Ухвала

від 20.12.2018 по справі 640/19638/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 грудня 2018 року м. Київ № 640/19638/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із клопотанням про розгляд справи в порядку загального провадження з викликом сторін

за позовом Приватного підприємства Автокомплектація доКиївської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 08.10.2018 року №UA100120/2018/000016/2, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автокомплектація" звернулось до Окружного адміністративного суд міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.10.2018 №UA100120/2018/000016/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 року прийнято справу до провадження та постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу строк - п'ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача

Через канцелярію суду 12.12.2018 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Ознайомившись із клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд звертає увагу, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження підписано уповноваженим представником відповідача, старшим державним інспектором юридичного відділу Київської митниці ДФС Паланичком Олегом Леонідовичем (довіреність від 23.03.2018 року №1374/9/26-70-10).

Представником відповідача Паланичком О.Л. клопотання подано без жодного обґрунтування.

Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої, четвертої, п'ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на предмет спору, необґрунтоване клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження з викликом сторін, суд дійшов висновку про безпідставність цього клопотання та поверненню його представнику відповідача без розгляду.

Керуючись статтями 12, 167, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача від 12.12.2018 року про розгляд справи в порядку загального провадження з викликом сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна