Рішення

від 14.12.2018 по справі 810/3118/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2018 року м.Київ справа № 810/3118/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 та Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

Суть спору: 26.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № С-2012/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017, винесений головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2;

- визнати протиправною та скасувати постанову №А-2712/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесену т.в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2018 адміністративну справу №357/916/18 за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування припису й постанови направлено за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі №357/916/18 ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2018 залишено без змін.

04.05.2018 матеріали справи №357/916/18 супровідним листом від 20.04.2018 за вих. №357/916/18/11231/2018 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського адміністративного суду від 22.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського адміністративного суду від 21.06.2018 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про:

- визнання протиправною та скасування постанови №А-2712/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесену т.в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн.;

та позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про:

- визнання протиправним та скасування припису № С-2012/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017, винесеного головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2.

Справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №А-2712/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесену т.в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн., залишено номер №357/916/18.

Справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису № С-2012/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017, винесеного головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 присвоїти інший номер №810/3118/18.

Адміністративну справу №357/916/18 за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 та головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №А-2712/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2017, винесену т.в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн., передано на розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У зв'язку з роз'єднанням позовних вимог, відповідачем за позовною вимогою про визнання протиправним та скасування припису є головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 (далі - також відповідач-1), відтак начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3 вибув з числа учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради (далі - також відповідач-2).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що головним спеціалістом ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та достовірності наведених даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва за адресами: провулок Залізничний, 7-В та провулок Залізничний, 7-Г в м.Біла Церква. За результатами перевірки було складено акт щодо дотримання суб'єктами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яким зафіксовано порушення вимог статей 29, 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 N3038-VI (далі - Закон N3038-VI) та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» , а саме що позивач на суміжних земельних ділянках виконує будівельні роботи по влаштуванню фундаменту під багатоквартирний житловий будинок, який не розділено деформаційно-температурним швом, що є об'єктом будівництва в цілому та не має відокремлених частин та встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 на суміжних земельних ділянках виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку орієнтовними розмірами в плані 22,0 x 10,0 м (загальною площею більше 300 кв.м.) без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва), без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, та не забезпечено забудовником здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва. На підставі акту перевірки було видано припис №С-2012/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного припису, оскільки ним не порушено вимоги чинного законодавства. Так, позивач зазначив про те, що він використовує земельну ділянку площею 0,0198 га (ділянка № 2) за адресою: пров. Залізничний, 7-Г м. Біла Церква, та земельну ділянку площею 0,0242 га (ділянка № 1) за адресою пров.Залізничний, 7-В в м. Біла Церква. На кожній із земельних ділянок позивач має наміри збудувати індивідуальний житловий будинок.

Позивач зазначив про те, що у нього наявні дозвільні документи на будівництво житлових будинків площею до 300 м 2 кожен на окремій земельній ділянці за окремою адресою. Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради позивачу видано 26.03.2014 будівельний НОМЕР_1 на будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: пров. Залізничний, 7-В, м.Біла Церква та будівельний НОМЕР_2 на будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: пров. Залізничний, 7-Г, м.Біла Церква (далі - Будівельні паспорти).

Позивач зазначає, що будівельними паспортами передбачено місце розташування житлових будинків по відношенню меж земельних ділянок та зблокування житлових будинків. Ні в текстовій частині будівельного паспорту, ні в графічних матеріалах будівельного паспорту не передбачено влаштування деформаційно-температурного шва між блокованими житловими будинками, про необхідність якого вказується в акті, протоколі, приписі та постанові відповідача. Позивач вказує, що в акті та спірному приписі не зазначено про те, на підставі яких вимог та нормативних документів відповідач дійшов висновку про те, що розпочате будівництво багатоквартирного житлового будинку розміром 22,0 x 10,0 м, а не двох різних зблокованих будинків. У зв'язку з цим, позивач вважає, що спірний припис прийнято необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню.

Відповідач-1, головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2, правом на надання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Відповідач-2, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, проти позову заперечував, зазначивши про те, що з метою перевірки достовірності даних, які були зазначені позивачем у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, поданих позивачем 29.11.2017, була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єктах Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: пров. Залізничний,7-В, м.Біла Церква, Київська обл. та Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: пров. Залізничний,7-Г, м.Біла Церква, Київська обл. , за результатами якого було складено акт №2 від 20.12.2017.

