Рішення

від 17.12.2018 по справі 804/1482/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 804/1482/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод гірничого машинобудування і сервісу" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої був складений акт № 25775/04-36-12-10/23344334 від 20.11.2017 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 року за №00972712101, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.02.2018 року підприємством отримано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017р. №№00972712101, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами проведення камеральної перевірки, на підставі акту № 25775/04-36-12-10/23344334 від 20.11.2017 року, яким встановлено порушення п. 185.1, п. 187.1, п. 201.10 Податкового кодексу України. Вищевказаний акт не було направлено позивачу. Крім того порушення діями відповідача щодо проведення камеральної перевірки та оскарженим податковим повідомленням-рішенням прав, свобод та інтересів позивач також обґрунтував наступним. Підприємством помилково було складено дві податкові накладні на одну й ту ж господарську операцію. Зазначені податкові накладні також складені на підставі одних і тих самих первинних документів, однак податковим органом зроблено висновок про заниження сум що підлягають нарахуванню та сплати до бюджету. Крім того, вказав, що податковим законодавством передбачено проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки, проте податковим органом проведено лише камеральну перевірку, яка не несе за собою правових наслідків для платника податків. В зв'язку із чим прийняте на підставі акту камеральної перевірки № 25775/04-36-12-10/23344334 від 20.11.2017 року податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018р. справу передано на розгляд судді Павловському Д.П.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018р. відкрито провадження по вказаній справі. Підготовче засідання призначено на 11 квітня 2018 року.

30 березня 2018 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому представник зазначає, що камеральна перевірка на підприємстві позивача проведена з підстав подання 17.10.2017 року податкової декларації з ПДВ за вересень 2017р. №9215199733 оскільки відповідно до вимог чинного законодавства камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Підставою для проведення даної перевірки слугувала не розбіжність між даними поданої декларації та даними ЄРПН, а факт подання декларації за вересень 2017 року - 17.10.2017р. При співставленні даних ЄРПН з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року з урахуванням уточнюючих розрахунків встановлено розбіжність по контрагенту ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ , в результаті чого занижено податкові зобов'язання в податковій звітності за вересень 2017 року на суму 1159437, 00 грн. Акт перевірки направлявся позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Отже позов є необґрунтованим та не містить жодних підстав для його задоволення.

Зі змісту наданої відповіді на відзив вбачається, що позивач відхиляє наведені відповідачем у відзиві заперечення з огляду на наступне. Відповідачем не дотримано усі, передбачені законодавством строки проведення камеральної перевірки. Відповідачем не надано до суду доказів направлення акту на адресу позивача. Положеннями Податкового кодексу України слідує, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані ЄРПН та при виявленні розбіжностей - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Судове засідання 11 квітня 2018р. було відкладено до 23 травня 2018 року.

Судове засідання призначене на 23.05.2018р. було перенесено на 20 червня 2018 року у зв'язку з перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці.

Судове засідання призначене на 20.06.2018р. було перенесено на 25 липня 2018 року у зв'язку із змінами в організації роботи судді Павловського Д.П.

03 липня 2018 року представником позивача надані пояснення по вказаній справі, в яких останній просить звернути на висновки постанови Верховного Суду від 15.05.2018 року по справі №804/6286/17.

Судове засідання призначене на 25.07.2018р. було перенесено на 29 серпня 2018 року в зв'язку з перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці.

Судове засідання призначене на 29.08.2018р. було перенесено на 26 вересня 2018 року у зв'язку із змінами в організації роботи судді Павловського Д.П.

Судове засідання призначене на 26.09.2018р. було перенесено у зв'язку з перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці.

Судове засідання призначене на 26.09.2018р. перенесено, в зв'язку з перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку із відстороненням судді Павловського Д.П., та на виконання розпорядження № 2814д від 19.10.2018 року адміністративну справу передано на розгляд судді О.М. Неклесі.

Вказана справа отримана суддею О.М. Неклеса 22.10.2018р.

Ухвалою від 26.10.2018 р. справу №804/1482/18 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22 листопада 2018 року об 10 год. 40 хв. за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 22.11.2018 року оголошено перерву до 05.12.2018р.

В судовому засіданні 05.12.2018 року оголошено перерву до 12.12.2018р.

10 грудня 2018 року позивачем надані пояснення, в яких представник зазначив, що після встановлення розбіжностей, відповідачем повинна була бути призначена документальна позапланова виїзна перевірка. При збільшенні податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання за наслідками камеральної перевірки податковим органом порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Позивач в судове засідання 12.12.2018р. не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного висновку.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу зареєстровано 11.07.1995р. та перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Основний вид економічної діяльності: 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.11.2018 року працівниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу , за результатами якої складено акт перевірки № 25775/04-36-12-10/23344334.

Вказаним актом встановлено порушення п. 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , а саме занижено суму податкового зобов'язання за вересень 2017 року на суму 1 159 437,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 року №0097271210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на суму 1449296,25 грн.

Згідно розрахунку штрафної санкції у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання збільшена сума грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість становить 1449296,25 грн. (1 159 437,00 - збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за вересень 2017 року, 289859,25 - штрафні санкції (25%)).

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивачем були складені податкові накладні від 14.09.2017 року № 9 та № 14 на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля на суму ПДВ 1 159 437,00 грн. кожна.

09.10.2017 року реєстрація накладної від 14.09.2017 року № 9 була зупинена. 19.12.2017 р. позивач направив контролюючому органу повідомлення з поясненнями та підтверджуючими документами, за наслідками розгляду яких комісією ДФС України було прийняте рішення № 488466/23344334 від 27.12.2017 р. про реєстрацію вказаної податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація вказаної податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується квитанцією №2.

30.10.2017 року реєстрація податкової накладної від 14.09.2017 р. № 14 була зупинена. Підприємство не здійснювало подальших заходів з приводу реєстрації вказаної податкової накладної.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підпунктами 54.3.1 54.3.6 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже обов'язковою умовою для визначення податкових зобов'язань на підставі даних перевірок повинно бути заниження або завищення суми податкових зобов'язань у податкових деклараціях.

Такий висновок узгоджується з вимогами абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в кому зазначено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, виявлення під час перевірки розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних не свідчить про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, а є підставою для проведення документальної перевірки для встановлення факту заниження або завищення суми податкових зобов'язань.

З приводу необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України - суд зазначає:

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

При цьому податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника (продавця) товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ (за правилом "першої події"), а саме на дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

- відвантаження товарів.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (пункт 201.14 статті 201 ПКУ).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ (пункт 201.15 статті 201 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289, (далі - Порядок N 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку N 21).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку N 21).

Аналогічну позицію висловила Державна фіскальна служба України у листі від 29.12.2017 р. № 3225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, де зазначила, що обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Крім того, згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу акта перевірки № 25775/04-36-12-10/2334334 від 20.11.2017 року.

За таких обставин суд вважає, що податковим органом передчасно зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість в сумі 1 159 437 грн. зазначений в акті камеральної перевірки від 20.11.2017 року, тому податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 року № НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Щодо правомірності проведення камеральної перевірки.

Суд вважає, що виявлення в Єдиному реєстрі податкових накладних під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість за якою не задекларована у податній податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відтак, при збільшенні Товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Зазначена позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року по справі № 804/6286/17.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої був складений акт № 25775/04-36-12-10/23344334 від 20.11.2017 року, суд зазначає наступне.

Крім того, як уже було зазначено вище, пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 вищевказаної статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Таким чином, діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. В зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої був складений акт № 25775/04-36-12-10/23344334 від 20.11.2017 року

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд прийшов до висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь позивача частину сплаченого ним судового збору у розмірі 21739,50 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 27, код ЄДРПОУ 23344334) до Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 року за №00972712101, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 27, код ЄДРПОУ 23344334) частину сплаченого судового збору в сумі 21739,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2018 р.

Суддя О.М. Неклеса