Рішення

від 17.12.2018 по справі 826/3410/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 17 грудня 2018 року                                            справа №826/3410/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС) доДержавного підприємства “Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України” (далі по тексту – відповідач, ДП “Спецбудуправління СБУ”) простягнення податкового боргу в розмірі 113  235,10 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках ДП “Спецбудуправління СБУ” В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Дарницькому районі ГУ ДФС звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, оскільки за ДП “Спецбудуправління СБУ” обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 113  235,10 грн., який належить стягнути з рахунків боржника в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/3410/17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року призначено справу до судового розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року замінено первинного позивача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі ГУ ДФС на належного – ГУ ДФС. Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову або доказів сплати спірної суми податкового боргу до суду не надав. В судовому засіданні 11 грудня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув; на підставі частини шостої статті 128  Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС про заборгованість за платежами до бюджету по ДП “Спецбудуправління СБУ” відповідно до інтегрованої картки платника має заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 113  235,10 грн., яка виникла згідно самостійно поданих податкових декларацій на суму 104  871,00 грн. та донарахованих штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2016 року №0043011201; залишок несплаченої пені – 4  275,91 грн. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, березень 2015 року у загальному розмірі 104  871,00 грн.; внаслідок несплати суми штрафу у розмірі 4  088,19 грн., застосованого згідно з податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС від 02 вересня 2016 року №0043011201; внаслідок нарахування пені за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання у розмірі 4  275,91 грн. Загальна сума заборгованості ДП “Спецбудуправління СБУ” складає 113  235,10 грн. Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання та застосованої суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 30 травня 2014  року №652-15; яка отримана представником відповідача 26 серпня 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення. Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю. 2.  Стягнути з рахунків Державного підприємства “Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України” на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 113  235,10 грн. (сто тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять гривень десять копійок). Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980); Державне підприємство “Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України” (02081, м.  Київ, вул. Причальна, 5-А; ідентифікаційний код 20003226). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко