Постанова

від 17.12.2018 по справі 914/1135/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Справа №914/1135/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання : Михайлишин С.В.

та представників учасників судового процесу:

від позивача:ОСОБА_2;

від відповідача : не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» , б/н від 24.10.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/767/18 від 24.10.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 (повний текст складено та підписано 19.09.2018),

у справі №914/1135/18, суддя Юркевич М.В.,

за позовом: Приватного-підприємства виробничо-комерційної фірми «АС» , м.Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» , м. Львів

про: стягнення 279 998, 36 грн, ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У червні 2018 року Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма АС звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про стягнення 217 954,00 грн основного боргу, 27 357,94 грн інфляційних нарахувань, 7 305,38 грн 3% річних та 27 381,04 грн пені.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 позов задоволено частково. З ПАТ Львівський холодокомбінат на користь ПП ВКФ АС стягнуто 176 571,10 грн основного боргу, 6 067,29 грн 3% річних, 23 261,28 грн інфляційних втрат, 8 000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 3088,50 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, ПАТ Львівський холодокомбінат звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував аргументів та доводів відповідача, а також не зазначив мотивів такого неврахування. Зокрема, скаржник вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що ним дійсно надавались послуги, зазначені у акті за квітень 2017 року. Відтак, на переконання скаржника, місцевим господарським судом не досліджено реальності виконання робіт, які позивач включив до акту за квітень 2017 року, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заперечення інших учасників справи

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма АС у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у даній справі залишити без змін з підстав правомірності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті. В обґрунтування своїх доводів посилається, зокрема, на умови укладеного між сторонами договору, зазначаючи при цьому, що місцевим господарським судом, при вирішенні спору, надано правильну оцінку наявним у справі доказам.

Також, просить суд стягнути з відповідача 1300 грн у відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суду апеляційної інстанції.

Заяви та клопотання

У судове засідання, призначене на 17.12.2018, скаржник участі уповноваженого представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

14.12.2018 на розгляд суду поступило клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку з її зайнятістю у іншому судовому засіданні та у зв'язку з необхідністю подання нових доказів у справі.

Судова колегія відмовила у задоволенні поданого клопотання, оскільки інститут представництва у процесі від імені юридичних осіб не обмежує коло осіб, яким сторона доручає бути представником своїх інтересів в суді. Крім того, і сама юридична особа, в силу ч. 1 ст. 92 ЦК України, не позбавлена права особисто вести свою справу в суді через свої органи. Окрім того, ухвалою суду від 16.11.2018, участь представників сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась.

Також, 14.12.2018 представником скаржника на розгляд суду подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційній інстанції, враховуючи те, що вказане клопотання не заявлялось в суді першої інстанції і скаржник не обґрунтував причин неможливості його подання місцевому господарському суду, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин

14.02.2017 між сторонами у справі було укладено договір підряду №05-02/17, за умовами якого, позивач зобов'язався виконати роботи (ремонтно-оздоблювальні роботи приміщень пральні ПАТ Львівський холодокомбінат , що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 2), а відповідач - своєчасно прийняти об'єкт та оплатити роботи, визначені в п. 1.2. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору,вартість робіт згідно кошторисом та договірною ціною становить 384 619,62 грн.

В п. 2.1. договору сторони обумовили терміни виконання робіт - з 15.02.2017 по 25.04.2017.

Крім того, перелік узгоджуваних (конкретних) робіт, які підлягають до виконання за договором, сторони обумовили у Додатку №1 до договору - комерційному кошторисі об'єкта (а.с.34).

На виконання умов договору, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017, позивач виконав робіт на суму 65 056,07 грн, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 - на суму 60 086,63 грн (а.с. 27-30).

Вказані акти підписані обома сторонами без зауважень та застережень.

Водночас, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 на суму 112 811,30 грн, зі сторони відповідача не підписаний (а.с. 31-32).

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково на суму 20 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки (а.с. 41) та не заперечується обома сторонами.

Невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного проведення розрахунку за виконані позивачем роботи, слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи те, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт за лютий та березень 2017 підписані обома сторонами, зокрема, зі сторони замовника без застережень, і останнім не подано суду доказів оплати вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі, судова колегія погоджується з доводами позивача та з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 105 142,70 грн заборгованості згідно цих актів.

Щодо доводів скаржника про те, що місцевим господарським судом не досліджено питання реальності виконання робіт згідно акту виконаних робіт за квітень 2017 року, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що ним дійсно виконано роботи, зазначені у акті, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як було зазначено вище, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 на суму 112 811,30 грн, зі сторони відповідача не підписаний.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, та надані ним послуги протягом п'яти робочих днів з дня пред'явлення їх до приймання. Днем пред'явлення до приймання виконаних робіт є день передачі замовнику акта приймання, а днем приймання фактично наданих послуг є передача замовнику відповідного акту.

Згідно п. 4.4. договору замовник зобов'язаний у зазначений термін підписати акт, а в разі мотивованої відмови прийняти виконані роботи, замовник протягом п'яти робочих днів складає Акт про недоліки з переліком претензій і надсилає його підряднику.

26.05.2017 позивач надіслав на адресу замовника акт виконаних робіт за квітень 2017, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2017 та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.06.2017.

У матеріалах справи відсутні докази мотивованої відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт за квітень 2017 чи Акт про недоліки з переліком претензій.

Відповідно до п.4.5 договору у випадку відсутності протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення робіт до приймання мотивованої відмови від замовника у підписанні акту, роботи вважаються прийнятими в цілому по акту. Акт приймання та довідку про вартість виконаних будівельних робіт слід вважати підписаними замовником, та такими, що належать до сплати.

Таким чином, відповідач, не виконавши договірні умови в частині процедури відмови у підписанні акта про виконані роботи, фактично визнав факт виконання зазначених у ньому робіт.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати спірного акта лише в тій частині, що була обумовлена договором та кошторисною документацією, а саме в сумі 71 428,40 грн.

Так, конкретизований та вичерпний перелік робіт, що мали бути виконані позивачем, узгоджено сторонами у Додатку №1 до договору підряду від 14.02.2017 - комерційному кошторисі об'єкта.

У той же час, роботи, які відображені позивачем у акті за квітень 2017 року, не в повній мірі збігаються з обумовленим сторонами кошторисом та видами робіт. Зокрема, у договорі підряду відсутній перелік робіт, зазначених позивачем у пунктах 5,6,7,8,9,10,15,18,21,22,23,24,27 (на суму 23 074,053 грн). Окрім того, у п.2,16,19 та 25 акту вартість робіт перевищує вартість, погоджену сторонами при підписанні кошторису на суму 13 847,41 грн.

Згідно з п. 3.1.2 договору підрядник має право збільшувати вартість робіт та послуг по кожному з етапів у випадку збільшення замовником обсягів робіт шляхом підписання кошторисної документації та протоколу про погодження договірної ціни.

Відповідно до п. 3.1.3 договору, якщо виникне необхідність змінити кошторисну вартість робіт та послуг, підрядник зобов'язаний повідомити заявника і погодити з ним це питання шляхом підписання кошторисної документації та протоколу про погодження договірної ціни.

Якщо підрядник не попередить замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботи та надати послуги, не вимагаючи відшкодувати понесених понад кошторис витрат. (п. 3.1.4. договору підряду).

Таким чином, судом правомірно зазначено, що згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року безпідставними та недоведеними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 41 382,90 грн.

Твердження скаржника про те, що умовою для проведення відповідачем розрахунків за виконані позивачем роботи є кореспондуючий обов'язок останнього щодо відображення вартості операцій (виконаних робіт) у даних бухгалтерського обліку, є безпідставними, оскільки відображення господарської операції покладається на юридичних осіб, як на платників податку, і підлягає контролю зі сторони фіскального органу, і, відповідно, жодним чином не впливає на договірні відносини (права та обов'язки сторін), які виникли на підставі Договору підряду № 05-02/17 від 14.02.2017.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини, на які він покликається як на підставу своїх вимог.

Висновки суду

З врахуванням викладеного, за даних фактичних обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки він не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність заявленого позову.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його правильні висновки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін.

Судові витрати

Судові витрати у справі, у порядку вимог ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача, у тому числі 1300 грн понесених позивачем витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, оскільки суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у даній справі доведені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Так, у підтвердження доводів понесених витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 08.12.2017 №01-12/17, замовлення №2 від 08.11.2018 на суму 1300 грн (з описом виконаних (наданих) робіт, квитанції № 3947621 від 13.11.2018, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.10.2018 та банківської виписки від 13.11.2018 про рух коштів на рахунку.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»- залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у справі № 914/1135/18 - без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025,м. Львів, вул. Повітряна, 2, код ЄДРПОУ 01553706 ) на користь Приватного-підприємства виробничо-комерційної фірми «АС» (79014, м. Львів, вул. І.Вільде, 5/2, код ЄДРПОУ 30388158 ) 1300 грн витрат на правову допомогу.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.12.2018

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1