У Х В А Л А
Справа № 185/10838/18
Провадження № 1-кс/185/2895/18
20 грудня 2018 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна,-
В С Т А Н О В И В :
В поданому на розгляд слідчому судді клопотанні слідчий в межах кримінального провадження № 42018041880000168, внесеному до ЄРДР 19.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 та ч.1 ст.272 КК України, слідчий порушує питання про накладення арешту на майно, що було вилучено 19.12.2018 року під час проведення огляду на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора приходжу до наступного висновку.
В межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018041880000168, внесеному до ЄРДР 19.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 та ч.1 ст.272 КК України, 19 грудня 2018 року було проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду було вилучено: газову заправну станцію (пункт), що складається з цистерни білого кольору з полосою червоного кольору на якій білими літерами написано номер сосуду 149, датою виготовлення 1986 року (резервуар для газу) та колонку для відпуску скрапленого газу ТОВ «Науково-виробнича компанія ШЕЛЬФ» №2*52 від 12.2005, колонку з цифровим монітором та поліетиленовим шлангом, а також вміст речовини, що знаходиться в цистерні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до вимог частини 2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що речі та предмети , які він вважає речовими доказами, було вилучено під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено протокол огляду від 19 грудня 2018 року. Постановою слідчого від 19 грудня 2018 року вилучені речі та предмети визнано речовими доказами. Вилучені та предмети залишились за місцем виявлення та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , відповідно до розписки, копія якої надана до матеріалів клопотання.
Відповідно речові докази згідно ст. 98 КПК України це - матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Не вдаючись до оцінки правильності кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018041880000168, внесеному до ЄРДР 19.12.2018 року, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 272 КК України передбачає порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.
Водночас, копія протоколу огляду від 19.12.2018 року або інші документи надані слідчим в обґрунтування доводів клопотання не містять відомостей про достовірне встановлення таких факті або обставин, які б давали слідчому судді об`єктивно переконатись, що такий захід забезпечення кримінального провадження відповідатиме завданням кримінального провадження, встановленим ст. 2 КПК України. Зокрема, зазначення в протоколі огляду від 19.12.2018 року того факту, що АГЗП експлуатується з порушеннями діючого законодавства з питань охорони праці будь-якими іншими документами, наданими слідчому судді - не підтверджено. Сам по собі факт залучення до слідчої дії (огляду) спеціаліста з питань охорони праці та зазначення про його участь в протоколі огляду не може бути розціненим слідчім суддею як належне обґрунтування твердження про порушення вимог законодавства з питань охорони праці під час експлуатації АГЗП.
Слідчий суддя критично ставиться до наведених в обґрунтування клопотання відомостей про власника або володільця вилученого майна та про власника або користувача земельної ділянки, за адресою розташування якої проводився огляд, оскільки допущені розбіжності щодо адреси земельної ділянки та її географічної локації - в протоколі огляду від 19 грудня 2018 року зазначено АДРЕСА_1 та в тексті клопотання поблизу адреси АДРЕСА_1 не дають слідчому судді можливості об`єктивно встановити, де було проведено слідчу дію (огляд) та де було вилучено майно, про арешт якого слідчий просить в поданому клопотанні. До матеріалів клопотання подано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №150114717 взагалі зазначено адресу: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя критично ставиться і до твердження про той факт, що неможливо встановити власника або володільця вилученого майна, оскільки положеннями ч.2 ст.93 КПК України визначено повноваження сторони обвинувачення на проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, закріплених ст.2 КПК України.
Окрему увагу вважаю за необхідне звернути на неприпустимість посилання при обґрунтуванні клопотання стороною обвинувачення на практику ЄСПЛ, оскільки звертаючись із клопотанням про втручання в права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий допускає квазізастосування положень ЄКПЛ та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.172 КПК України,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання слідчого СВ ПавлоградськогоВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_2 ,погоджене зпрокурором Павлоградськоїмісцевої прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_3 про арештмайна повернути для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години з моменту постановлення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 78753651 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні