Ухвала

від 21.12.2018 по справі 819/150/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/1250/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Пліша М.А.,

суддів: Шинкар Т.І., Большакової О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Качмару В.Я. у справі № 819/150/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської виборчої комісії та Всеукраїнського об'єднання Свобода , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №819/150/18 (апеляційне провадження №857/1250/18) за апеляційною скаргою Всеукраїнського об'єднання Свобода на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року.

19.12.2018 представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді Качмару В.Я.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року визнано необґрунтованим відвід судді Качмару Володимиру Ярославовичу.

Згідно з ч. 8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву про відвід, колегія суддів виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в розумінні пунктів 4 та 5 ч.1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або обєктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього кодексу.

Статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України.

Суд вважає, що заявник, подаючи заяву про відвід судді Качмару В.Я., не навів належних та допустимих доказів щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 29, 30, 36, 37, 40, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Качмару В.Я. у справі № 819/150/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар О. О. Большакова