Постанова

від 11.12.2018 по справі 463/2963/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2963/18 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 22-ц/811/2206/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Нора Н.В. від 27 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення не нарахованої та не виплаченої частки посадових окладів, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року заяву відповідача Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про закриття справи задоволено частково.Закрито провадження по справі в частині вимог про стягнення не нарахованої та невиплаченої частки посадових окладів за період з 01.01.2017р. по 31.10.2017р. В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що хоча і є рішення Сєвєродонецького місцевого суду по справі №428/2300/18 від 24.04.2018 року по спору між тими ж сторонами, про той же предмет, але підстави позову інші. Вказує на те, що підставами у справі №428/2300/18 є невідповідність посадового окладу мінімальній заробітній платі, а підставами у даній справі є не відповідність посадового окладу тарифному розряду займаної посади, встановленому Постановами КМУ.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності їх представника, зважаючи на те, що такий учасник справи повідомлявся про час та місце її розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових пояснень та заяв учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України та закриваючи провадження у справі в частині вимог, - виходив з того, що відповідачем подано до суду заяву про закриття справи, оскільки наявне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2018р. (справа №428/2300/18, провадження №2/428/448/18), яким було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення не нарахованих і невиплачених сум окладів за період з 01.01.2017р. по 31.10.2017р. та вказане рішення набрало законної сили. Встановлено, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2018р. (справа №428/2300/18, провадження №2/428/448/18) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення не нарахованих і невиплачених сум окладів за період з 01.01.2017р. по 31.10.2017р., вказане рішення набрало законної сили. Оглянувши матеріали справи, суд вважав, що провадження по справі слід закрити в частині вимог про стягнення не нарахованої та невиплаченої частки посадових окладів за період з 01.01.2017р. по 31.10.2017р., оскільки є рішення суду, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. В решті суд вважав, що клопотання слід залишити без задоволення, оскільки щодо стягнення не нарахованої та невиплаченої частки посадових окладів за періоди з 01.09.2015р. по 30.11.2015р., з 01.12.2015р. по 30.04.2016р., з 01.05.2016р. по 30.11.2016р., з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. судом не розглядались.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають.

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення не нарахованої та невиплаченої частки посадових окладів за періоди з 01.09.2015р. по 30.11.2015р., з 01.12.2015р. по 30.04.2016р., з 01.05.2016р. по 30.11.2016р., з 01.12.2016р. по 31.12.2016р., з 01.01.2017р. по 31.10.2017р. В обґрунтування позову вказував про те, що розмір його окладу нараховувався і виплачувався у розмірі без врахування тарифного розряду займаної посади, що встановлений Постановами КМ України.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав , або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Також, із змісту правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України у справі №6-1133цс15 від 21 жовтня 2015 року, що прийнята в порядку п.2 ч.1 ст. 355 ЦПК України та у якій йдеться про схожі правовідносини, вбачається таке: згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як вбачається із доводів учасників справи, а також копій позовних заяв та рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2018 року у справі №428/2300/18 (а.с. 31-33, 38-42), - ОСОБА_2 дійсно звертався у згаданий суд із позовом до того ж відповідача із схожими предметом та підставами позову, однак такі позови не слід вважати тотожними.

Зокрема, позов, поданий до Сєвєродонецького міського суду Луганської області у частині предмету аналогічного до предмету у даному спорі дійсно стосувався того ж часового періоду, однак підстави позову не були тотожними.

Так, заявлений у березні 2018 року позов до згаданого суду стосувався не нарахованих і не виплачених сум окладів за 2017 рік та був заявлений з підстав невідповідності окладу позивача мінімальній заробітній платі.

Позовна заява ж уточнена, що була подана позивачем до згаданого відповідача у квітні місяці 2018 року, у якій позивачем було змінено підстави позову та, яка по суті є тотожною із позовною заявою, що на даний час розглядається Личаківським районним судом м.Львова (із схожим предметом та аналогічними підставами позову) була повернута Сєвєродонецьким міським судом Луганської області з підстав передбачених ч.5 ст. 49 ЦПК України та по суті не розглядалась, про що вказано у самому рішенні суду від 24.04.2018 року.

Зважаючи на вказане слід вважати, що рішення суду ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що давало б суду підстави для закриття провадження у справі - у іншій, згаданій вище справі, - ухвалено не було.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що спір виник між тими самими сторонами, про схожий предмет, але позов пред'явлено з інших підстав, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі.

Тому оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена без з'ясування обставин, що мають значення та без чіткого дотримання вимог закону слід скасуватиз направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, що повинен бути проведений з суворим дотриманням вимог процесуального закону.

Вказаним доводи апеляційної скарги слід визнати підставними та саму скаргу - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення не нарахованої та не виплаченої частки посадових окладів в частині вимог про стягнення не нарахованої та не виплаченої частки посадових окладів за період з 1.01.2017р. по 31.10.2017р- направити до Личаківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра