Ухвала

від 17.12.2018 по справі 910/20004/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

м. Київ

17.12.2018Справа № 910/20004/17

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр-1" (ідентифікаційний код 40414524) Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Терещенко Л.С.

Представники:

ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Гайдуков С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр-1" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість за договором поставки, вказуючи на наявність безспірних грошових вимог до боржника у розмірі 2 922 820,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2017 № 910/20004/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 29.11.2017.

29.11.2017 винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр-1" з відповідними процесуальними наслідками, якою, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича, визначено дату проведення попереднього засідання тощо.

07.02.2018 відбулося попереднє засідання, у якому було затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр-1", а також визначено дату проведення підсумкового засідання суду на 19.03.2018.

Постановою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018, з поміж іншого, припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича.

03.08.2018 до суду надійшла заява від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 призначено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника на 08.10.2018, викликано у судове засідання Бублія В'ячеслава Леонідовича (колишнього керівника банкрута) та встановлено йому строк для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 розгляд справи відкладено на 29.10.2018 через неявку у судове засідання Бублія В'ячеслава Леонідовича (колишнього керівника банкрута).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 розгляд справи відкладено у зв'язку із задоволенням клопотання ліквідатора банкрута щодо надання можливості подати до суду докази на підтвердження викладених у заяві обставин.

У судове засідання 17.12.2018 Бублій В'ячеслав Леонідович та представник комітету кредиторів не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення ліквідатора банкрута та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Проте, результати господарської діяльності у залежності від певних комерційних ризиків можуть бути як позитивними, прибутковими, так й негативними, за якими може настати й неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Частиною 2 статті 219 Господарського кодексу України унормовано, що засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.

З огляду на це, законодавцем у статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені правові підстави та особливості покладення на засновників або керівників суб'єктів господарювання субсидіарної відповідальності.

Цією нормою визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор банкрута має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Тобто, окремим складом, що визначений законодавцем в якості підстави для покладення на засновників чи керівників банкрута субсидіарної відповідальності згідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є винні дії тих осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії. На засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Умовою застосування такої відповідальності є доведення існування таких обставин: наявність у відповідного суб'єкта права давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії; здійснення дій, які свідчать про використання такого права чи можливості; причинно-наслідковий зв'язок між такими діями та наявністю стану стійкої неспроможності; недостатність майна банкрута для розрахунків із кредиторами, а також наявність вини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр-1" (ідентифікаційний код 40414524) зареєстровано 09.04.2016.

Його засновниками є Сивохін Сергій Рудольфович та Бутусов Олександр Миколайович. Керівником є Бублій В'ячеслав Леонідович.

Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1004752511 від 10.12.2018.

У своїй заяві ліквідатор банкрута Гайдуков С.П. вимоги про покладення на керівника боржника субсидіарної відповідальності обґрунтовує тим, що керівником вчинялись неправомірні дії, які спричинили доведення товариства до банкрутства, а саме: у період з 13.04.2016 по 14.03.2017 одразу після надходження коштів на рахунок боржника, керівником банкрута Бублієм В'ячеславом Леонідовичем зазначені кошти перераховувались пов'язаним підприємствам, серед яких ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2", ТОВ "Агроекспорт-2016", ТОВ "Профбезпека". Всього перераховано на рахунки пов'язаних осіб 501 000,00 грн.

У своїх додаткових поясненнях від 13.12.2018 ліквідатор банкрута зазначає, що боржник ТОВ "Логістичний консалтінг центр-1" та ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2", ТОВ "Агроекспорт-2016", ТОВ "Профбезпека" є пов'язаними особами, оскільки:

- засновниками ТОВ "Логістичний консалтінг центр-1" ( ідентифікаційний код 40414524) та ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2" (ідентифікаційний код 40414545) є Сивохін Сергій Рудольфович та Бутусов Олександр Миколайович. Керівником обох товариств є Бублій В'ячеслав Леонідович;

- ТОВ "Профбезпека"(ідентифікаційний код 39089479) зареєстровано за однією з боржником адресою: 03179, м. Київ, проспект Перемоги,будинок 148/1, нежиле приміщення 257, засновникаом і керівником його є Андросюк Юрій Євгенович;

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Агроекспорт-2016" (ідентифікаційний код 40340568) є Андросюк Юрій Євгенович.

Судом встановлено, що з розрахункового рахунку боржника у період з 13.04.2016 по 14.03.2017 дійсно було перераховано:

- на розрахунковий рахунок ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2" (ідентифікаційний код 40414545) 3000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №2 від 11.05.2016 без ПДВ;

- на розрахунковий рахунок ТОВ "Профбезпека" (ідентифікаційний код 39089479) 123 000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ згідно договору №17/2016 від 07.06.2016;

- на розрахунковий рахунок ТОВ "Агроекспорт-2016" (ідентифікаційний код 40340568) 375 000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ згідно договору №003 від 07.06.2016.

Всього на рахунки зазначених вище осіб перераховано 501 000,00грн.

Цей факт підтверджується випискою по особовому рахунку у ПАТ КБ "Євробанк" у м. Києві за період з 13.04.2016 по 14.03.2017.

Ліквідатор банкрута у своїй заяві вказує, що оскільки всі зазначені вище юридичні особи є пов'язані між собою, виведення активів на їхні банківські рахунки є неправомірним і як наслідок призвело до банкрутства боржника.

Поняття "пов'язані особи" наводиться в пункті 14.1.159. Податкового кодексу України.

Пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;

З матеріалів справи вбачається, що, дійсно, засновниками ТОВ "Логістичний консалтінг центр-1" (ідентифікаційний код 40414524) та ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2" (ідентифікаційний код 40414545) є Сивохін Сергій Рудольфович та Бутусов Олександр Миколайович. Керівником обох товариств є Бублій В'ячеслав Леонідович. Зазначене підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1004752511 від 10.12.2018 та №1004752439 від 10.12.2018. Отже, зазначені юридичні особи є пов'язаними між собою особами у контексті пункту 14.1.159. Податкового кодексу України.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1004752511 від 10.12.2018 та №1004752479 від 10.12.2018, №1004752554 від 10.12.2018 вбачається, що ТОВ "Логістичний консалтінг центр-1" (ідентифікаційний код 40414524) та ТОВ "Агроекспорт-2016", ТОВ "Профбезпека" мають різних засновників та керівників.

Із доданих суду ліквідатором банкрута доказів неможливо встановити, чи є зазначені особи пов'язаними з інших підстав, визначених податковим законодавством.

Суд відхиляє аргумент ліквідатора банкрута, що вказані вище юридичні особи є пов'язаними у зв'язку із їхнім місцезнаходженням за однією адресою, оскільки законодавством не встановлено залежності осіб між собою у зв'язку із однаковою юридичною адресою.

Судом встановлено, що правовою підставою для перерахування коштів у кожному із зазначених вище випадків були договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Належним чином завірених копій зазначених договорів ліквідатором банкрута суду не надано. Матеріали справи не містять доказів щодо оскарження цих договорів чи визнання їх недійсними у судовому порядку. Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, договори є чинними.

Відтак відсутні підстави вважати, що дії керівника боржника по перерахуванню коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на розрахункові рахунки ТОВ "Логістичний консалтінг центр-2", ТОВ "Агроекспорт-2016", ТОВ "Профбезпека" є неправомірними та винними.

Крім того, суд вважає недоведеним причинно-наслідковий зв'язок між діями керівника боржника щодо перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків боржника та неможливістю задоволення вимог кредиторів. З матеріалів справи вбачається і про це зазначає ліквідатор банкрута у своїй заяві, що керівником банкрута перераховано з розрахункових рахунків боржника 501 000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, в той же час заборгованість боржника перед конкурсним кредитором складає 2 938 820,00 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, що також відображено у положеннях статті 33 ГПК України.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Ліквідатором банкрута не було доведено належними доказами неправомірності дій керівника Бублія В'ячеслава Леонідовича у доведенні ТОВ "Логістичний консалтінг центр-1" до банкрутства, наявність умислу його діях, причинно-наслідкового зв'язку між діями та стійкою неплатоспроможністю банкрута, а також його вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника.

Посилання ліквідатора банкрута у своїй заяві на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 30.01.2018 у справі №923/862/15 щодо фінансування витрат ліквідаційної процедури за рахунок боржника судом відхиляються у зв'язку із висновком про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 121, 122, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів відхилити.

Ухвала набрала законної сили 17.12.2018 та підлягає оскарженню протягом десяти днів у встановленому законодавством порядку.

Повний текст складено: 20.12.2018.

Суддя Л.В. Омельченко