Рішення

від 06.12.2018 по справі 914/1547/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Справа №914/1547/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Алов", с. Розвадів, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: Попівняк Н.М., довіреність № 09/18 договір про надання правової допомоги від 25.07.18 року та Гелемей Ю.М. довіреність № 141 від 17.09.18 року.

від відповідача: Кошовий О.С., довіреність № б/н від 17.08.18 року.

Суд встановив: 16.08.2018 року за вх. № 1637 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Алов"про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

20.08.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/1547/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Алов"про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат - залишено без руху.

30.08.2018 року за вх. № 32197/18 представник позивача подав клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 20.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 04.10.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 11.10.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 23.10.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 01.11.2018 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 08.11.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 12.11.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 06.12.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.09.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 04.10.2018 року, від 11.10.2018 року, від 23.10.2018 року, від 01.11.2018 року, від 08.11.2018 року, від 12.11.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.09.2018 р. за вх. № 36237/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.10.2018 р. за вх. № 38290/18 представник позивача подав відповідь на відзив.

01.11.2018 р. за вх. № 41667/18 представник позивача подав додаткові пояснення.

07.11.2018 р. за вх. № 42808/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.11.2018 р. за вх. № 2966/18 представник позивача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 15 днів.

12.11.2018 р. за вх. № 43283/18 представник позивача подав заперечення.

У судовому засіданні 06.12.2018 р., представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши, що не вимагає стягнення з відповідача пені в розмірі 82928,27 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.09.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 04.10.2018 року, від 11.10.2018 року, від 23.10.2018 року, від 01.11.2018 року, від 08.11.2018 року, від 12.11.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.09.2018 р. за вх. № 36024/18 представник відповідача подав відзив.

23.10.2018 р. за вх. № 40052/18 представник відповідача подав заперечення.

23.10.2018 р. за вх. № 40090/18 представник відповідача подав клопотання.

25.10.2018 р. за вх. № 40439/18 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, а саме просить:

" 1. Витребувати у Виробничого структурного підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22) оригінали для огляду та належно засвідчені копії для долучення до справи залізничних накладних на одержувача ТОВ "ТД "Алов" (код ЄДРПОУ 41163006; 81634, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Розвадів, вул. Вапняно-Карєрна, 6) по станції Миколаїв-Дністровський підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень за період з березня 2017 року по серпень 2017 року.

2. Зобов'язати Виробничий структурний підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надати інформацію про кількість вантажу (тонаж вагонів) на одержувача ТОВ "ТД "Алов"по станції Миколаїв-Дністровський підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень за період з березня 2017 року по серпень 2017 року".

05.11.2018 р. за вх. № 42203/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.11.2018 р. за вх. № 42864/18 представник відповідача подав додаткові пояснення.

08.11.2018 р. за вх. № 2955/18 представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи, та просить призначити судову економічну (бухгалтерську) експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи підтверджуються документально i якщо так, то в якій кількості обсяги виконаних

ФОП Макар А.В. для ТОВ "ТД "Алов" на виконання Договору підряду №1 від 24.04.2017 р.

робіт з розвантаження залізничних вагонів на станції Миколаїв-Дністровський згідно актівнадання послуг № 1 від 23.05.2017 року на суму 510000,00 грн., № 2 від 02.06.2017 року на суму 150105,87 грн., №3 від 31.08.2017 року на суму 369199,13 грн., № 4 від 31.08.2017 року на суму 60000,00 грн., №5 від 31.08.2017 року на суму 240046,72 грн., №6 від 31.08.2017 року на суму 251993,66 грн.

- Чи відповідає обсяг виконаних ФОП Макар А.В. робіт за Договором підряду №1 від

24.04.2017 р. згідно Актів надання послуг № 1 від 23.05.2017 року на суму 510000,00 грн., №2 від 02.06.2017 року на суму 150105,87 грн., №3 від 31.08.2017 року на суму 369199,13 грн., №4 від 31.08.2017 року на суму 60000,00 грн., №5 від 31.08.2017 року па суму 240046,72 грн., №6 від 31.08.2017 року на суму 251993,66 грн. відомостям щодо загальної кількості вантажу, який прибув на одержувача ТОВ "ТД "Алов" на станцію Миколаїв-Дністровський відповідно до зазначених накладних за період з березня 2017 по серпень 2017?

2. Доручити проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79000, м. Львів, вулиця Липинського, 54).

08.11.2018 р. за вх. № 42863/18 від Виробничого структурного підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов супровідний лист з додатками на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 01.11.2018 року.

09.11.2018 р. за вх. № 43074/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.12.2018 р. за вх. № 46791/18 представник відповідача подав додаткові пояснення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.12.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач у позовній заяві зазначає, що 24.04.2017 року між ТзОВ Торговий Дім Алов (надалі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем Макар Андрієм Васильовичем (надалі - Підрядник) укладено Договір підряду № 1 (надалі - Договір).

Предметом Договору є виконання робіт із розвантаження залізничних вагонів.

Сторони Домовились, що оплата здійснюється в повному обсязі Замовником після підписання Акту виконання робіт (2.3. Договору ).

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного Договору, здійснено роботи на загальну суму 1 581 345, 38 грн., а їх результати оформлені підписаними з обох сторін актами надання послуг, копії яких додаються до позовної заяви. Оплата здійснена частково (988 305,00 грн.). Борг станом на час звернення з позовом становить 593040, 38 грн. Остання оплата, згідно Договору, датується 28.08.2017 року, що підтверджується копією заключної виписки КБ Приватбанк від 14.08.2018 р.

Позивач наголошує, що замовник не виконав п. 4.2.3 Договору, своєчасно не здійснив оплату виконаних робіт, тобто порушив свої договірні зобов'язання.

Позивач стверджує, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йото умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільної о законодавства. Якщо у зобов'язанні нсіапонлсний строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 21 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 593 040,38 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути:

1. Пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за 6 місяців (з 29.08.2017 р. по 01.03.2018 р.), що становить 82928,27 грн.

2. Інфляційні втрати у розмірі 53 499,97 грн.

3. Три проценти річних від простроченої суми у розмірі 17 157,55 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заперечує проти заявленого ФОП Макар А.В. позову до ТОВ ТД АЛОВ про стягнення 746626,17 грн. у повному обсязі з огляду на наступне. Дійсно, 24.04.2017 року між сторонами було укладено Договір підряду № 1 на виконання робіт із розвантаження вагонів. На виконання умов Договору на підставі Актів надання послуг № 1 від 23.05.2017 року на суму 510000,00 грн., № 2 від 02.06.2017 року на суму 150105,87 грн., № 3 від 31.08.2017 року на суму 369199,13 грн., № 4 від 31.08.2017 року на суму 60000,00 грн. ТОВ ТД Алов перерахувало на рахунок ФОП Макар А.В. 988305,00 грн.

Відповідач зазначає, що твердження про надання послуг за Актами № 5 від 31.08.2017 року та № 6 від 31.08.2017 року не відповідають дійсності, оскільки про такі акти йому не відомо, такі послуги з розвантаження фактично не надавалися, відомості про такий вантаж в даних бухгалтерського обліку відсутні. Саме при черговій поставці в серпні 2017 року було виявлено завищення обсягу робіт у розвантаження залізничних вагонів, який не відповідав фактичним даним щодо кількості та маси щебню, які містяться у відповідних залізничних накладних, і який було доставлено на склад Товариства. А відтак, була завищена і вартість фактично наданих послуг згідно Актів.

Відповідач наголошує, що у зв'язку з підозрою у змові ФОП Макар А.В. із колишнім директором ТОВ ТД Алов ОСОБА_6 в розкраданні коштів Товариства, завищенні вартості фактично наданих послуг згідно підписаних сторонами Актів, останнього було звільнено з посади. На підставі наказу № 24 від 07.09.2017 р. новим директором призначено ОСОБА_7

Відповідач стверджує, що у відповідь на претензію № 1 від 23.07.2018 року від ФОП Макар А.В. щодо сплати заборгованості за надані послуги, на Товаристві було проведено бухгалтерську звірку, в результаті якої було виявлено втрату оригіналів залізничних накладних на поставку щебню за вказаний період. У зв'язку з наведеним, 02.08.2018 року ТОВ ТД АЛОВ звернулося до начальника ст. Миколаїв-Дністровський із листом № 11 про надання довідки про кількість прийнятих вагонів ТОВ Торговий дім АЛОВ за період: березень - серпень 2017 р. помісячно.

03.08.2018 р. ТОВ ТД АЛОВ направило в.о. начальника підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень запит № 12 щодо надання інформації про кількість вагонів, у відповідь на який отримало лист № 85 від 16.08.2018 р. про кількість вагонів, які прибували на адресу ТОВ ТД Алов за період з березня по серпень 2017 року на станції Миколаїв-Дністровський підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень, а саме: березень 2017 р. - 25 вагонів; квітень 2017 р.-91 вагон; травень 2017 р. -269 вагонів; червень 2017 р. - 48 вагонів; липень 2017 р. - 40 вагонів; серпень 2017 р. - 52 вагони.

Відповідач звертає увагу суду, що щебінь на станцію доставляється в напіввагонах, вантажопідйомність яких варіюється від 64 тон до 69 тон. Якщо допустити, що всі вагони були максимально навантажені під зав'язку, то на станцію Миколаїв-Дністровський підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень під розвантаження прибуло: Березень 2017 року-1725 тон; Квітень 2017 року-6279 тон; Травень 2017 року - 18561 тон; Червень 2017 року-3312 тон; Липень 2017 року-2760 тон; Серпень 2017 року-3588 тон., всього за період березень 2017 року - серпень 2017 року на ТОВ ТД АЛОВ потенційно могло бути доставлено 36225 тон щебеню, а в Актах падання послуг вказано: № 1 від 23.05.2017 року на суму 510000,00 грн. - 20592,24 т; № 2 від 02.06.2017 року на суму 150105,87 грн. - 6098,6 т; № 3 від 31.08.2017 року на суму 369199,13 грн.-11316,00 т; від 31.08.2017 року на суму 60000,00 грн. - 60000,00 т; № 5 від 31 31.08,2017 року на суму 240046,72 грн.-9556,00 т; № 6 від 31.08.2017 року на суму 251993,66 грн. - 10095,90 т. всього нібито 117658,74 т., що, на думку відповідача, в рази перевищує реальні обсяги поставки та не відповідає дійсності.

За твердженням відповідача, для визначення реальних обсягів поставки та долучення копій залізничних накладних за період з березня 2017 по серпень 2017 року 20.09.2018 р. ТОВ ТД АЛОВ звернулось до начальника ст. Миколаїв-Дністровський з листом № 21 про надання копій відповідних накладних на ТОВ ТД АЛОВ за вказаний період.

21.09.2018 р. ТОВ ТД АЛОВ направило лист № 22 до в.о. начальника підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень з проханням дати дозвіл на виконання вказаного листа.

У зв'язку з наведеним, відповідач просить суд відмовити ФОП Макару А.В. у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження про завищення обсягів виконаних робіт є надуманим, таким, що надано з метою уникнути відповідальності.

Позивач вважає некоректним та необгрунтованим посилання відповідача на підозру у змові позивача та колишнього директора відповідача ОСОБА_6, якого було звільнено з посади, оскільки відповідач не надає будь-яких доказів такої злочинної змови. Твердження відповідача, на думку позивача, порушують вимоги Конституції України в частині презумпції невинуватості.

За твердженням позивача, ГПК України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок лише у питанні, чи мале місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Вирок, який набув законної сили до матеріалів відзиву не додано. Будь-яких інших доказів, які підтверджують вину позивача у завищені фактично | наданих послуг не надано.

На думку позивача, твердження щодо проведеної бухгалтерської звірки не стосуються обставин справи, оскільки позивач не може вплинути на своєчасність та якість ведення бухгалтерського обліку відповідача. Відповідальність за ведення цього обліку несуть відповідні посадові особи відповідача.

Крім цього, позивач наголошує, що відповідачем не надано доказів того, що при передачі повноважень від директора, який підписував акти виконаних робіт, до нового керівника відсутні будь-як документи, печатка чи інші речі, що стосуються предмету спору та можуть вплинути на з'ясування обставин у суді.

Позивач звертає увагу на те, що відповідач фактично стверджує про нереальність господарських операцій, однак станом на час подачі позову немає ні податкового повідомлення-рішення, ні рішення суду, яким розглядалися питання реальності господарських операцій та встановлено, що ці операції не відбулися, а є фіктивними.

Позивач вважає, що акти виконаних робіт містять інформацію щодо кількості тонн, а прив'язки до кількості вагонів в них немає. Відповідач договір, який укладений між сторонами не оскаржував, а керівник відповідача підписав всі акти виконаних робіт, а отже визнав всі обсяги та суми, тому позов підлягає до вдоволення.

У запереченнях відповідач зазначає, що для визначення реальних обсягів поставки та долучення копій залізничних накладних у період з березня 2017 р. по серпень 2017 р. 20.09.2018 р. ТОВ ТД АЛОВ звернулось до начальника ст. Миколаїв-Дністровський з листом № 21 про надання копій відповідних накладних на ТОВ ТД АЛОВ за період з березня 2017 р. по серпень 2017 р. 21.09.2018 р. ТОВ ТД АЛОВ направило лист № 22 до в.о. начальника підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень з проханням дати дозвіл на виконання листа від 01.09.2018 р. № 21, а 19.10.2018 р. ТОВ ТД Алов отримало залізничні накладні за період з березня по серпень 2017 р., з яких вбачається, що за вказаний період на станцію Миколаїв-Дністровський для отримувача ТОВ Торговий дім Алов прибуло 34639,43 тон вантажу.

Відповідач наголошує, що відомості про кількість залізничних вагонів згідно даних залізничних накладних та отримана раніше інформація від Львівської дирекції залізничних перевезень про кількість вагонів на адресу ТОВ ТД Алов за період з березня по серпень 2017 року на станції Миколаїв-Дністровський підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень повністю збігаються, а саме: березень 2017 р. - 25 вагонів; квітень 2017 р. - 91 вагон; травень 2017 р. - 269 вагонів; червень 2017 р. - 48 вагонів; липень 2017 р. - 40 вагонів; серпень 2017 р. - 52 вагонів. В Актах надання послуг, на які посилається позивач як на єдиний доказ виконання робіт в розвантаження залізничних вагонів, вказано: № 1 від 23.05.2017 року на суму 510000,00 грн. (ціна за т - 24,77 грн.) - 20592,24 т; № 2 від 02.06.2017 року на суму 150105,87 грн. (ціна за т - 24,61 грн.) - 6098,6 т; № 3 від 31.08.2017 року на суму 369199,13 грн. (ціна за т-32,63 грн.) -11316,00 т; № 4 від 31.08.2017 року на суму 60000,00 грн. (ціна за т - 1,00 грн.) - 60000,00 т; № 5 від 31 31.08.2017 року на суму 240046,72 грн. (ціна за т- 25,12 грн.) - 9556,00 т; № 6 від 31.08.2017 року на суму 251993,66 грн. (ціна за т - 24,96 грн.) - 10095,90 т. всього нібито 117658,74 т., що значно перевищує реальні обсяги поставки та не відповідає дійсності.