Відповідач-2 зазначив, що згідно з даними, які зазначені в кожному із повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта в розділі «Будівельний паспорт» зазначено: будівельний НОМЕР_1, №21 виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

Під час перевірки було встановлено, що позивач на земельних ділянках за адресою: пров. Залізничний, 7-В, м.Біла Церква та провулок Залізничний, 7-Г м. Біла Церква, Київська область виконує будівельні роботи по будівництву зблокованого двоповерхового житлового будинку (багатоквартирний житловий будинок), а саме: виконано будівельні роботи по влаштуванню фундаменту під багатоквартирний житловий будинок, який не розділено деформаційно-температурним швом, що є об'єктом будівництва в цілому та не має відокремлених частин.

Пояснює, що за результатами перевірки та враховуючи надані та пред'явлені документи встановлено, що позивачем наведено недостовірні дані в повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.

На суміжних земельних ділянках за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку орієнтовними розмірами в плані 22,0 x 10,0 м (загальною площею більше 300 м 2 ) без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва), без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт. Також позивачем не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва.

Відповідач-2 наголосив на тому, що в результаті реалізації намірів будівництва на земельній ділянці буде розташований багатоквартирний житловий будинок, а тому для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови, а не будівельні паспорти.

Крім того, відповідач-2 зауважив, що відповідні будівельні паспорти були скасовані, а тому, відповідач-2 вважає, що висновки акта перевірки є обґрунтованими.

Присутні у судовому засіданні 11.07.2018, 20.08.2018, 18.09.2018 та 18.10.2018 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Присутній у судовому засіданні 18.09.2018 головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 та присутній у судових засіданнях 18.09.2018 та 18.10.2018 представник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання, призначене на 18.10.2018, відповідач-1, головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

17.10.2018 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку відповідача-1, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, а також враховуючи клопотання представника позивача, протокольною ухвалою суду від 18.10.2018 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії СК №405617, виданим Міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 17.12.1996 (а.с.13). ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га з місцем розташування за адресою: Київська область, місто Біла Церква, провулок Залізничний, 7 б , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від03.06.2013, посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за №1509. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:041:0025 (т.2, а.с.4-6) .

В подальшому власник ОСОБА_4 здійснив поділ цієї земельної ділянки на чотири окремі земельні ділянки №1, №2, №3 та №4.

Позивач - ОСОБА_1 є користувачем двох з чотирьох земельних ділянок, а саме земельної ділянки №1 площею 0,0242 га та земельної ділянки №2 площею 0,0198 га, адреса місця розташування та кадастровий номер яких після поділу не змінились, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.11.2013 індексний №13400397 та від 20.11.2013 індексний номер 13149827 (т.1, а.с.25, 40).

Так, 04.11.2013 між ОСОБА_4 (Власник земельної ділянки) та ОСОБА_1 (Землекористувач) було укладено договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), за умовами якого власник земельної ділянки встановлює щодо землекористувача на безстрокове право користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами площею 0,0198 га (ділянка №2).

Відповідно до п.1.2 договору кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:041:0025.

За умовами п.2.1 договору право користування чистиною земельної ділянки передається Землекористувачу з метою будівництва зблокованого житлового будинку, господарських будівель і споруд та подальшого використання для їх обслуговування.

Пунктом 2.2 договору визначено, що цим договором встановлюється суперфіцій безстроковий (а.с.24).

Також, 04.11.2013 між ОСОБА_4 (Власник земельної ділянки) та ОСОБА_1 (Землекористувач) було укладено договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), за умовами якого власник земельної ділянки встановлює щодо землекористувача на безстрокове право користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами площею 0,0242 га (ділянка №1).

Відповідно до п.1.2 договору кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:041:0025.

За умовами п.2.1 договору право користування чистиною земельної ділянки передається Землекористувачу з метою будівництва зблокованого житлового будинку, господарських будівель і споруд та подальшого використання для їх обслуговування.

Пунктом 2.2 договору визначено, що цим договором встановлюється суперфіцій безстроковий (а.с.39).

Як вбачається з матеріалів справи в подальшому рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12.03.2014 №77 земельним ділянкам згідно зведеного кадастрового плану земельної ділянки, що підлягає поділу (кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:041:0025) присвоєні такі адреси:

Земельна ділянка №1 - провулок Залізничний, 7 В;

Земельна ділянка №2 - провулок Залізничний, 7 Г;

Земельна ділянка №3 - провулок Залізничний, 7 Д (т.1, а.с.27).

В подальшому цим земельним ділянкам були присвоєні окремі кадастрові номери, зокрема, земельній ділянці №2 площею 0,0198 га за адресою: Київська область, місто Біла Церква, провулок Залізничний, 7 Г присвоєно кадастровий номер 3210300000:06:041:0038, а земельній ділянці №1 площею 0,0242 га за адресою: Київська область, місто Біла Церква, провулок Залізничний, 7 В присвоєно кадастровий номер 3210300000:06:041:0037, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.10.2017 індексний №100033367 та від 21.06.2018 індексний номер 128381354 (т.1, а.с.26, т.2 а.с.3).

Судом встановлено, що позивач подав до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в яких зазначив про нове будівництво: - Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: провулок Залізничний,7 Г, м.Біла Церква, Київська область ;

- Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: провулок Залізничний,7 В, м.Біла Церква, Київська область (т.1, а.с.14-17). В період з 06 по 20 грудня 2017 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 на підставі наказів № 71, 72 від 06.12.2017 (направлення №3, №4 від 06.12.2017) проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єктах Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: пров. Залізничний, 7-В, м.Біла Церква, Київська область та Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: пров. Залізничний, 7-Г, м.Біла Церква, Київська область , за результатами якого було складено акт №2 від 20.12.2017 (а.с.49-57). З вказаного акту вбачається, що метою проведеної перевірки була перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та необхідність перевірити достовірність даних, які наведені у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, поданих позивачем 29.11.2017 для реєстрації через Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

У розділі VI Акту перевірки зазначено опис виявлених порушень, а саме встановлено, що гр. ОСОБА_1 на земельних ділянках (Договір про користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) посвідчений 04.11.2013 року) за адресами: пров. Залізничний, 7-В та пров. Залізничий, 7-Г в місті Біла Церква Київської області виконуються будівельні роботи по будівництву зблокованого двоповерхового житлового будинку.

Суть виявлених перевіркою порушень полягає в тому, що гр.ОСОБА_1 на суміжних земельних ділянках по пр.Залізничний 7-В, 7-Г м.Біла Церква, Київська область виконано будівельні роботи по влаштуванню фундаменту під багатоквартирний житловий будинок, який не розділено деформаційно-температурним швом, що є об'єктом будівництва в цілому та не має відокремлених частин.

Також перевіркою виявлено порушення, яке полягає в тому, що замовником будівництва гр. ОСОБА_1 на суміжних земельних ділянках за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку орієнтовними розмірами в плані 22,0 x 10,0 м (загальною площею більше 300 м2) без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва), без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації, та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт. Також замовником будівництва гр. ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва та подано недостовірні дані в повідомленні про початок будівельних робіт (вх. № 2911/705 від 29.11.2017, вх. № 2911/706 від 29.11.2017).

В акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем вимог ст.ст. 29, 31, 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність . На підставі акта перевірки відповідачем-2 був винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2012/2 від 20.12.2017, який містить вимогу про усунення позивачем зазначених в акті перевірки порушень до 20.01.2018 (т.1, а.с.60).

Крім того, відповідачем-1 складено протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А 2012/2 від 20.12.2017, в якому зазначено про порушення позивачем вимог ст.ст. 29, 31, 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність та зазначено, що відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч.1, ч.5, ч.12, 13 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1, а.с.58-59) та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення №А-2712/2 від 27.12.2017, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. (т.1, а.с.61-62).

Судом встановлено, що акт перевірки від 20.12.2017 №2 та вищевказані документи, прийняті на підставі акту, були направлені на адресу позивача супровідними листами від 28.12.2017 №0-2812/7-133 та №0-2812/7-134 (т.1, а.с.18-19).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2012/2 від 20.12.2017, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі-Закон №3038-VI, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 ст.41 Закону України №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №553).

Відповідно до п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до п.8 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Згідно з пунктами 15-17 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Пунктом 18 Порядку №553 визначено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Як зазначено вище, в акті перевірки від 20.12.2017 №2, на підставі якого було прийнятий спірний припис, відповідач-2 зазначив про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 29, 31, 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність , з приводу чого суд зазначає таке. Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №3038-VІ проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Частиною 3 ст.27 Закону №3038-VІ надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч.4 ст.27 Закону №3038-VІ).

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, зареєстрованим у Міністерстві

юстиції України 22.07.2011 р. за № 902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Судом встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 26.03.2014 видано позивачу будівельний паспорт під будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку розміром 5,40 х 10,00 м за адресою: м.Біла Церква, провулок Залізничний, 7 Г (реєстраційний №21) (т.1, а.с.20-34) та будівельний паспорт під будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку розміром 5,60 х 10,00 м за адресою: м.Біла Церква, провулок Залізничний, 7 В (реєстраційний №20) (т.1, а.с.35-48).

Вищевказані будівельні паспорти містять вимоги до забудови земельної ділянки, зокрема - мінімальні відступи будівлі від червоних ліній, мінімальні відступи будівлі від меж земельної ділянки, мінімальні відступи будівлі від суміжних будівель/споруд, вимоги до організації під'їздів до будівлі, пішохідних переходів, місць паркування транспортних засобів тощо.

Відповідно до п.6 Вимог до забудови земельної ділянки м.Біла Церква, пров. Залізничний, 7 Г, які є складовою частиною будівельного паспорту на цей об'єкт, «мінімальні відступи будівлі від суміжних будівель/споруд» зазначено, що «з північно-західної сторони зблокований з запланованим будівництвом житлового будинку №7 В та південно-східної сторони з житловим будинком №7 Д» (т.1, а.с.21).

У пункті 6 Вимог до забудови земельної ділянки м.Біла Церква, пров. Залізничний, 7 В, які є складовою частиною будівельного паспорту на цей об'єкт, «мінімальні відступи будівлі від суміжних будівель/споруд» зазначено, що «з південно-західної сторони зблокований з запланованим будівництвом житлового будинку №7 Г» (т.1, а.с.36).

Під час перевірки посадовими особами контролюючого органу не виявлено відхилень від вимог, зазначених у вказаних будівельних паспортах.

Стаття 29 Закону №3038-VI визначає складові вихідних даних, підстави відмови надання містобудівних умов та обмежень, інформацію, що міститься у містобудівних умовах та обмеженнях, тощо.

Так, ч.1 ст.29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 2 ст.29 Закону №3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно з ч.5 ст.29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (ч.9-10 ст.29 Закону №3038-VI).

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Згідно з ч.6 ст.31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частиною 2 ст.34 Закону №3038-VI визначено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч.7 ст.34 Закону №3038-VI виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного

архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

При цьому згідно з ч.2 ст.27 Закону N3038-VI передбачено, що на житлові будинки площею до 300 кв. м. розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Судом встановлено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт подане позивачем відповідно до вимог ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, яким передбачено форму повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, на затвердженому бланку.

Затвердженим бланком передбачена інформація:

- про замовника (позивачем зазначено);

- про найменування об'єкта будівництва (позивачем зазначено);

- про адресу чи місцезнаходження об'єкту (позивачем зазначено);

- про будівельний паспорт (у разі будівництва за будівельним паспортом) (позивачем зазначено);

- про проектну документацію (у разі розроблення проекту на підставі будівельного паспорту) - позивач зазначив, що така інформація відсутня так як проектна документація не розроблялась, що передбачено ст. 27 Закону N3038-VI;

- про експертизу проекту будівництва (в разі розроблення проекту, за наявності) - позивач зазначив, що така інформація відсутня так як документація не розроблялась, що передбачено ст.27, та ст.31 Закону N3038-VI;

