Рішення

від 13.12.2018 по справі 442/8062/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/8062/18

Провадження №2/442/2476/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом Дуліб яник ОСОБА_2, Дуліб яник ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЦДС про визнання права власності ,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилаються на те, що ними спільними зусиллями за спільні кошти на земельній ділянці загальною площею 0,35 га кадастровий номер 4621287500:02:000:0026, яка знаходиться в с.Старий Кропивник на вул. Першотравнева та перебуває в оренді у відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЦДС згідно договору оренди землі від 01.02.2016 було самочинно побудовано наступні нежитлові приміщення: літ. А-1 загальною площею 846,40 кв.м.; літ. А-2 загальною площею 303,60 кв.м.; літ. А-3 загальною площею 11,30 кв.м., що підтверджується технічними паспортами.

На даний час виникла необхідність оформити право власності на вказане вище нерухоме майно, що можливо лише в судовому порядку.

Узаконення самочинного будівництва необхідне їм для реалізації права власності, зокрема з метою здійснення законного володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Права інших осіб не порушено оскільки жодних скарг з приводу порушень прав чи інтересів інших осіб вчиненим будівництвом на їхню адресу не надходило. Більше того згідно звіту про проведення технічного обстеження виготовленого ОСОБА_4 Вітковичем від 30.11.2018 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації вище зазначеного самочинно збудованого ними нерухомого майна. Зважаючи на викладене вище, в них виникла необхідність звернутися з даним позовом в суд.

27.11.2018 року суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Крамар О.В. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду.

06.12.2018 року на адресу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшли клопотання сторін про розгляд даної справи у їхній відсутності. Позивачі позовні вимоги підтримують у повному обсязі, відповідач не заперечує щодо задоволення позову, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивачами спільними зусиллями за згодою відповідача самочинно побудовано наступні нежитлові приміщення: літ. А-1 загальною площею 846,40 кв.м.; літ. А-2 загальною площею 303,60 кв.м.; літ. А-3 загальною площею 11,30 кв.м., що підтверджується технічними паспортами (а.с.10-27) на земельній ділянці загальною площею 0,35 га кадастровий номер 4621287500:02:000:0026, яка знаходиться в с.Старий Кропивник на вул. Першотравнева та перебуває в оренді у відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЦДС згідно договору оренди землі від 01.02.2016. (а.с. 28-36)

Згідно звіту про проведення технічного обстеження виготовленого ОСОБА_4 Вітковичем від 30.11.2018 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації вище зазначеного самочинно збудованого позивачами нерухомого майна. (а.с. 37-49)

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 1(К України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.376 ЦК України, а саме за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст.376 ЦК); за особою власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) . позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.

В пункті 16 зазначеної Постанови вказується, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, власник (користувач) земельної ділянки не заперечує проти цього будівництва нерухомого майна, та таке здійснено позивачами без порушень будівельних, санітарних та екологічних норм та правил, та є таким, що не суперечить суспільним інтересам і не порушує прав інших осіб, то позов підставний та підлягає задоволенню.

Окрім цього відповідно до ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. В ч. 1 ст. 357 ЦК України вказано, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, з огляду на вказане вище суд приходить до переконання, що частки співвласників є рівними.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6, право спільної часткової власності по ? ідеальній частині на наступні нежитлові приміщення: літ. А-1 загальною площею 846,40 кв. м.; літ. А-2 загальною площею 303,60 кв. м.; літ. А-3 загальною площею 11,30 кв. м., які знаходяться за адресою: с.Старий Кропивник, вул. Першотравнева, 35Б, Дрогобицький район, Львівська область.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя