Рішення

від 03.02.2014 по справі 552/8825/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/8825/13-ц

Провадження № 2/552/241/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2014 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Божук Д.А.

при секретарі Саєнко М.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція , т.в.о директора товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція , т.в.о. директора товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2013 року наказом №15-К від 14.03.2013 року позивача звільнено з займаної посади головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція . У зв'язку з цим остання звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішенням Київським районним судом м. Полтави від 27.06.2013 року у справі за № 552/2031/13ц, позивача поновлено на роботі та стягнено заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду за незаконне звільнення. Позивач посилається, що на роботі її не поновлено та не виплачено призначених судом середнього заробітку та моральної шкоди. Враховуючи наведені обставини, просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція на її користь, середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі з 28.06.2013 року по 07.12.2013 року в розмірі 12 706,76 грн., стягнути з ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція збитки в зв'язку з невиконанням рішення суду та вимушеного прогулу у розмірі 12 706,76 грн., та стягнути з ОСОБА_5, на користь позивача моральну шкоду в розмірі 12 000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача заявлений позов не визнали, з підстав викладених у письмових запереченнях, наявних у матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду від 27.06.2013 року у справі №552/2031/13ц за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнано незаконними та скасовано накази № 4-К від 11.01.2013 року про оголошення догани ОСОБА_4, № 15-К від 14.03.2013 року про звільнення ОСОБА_4, з посади головного бухгалтера з 14.03.2013 року з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_4, на посаді головного бухгалтера ТОВ Мостоконструкція з 14.03.2013 року. Стягнуто з ТОВ Мостоконструкція на користь ОСОБА_4, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2013 року по 27.06.2013 року у розмірі 8101 грн. 54 коп., 1500 грн. моральної шкоди, а всього 9601 грн. 54 коп. (а.с.4-5).

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19.09.2013 року у справі №552/2031/13ц апеляційну скаргу ТОВ Мостоконструкція відхилено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.06.2013 року у справі №552/2031/13ц залишено без змін.

Згідно наказу № 52-К від 02.07.2013 року ОСОБА_4 поновлено на посаді головного бухгалтера за сумісництвом, з 4-годинним робочим днем, з 14 березня 2013 року.

Відповідно до акту від 02.07.2013 року Про відмову від підпису наказу №52 від 02.07.2013, посадової інструкції головного бухгалтера від 02.07.2013 року, правил внутрішнього трудового розпорядку складений в.о. директора ОСОБА_5, бухгалтером Л.М., працівником ОСОБА_6, ОСОБА_4 ознайомилася з наказом №52 від 02.07.2013 року про поновлення на роботі ОСОБА_4Я. , посадовою інструкцією на головного бухгалтера ТОВ Мостоконструкція від 02.07.2013 року та правилами внутрішнього трудового розпорядку та відмовилась їх підписати. (а.с. 35)

Згідно актів за період з 03.07.2013 по 07.10.2013 року головний бухгалтер ОСОБА_4, протягом робочого часу була відсутня на роботі. (а.с. 36-89).

На адресу ОСОБА_4, надсилалися листи з ТОВ Мостоконструкція і були повернуті в зв'язку з закінченням терміну зберігання. (а.с. 93, 95).

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 30.10.2013 року роз'яснено рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в частині його виконання про поновлення на роботі. Визначено, що ОСОБА_4 підлягає поновленню на роботі на посаді головного бухгалтера ТОВ Мостоконструкція з підстав, які були обумовлені її прийомом на роботу відповідно до наказу № 1 від 04.04.2002 року.

07.11.2013 року наказом за № 96-К ТОВ Мостоконструкція внесено зміни в п. 1 Наказу №52 - К від 02.07.2013 року Про поновлення на роботі ОСОБА_4Я. шляхом викладення його в наступній редакції: Поновити ОСОБА_4 на посаді головного бухгалтера з 14.03.2013 року . п. 3 Наказу №52 - К від 02.07.2013 року Про поновлення ОСОБА_4Я. скасувати.

За правилами ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Пунктом 34 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів передбачено, що відповідно до правил ст. 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі виконано в повному обсязі 02.07.2013 року.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 28.06.2013 року по 17.12.2013 року, (5 місяців 12 днів) в сумі 12 706,76 грн., (2275,00 грн/ розмір середньої заробітної плати/х 5 місяців/ кількість місяців невиконання рішення суду (затримки) + 110,98 (середній заробіток за 1 робочий день)/х12 дні затримки) підлягають частковому задоволенню.

Розрахований відповідачем середньоденний заробіток ОСОБА_4 який складає: 55,49 грн, судом відхиляється, оскільки рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27.06.2013 року, що набрало законної сили, визначено, що середньоденна заробітна плата складає 110 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вище викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення в сумі 221 грн. 96 коп. (110 грн. 98 коп.х 2 робочі дні) за період з 28.06.2013 року по 01.07.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позовна вимога про стягнення з ОСОБА_5, на користь ТОВ Мостоконструкція збитків в зв'язку з невиконанням рішення суду та вимушеного прогулу ОСОБА_4, у розмірі - 12 706,76 грн., не підлягає задоволенню, оскільки підприємство не уповноважувало позивача на звернення до суду з даною вимогою.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди, то вони не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає тільки за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав.

За правилами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім встановлених ст. 61 цього Кодексу випадків.

Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів завдання їй відповідачем моральної шкоди, а саме доказів того, що вона не могла влаштуватись на роботу у зв'язку з чим зазнала моральних страждань та доказів того, що зазначені страждання їй були завдані саме директором ТОВ Мостоконструкція ОСОБА_5 Крім того, що поновлення порушеного права є достатнім відшкодуванням моральної шкоди.

Судові витрати по сплаті судового збору щодо розгляду судом позовних вимог ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави з відповідача за правилами ст. 88 ЦПК України у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 235, 236, 237, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція , т.в.о директора товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція (ідентифікаційний код 31967082, м. Полтава, вул. Ливарна, 7), на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) 221,96 грн. (двісті двадцять одна гривня 96 копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника з 28.06.2013 року по 01.07.2013 року.

В задоволенні решти вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мостоконструкція (ідентифікаційний код 31967082, м. Полтава, вул. Ливарна, 7), на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.А. Божук