Рішення

від 21.12.2018 по справі 815/4338/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4338/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Потоцької Н.В.

судді Вовченко О.А.

судді Завальнюка І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеського апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України, третя особа Державне казначейство України про визнання протиправною відмови стягнення коштів та зобов'язання виділити кошти для проведення виплати вихідної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Одеського апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України, третя особа Державне казначейство України в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову Одеського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у нарахуванні та виплаті судді у відставці ОСОБА_2 вихідної допомоги;

визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації України від 15 лютого 2016 року у нарахуванні та виплаті судді у відставці ОСОБА_2 вихідної допомоги;

стягнути з Одеського апеляційного господарського суду на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі 272844 грн. 00 коп. шляхом списання коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з відповідного рахунку;

зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Одеському апеляційному господарському суду кошти для проведення виплати ОСОБА_2 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення нею 65-ти річного віку і реалізованого права на відставку судді.

Позов обґрунтовано наступним.

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року за №788-УІІІ позивача звільнено з посади судді Одеського апеляційного господарського суду у відставку відповідно до п.9 частини 5 ст. 126 Конституції України.

Ч. 1 ст.109, ч.1 ст.136 Закону України Про судоустрій та статус суддів , у редакції чинній на момент подачі ОСОБА_2 заяви про відставку, передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат у разі виходу судді у відставку.

Станом на 23.11.2015 року заробітна плата позивача на посаді судді Одеського апеляційного господарського суду становила 27284,00 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

3 лютого 2016 р. ОСОБА_2 звернулась до голови Одеського апеляційного господарського суду з заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку та 06.02.2016 року з аналогічною заявою звернулась до Державної судової адміністрації України.

Звернення щодо нарахування та виплати вихідної допомоги відповідачі залишили без задоволення листами від 09 лютого 2016 року та від 15 лютого 2016 року відповідно.

Право на відставку позивач набула під час дії ст. 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів , тому має законодавчо встановлено право на отримання всіх передбачених діючими законодавством України, на час набуття права на відставку, виплат у повному обсязі, а саме вихідної допомоги.

Зміни до статті 136 Закону внесені Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-УІІ, можуть стосуватися суддів, у яких на час набрання ними чинності не виникло право на відставку.

Позбавлення права на отримання вихідної допомоги у зв'язку з відставкою, позивач вважає протиправним і таким, що суперечить приписам частини 3 ст. 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у своїх рішеннях при розгляді справ за поданням Верховного Суду України , а саме: від 24 червня 1999 року N6- рп/99 від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року N 19- рп/2004, від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005, від 1 8 червня 2007 року N 4- рп/2007', від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, від 14 грудня 2011 року N 18- рп/2011', від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013, вказував на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів і відповідно матеріального та соціального забезпечення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій суддів, правовідносини щодо матеріального та соціального їх забезпечення, до яких відноситься і виплата вихідної допомоги, як наслідок роботи суддею більш 20 років, виникають не в момент призначення пенсії або довічного грошового утримання та виплати вихідної допомоги, а в момент виникнення права на їх призначення і реалізації цього права.

Таким чином, дії відповідачів Одеського апеляційного господарського суду та Державної судової адміністрації України є протиправними такими, що грубо порушують конституційні гаранти матеріального забезпечення та соціального захисту ОСОБА_2 як судді у відставці.

Ухвалою суду від 02.09.2016 року відкрито провадження по справі.

06.09.2016 року за вх.№23181/16 від Одеського апеляційного господарського суду (за підписом голови суду Морщагіной Н.С.) через канцелярію суду надійшли заперечення проти адміністративного позову.

Заперечення обґрунтоване наступним.

Суддю Одеського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 на виконання Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 № 788-У11І про звільнення з посади відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку було відраховано зі штату Одеського апеляційного господарського суду наказом голови суду від 20.11.2015 №217-к.

Чинна на час звільнення судді ОСОБА_2 редакція Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI норми щодо виплати вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку, не містить.

Стаття 136 була виключена із Закону України Про судоустрій і статус суддів з 01.04.2014 року Законом України від 27.03.2014 Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .

Державною судовою адміністрацією України, повноваження якої як головного розпорядника бюджетних коштів визначені ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України, при формуванні бюджетного запиту на 2015 рік вихідна допомога суддям, які йдуть у відставку, не планувалась та, відповідно, кошторисом видатків Одеського апеляційного господарського суду на 2015 рік передбачена не була.

Таким чином, вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 до Одеського апеляційного господарського суду є необгрунтованими.

09.09.2016 року представником відповідача Державної судової адміністрації України (Волєвим М.І. за довіреністю) надано заперечення на адміністративний позов за вх.№23452/16.

Заперечення обґрунтоване наступним.

Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015року за № 788-VIII позивач була звільнена з посади судді Одеського апеляційного господарського суду.

На час прийняття цієї постанови стаття 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів , що регламентувала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної неоподаткованої допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, втратила свою чинність згідно з Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року № 1166-VІІ.

Рішення щодо неконституційності Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні в частині виключення статті 136 Закону України Про судоустрій та статус суддів , Конституційним Судом України не приймалося, а тому підлягали до виконання.

Відтак, ДСА України не мало можливості здійснити дані розрахунки так як був відсутній порядок проведення нарахування та виплати зазначеної вище вихідної допомоги.

До вище зазначеного слід додати, що ч.4 ст.109 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції на час звернення позивача із заявою про відставку) визначалося, що суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Отже, отримання позивачем заробітної плати у період з моменту подання заяви про відставку до звільнення з посади судді Одеського апеляційного господарського суду є підтвердженням того, що підставою для нарахування та виплати судді вихідної допомоги в розмірі 10 заробітних плат є не факт подання суддею заяви про відставку до Вищої ради юстиції, а прийняття рішення Верховною Радою України про відставку судді.

Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 у справі № К/800/51838/15 з однаковими позовними вимогами.

Державна судова адміністрація України не погоджується також із позицією позивача, що право на отримання відповідної вихідної допомоги у зв'язку з відставкою суперечить приписам ст.. 22 Конституції України, відповідно до якої, при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, скасування при виході у відставку гарантованої виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією України та іншими Законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Відповідно до п.3.2 рішення Конституційного Суду України №10-рп/2013 від 19.11.2013р. Конституційний Суд вважає, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю.

Отже, Конституційний Суд України у своїх рішеннях не відносить вихідну допомогу до конституційних гарантій незалежності судді, а її невиплату до звуження конституційних прав судді.

З огляду на положення статті 19 Конституції України, якою закріплено обов'язок органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Враховуючи вищевикладене, Державна судова адміністрація України вважає, що даний позов є безпідставним, не обґрунтованим та таким, який не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 22.09.2016 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського господарського суду, Державної судової адміністрації України, третя особа Державне казначейство України про визнання протиправною відмови стягнення коштів та зобов'язання виділити кошти для проведення виплати вихідної допомоги було зупинено до набрання законної сили рішення Конституційного суду України за результатом розгляду подання Верховного Суду України від 25.12.2015 року щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої та десятої ст.13 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI Про судоустрій і статус суддів у редакції Закону від 12 лютого 2015 року №192- VII Про забезпечення права на справедливий суд частині першій статті 8, частині першій статті 126 Конституції України.

05.12.2018 року провадження по справі №815/4338/16 поновлено та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.12.2018 року через канцелярію суду за вх.№37926/18 від представника відповідача Державної судової адміністрації України (Пащенко В.В. за довіреністю) надійшов відзив на адміністративний позов, з додатками.

Відзив обґрунтовано наступним.

Постанова про звільнення з посади судді ОСОБА_2 у зв'язку з виходом у відставку була прийнята Верховною Радою України 12.11.2015 року.

На час прийняття цієї постанови стаття 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів , що передбачала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної неоподаткованої допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, втратила свою чинність згідно з Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .

Відповідно до ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Отже, Державна судова адміністрація України та її територіальні управління є державними органами, які фінансуються з державного бюджету і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України та не можуть порушувати чинне законодавство України.

Через канцелярію суду 10.12.2018 року представником ліквідаційної комісії Одеського апеляційного господарського суду Юрьєвим С.Д. надано відзив на адміністративний позов за вх. №38422/18, який обґрунтований наступним.

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 не підлягають задоволенню оскільки на час звільнення судді ОСОБА_2 редакція Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 норми щодо виплати вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку, не містить. Ст.136 виключена із Закону України Про судоустрій і статус суддів на підставі Закону України від Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_2 - суддя Одеського апеляційного господарського суду, за Постановою Верховної Ради України від 29.11.2001 року №2870-ІІІ обрана суддею безстроково (а/с. 28).

16.06.2014 за №07-24/1187/2014 до Вищої ради юстиції направлено лист за підписом голови Одеського апеляційного господарського суду Морщагіної Н.С. з направленням заяви про відставку та матеріалів на суддю ОСОБА_2 (а/с. 33).

16.07.2014 року Вища ради юстиції прийняла рішення про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Одеського апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року №788-VIII Про звільнення суддів ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного господарського суду (а/с. 13).

Наказом від 20.11.2015 року №217-к ОСОБА_2 відраховано з посади судді Одеського апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку (а/с. 14).

Довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-38/2425/2015 від 23.11.2015 року підтверджено, що заробітна плата судді ОСОБА_2 складає 27284, 40( двадцять сім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 40 копійок.

ОСОБА_2 направлено заяви про нарахування вихідної допомоги у зв'язку із відставкою 03.02.2016 року до Одеського апеляційного господарського суду та 06.02.2016 року до Державної судової адміністрації України.