Відповідач стверджує, що саме лише підписання колишнім директором ТОВ ТД Алов ОСОБА_6 та скріплення печаткою Товариства Актів наданих послуг не доводить факту виконання ФОП Макар А.В. своїх зобов'язань за Договором підряду № 1 від 24.04.2017 р. щодо виконання робіт із розвантаження вагонів в обсягах, які зазначено в Актах.

Відтак, у ТОВ ТД Алов відсутній обов'язок оплачувати ФОП Макар А.В. вартість робіт на суму 593040,38 грн., які, на думку відповідача, ним фактично не виконувалися та не могли бути виконані на станції Миколаїв-Дністровський за період з березня 2017 по серпень 2017 на виконання укладеного між сторонами Договору підряду № 1 від 24.04.2017 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтями 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України, є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що 24.04.2017 року між ТзОВ Торговий Дім Алов (надалі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем Макар Андрієм Васильовичем (надалі - Підрядник) укладено Договір підряду № 1 (надалі - Договір).

Предметом Договору є виконання робіт із розвантаження залізничних вагонів.

Сторони Домовились, що оплата здійснюється у повному обсязі Замовником після підписання Акту виконання робіт (2.3. Договору ).

На виконання умов вказаного Договору, здійснені роботи на загальну суму 1 581 345, 38 грн., а їх результати оформлені підписаними з обох сторін, актами надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали досліджувались в судовому засіданні. Будь-яких зауважень щодо оформлення актів виконаних робіт, в т.ч. щодо повноважень особи, якою підписано ці акти з боку відповідача, не надходило.

Оплата здійснена частково (988 305, 00 грн.). Борг станом на час звернення з позовом становить 593040, 38 грн. Остання оплата згідно Договору датується 28.08.2017 року, що підтверджується копією заключної виписки КБ Приватбанк від 14.08.2018 р.

Отже, замовник не виконав п. 4.2.3 Договору, своєчасно не здійснив оплачу виконаних робіт, тобто порушив свої договірні зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йото умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо твердження відповідача про те, що обсяг виконаних робіт, що зазначений у Актах виконаних робіт, що підписані повноважними представниками сторін, не відповідає даним, що надані підрозділами Укрзалізниці, слід зауважити, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обсяг фактично отриманих послуг, а також не надано пояснень підстав підписання повноважним представником відповідача Актів виконаних робіт, якими, згідно умов Договору підтверджується обсяг і вартість наданих позивачем послуг, і які, згідно умов Договору, є підставою до виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті послуг з боку відповідача.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передані кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 593 040,38 грн. інфляційні втрати у розмірі 53 499,97 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 17 157,55 грн.

Не зважаючи на вимоги суду, будь-яких заперечень з боку відповідача відносно долучених позивачем до матеріалів справи розрахунків фінансових санкцій за невиконання відповідачем договірних зобов'язань, останнім не надано.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України ).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Алов" про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Також, слід зауважити про наявність заперечень з боку позивача, що підстав для призначення судової експертизи немає, оскільки сторонами процесу не подано оригіналів доказів, які би могли бути дослідженні в ході проведення такої експертизи. Зокрема, відповідач зазначив про відсутність доказів, хоч саме з його боку надійшло клопотання про призначення експертизи і виходячи з матеріалів справи він повинен був ними володіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 0.0.1121499615.1 від 30.08.2018 року на суму 11199,40 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України , слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Алов (81634, Львівська обл.., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Вапняно-кар'єрна, 6, код ЄДРПОУ 41163006) на користь Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість в сумі 593040 (п'ятсот дев'яносто три тисячі сорок) грн. 38 коп., 17157 ( сімнадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 55 коп. - 3% річних, 53499 (п'ятдесят три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Алов (81634, Львівська обл.., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Вапняно-кар'єрна, 6, код ЄДРПОУ 41163006) на користь Фізичної особи-підприємця Макар Андрія Васильовича (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 11199 (одинадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.12.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.