 18.08.2017 раніше, ніж відповідачем виявлено несвоєчасну реєстрацію Товариством вказаної податкової накладної і, відповідно, раніше ніж у встановлені абз. 3 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення від 06.12.2017. За таких обставин, позивач вважає, що у ГУ ДФС у Донецькій області не було підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій. Крім того, скаржник вказав, що виконав вимоги, передбачені податковим законодавством, але неприйняття податкової накладної сталося з незалежних від нього причин та за відсутності його вини.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період серпень-вересень 2017 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2017 № 721/05-99-46-03/38755766.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пункту 201.10 статті 210 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а саме: податкової накладної № 16 від 18.08.2017 на суму податку на додану вартість 482 339,79 грн. із затримкою 3 календарні дні, а також податкової накладної № 26 від 19.09.2017 на суму податку на додану вартість 13 997,53 грн. із затримкою 11 календарних днів.

На підставі висновків акта перевірки від 16.11.2017 № 721/05-99-46-03/38755766 ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 06.12.2017 № 0013954603, згідно з яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 49 633,73 грн.

Спірним питанням у даній справі є застосування до позивача штрафу в сумі 48 233,98 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 16 від 18.08.2017.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами наведеної норми реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.09.2017 о 14:34:59 год. надіслав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 16 від 18.08.2017 на суму податку на додану вартість 482 339,79 грн., яка не була прийнята у зв'язку тим, що сума податку на додану вартість (482 339,79 грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість продавця (399450,46 грн), що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

Позивач, виявивши 18.09.2017, що податкова накладна № 16 від 18.08.2017 не була зареєстрована, повторно надіслав для реєстрації в ЄРПН вказану податкову накладну з сумою податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість 482339,79 грн.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН податкова накладна № 16 від 18.08.2017 зареєстрована в ЄРПН 18.09.2017 о 09:48:10 год.

З огляду на вищевикладені обставини та приписи ПК України колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ГУ ДФС у Донецькій області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48 233,98 грн. за затримку реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 18.08.2017 на 3 календарних дні.

При цьому, суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності застосування судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин абзацу 3 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки згідно з податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2017 № 0013954603 до Товариства застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120-1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів також не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, оскільки висновок Суду, викладений у вказаній постанові, ґрунтується на аналізі статті 120-1 ПК України в редакції, яка діяла до 01.01.2017, в той час як до спірних правовідносин у даній справі застосовується зазначена норма в редакції, яка діє з 01.01.2017.

Інші доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алтис-Строй залишити без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова