Рішення

від 06.12.2018 по справі 0540/8306/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа№0540/8306/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Світоч (надалі - позивач, СТОВ Світоч ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці в Донецькій області (надалі -відповідач, ГУ Держпраці у Донецькій області) про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Донецькій області № ДЦ316/337/АВ/П/МГ-ФС про накладення уповноваженими особами штрафу у розмірі 930 750,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив наступне:

По-перше, відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, для проведення інспекційного відвідування з питань мінімальних гарантій в оплаті праці у період з 05.06.2018 по 06.06.2018.

По-друге, відповідачем зазначено про порушення СТОВ Світоч ст. 95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці , ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , а саме не нарахована індексація заробітної плати працівникам підприємства за жовтень 2017 року, акт підписано 06.06.2018, зауваження розглянуто 12.06.2018. Проте, станом на дату звернення до суду, відповідачем припис про усунення вказаних порушень не виносився.

Дані обставини, на думку позивача, свідчить про те, що під час інспекційного відвідування представниками Відповідача порушено вимоги ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , оскільки порушення в частині не нарахування індексації за жовтень 2017 року не виявлялись, а висновки ГУ Держпраці у Донецькій області про наявність таких не відповідають обставинам справи.

По-третє, позивач звертає увагу, що ним дійсно недотримано строки нарахування індексації грошових доходів населення стосовно 25 працівників підприємства за жовтень 2017 року, індексацію нараховано 31.05.2018 року. Однак, відповідно до спірної постанови про накладення штрафу останній накладено на позивача за не нарахування, а не за несвоєчасне нарахування індексації заробітної плати. В свою чергу, відповідно до ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у випадку усунення об'єктом відвідування порушень закону самостійно, до винесення рішення про застосування фінансових та адміністративних санкцій, такі не застосовуються.

По-четверте, позивач, зазначає, що індексація є складовою частиною заробітної плати та відноситься до додаткової заробітної плати, і не є мінімальною гарантією в оплаті праці.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що позивачем добровільно, без втручання відповідача, виконані зобов'язання перед власними працівниками та вжито заходів щодо недопущення таких порушень у майбутньому. Жодних скарг від працівників підприємства не надходило. Сума несвоєчасно нарахованої індексації за жовтень 2017 року склалала 2 217, 86 грн. Тому рішення про накладення штрафу у розмірі 930 750 грн. не може вважатись таким, що відповідає принципу пропорційності. На момент прийняття оспорюваної постанови, порушення закону усунуті.

24 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого ГУ Держпраці у Донецькій області проти позову заперечує з наступних мотивів.

Відповідач здійснює процедуру державного контролю за дотриманням законодавства про оплату праці відповідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 та Конвенцією Міжнародної організації праці, ратифікованою законом № 1985-ІV від 08.09.2004, поряд із цим положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877 не поширюються на державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю.

Відповідач зазначає, що повідомлення суб'єкта господарювання про проведення інспекційного відвідування здійснено в належний спосіб, про що свідчить підпис директора на останньому.

Щодо відсутності припису, відповідач пояснює, що позивач самостійно усунув порушення, з огляду на що винесення припису не було доцільним.

Звертає увагу суду, що відповідно до положень законодавства України, зокрема Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , Закону України Про оплату праці індексація заробітної плати є і мінімальною гарантією в оплаті праці і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Стверджує, що норми ч. 11 ст. 7 Закону № 877 відсутні у переліку норм, наведених у ч. 5 ст. 2 Закону № 877, дотримання яких для відповідача є обов'язковим, з огляду на що норми ч. 11 ст. 7 Закону № 877 не застосовується. Крім того, зазначає, що в даному випадку застосуванню підлягає норма ст. 265 КЗпП України.

Також наголошує, що відповідальність передбачена ст. 265 КЗпП України застосовується за сам факт правопорушення, незалежно від самостійного усунення правопорушення суб'єктом господарювання в подальшому.

Посилається на необхідність використання правового регулювання, застосованого Верховним Судом у аналогічних спорах.

08.11.2018 року судом отримана відповідь на відзив СТОВ Світоч , за змістом якої позивач спростовує доводи відповідача та зазначає, що відповідач не довів наявність законних підстав для перевірки під час інспекційного відвідування стану додержання вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення , ч. 5 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці .

Наголошує, що невинесення припису підтверджує відсутність факту правопорушення, з огляду на що відсутні і підстави притягнення позивача до відповідальності.

Звертає увагу суду, що індексація за жовтень 2017 року нарахована 31.05.2018 шляхом включення до Розрахунку заробітної плати за травень 2018 року , що виключає факт не нарахування індексації станом на 05.06.2018 року. Більше того, підтверджуючі документи про нарахування індексації надані відповідачу 07.06.2018.

Спростовує, правову позицію відповідача про кваліфікацію індексації у якості мінімальної гарантії в оплаті праці.

Зазначає, що накладення штрафу є видом притягнення до юридичної відповідальності проте, відповідачем повністю проігноровані основні засади притягнення юридичної особи до відповідальності та неправомірно не взято до уваги ст. 617 ЦК України. Незастосування ГУ Держпраці у Донецькій області принципу пропорційності (адекватності) є ще одним свідченням неправомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 грудня 2018 року.

У судовому засіданні від 06 грудня 2018 року представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити їх повністю, з підстав наведених у останній.

У судовому засіданні від 06 грудня 2018 представник відповідача проти позову заперечувала, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав свідків у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які зазначили, що підприємство дійсно не нарахувало індексацію працівникам за жовтень 2017 року, проте вказане порушення мало місце у зв'язку із помилкою бухгалтера та на початок проведення інспекційного відвідування вже було усунуто.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, свідків у справі, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

СТОВ Світоч зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 30835681), місцезнаходження юридичної особи: 84043, Донецька обл., Олександрівський район, с. Степанівка, вулиця вул. Степова 4. Основний вид діяльності - код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 01.06.2018 № 04.3-13-6/5766-18 СТОВ Світоч повідомлено про те, що згідно до наказу від 01.06.2018 № 582 з 05.06.2018 року тривалістю 2 робочих дні буде проведено інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

06 червня 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області здійснено інспекційне відвідування юридичної особи СТОВ Світоч , яка використовує найману працю за результатами якого складено Акт від 06.06.2018 №ДЦ316/337/АВ (надалі Акт від 06.06.2018)

Згідно висновків Акта від 06.06.2018 СТОВ Світоч в порушення ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108, ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282, п. 2, 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, не нараховано індексацію у жовтні 2017 року 25 працівникам.

Зокрема зазначено, що з 01 грудня 2017 року СТОВ Світоч підвищено працівникам тарифні ставки і оклади (наказ від 03.01.2017 № 2-п), тому обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації мало здійснюватись з лютого 2017 року. Розмір індексації за жовтень 2017 року склав 116,2 грн.

Не погоджуючись із вказаними висновками акта від 06.06.2018 СТОВ Світоч листом від 07.06.2018 направило заперечення вих.№45, де зазначило, що станом на 31.05.2018 року індексація робітникам за жовтень 2017 року нарахована, проте станом на 05.06.2018 виплата не проводилась. У зв'язку із цим СТОВ Світоч вважає, що висновки акта від 06.06.2018 щодо не нарахування індексації за жовтень 2017 року є помилковими. Разом із тим, СТОВ Світоч визнає порушення строків нарахування індексації.

ГУ Держпраці у Донецькій області надано відповідь на заперечення 12.06.2018 № 04.3-16/6122-18 відповідно до якої зазначено, що індексація заробітної плати нарахована після інспекційного відвідування, з огляду на що є підстави для притягнення підприємства до відповідальності. Крім того, зазначено, що під час інспекційного відвідування, на усну вимоги інспекторів жодних документів не було надано. Щодо невинесення припису, то заходи притягнення до відповідальності вживаються одночасно із винесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених порушень.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу по акту № ДЦ 316/337/АВ, оформленої Протоколом від 25.06.2018 № 04-17-17/018, заступником начальника ГУ Держпраці у Донецькій області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 25.06.2018 №ДЦ316/337/АВ/П/МГ-ФС, відповідно до якої, керуючись ст.259 КЗпП України, п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 та на підставі абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України вирішено накласти на СТОВ Світоч штраф у розмірі 930 750, 00 грн.