09.02.2016 року листом за №08-38/217/2016 Одеський апеляційний господарський суд відмовив ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги у зв'язку з поданням заяви про відставку.

15.02.2016 року Державна судова адміністрація України листом за №Б115-16-133/16 відмовила ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги у зв'язку з поданням заяви про відставку, оскільки на час прийняття Постанови Верховною Радою України №788-VIII, якою позивача звільнено у відставку 12.11.2015 року, стаття 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів , яка регулювала питання вихідної допомоги виключена.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Закон України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року (в редакції станом на час звернення ОСОБА_2 з заявою про відставку).

П.1 ст.109 Закону, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

П.3 ст.109 вказаного Закону, заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

П.4 ст.109 Закону, суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

П.1. ст.122 Закон України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року (в редакції станом на час прийняття постанови Верховної Ради України Про звільнення суддів від 12.11.2015 року №788-VIII), порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

П.2. ст.122 Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

П.3. ст.122 Закону, повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

П.1 ст.136. Закон України Про судоустрій і статус суддів (в редакції від 02.03.2014 року), судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

П.28 р.2 Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні: від 27.03.2014 № 1166-У1І. Виключив ст.136 у Законі України Про судоустрій і статус суддів .

Ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Юридичний спір в даній справі виник з приводу не нарахування та не сплати на користь позивача 272844,00 грн. вихідної допомоги через рішення Державної судової адміністрації України та Одеського апеляційного господарського суду, які, на думку позивача, є протиправним.

Згідно статті 109 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у редакції, що діяла станом на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Водночас, за правилами частин другої, шостої статті 111 Закону України Про судоустрій і статус суддів питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні , який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни до Закону України Про судоустрій і статус суддів , а саме: виключено статтю 136 даного Закону, якою було передбачено право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади судді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку на підставі постанови Верховної Ради України від 12.11.2015, тобто на час, коли положення про вихідну допомогу, передбачену статтею 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів , втратили чинність.

Зважаючи на те, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, а не дата подання позивачем заяви про відставку до Вищої ради юстиції, у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою.

Суд зауважує, що відмова відповідачів Одеського апеляційного господарського суду та Державної судової адміністрації України у виплаті такої допомоги не є звуженням змісту та обсягу прав позивача, оскільки законодавство, чинне на момент виходу позивача у відставку (12.11.2015 року), виплату такої допомоги не передбачало.

Викладена правова позиція сформована Верховним Судом і застосовується ним послідовно, зокрема, у постановах від 31.01.2018 року (справа №820/11938/15) та від 11.06.2018 року (справа №815/1149/16).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАСУ).

Оскільки, повноваження позивача на посаді судді Одеського апеляційного господарського суду припинилися 12.11.2015 року із прийняттям постанови Верховної Ради України Про звільнення суддів №788-VIII, таким чином, на час припинення повноважень ОСОБА_2 на посаді судді (12.11.2015 року), діяв Закон України Про судоустрій і статус суддів , зі змінами внесеними Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (тобто, виключена ст. 136 Про судоустрій і статус суддів - судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою).

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі .

Відтак, рішення Державної судової адміністрації України щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат є правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Державну судову адміністрацію України виділити кошти на виплату ОСОБА_2 вихідної допомоги та вимогу щодо стягнення з Одеського апеляційного господарського суду на користь позивача вихідної допомоги у розмірі 272844,00 грн. слід зауважити наступне.

Відповідно до ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В даній справі вимоги, які звернені до Одеського апеляційного господарського суду та Державної судової адміністрації України є похідними від основних вимог про визнання протиправним відмов Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року та Державної судової адміністрації України від 15.02.2018 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у виплаті вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні похідних позовних вимог до Одеського апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України щодо стягнення з Одеського апеляційного господарського суду на користь ОСОБА_2 вихідної допомоги та зобов'язання Державної судової адміністрації України виділити Одеському апеляційному господарському суду кошти для проведення виплати вихідної допомоги.

Суд також зазначає, що ухвалою суду від 02.09.2016 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Отже, несплачений судовий збір підлягає стягненню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 133, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Одеського апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України, третя особа Державне казначейство України про визнання протиправною відмови, стягнення коштів та зобов'язання виділити кошти для проведення виплати вихідної допомоги - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 суму судового збору 1 102, 40 грн., вказану суму судового збору перерахувати на:

- Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923

- Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- Код банку отримувача (МФО) 899998

- Рахунок отримувача 34310206084032

- Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_1, телефон: (НОМЕР_1

Одеський апеляційний господарський суд - адреса: 65119, м. Одеса, просп. Шевченко, буд. 29, код ЄДРПОУ 26016990, телефон: (0482) 301 400, адреса електронної пошти: inbox@oda.arbitr.gov.ua

Державна судова адміністрація України - адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, телефон: (044) 207 35 46, адреса електронної пошти: inbox@court.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

Суддя Вовченко О.А.

Суддя Завальнюк І.В.

.