Постанова

від 07.05.2009 по справі 1-п-248/2009

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                       

                                                                № 1-П-248/2009р.

                            П О С Т А Н О В А

                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 травня 2009 року                    

            Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого: судді Гудкова С.В.

 при секретарі: Яценко Л.І.

з участю прокурора:  Загребельного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінальної справи порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.140ч.2 КК України (в ред.1960 року) та постанову слідчого СВ Лубенського  МВ про вирішення питання щодо закриття справи,

                              В С Т А Н ОВ И В :  

До Лубенського міськрайонного суду надійшла кримінальна справа з постановою слідчого СВ Лубенського МВ, затвердженої Лубенським міжрайонним прокурором щодо вирішення питання про закриття кримінальної справи №92300134, порушеної 26.06.1992 року за ознаками злочину, передбаченого ст.140ч.2 КК України (в ред.1960 року) у зв’язку із закінченням строків давності.

В постанові зазначено, що, згідно матеріалів кримінальної справи, що в ніч на 16 червня 1992 року невстановлена слідством особа, шляхом розбору стіни гаража в кооперативі “Москвич”, розташованого м.Лубни по вул.Дзержинського, який належить громадянину ОСОБА_1, звідки викрала майна на суму 5000 крб.

По даному факту крадіжки майна було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.2 КК України (в ред.1960 року).

Санкція ст.140 ч.2 КК України в редакції 1960 року передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

01.09.2001 року набрав чинності новий Кримінальний Кодекс України. Відповідно до прикінцевих та перехідних цього Кодексу, розділу 2 ч.5, призначені міри покарання за Кримінальним Кодексом України 1960 року, якщо вони перевищують санкції відповідних статей нового Кодексу, знижені до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом.

Кримінальна  відповідальність за скоєння крадіжки чужого майна, поєднаної з проникненням в житло, передбачена ст.185ч.3 нового КК України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Отже, злочин, за ознаками якого порушена дана кримінальна справа, повинен кваліфікуватись за ст.185ч.3 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, злочин, передбачений ст.185ч.3 КК України, кваліфікується як тяжкий злочин, так як передбачене покарання не перевищує строк, більш як 10 років.

На підставі ч.1п.4 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення тяжкого злочину минуло десять років.

В ч.3 ст.11-1 КПК України вказано, що якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій ст.49 КК України не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою ч.2 цієї статті.

    В судовому засіданні прокурор підтримав постанову слідчого СВ.

    Судом встановлено, що 26.06.1992 року слідчим СВ Лубенського МРВ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.2 КК України, в редакції 1960 року, згідно постанови слідчого (а.с.1).

Санкція ст.140ч.2 КК України в редакції 1960 року передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

01.09.2001 року набрав чинності новий Кримінальний Кодекс України. Відповідно до прикінцевих та перехідних цього Кодексу, розділу 2 ч.5, призначені міри покарання за Кримінальним Кодексом України 1960 року, якщо вони перевищують санкції відповідних статей нового Кодексу, знижені до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом.

Кримінальна  відповідальність за скоєння крадіжки чужого майна, поєднаної з проникненням в приміщення, передбачена ст.185 ч.3 нового КК України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Тому, злочин, по факту якого порушена дана кримінальна справа, повинен кваліфікуватись за ст.185ч.3 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, злочин, передбачений ст.185ч.3 КК України, кваліфікується як тяжкий злочин, так як передбачене покарання не перевищує строк, більш як 10 років.

В ч.3 ст.11-1 КПК України вказано, що якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій ст.49 КК України не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою ч.2 цієї статті.

На даний час слідством не встановлено особу, яка скоїла крадіжку майна з гаража, належного ОСОБА_1 і з моменту скоєння крадіжки минуло понад 15 років.

          Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

У відповідності до ст.11-1 КПК України прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченого ч. 1 ст.49 КК України виносить мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.    

    На підставі вищевикладеного суд вважає, що маються підстави для закриття кримінальної справи №92300134,   у зв’язку із закінченням строків давності.

    Керуючись ст.11-1 КПК України, ст.49 КК України , суд, -

                    П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу №92300134, порушену 26.06.1992 року за ознаками злочину, передбаченого ст.140ч.2 КК України (в ред.1960 року) закрити у зв’язку із закінченням строків давності.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області в 7 добовий термін.

    Головуючий                         Гудков С.В.