У ході розгляду справи судом встановлено наступне.

Позивачем дійсно порушено строки нарахування доходів населення стосовно 25 працівників, індексацію за жовтень 2017 року нараховано 31.05.2018, про що свідчать дані Розрахунку заробітної плати за травень 2018 .

Фактична виплата індексації за жовтень 2017 року мала місце 19.06.2018 року, шляхом включення до складу заробітної плати за 1 пол. червня 2018 року про що свідчить платіжне доручення від 19.06.2018 № 5391, звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26007059990380 СТОВ Світоч за період 11.06.2018 по 20.06.2018.

Судом досліджено Протокол № 04-17-17/018 про розгляд справи про накладення штрафу від 25.06.2018 по акту № ДЦ 316/337/АВ, з якого вбачається, що ГУ Держпраці у Донецькій області встановило ненарахування заробітної плати 25 працівникам за жовтень 2017 року станом на 05.06.2018.

Також зазначено, що підтверджуючих документів про нарахування індексації за жовтень 2017 року, а ні під час інспекційного відвідування, а ні в момент підписання акту СТОВ Світоч не надано.

За таких фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована наступним.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (надалі Закон № 877) визначено, що заходи контролю здійснюються в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці /далі - Положення №96/, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться: за інформацією, у тому числі, Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки» );

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем на підставі листа Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.03.2018 року № 5714/06 щодо страхувальників, у яких нараховано заробітну плату менше мінімальної та згідно наказу від 01.06.2018 № 582 проведено інспекційне відвідування СТОВ Світоч .

Як вбачається з повідомлень про проведення інспекційного відвідування від 01.06.2018 № 04.3-13-6/5766-18 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 370/04.3/15-14-12 інспекційне відвідування проводиться з питань вимог законодавства про працю в частині дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

На підставі викладеного, суд вважає, що у ГУ Держпраці у Донецькій області були правові підстави для проведення інспекційного відвідування, а твердження позивача у цій частині судом визнаються необґрунтованими.

Щодо виходу відповідачем за межі предмету інспекційного відвідування, оскільки індексація не відноситься до мінімальних гарантій в оплаті праці, то суд зазначає, що таке бачення обґрунтовано суб'єктивною правовою позицією позивача. Натомість визначення предмету, що міститься в направленнях на проведення інспекційного відвідування: з питань вимог законодавства про працю в частині дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці , на думку суду, включає в себе перевірку нарахування підприємством індексації.

У будь-якому випадку працівники відповідача допущені до перевірки, вимог про визнання їх дій протиправними позивачем не заявлялось.

Крім того, суд вбачає за належне зазначити про необґрунтованість посилань позивача на нормативний припис ч. 11 ст. 7 Закону № 877, оскільки застосуванню підлягає норма статті 265 КЗпП України , як спеціальна норма, застосування спеціальних норм у відповідних сферах та норм міжнародних договорів передбачено частинами 4, 5 ст. 2 Закону № 877.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 28 лютого 2018 року справа №818/584/17.

Суд також вважає помилковою позицію СТОВ Світоч про неналежність індексації до мінімальних гарантій в оплаті праці, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України Про оплату праці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

За такого правового регулювання Верховний суд у постанові від 12.04.2018 у справі № 816/2325/16 зазначив, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України Про оплату праці передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обовязковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення . (надалі Порядок № 1078)

Порядок № 1078 (пп.1,4) визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Позивачем необхідність здійснення індексації не оспорюється, з огляду на що визначення відповідачем суми індексації за жовтень 2017 року у розмірі 116,2 грн. не є спірним питанням у справі.

Вирішуючи питання про правомірність застосування ГУ Держпраці у Донецькій області відповідальності, встановленої ст. 265 КЗпП України, суд виходить з наступного.

Нормою абзацу 4 частини 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Постановою КМУ від 17 липня 2013 р. № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» .

Пунктом 2 вказаного Порядку, зокрема передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 8 Порядку № 509 встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Поряд із цим п. 29 Порядку № 295 передбачено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, невинесення відповідачем припису про усунення порушень не впливає на правомочність останнього виносити постанову про накладення штрафу за наявності складу правопорушення.

Проте, суд зазначає, що мотивом невинесення припису було фактичне усунення позивачем правопорушення в частині не нарахування індексації 31.05.2018, тобто до початку перевірки.

Дана обставина була відома під час розгляду справи про накладення штрафу по акту № ДЦ 316/337/АВ, що зазначено у відповідному протоколі від 25.06.2018 року.

Суд звертає увагу, що спірна Постанова про накладення штрафу від 25.06.2018 у якості порушення визначає виключно не нарахування індексації за жовтень 2017 року.

В свою чергу частиною 2 статті 2 Закону України Про оплату праці визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Отже, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою, передбаченою статтею 33 Закону України Про оплату праці , Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення містяться у ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Таким чином вбачається, що дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці (в частині індексації) полягає у своєчасному нарахуванні та виплаті у повному обсязі заробітної плати із врахуванням належних до сплати індексаційних сум.

В свою чергу недотримання мінімальних гарантій полягає у встановленні факту не нарахування та не виплати таких сум.

На переконання суду в даній справі має місце несвоєчасне нарахування та в подальшому виплата індексації. Факт нарахування індексації до моменту початку інспекційного відвідування підтверджено матеріалами справи (відомостями нарахування заробітної плати за травень 2018 року), а тому у відповідача не було підстав констатувати факт не нарахування індексації, який до того ж є єдиною підставою для накладення штрафу у розмірі 930 750,00 грн.

Суд вважає, що вказане правопорушення слід кваліфікувати, як порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що передбачено абзацем 3 частини 2 ст. 265 КЗпП України.

Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин висновків викладених у постанові Верховного суду від 12.04.2018 у справі № 816/2325/16, судом визнаються необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином вбачається, що суд касаційної інстанції застосовує норми матеріального права до обставин, що були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 816/2325/16 встановлено що з розрахункової відомості наданої позивачем за листопад 2016 року не вбачається, коли саме було проведено нарахування індексації на заробітну плату працівників, а наказ про її нарахування від 04.11.2016 не може свідчити про усунення порушень позивачем ще до початку перевірки 07.11.2016. До того ж, з розрахункової відомості за жовтень 2016 року вбачається, що за жовтень 2016 року не було проведено індексування заробітної плати.

Тобто, суди виходили із факту не нарахування підприємством індексації взагалі.

Таким чином, Верховним судом надана правова оцінка, виходячи із факту не нарахування індексації.

Зі свого боку суд, встановивши, що фактичні обставини даної справи є відмінними від обставин справи № 816/2325/16, не може застосувати висновки, викладені Верховним судом у даній справі в частині правомірності застосування абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Поряд із цим суд звертає увагу, що висновки даної постанови застосовані судом при вирішенні питання належності індексації до мінімальних гарантій в оплаті праці.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем необгрунтовано застосовано до виявленого порушення відповідальність передбачену нормою абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

При цьому, суд оцінючи правомірність прийняття спірної постанови, застосовує повноваження надані процесуальним законодавством може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. (ч. 1 ст. 245 КАС України).

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ч. 2 ст. 245 КАС України).

З викладеного вбачається, що суд не може втручатись у дикреційні повноваження суб'єкта владних повноважень шляхом встановлення порушень, що не були виявлені під час інспекційного відвідування чи перекваліфіковувати відповідальність на підставі застосування іншої статті закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано визначено предмет правопорушення та відповідно невірно встановлено норму на підставі якої підприємство слід притягнути до відповідальності за фактично допущене правопорушення.

А тому постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 25.06.2018 № ДЦ316/337/АВ/П/МГ-ФС визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (84043, Донецька область, Олександрівський район, с. Степанівка, вул. Степова, 4, ЄДРПОУ 30835681) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, ЄДРПОУ 39790445) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області №ДЦ 316/337/АВ/П/МГ- ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 930 750, 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, ЄДРПОУ 39790445) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (84043, Донецька область, Олександрівський район, с. Степанівка, вул. Степова, 4, ЄДРПОУ 30835681) судові витрати у розмірі 13 961 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) гривня 25 копійок.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 06 вересня 2018 року зберігають чинність до набрання рішенням суду законної сили.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 06 грудня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.