- про відповідальну особу проектувальника, що здійснює авторський нагляд - позивач зазначив, що така інформація відсутня так як документація не розроблялась, що передбачено ст. 27, та ст. 31 Закону N3038-VI. Механізм здійснення авторського нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначений Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903. Обов'язковість проведення авторського нагляду не передбачена ані вищезазначеним Порядком здійснення авторського нагляду, ані Настановою щодо проведення авторського нагляду за будівництвом ДСТУ-Н Б А.22.2-11:2014, прийнятою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 31.12.2014 №393, та належить до компетенції замовника і, як правило, встановлюється в завданні на проектування об'єкта;

- про технічний нагляд (позивач зазначив, що така інформація відсутня так як документація не розроблялась, що передбачено ст. 27 Закону N3038-VI);

- про земельну ділянку (позивач зазначив документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку);

- про інформацію про генерального підрядника (позивачем зазначено);

- про захист персональних даних (позивачем зазначено);

- про подання недостовірної інформації (позивачем зазначено).

Таким чином, в зазначеній формі повідомлення передбачена інформація, яка необхідна для внесення відомостей до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт.

А отже, позивачем дотримано виконання вимог ст.27 та ст.34 Закону N3038-VI щодо дозвільних документів на будівництво зблокованих житлових будинків - виготовлено Будівельні паспорти та подано на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідачем-2 під час розгляду справи не надано пояснень щодо того, яким саме чином позивачем порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34 Закону N3038-VI.

В результаті проведеної в період з 06 по 20 грудня 2017 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 перевірки, останній на підставі візуального обстеження дійшов висновку, що позивач будує не два окремі житлові будинки, які блокуються між собою, а один багатоквартирний житловий будинок, у зв'язку з чим вважає інформацію, зазначену позивачем в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, недостовірною.

Відповідно до направлення Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради предметом перевірки була інформація, зазначена в повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

В акті перевірки, в приписі, протоколі та постанові не вказано, які саме недостовірні дані позивачем зазначено у поданих для реєстрації повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів.

Водночас відповідачем-2 не було обґрунтовано, яким саме нормативним актом передбачено наявність деформаційно-температурного шва на будівництві, що здійснюється позивачем.

Судом встановлено, що 13.03.2018 позивач звернувся із заявою до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради (отримано 21.03.2018), в якій просив надати пояснення стосовно отриманих ним будівельних паспортів, а саме:

- чи було передбачено будівельними паспортами вимога щодо влаштування деформаційно-температурних швів у фундаменті та стінах зблокованих житлових будинків;

- чи обов'язковою є вимога для такого блокування житлових будинків наявність деформаційно-температурних швів та яким законодавством це передбачено;

- чи видані будівельні паспорти на будівництво зблокованих житлових будинків є законними та відповідають вимогам законодавства (т.1, а.с.124).

На вказану заяву Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради надано відповідь від 26.03.3018 №15/50, в якій зазначається, що: «вимоги щодо влаштування деформаційно-температурних швів у фундаменті та стінах зблокованих житлових будинків у виданому управлінням містобудування та архітектури будівельному паспорті №23 від 26.03.2014 не було, оскільки в будівельному паспорті не передбачена необхідність прописувати вимоги щодо конструктивних характеристик будівлі або споруди . Також в листі зазначено, що в п. 1.6 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» , затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 №66) зазначається, що для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

По другому питанню у листі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 26.03.3018 №15/50 зазначено, що вимоги щодо улаштування деформаційно-температурних швів у фундаменті та стінах зблокованих житлових будинків визначаються проектувальником, розробником проектно-кошторисної документації згідно з конструктивними розрахунками виконаних відповідно до вимог державних будівельних норм.

По третьому питанню вказано, що видані Управлінням містобудування та архітектури будівельні паспорти за №20 та №21 від 26.03.2014, відповідають вимогам ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 та «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 за №66).

Також із посиланням на пункт 1.2 вищевказаного наказу, яким передбачено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці, зазначено що будинок зблокованого типу, на який видано будівельний НОМЕР_1 від 26.03.2014, має окрему земельну ділянку площею 0,0242 га (кадастровий номер ділянки 3210300000:06:041:0037 - приватна власність, під будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Будинок має загальну площу 134,5 кв. м, тобто меншу ніж 300 квадратних метрів, а будинок зблокованого типу, на який видано будівельний НОМЕР_2 від 26.03.2014, має окрему земельну ділянку площею 0,0198 га (кадастровий номер ділянки 3210300000:06:041:0038 - приватна власність, під будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Будинок має загальну площу 134,5 кв. м, тобто меншу ніж 300 квадратних метрів.

Також в листі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 26.03.3018 №15/50 зазначено, що в тому випадку, якщо площа земельної ділянки була б не розділена на чотири окремі ділянки, необхідно було б видавати містобудівні умови, оскільки сумарна площа чотирьох секцій житлового будинку становила б - 538,0 кв.м., а такий будинок підпадав би під класифікацію багатоквартирного житлового будинку, що розташований на одній земельній ділянці.

Отже, як зазначено Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради в листі від 26.03.3018 №15/50, будівельні паспорти за №20 та №21 від 26.03.2014, виданий Управлінням містобудування та архітектури на законних підставах (т.1, а.с.125-126).

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд вважає, що ст.8 Конвенції по суті має захищати особу від свавільного втручання суб'єкта владних повноважень у здійснення ним своїх прав.

Згідно з ч.2 ст.8 Конвенції таке втручання має бути «передбачено законом» і виправдане необхідністю досягнення законної мети чи цілі (рішення Європейського суду від 23.03.2006 у справі «Вітело проти Італії» (Vitiello c. Italie) скарга №77962/01).

Суд зазначає, що в даному випадку проведена відповідачем-2 перевірка переслідувала законну мету забезпечення суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Щодо того чи являлось таке втручання «необхідним у демократичному суспільстві» суд зазначає, що компетентним органом державної влади - Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області видано будівельні паспорти на вказані об'єкти будівництва, а позивачем відповідно до даних будівельних паспортів було оформлено та направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту.

При цьому позивача не було повідомлено про юридичні дефекти отриманих будівельних паспортів до складання акту перевірки.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач-2 наголошує, що позивачу були протиправно видані будівельні паспорти.

Так, на підтвердження своє позиції відповідачем-2 було додано до матеріалів справи копії припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018, який було винесено Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. У вказаному приписі зазначається, що Будівельні паспорти позивачу видані з порушенням вимог Порядку №103 та ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т.1, а.с.200). Також відповідач-2 посилається на наказ Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області від 13.08.2018 №15, яким було скасовано будівельні паспорти №21/14 від 26.03.2014 та від 20/14 від 26.03.2014 (т.1, а.с.190).

Проте, суд не приймає до уваги вказані документи, оскільки вказані будівельні паспорти на момент проведення позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єктах Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: провулок Залізничний, 7-В, м.Біла Церква, Київська область та Будівництво зблокованого двоповерхового житлового будинку за адресою: провулок Залізничний, 7-Г, м.Біла Церква, Київська область були чинними.

А тому скасування вказаних будівельних паспортів на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, прийнятого лише 08.08.2018, тобто через вісім місяців після проведення позапланової перевірки позивача та прийняття спірного припису в даному випадку не є обставиною, яка свідчить про порушення позивачем відповідних вимог чинного законодавства, про які вказано в акті перевірки №2 від 20.12.2017.

Суд наголошує на тому, що не може надавати правову оцінку правомірності/протиправності виданих позивачу будівельних паспортів, оскільки це не є предметом спору у розглядуваній справі.

Отже, враховуючи те, що будівництво зблокованих двоповерхових будинків здійснюється позивачем на двох окремих земельних ділянках з кадастровими номерами 3210300000:06:041:0037 та 3210300000:06:041:0038, а також на підставі двох окремих будівельних паспортів, правомірність прийняття яких не ставилась під сумнів під час проведення позапланової перевірки позивача, суд вважає, що висновки відповідача-2 щодо порушень позивачем вимог ст.ст. 29, 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи зокрема прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач-2, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідних об'єктах.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017 № С-2012/2.

Враховуючи відсутність у позовній заяві позовних вимог, окремо заявлених до головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2, а також приймаючи до уваги, що належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017 № С-2012/2.

3. У задоволенні позовних вимог до головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення підписано 14.12.18 р.

Суддя Кушнова А.О.