Постанова

від 20.12.2018 по справі 1440/2091/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 1440/2091/18

Категорія: 4 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача - Волкова М.А., Кочубея О.В.

за участю представника апелянта - Брюховецької М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року про задоволення клопотання про забезпечення позову у справі за позовом Приватного вищого навчального закладу "Медико - Природничий Університет" до Міністерства освіти і науки України, 3-тя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправними дії та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2018 року Приватний вищий навчальний заклад "Медико-Природничий Університет" (далі - позивач, ПВНЗ"Медико-Природничий Університет") звернувся з позовом до Міністерства освіти і науки України, 3-тя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправними дії щодо обґрунтування підстав проведення перевірки на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_4 та про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій: проведення заходу державного нагляду - позапланової перевірки позивача на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_4

12 жовтня 2018 року позивач подав клопотання про об'єднання справ в одне провадження мотивуючи своє клопотання тим, що 09 жовтня 2018 року ПВНЗ "Медико-Природничий Університет" подано до суду ще один позов про визнання протиправним та скасування індивідуального акту Наказу № 1460-л від 19.09.2018 р. "Про анулювання ліцензій та провадження освітньої діяльності приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий Університет". За цим позовом відкрито провадження у справі № 1440/2474/18.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року адміністративні справи №1440/2091/18 та 1440/2474/18 об'єднані в одне провадження, об'єднаним справам присвоєно загальний номер : №1440/2091/18.

06 листопада 2018 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України "Про анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий університет" № 1460-л від 19 вересня 2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначав, що наразі існує очевидна небезпека заподіянню шкоди його правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті. Так, на думку позивача, оскаржуваний наказ перешкоджає праву позивача провадити освітню діяльність; завдає суттєву шкоду студентам, які там навчаються, позбавляє членів трудового колективу роботи, завдає значної шкоди майнової (повернення сплачених коштів за навчання, упущена вигода) та немайнової (погіршення репутації позивача).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року клопотання Приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий Університет" про забезпечення позову - задоволено.

Зупинено дію Наказу Міністерства освіти і науки України "Про анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий університет" № 1460-л від 19 вересня 2018 року, до набрання чинності рішенням суду в даній справі.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду ґрунтується виключно на припущеннях, без надання відповідних доказів і на побоюваннях заявника про можливу упущену вигоду. Крім того, апелянт зазначає, що судом залишено поза увагою факт порушення навчальним закладом вимог Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , що призводить до порушення прав студентів на отримання якісної освіти від кваліфікованих викладачів. Більш того, апелянт вважає що забезпечення позову у запропонований заявником спосіб фактично призводить до вирішення справи по суті, що є неприпустимим в межах правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч.ч. 1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ перешкоджає праву позивача провадити освітню діяльність; завдає суттєву шкоду студентам, які там навчаються, позбавляє членів трудового колективу роботи, тощо.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що не зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України "Про анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий університет" №1460-л від 19.09.2018р., може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо необхідності задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки, як встановлено матеріалами справи, у ПВНЗ "Медико-Природничий університет" працевлаштовані 39 викладачів, 13 співробітників, перебуває на навчанні 68 студентів. Реалізація Наказу № 1460-л від 19 вересня 2018 року призведе до необхідності пошуку для студентів нових закладів освіти, їх переведення для продовження навчання, звільнення науково-педагогічних працівників, може призвести до звернення з позовними вимогами до позивача щодо відшкодування витрат, понесених студентами.

Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів заявника стосовно того, що не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно вплинути на ефективність захисту, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, перешкоджатиме веденню господарської діяльності позивача, оскільки освітня діяльність є основним та профільним видом його діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем доведена очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які унеможливлюють захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, тому висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення позову є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги щодо залишення поза увагою факту порушення навчальним закладом вимог Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності колегія суддів не приймає та зазначає, що перевірка фактів зазначених порушень з боку позивача має вирішуватись під час розгляду справи по суті.

Інші ж доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року про задоволення клопотання про забезпечення позову у справі за позовом Приватного вищого навчального закладу "Медико-Природничий Університет" до Міністерства освіти і науки України, 3-тя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування наказу - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.12.2018 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П.