Постанова

від 11.04.2019 по справі 826/3410/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3410/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Державного підприємства Спеціалізоване Будівельне Управління Служби Безпеки України про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Державного підприємства Спеціалізоване Будівельне Управління Служби Безпеки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, оскільки за ДП Спецбудуправління СБУ обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 113 235,10 грн., який належить стягнути з рахунків боржника.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником податків і знаходиться на обліку у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 27.02.2013.

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС про заборгованість за платежами до бюджету по ДП Спецбудуправління СБУ відповідно до інтегрованої картки платника має заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 113 235,10 грн., яка виникла згідно самостійно поданих податкових декларацій на суму 104 871,00 грн. та донарахованих штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2016 року №0043011201; залишок несплаченої пені - 4 275,91 грн.

Враховуючи наявність непогашеного податкового боргу, позивач звернулася до суду з позовом про його стягнення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Згідно з підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, березень 2015 року у загальному розмірі 104 871,00 грн.:

- від 20.10.2014 р. № 9060445590 на суму 10 578.00 грн.;

- від 20.11.2014 р. № 9067910165 на суму 12 187,00 грн.;

- від 21.12.2014 р. № 9073916923 на суму 29 334,00 грн.;

- від 20.01.2015 р. № 9078709458 на суму 9 683,00 грн.;

- від 20.02.2015 р. № 9019684286 на суму 7 007,00 грн.;

- від 19.04.2015 р. № 9073072897 на суму 36 082,00 грн.

Внаслідок несплати суми штрафу у розмірі 4 088,19 грн., застосованого згідно з податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС від 02 вересня 2016 року №0043011201; внаслідок нарахування пені за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання у розмірі 4 275,91 грн.

Загальна сума заборгованості ДП Спецбудуправління СБУ складає 113 235,10 грн.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання та застосованої суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, о суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкову вимогу від 30 травня 2014 року №652-15 надіслано ДП Спеціалізоване Будівельне Управління Служби Безпеки України , яка отримана представником відповідача 26 серпня 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Якщо податковим органом направлено вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від того з якого податкового зобов'язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків та від виду податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму новоствореного боргу.

Вказане спростовує доводи апелянта щодо дати надсилання податкової вимоги від 30.05.2014.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Апелянт також вказує, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на сплив строку давності у 1095 днів станом на час звернення позивача з позовом, у зв'язку з чим вважає, що він є вільним від грошових зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції, досліджуючи зазначені доводи, виходить з такого.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

У пункті 101.1 статті 101 Податкового кодексу України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу цієї статті, під терміном безнадійний податковий борг розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

У пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, перебіг зазначеного строку давності розпочинається з наступного дня після дня, в якому виник податковий борг.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (касаційне провадження № К/9901/99/17, 807/2097/16).

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звернувся до суду з позовом 07.03.2017, тобто в межах 1095 днів, наступних за днем виникнення податкового боргу. Так, за податковою декларацією від 20.10.2014 № 9060445590 податковий борг виник у листопаді 2014 року і пізніше за наступними.

Станом на час вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій зазначена податкова заборгованість не погашена.

Таким чином, обставина щодо наявності податкового боргу, що обліковується за позивачем в контролюючому органі та наведений контролюючим органом в розрахунку до позовної заяви, є підтвердженою та не спростована позивачем.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Спеціалізоване Будівельне Управління Служби Безпеки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Державного підприємства Спеціалізоване Будівельне Управління Служби Безпеки України про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 16.04.2019